ДОМОРГАЛИСЬ, ДОКИ НЕ ПОБРАЛИСЬ (післявесільні обряди) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ
Післявесільні обряди повинні зміцнити зв’язок між родинами молодих і полегшити адаптацію молодої в чужому домі. Через день-два молодий кличе гостей на “пропій”. Або ж у першу після весілля неділю справляють “великі пироги” (молода сама має пекти їх і разом з чоловіком везти до своїх батьків).
На Поділлі такі відвідини називаються розхідним борщем, а в гуцулів – мінами: батько молодої повинен віддати, що “мінив” (обіцяв) дати їй у придане під час сватання та заручин. Із цього приводу влаштовується гостина.
Завершальний післявесільний обряд – калачини – останній акорд весілля, що супроводжується співами й танцями. Через місяць після весілля молодий купує калачі та напої (подарунки, гостину), запрошує весільних батьків і гостей, щоб “запити” своє господарство. За звичаєм, молоді висловлюють подяку своїм батькам, батьки у свою чергу чимось обдаровують молоде подружжя.
Усе частіше на сучасних весіллях народна обрядовість відходить на останній план, мають місце індивідуальні весільні сценарії. Це в основному гучне застілля з незначним використанням усталених весільних атрибутів: вінків, рушників, квіток, короваю тощо. Щодо хліба, то ним і дотепер освячуються найважливіші обрядові дії: запрошення на весілля, виряджання наречених до шлюбу та їх зустріч, обдарування гостей тощо.
Основний акцент у вечірці припадає на церемонію реєстрації шлюбу, яку намагаються влаштовувати якомога урочистіше, з використанням традиційних обрядів.
Проте останнім часом інтерес людей до традиційної весільної обрядовості пожвавлюється. Зростає й кількість вінчань, як один із проявів відродження духовності.
Related posts:
- ЯК ПЕЧУТЬ КОРОВАЙ, ВЕСІЛЬНУ СУКНЮ ВДЯГАЙ (бгання короваю) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Бгання короваю – один із найпоширеніших весільних обрядів. Українці печуть багато видів весільного хліба: коровай, дивень, теремок, гільце, лежень, полюбовники, шишки, гуски, калачики, кожен з яких виконує специфічну обрядову функцію. Головним є коровай, що виготовляється з дотриманням певного сценарію. Печуть його у п’ятницю або суботу в домі молодої або ж у родичів. Часто в цьому […]...
- ЯК ВАГІТНІЙ ВІДМОВИШ, ТО Й ДОЛЯ ПОЦУРАЄТЬСЯ (передродові обряди) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Передродові обряди покликані сприяти нормальному протіканню вагітності та доброму самопочуттю жінки. Вони стосуються дуже делікатних справ – чекання родів і появи нового члена сім’ї, а тому насичені обереговими діями та повір’ями. І що характерно, усіх можливих загальноприйнятих в народі “норм поведінки” намагаються дотримуватися навіть ті вагітні жінки та їх рідні, які до того не відрізнялися […]...
- ЯКЩО МИ У ПАРІ ЗАВЖДИ, ТО Й БІДА НАМ – ПІВБІДИ (вінчання) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Вінчання – це форма церковного шлюбу. Цікаво, що в наших предків було прийнято, щоб повінчані молоді (якщо вінчання не збіглося з традиційним весіллям) жили окремо одне від одного, аж поки не справлять “народне” весілля, яке мало більше сили. Перед тим як іти до церкви, молоді просять у батьків благословення. Ця церемонія відбувається із хлібом-сіллю та […]...
- БАГАТУ ДІВКУ СВАТАЮТЬ І В ПЕТРІВКУ (посаг) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Сьогодні мало хто навіть на селі надто серйозно ставиться до такого явища, як посаг (придане), адже за нових соціально-економічних і культурних умов старовинна весільна обрядовість зазнає суттєвих трансформацій, і деякі її елементи просто відмирають. Зрозуміло, що й сьогодні дівчині, як і колись, хочеться мати свою власну домівку, де б панували затишок і добробут, а це […]...
