ПОЧЕКАЙТЕ, ВАРЕНИКИ, ПРИЙДЕ Й НА ВАС МАСНИЦЯ (пост) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ
Протягом року церква переписує поститися (тобто не споживати їжу тваринного походження); перед Паскою сім тижнів, від трьох до шести тижнів продовжується Петрівський, два тижні – Спасівський, шість тижнів – Пилипівський пости. Крім того, у м’ясоїд слід поститися у середу та п’ятницю. Отже, на піст припадає десь 27-28 тижнів, що складає близько половини календарного року. Певною мірою у цьому є раціональний сенс: пости виконували у харчуванні розвантажувальну функцію, організм очищується та відновлює свої функції. Однак надто велика кількість пісних днів нерідко призводить до білково-вітамінного голодування.
Від посту звільняються (на користь молочних страв) лише малі діти, вагітні жінки та тяжко хворі люди. Крім строгих постів, є час, коли мають місце певні обмеження. Так, у дні Сиропусного тижня (Масляна, Масниця, Масляниця), що припадає напередодні Великого посту, має місце харчове обмеження на скоромну їжу: м’ясні страви неприпустимі, а молочні та яйця дозволяються. Таким чином, Масляна стає справжнім святом молочних страв. Готують велику кількість млинців, налисників, оладок і вареників із сиром, щедро засмачуючи їх сметаною та маслом. Варять молочні галушки, локшину, киселі. Це тиждень відвикання від досить щедрих зимових святок, коли на столах панує достаток.
Related posts:
- ТАКИЙ З НЬОГО ЇДЕЦЬ, ЯК ТОЙ ГОРОБЕЦЬ (режим і сезонність харчування) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Три традиційні прийоми їжі мають такі назви: сніданок, обід і вечеря або обід, полудень (полуденок) і вечеря. Бажано дотримуватися цього, якщо, звичайно, лікарем не перед-писане інше. Крім того, важливим є й дотримання певного часу, на який припадає кожен прийом їжі. Це впливає на правильність травлення, а отже – на здоров’я. Не годиться їсти занадто пізно, […]...
- ХТО В ПЕТРІВКУ СІНА НЕ КОСИТЬ, ТОЙ УЗИМКУ В СОБАКИ ЇСТИ ПРОСИТЬ (петрівчані пісні) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Петрівчані пісні співаються впродовж Петрівки – посту перед святом верховних апостолів Петра і Павла, що триває залежно від дати Великодня від одного до п’яти тижнів. Цими днями відбувається “поховання Ярила”. В Україні Ярило уособлював родючу силу весняного сонця, він відповідав богові росту рослинності, сонячного тепла, молодечого кохання чи парування. Наші предки уявляли, що в цей […]...
- ДОМОРГАЛИСЬ, ДОКИ НЕ ПОБРАЛИСЬ (післявесільні обряди) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Післявесільні обряди повинні зміцнити зв’язок між родинами молодих і полегшити адаптацію молодої в чужому домі. Через день-два молодий кличе гостей на “пропій”. Або ж у першу після весілля неділю справляють “великі пироги” (молода сама має пекти їх і разом з чоловіком везти до своїх батьків). На Поділлі такі відвідини називаються розхідним борщем, а в гуцулів […]...
- ДОБРА РІЧ ЯК Є В ХАТІ ПІЧ (роль печі) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Піч – це одночасно і джерело тепла, і місце приготування їжі, і місце для сну, і засіб лікування. Недаремно під час закладання печі господарі намагаються усіляко задобрити робітників, аби піч не димувала, добре випікала хліб, довго тримала тепло та мало потребувала дров і вугілля для обігрівання оселі, але головне – щоб жодне зло не пускала. […]...
- ХРЕСТА В ДУШІ НОСИТЬ НЕ ВАЖКО (хрест) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Та чи не найбільшого розповсюдження не тільки у слов’ян, але й у багатьох інших народів набув хрест, що його носили на шиї. Він був поширений задовго до виникнення християнства та вважався надійним оберегом від “чорних” сил. З усіх чотирьох сторін (магічність знаку вбачалась саме в його орієнтації на 4 сторони – знак Всесвіту; 4 виміри, […]...
- НАРОДНА МЕДИЦИНА – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Доки здоров’я служить, то и чоловік не тужить. Сьогодні має місце спалах захоплення народною медициною, виходить друком сила-силенна збірок рецептів народної медицини, і можна сказати, що лікуватись різними відварами трав та настоянками стало навіть модно. І це, мабуть, справедливо, адже різного роду пігулки та таблетки здебільшого мають численні побічні ефекти, в основній своїй масі ліки […]...