- ВІНЕЦЬ – ДІВОЦТВУ КІНЕЦЬ (дівич-вечір) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Дівич-вечір (дівичник, вечоринки, дружини, пироги, заграваний, заводини) влаштовують напередодні весілля, він ніби символізує розставання та прощання з вільним життям. Такі вечори молоді влаштовують (окремо хлопці та дівчата) в оселях молодої та молодого або ж десь в іншому місці – у клубі чи кафе. Це обрядовий акт відокремлення наречених від нежонатої молоді. На жаль, сьогодні це, […]...
- НЕ ПОТРІБЕН І КЛАД, ЯКЩО В ХЛОПЦЯ З ДІВЧИНОЮ ЛАД (заручини) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Заручини (полюбини, хустки, рушники, світанки) – закріплення згоди на шлюб. На заручини до молодої приходить молодий разом зі своїми батьками. Старший староста накриває рушником хліб, кладе на нього руку дівчини, зверху – руку хлопця та перев’язує їх рушником. Після цього ритуалу молода перев’язує старостів рушниками, а іноді й обдаровує всіх присутніх хустками. Часто до столу […]...
- НАЙКРАЩА СПІЛКА – ЧОЛОВІК ТА ЖІНКА (весілля) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Побрання – найвеселіший час у житті людини, тому й назву одержало – весілля. Весільні обряди своїм корінням сягають давніх-давен, мають характер стародавній княжий: молодий зветься князь, а молода – княгиня, їхні друзі – бояри. Коли їде поїзд із молодим і молодою, то всі мусять звертати їм з дороги, хоч би хто то не був, бо […]...
- НЕ В СВОЇ ШТАНИ ВБРАВСЯ (символіка народного костюма) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Символіка народного костюма багатопланова. Етнічна – вказує на приналежність людини до певної нації. Регіональна (кожний регіон, наприклад, має свою улюб-тену комбінацію кольорів). Статева (чоловіче вбрання представлене дещо скупіше). Вікова – найбільше уваги приділяється одягу дівчат та молодих жінок: підкреслюється фігура, приховуються недоліки тощо; з віком жінки її костюм поступово стає дедалі стриманішим. Соціальна – в […]...
- ЩОБ ДИТИНА БУЛА ГОЖА, ЯК ТАЯ РОЖА (одвідки) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ За давніх часів коли процедури завершувалися, давали певний знак: або вивішували на високій жердині сорочку породіллі, або ж розпалювали багаття. Для Сусідів та родичів це слугувало сигналом, що можна відвідати породіллю, – такі відвідування називалися одвідками (провідування, родини). Провідування має на меті підтримати породіллю та віддати їй шану. Цю місію виконують тільки жінки. Участь чоловіків […]...
- ПРОСИЛИ ПО ДОРОЗІ, ЩОБ НЕ БУЛИ НА ПОРОЗІ (запросини) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Запросини – це збір весільного поїзда для запрошення гостей, їх проводять у неділю зранку. У супроводі дружків молоді йдуть по оселях тих, кого хотіли б бачити на своєму весіллі. Молода повинна бути пишно вбрана – у національному вбранні, прикрашена квітками та стрічками, але сьогодні, мусимо визнати, цього зрідка дотримуються. Запрошуючи, дарують господарям шишку, вручають запрошення, […]...
- ДЕ ВЕРБА ТАМ І ВОДА (рослини) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Протягом тисячоліть чимало рослин використовуються в найрізноманітніших сферах господарської діяльності, є незамінними продуктами харчування, цілющими оздоровчими засобами тощо. Але поряд із цим з ними пов’язано чимало вірувань, звичаїв і забобонів. Обряди, що так чи інакше стосуються рослинності, покликані вберегти від нечистої сили, забезпечити здоров’я та злагоду в родині, зміцнити добробут, посилити плодючість землі й худоби. […]...
- СМЕРТЬ ЗВІСТКИ НЕ ПОСИЛАЄ – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Раніше, коли вмирала людина, на вікна хати, де лежав небіжчик, вивішували білі хустки чи перемітки. Це мало бути знаком для всіх родичів та односельців. Серед українців Карпат було прийнято розкладати перед хатою покійного велике вогнище, гуцули ж у такому випадку сурмили у трембіти – далеко лунали їх сумні голоси над безмежними полонинами. .. Сьогодні навряд […]...
- УРЯДИЛИ МОЛОДОГО – ВИВЕЛИ ДО ПОРОГА (урядження молодого) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Мати молодого напинає на нього вивернутого вовною наверх кожуха й обсипає зерном і дрібними грішми – виряджає сина. Молодий у супроводі весільного почту їде по наречену. Мати молодої зустрічає почет, благословляє заручених на вінчання, а потім зустрічає їх після нього. Біля домівки нареченої молоді тричі вклоняються батькам, а ті підносять їм хліб-сіль. Часто мати зустрічає […]...
- ЧАС ВІДПОЧИВАТИ (ДОЗВІЛЛЯ) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Гірка праця – солодкий спочинок. Один із найпрацьовитіших народів у світі, український народ вміє й весело, із запалом розважитись. На жаль, міське населення здебільшого втратило смак до справжніх національних розваг, проте на селі ще вміють зі смаком і розмахом погуляти. Спілкування з природою, активний відпочинок, що постійно перемежовується з допомогою по господарству, прогулянками лісом чи […]...
- ЯК ДІВУЮ, ТО Й КУРЕЙ НЕ ГОДУЮ (дошлюбне спілкування) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Дошлюбне молодіжне спілкування має вирішальне значення для вибору нареченого (нареченої) й подальшого сімейного життя. Недаремно ж кажуть: як склався у людини шлюб, так піде й усе її життя. Ця народна мудрість виходить з того величезного значення, що його надають шлюбу в сім’ї. Сьогодні, як і раніше, дівчина прагне зустріти обранця, котрий припав би їй до […]...
- НЕ ХОЧЕТЬСЯ ТАНЦЮБАТИ, ТАК ЧЕРЕВИКИ ПРОСЯТЬСЯ (вечорниці, досвітки) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Серед молоді ж більш розповсюджені вечорниці, хоча й не такі популярні, як то було в наших прабатьків. Як же вони проводяться, ці українські вечорниці, що згадуються в багатьох художніх творах? Це щось на зразок сучасних клубів, дискотек, їх, можливо, “прототип”, що подекуди зберігся в дещо модифікованому вигляді. Там молодь знайомиться, зближується, а невдовзі й одружується. […]...
- МОЛОДИЙ МОЖЕ ВМЕРТИ, А СТАРИЙ МУСИТЬ (похорон неодружених) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Певною своєрідністю в Україні визначається похорон неодружених. На знак того, що померла молода людина, на селі біля її тіла встановлюють деревце (весільне гільце). Вбирають неодружених померлих у весільний одяг. Молоду дівчину ховають у фаті (або ж у весільному вінку), на середній палець правої руки одягають перстень із воску, до руки прив’язують весільного рушника, а волосся […]...
- СВЯТІ ОБЕРЕГИ – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Наш оберіг ішов із землі. Коли нас скіфами ще звали. І талісман той берегли, І щастя в доленьці шукали. Або коли була війна, І ворог йшов на схил Дніпровий, Чи то котилася чума, Чи хтось був дуже тяжко хворий… О. Онищенко Жодне свято в наших предків не обходилося без речей, що не лише символізували певні […]...
- ЖИТТЄВИЙ ШЛЯХ УКРАЇНЦЯ – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Тричі чоловік дивним буває: родиться, жениться та помирає. У сімейних обрядах переплелися дії, символи, словесні формули та атрибути, що за давніх часів були тісно пов’язані з магічними заходами, котрі мали на меті захистити родину від злих сил, забезпечити їй добробут, сімейне щастя, здатність мати дітей тощо. Але поступово вони почали набувати розважального характеру, втрачаючи свої […]...