- НЕ ХОЧЕТЬСЯ ТАНЦЮБАТИ, ТАК ЧЕРЕВИКИ ПРОСЯТЬСЯ (вечорниці, досвітки) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Серед молоді ж більш розповсюджені вечорниці, хоча й не такі популярні, як то було в наших прабатьків. Як же вони проводяться, ці українські вечорниці, що згадуються в багатьох художніх творах? Це щось на зразок сучасних клубів, дискотек, їх, можливо, “прототип”, що подекуди зберігся в дещо модифікованому вигляді. Там молодь знайомиться, зближується, а невдовзі й одружується. […]...
- ЯКЩО ВЕСЕЛИЙ ПСТЬ, ТО Й ПИРОГИ НА РАДІСТЬ (обрядова їжа) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Їжа та обрядовість – це поняття, що у свідомості українця пов’язані нерозривно. Різного роду страви супроводжують людину повсякчас – у хвилини радощі та туги. Кожен етап її життя, кожна важлива подія, що пов’язана з різноманітними звичаями та обрядами, за традицією вимагає участі не лише певних предметів, але й цілком конкретних страв. Чимало усталених звичаїв щодо […]...
- БЕЗ ЇЖІ Й ВІЛ НЕ ПОТЯГНЕ (національна українська кухня) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Сьогоднішній темп життя майже не залишає можливості в таких масштабах і в такому різноманітті заготовляти різносоли, як то робили наші предки. Причиною тому є також відсутність наочної необхідності, адже за бажання можна придбати будь-що та в будь-яку пору року. Але чи не в кожній родині є свій носій секретів консервування, квашення тощо. Найчастіше це наші […]...
- ДОМІВКА – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Не дай, Боже, в чужій, хаті жити, в чужій печі палити. Мабуть, не випадково автори численних художніх творів звертаються до образу мальовничої української хати, що потопає у смарагдовій зелені та сніжно-білому цвіті вишневого садочка. Біленька й чепурна, дбайливо підведена глиною, вона привітно дивиться на вас своїми віконцями й ніби запрошує завітати. .. І це дійсно […]...
- ЧАС ВІДПОЧИВАТИ (ДОЗВІЛЛЯ) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Гірка праця – солодкий спочинок. Один із найпрацьовитіших народів у світі, український народ вміє й весело, із запалом розважитись. На жаль, міське населення здебільшого втратило смак до справжніх національних розваг, проте на селі ще вміють зі смаком і розмахом погуляти. Спілкування з природою, активний відпочинок, що постійно перемежовується з допомогою по господарству, прогулянками лісом чи […]...
- НЕ ВИТЕРПІЛА ДУША – ПА ТОЙ СВІТ ПІШЛА (поминки) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Поминки – система звичаїв, пов’язаних із вшануванням померлого та всіх предків. Вони поділяються на дві групи: родові та вселенські. Перші присвячуються пам’яті близьких, другі – вшануванню померлих узагалі (ці дні визначені народним або церковним календарем). До родових поминок, крім згаданого вище звичаю “будити покійного”, належать третини, дев’ятини, сороковини та роковини – вшанування померлого у відповідні […]...
- НЕ ПОТРІБЕН І КЛАД, ЯКЩО В ХЛОПЦЯ З ДІВЧИНОЮ ЛАД (заручини) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Заручини (полюбини, хустки, рушники, світанки) – закріплення згоди на шлюб. На заручини до молодої приходить молодий разом зі своїми батьками. Старший староста накриває рушником хліб, кладе на нього руку дівчини, зверху – руку хлопця та перев’язує їх рушником. Після цього ритуалу молода перев’язує старостів рушниками, а іноді й обдаровує всіх присутніх хустками. Часто до столу […]...
- БІЛЯ ГРАНИЦІ НЕ ГОДИТЬСЯ БУДУВАТЬ СВІТЛИЦІ (місце для нового будинку) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Вибір такого місця є одним із найважливіших обрядів, пов’язаних із народним житлом, оскільки від цього кроку залежить усе майбутнє життя в хаті: чи буде воно сповнене тепла й комфорту чи стане притягувати різні нещастя й невдачі. При вирішенні цього питання беруть до уваги багато різноманітних чинників: віддаленість житла від певних важливих для людини місць, рельєф […]...
- СМЕРТЬ ЗВІСТКИ НЕ ПОСИЛАЄ – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Раніше, коли вмирала людина, на вікна хати, де лежав небіжчик, вивішували білі хустки чи перемітки. Це мало бути знаком для всіх родичів та односельців. Серед українців Карпат було прийнято розкладати перед хатою покійного велике вогнище, гуцули ж у такому випадку сурмили у трембіти – далеко лунали їх сумні голоси над безмежними полонинами. .. Сьогодні навряд […]...
- ВЛАСНОЇ ДОЛІ Й КОЛЕСОМ НЕ ОБ’ЇДЕШ (ворожіння) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Сьогодні різдвяні ворожіння – така сама невід’ємна частина святок, як і кіношедевр Ельдара Рязанова “Іронія долі, або з легкою парою!” у новорічній телепрограмі. Але, що цікаво, зазирають у майбутнє не лише цими днями. І це не дивно: ворожіння – одна з найулюбленіших розваг за всіх часів. Хто з дівчат не має або не мав особистого […]...
- НЕ В СВОЇ ШТАНИ ВБРАВСЯ (символіка народного костюма) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Символіка народного костюма багатопланова. Етнічна – вказує на приналежність людини до певної нації. Регіональна (кожний регіон, наприклад, має свою улюб-тену комбінацію кольорів). Статева (чоловіче вбрання представлене дещо скупіше). Вікова – найбільше уваги приділяється одягу дівчат та молодих жінок: підкреслюється фігура, приховуються недоліки тощо; з віком жінки її костюм поступово стає дедалі стриманішим. Соціальна – в […]...
- ВЕСНА ЛЕДАЧОГО НЕ ЛЮБИТЬ (веснянки) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Веснянки (гаївки, ягівки, гагілки) співаються під час Великодніх свят. У веснянках та гаївках найбільше з-поміж обрядових піснях увиразнюється старовинний хороводний та ігровий характер. Головним мотивом цих творів (окрім кохання, звичайно) є закликання весни та пробудження природи. Тому вони сповнені бадьорого настрою й енергії, найсвітліших сподівань і надій. Співають їх від ранньої весни і аж до […]...
- ДЕ ВЕРБА ТАМ І ВОДА (рослини) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Протягом тисячоліть чимало рослин використовуються в найрізноманітніших сферах господарської діяльності, є незамінними продуктами харчування, цілющими оздоровчими засобами тощо. Але поряд із цим з ними пов’язано чимало вірувань, звичаїв і забобонів. Обряди, що так чи інакше стосуються рослинності, покликані вберегти від нечистої сили, забезпечити здоров’я та злагоду в родині, зміцнити добробут, посилити плодючість землі й худоби. […]...
- У СВОЇЙ ХАТІ Й ВУГЛИ ПОМАГАЮТЬ (червоний кут) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ По діагоналі від печі має бути влаштоване покуття (святий вугол, червоний кут). Про нього хочеться сказати окремо. Це найважливіша частина житла. Орієнтований кут завжди на схід або південь, тому освітлювався краще за інші. Тут знаходились речі, що несуть у собі вищу культурну цінність: стіл, Біблія, молитовні книги, хрест, свічі, фото померлих членів родини, образи, прикрашені […]...
- ПРИРОДА В УЯВЛЕННЯХ УКРАЇНЦЯ – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Та вроди, Боже, троє зіллячок: Перше зіллячко – барвіночок, Друге зіллячко – любисточок, Третє зіллячко васильочок. Барвіночок – для дівочок, Любисточок – для любощів, Васильочок – для запаху. Спостерігаючи за різними явищами впродовж століть, наш народ навчився читати цю велику й цікаву книгу за назвою “Природа”. Недаремно, наприклад, виникло безліч ознак, простих і складних, що […]...
- ГУЛЯЙ, ДОНЮ, Я ТОБІ НЕ БОРОНЮ (колода: пісні, танки, ігри, гульбища, залицяння) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Якщо вечорниці вважаються “зимовим” видом розваг, то літнім способом відпочинку та спілкування молоді є так звана колода. Назва, найімовірніше, доволі прозора та походить від звичайнісінької колоди, на якій часто збирається молодь, аби весело провести час із представниками протилежної статі. Це щось на кшталт клубу просто неба. Це може бути затишна галявинка, толока, садок, повалений блискавкою […]...
- СВЯТІ ОБЕРЕГИ – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Наш оберіг ішов із землі. Коли нас скіфами ще звали. І талісман той берегли, І щастя в доленьці шукали. Або коли була війна, І ворог йшов на схил Дніпровий, Чи то котилася чума, Чи хтось був дуже тяжко хворий… О. Онищенко Жодне свято в наших предків не обходилося без речей, що не лише символізували певні […]...