- ПІДЕ ПАРАСКА, ЯК ЇЇ ЛАСКА (умовиний) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Умовини (оглядини, розглядини, обзорини, переглядини) – знайомство з господарством молодого, що здійснюється невдовзі після успішного сватання. Цей звичай демонструє серйозність ставлення до утворення сім’ї, її добробуту в подальшому. Зрозуміло, батьки парубка намагаються з найкращого боку представити господарство свого сина, аби умовини завершилися шлюбною угодою. Раніше, бувало, навіть вдавалися до хитрощів: позичали у сусідів коня, волів […]...
- БЕЗ ЇЖІ Й ВІЛ НЕ ПОТЯГНЕ (національна українська кухня) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Сьогоднішній темп життя майже не залишає можливості в таких масштабах і в такому різноманітті заготовляти різносоли, як то робили наші предки. Причиною тому є також відсутність наочної необхідності, адже за бажання можна придбати будь-що та в будь-яку пору року. Але чи не в кожній родині є свій носій секретів консервування, квашення тощо. Найчастіше це наші […]...
- ЯК ХВОРИЙ, ТО ЗВЕРТАЙСЯ НЕ ДО ПОПА, А ДО ЗНАХАРЯ (знахарі, ведуни) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Сьогодні, як і колись (хоча набагато менш активно), по допомогу часто звертаються до представників категорії спеціальних людей. Знахарі – це люди, добре обізнані з народними методами й засобами лікування. Серед них є костоправи, кровопускателі, баби-повитухи, травники тощо. Деякі народні хірурги-костоправи вважаються справжніми цілителями, до них вишиковуються черги бажаючих позбутися певної недуги. Та, на жаль, багато […]...
- ПРАЦЯ ЯК ОСНОВА ЖИТТЯ – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Землі кланяйся низько – до хліба будеш близько. Чимало видів господарської діяльності, промислів і ремесел сьогодні, на жаль, забуто, проте ті види, що збереглися, розвиваються як важливі складові декоративно-прикладного мистецтва, що задовольняють художні запити населення. Проте праця посідала й посідає центральне місце в житті працелюбного українського народу. Так, головним видом традиційної господарської діяльності нації з […]...
- ПРИЙДИ КУМО, КУМУ ОБСУДИМО (посиденьки) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ З давніх-давен жінка посідала найважливіше місце в системі родинних зв’язків. На неї покладалась питома вага обов’язків: народження дитини, її виховання, догляд за чоловіками, численні хатні справи (приготування їжі, прання, шиття, прибирання тощо), роботи на городі й у саду, заготівля їстівних запасів на зиму (консервування, соління, квашення тощо), годування й поїння худоби, свійської птиці та чимало […]...
- ДОКИ ПРАВДА ІЗ КРИВДОЮ ВЕСТИМЕ БІЙ… – ВАЛЕНТИН ЧЕМЕРИС (нар. 1936 р.) – УКРАЇНСЬКИЙ ГУМОР ВАЛЕНТИН ЧЕМЕРИС (нар. 1936 р.) Валентин Чемерис І все, як пісня солов’їна, Чуття загострює моє… Прекрасна мить, коли Людина, Людина птицею стає. Володимир Сосюра “ДОКИ ПРАВДА ІЗ КРИВДОЮ ВЕСТИМЕ БІЙ…” Є письменники, що вміють розмовляти з дорослими і маленькими читачами, вміють смішити і разом з тим розповідати про найсерйозніші речі – незалежність Вітчизни, її історію. […]...
- ПЛЕТЕ ТОЙ ДИВНИЙ ВІЗЕРУНОК ДОЛЮ НАМ (вишиванка) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Про те, що вишивка була відома з незапам’ятних часів, свідчать навіть кам’яні “скіфські” баби, на яких добре видно схематичні зображення вишивки на уставках, подолі, манжетах рукавів. Зображені кружки, зубці, ромби, зигзаги давніх орнаментів нині сприймаються нами як абстрактні лінії. Проте наші праматері не тільки зображали їх, але й “читали”: це була складна абстрактно-знакова система, що […]...