- ПРИЙДИ КУМО, КУМУ ОБСУДИМО (посиденьки) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ З давніх-давен жінка посідала найважливіше місце в системі родинних зв’язків. На неї покладалась питома вага обов’язків: народження дитини, її виховання, догляд за чоловіками, численні хатні справи (приготування їжі, прання, шиття, прибирання тощо), роботи на городі й у саду, заготівля їстівних запасів на зиму (консервування, соління, квашення тощо), годування й поїння худоби, свійської птиці та чимало […]...
- БАГАТУ ДІВКУ СВАТАЮТЬ І В ПЕТРІВКУ (посаг) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Сьогодні мало хто навіть на селі надто серйозно ставиться до такого явища, як посаг (придане), адже за нових соціально-економічних і культурних умов старовинна весільна обрядовість зазнає суттєвих трансформацій, і деякі її елементи просто відмирають. Зрозуміло, що й сьогодні дівчині, як і колись, хочеться мати свою власну домівку, де б панували затишок і добробут, а це […]...
- ПРАЦЯ ЯК ОСНОВА ЖИТТЯ – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Землі кланяйся низько – до хліба будеш близько. Чимало видів господарської діяльності, промислів і ремесел сьогодні, на жаль, забуто, проте ті види, що збереглися, розвиваються як важливі складові декоративно-прикладного мистецтва, що задовольняють художні запити населення. Проте праця посідала й посідає центральне місце в житті працелюбного українського народу. Так, головним видом традиційної господарської діяльності нації з […]...
- ЯК ПЕЧУТЬ КОРОВАЙ, ВЕСІЛЬНУ СУКНЮ ВДЯГАЙ (бгання короваю) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Бгання короваю – один із найпоширеніших весільних обрядів. Українці печуть багато видів весільного хліба: коровай, дивень, теремок, гільце, лежень, полюбовники, шишки, гуски, калачики, кожен з яких виконує специфічну обрядову функцію. Головним є коровай, що виготовляється з дотриманням певного сценарію. Печуть його у п’ятницю або суботу в домі молодої або ж у родичів. Часто в цьому […]...
- ЖИТТЄВИЙ ШЛЯХ УКРАЇНЦЯ – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Тричі чоловік дивним буває: родиться, жениться та помирає. У сімейних обрядах переплелися дії, символи, словесні формули та атрибути, що за давніх часів були тісно пов’язані з магічними заходами, котрі мали на меті захистити родину від злих сил, забезпечити їй добробут, сімейне щастя, здатність мати дітей тощо. Але поступово вони почали набувати розважального характеру, втрачаючи свої […]...
- СЯДЕМО РЯДКОМ ТА ПОГОВОРИМО ЛАДКОМ (посад) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Творчі роботи наших відвідувачів Конкурс на кращу творчу роботу 2010 року Автор: Олена Акульшина “Енеїда” І. П. Котляревського – енциклопедія українознавства …Будеш, батьку, панувати, Поки живуть люди, Поки сонце з неба сяє, Тебе не забудуть. Т. Г. Шевченко Івану Петровичу Котляревському судилося з’явитися в історії української культури на зламі століть в епох : починався період […]...
- ОЙ, СНОПЕ ВЕЛИКИЙ, ЗОЛОТОМ-ЗЕРНОМ КОЛОС НАЛИТИЙ (трудова обрядовість) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Свято першої борозни – стародавній народний обряд, пов’язаний із початком оранки, сівби. Від успіху цих робіт завжди залежав добробут селянина та його статки. Цей звичай включає: освячення плуга, першої борозни, покладання свяченого хліба, яєць і срібних монет на перший клаптик зораної землі, що має на меті сприяти тому, аби нива щедро родила. Перед тим як […]...
- ДІТИ – ТО БОЖА РОСА (народження) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Поява кожного нового члена родини – це визначна й радісна подія для всіх. Колись згідно зі звичаєвим правом сім’я набувала чинності тільки тоді, коли в ній були діти. Родина без дітей вважалася неповноцінною, а бездітність – нещастям: “Хата з дітьми – базар, а без них – цвинтар”. Сьогодні мало що змінилося: рано чи пізно молоді […]...
- ЯК ЗБУДУЄШ, ТАК І ЖИТИМЕШ (житлова обрядовість) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Житло, зрозуміла річ, завжди відігравало в житті українця важливу роль, оскільки в ньому проходить його життя: там вій народжується, зростає, радіє й сумує, будує свою родину, народжує дітей, виховує їх, там помирає. .. Це життєве коло, що безпосередньо пов’язане з поняттям рідної домівки. Саме туди людина поспішає після роботи, аби поділитися з рідними новими враженнями, […]...