- ОЙ, СНОПЕ ВЕЛИКИЙ, ЗОЛОТОМ-ЗЕРНОМ КОЛОС НАЛИТИЙ (трудова обрядовість) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Свято першої борозни – стародавній народний обряд, пов’язаний із початком оранки, сівби. Від успіху цих робіт завжди залежав добробут селянина та його статки. Цей звичай включає: освячення плуга, першої борозни, покладання свяченого хліба, яєць і срібних монет на перший клаптик зораної землі, що має на меті сприяти тому, аби нива щедро родила. Перед тим як […]...
- КУПИ КОРАЛІ, ЩОБ ЖЕНИХИ НЕ ПІШЛИ ДАЛІ (жіночі прикраси) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Чи не найбільш цікавою темою за всіх часів є жіночі прикраси – різноманітні вушні, шийні та нагрудні прикраси. До складу шийних і нагрудних прикрас, наприклад, входять різне за матеріалом намисто, вироби з бісеру, а також прикраси з металу (ланцюжки, хрестики тощо). Бісерні прикраси переживають своє відродження за наших часів, коли форма, способи плетіння, малюнки, колорит […]...
- ШАНУЙ ОДЕЖИНУ. А ЛЮДИ – ТЕБЕ (одяг) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ В усі часи оберегом для людини був одяг. Він прикривав не лише від холоду, а й від недоброго ока. Раніше вишивалися комір сорочки, низ і манжети рукавів. Таким чином, вишивка ніби обрамляла тіло людини й захищала її від зла. Це ж стосується головного убору: для дівчат вінок, жінок – хустка, очіпок, намітка. За давніх часів […]...
- ЯКБИ НЕ ВМИРАЛИ, ТО ПІД НЕБО Б ПІДПИРАЛИ (смерть) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Нарешті розглянемо останній тип сімейних обрядів і звичаїв, пов’язаний тепер уже із сумними подіями в людському бутті. Хоча це доволі відносне поняття – сумна подія, адже пам’ятаємо про наших пращурів-язичників, які з нагоди смерті влаштовували ледь не святкову виставу з різноманітними ігрищами, співом і танком, щоб небіжчику веселіше жилося на тому світі (наприклад, обряд Тризни […]...
- ХАТА – ЯК ВІНОЧОК, ГОСПОДИНЯ – ЯК КВІТОЧКА (декоративне оздоблення хати) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Декоративне оздоблення хати полягає, по-перше, в різьбленні (зазвичай зрубного житла), обмазуванні глиною та побілці, підведенні кольоровими глинами та декоративному поліхромному розписі. Сьогодні, коли вибір фарб надзвичайно широкий, наприклад, віконниці розмальовуються з особливою старанністю. Яскраві квіти (зазвичай мак або барвінок), зелене листя, птахи й навіть свійські тварини прикрашають чепурні селянські хатинки, паркан або інші споруди у […]...
- СЯДЕМО РЯДКОМ ТА ПОГОВОРИМО ЛАДКОМ (посад) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Творчі роботи наших відвідувачів Конкурс на кращу творчу роботу 2010 року Автор: Олена Акульшина “Енеїда” І. П. Котляревського – енциклопедія українознавства …Будеш, батьку, панувати, Поки живуть люди, Поки сонце з неба сяє, Тебе не забудуть. Т. Г. Шевченко Івану Петровичу Котляревському судилося з’явитися в історії української культури на зламі століть в епох : починався період […]...
- ОДНА БУЛА ХУСТКА, ТА Й ТУ В ВОДУ ВПУСТИЛА (прикрашання зачіски, головні убори) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Ніщо так не змінює, точніше, не прикрашає жінку, як головний убір. Сьогоднішня техніка нарощування волосся, по суті, бере початок з тих часів, коли ще зберігався старовинний звичай подовжувати природне волосся штучними косами з червоної бавовняної волічки. Подекуди дівчата вплітали в косу нитку (шварку), на яку нанизували гудзики. Для закріплення коси на голові її густо оплітали […]...
- ДЕ КРАПЛЯ ВОДИ ВПАДЕ, ТАМ СТАДО ВОЛІВ СТАНЕ (вода) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ З найдавніших часів вода вважається джерелом усякого життя. Поклоняючись живій природі, давні українці з особливою пошаною ставилися до води. Тому здавна охороняли та прикрашали джерела і криниці, наділяючи їх цілющими й магічними властивостями. Вважали, що велику чудодійну силу має непочата вода з криниці. її дівчата використовували для чарів і різного роду святкових обрядів. У ній […]...
- БІЛЯ ГРАНИЦІ НЕ ГОДИТЬСЯ БУДУВАТЬ СВІТЛИЦІ (місце для нового будинку) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Вибір такого місця є одним із найважливіших обрядів, пов’язаних із народним житлом, оскільки від цього кроку залежить усе майбутнє життя в хаті: чи буде воно сповнене тепла й комфорту чи стане притягувати різні нещастя й невдачі. При вирішенні цього питання беруть до уваги багато різноманітних чинників: віддаленість житла від певних важливих для людини місць, рельєф […]...
- СЛОВО СІМ ХВОРОБ ЛІКУЄ (замовляння) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Тож наші далекі пращури вірили у надзвичайну енергетичну силу та наснагу слова. Але ця віра міцна й сьогодні. Замовляння – це високе мистецтво образного слова, воно викристалізовувалось з покоління в покоління, як поетичне дійство. Той, кому довірено лікувати замовлянням, мусить мати особливий голос, чітку мову, чистоту помислів, сподівань і прагнень. Замовляння, власне, сюжети і майстерність […]...
- ДОМІВКА – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Не дай, Боже, в чужій, хаті жити, в чужій печі палити. Мабуть, не випадково автори численних художніх творів звертаються до образу мальовничої української хати, що потопає у смарагдовій зелені та сніжно-білому цвіті вишневого садочка. Біленька й чепурна, дбайливо підведена глиною, вона привітно дивиться на вас своїми віконцями й ніби запрошує завітати. .. І це дійсно […]...
- ПРИРОДА В УЯВЛЕННЯХ УКРАЇНЦЯ – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Та вроди, Боже, троє зіллячок: Перше зіллячко – барвіночок, Друге зіллячко – любисточок, Третє зіллячко васильочок. Барвіночок – для дівочок, Любисточок – для любощів, Васильочок – для запаху. Спостерігаючи за різними явищами впродовж століть, наш народ навчився читати цю велику й цікаву книгу за назвою “Природа”. Недаремно, наприклад, виникло безліч ознак, простих і складних, що […]...
- ПРИЙШОВ КУПАЛО. ТАК ТРЕБА, ЩОБ І ГРЕЧКА В ЗЕМЛЮ УПАЛА (купальські пісні) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Від сивої давнини збереглися у пісенній скарбниці українського народу купальські пісні, виконувані напередодні свята Івана Купала. Цей день приблизно збігається з датою літнього сонцестояння – найдовшого дня року й широко відомий багатьом землеробським народам Європи. Основні елементи свята – культ сонця, розкладання багаття, збирання трав і рослин, купання та обливання водою тощо. У купальських піснях […]...
- НЕ ВИТЕРПІЛА ДУША – ПА ТОЙ СВІТ ПІШЛА (поминки) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Поминки – система звичаїв, пов’язаних із вшануванням померлого та всіх предків. Вони поділяються на дві групи: родові та вселенські. Перші присвячуються пам’яті близьких, другі – вшануванню померлих узагалі (ці дні визначені народним або церковним календарем). До родових поминок, крім згаданого вище звичаю “будити покійного”, належать третини, дев’ятини, сороковини та роковини – вшанування померлого у відповідні […]...