- СТАРОЇ ЛЮБОВІ Й ІРЖА НЕ З’ЇСТЬ (весільні ювілеї) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Весільні ювілеї – відзначення круглих дат створення сім’ї. Традиція ця сягає своїм корінням недалекого минулого – 60-х років і доволі міцно ввійшла в наші звичаї. Ювілеї найчастіше проводяться вдома, у колі найближчих родичів та сусідів або в ресторані. У домашніх умовах весільні ювілеї відзначаються у формі гостин з привітаннями, обдаровуванням, частуванням. Люди дали кожному року […]...
- ПОМЕРЛОГО ПЛАЧЕМ НЕ ВОСКРЕСИШ (ГОЛОСІННЯ) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Поховальні голосіння (тужіння, плачі, заведини, приказування, при чатування, йойкання) є чи не найхарактернішими з родинно-обрядових жанрів. Первісно голосіння мали характер магічного замовляння. Вони були невід’ємним атрибутом обряду “переходу” з цього світу до іншого, чужого, заселеного ворожими духами. Вірили, що душа покійного кружляє навколо тіла, чує й бачить усе, що відбувається навколо. Аби уберегти її від […]...
- ЛІС І СЕБЕ ЧИСТИТЬ, І ЛЮДИНУ НАСТАВЛЯЄ (рослини) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Оберегами від злих сил вважалися в народі й рослини, що мали чудодійні властивості. Це полин, часник, осика, верба, а також широколисті дерева, гілками яких замаювали оселі під час Зелених свят. Побутувало повір’я, що в той час, коли на полях квітує збіжжя, активізуються всілякі ворожі сили: русалки, відьми, утопленики. Особливо чудодійну силу мала осика. Вона вважалася […]...
- НАЙДОРОЖЧА ПІСНЯ – З ЯКОЮ МАТИ КОЛИСАЛА (роль колискової) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Надзвичайно цікавою групою ліричних народнопоетичних творів є дитячий фольклор, що складається із прозових, речитативних, пісенних та ігрових творів. До цієї групи ліричних побутових творів належать як зразки дитячої творчості (ігрові пісні, дражнилки, лічилки, небилиці, жартівливі пісні, приповідки, скоромовки тощо), так і твори, що виконуються для дітей дорослими. З-поміж останніх виокремлюються колискові пісні. Вони виконуються дорослими […]...
- НАЙКРАЩА СПІЛКА – ЧОЛОВІК ТА ЖІНКА (весілля) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Побрання – найвеселіший час у житті людини, тому й назву одержало – весілля. Весільні обряди своїм корінням сягають давніх-давен, мають характер стародавній княжий: молодий зветься князь, а молода – княгиня, їхні друзі – бояри. Коли їде поїзд із молодим і молодою, то всі мусять звертати їм з дороги, хоч би хто то не був, бо […]...
- СЛОВО СІМ ХВОРОБ ЛІКУЄ (замовляння) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Тож наші далекі пращури вірили у надзвичайну енергетичну силу та наснагу слова. Але ця віра міцна й сьогодні. Замовляння – це високе мистецтво образного слова, воно викристалізовувалось з покоління в покоління, як поетичне дійство. Той, кому довірено лікувати замовлянням, мусить мати особливий голос, чітку мову, чистоту помислів, сподівань і прагнень. Замовляння, власне, сюжети і майстерність […]...
- ЩОБ ДИТИНА БУЛА ГОЖА, ЯК ТАЯ РОЖА (одвідки) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ За давніх часів коли процедури завершувалися, давали певний знак: або вивішували на високій жердині сорочку породіллі, або ж розпалювали багаття. Для Сусідів та родичів це слугувало сигналом, що можна відвідати породіллю, – такі відвідування називалися одвідками (провідування, родини). Провідування має на меті підтримати породіллю та віддати їй шану. Цю місію виконують тільки жінки. Участь чоловіків […]...
- ПІДЕ ПАРАСКА, ЯК ЇЇ ЛАСКА (умовиний) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Умовини (оглядини, розглядини, обзорини, переглядини) – знайомство з господарством молодого, що здійснюється невдовзі після успішного сватання. Цей звичай демонструє серйозність ставлення до утворення сім’ї, її добробуту в подальшому. Зрозуміло, батьки парубка намагаються з найкращого боку представити господарство свого сина, аби умовини завершилися шлюбною угодою. Раніше, бувало, навіть вдавалися до хитрощів: позичали у сусідів коня, волів […]...