ПАСТЕЛІ – Павло Тичина – Пейзаж – ПОЕТИЧНА МАЙСТЕРНЯ
Тихий, привітний вечір заходить у гості до кожної оселі, засвічує вогники…
– Читаючи вміщені далі поезії про вечір, зверни увагу: у всіх цих творах змальовано одну й ту саму картину природи, але кожен митець побачив її по-своєму.
Пейзаж
Павло Тичина
ПАСТЕЛІ1
(Уривок)
Коливалося флейтами2
Там, де сонце зайшло.
Навшпиньках
Підійшов вечір.
Засвітив зорі,
Прослав на травах тумани
І, на вуста поклавши палець,
Ліг.
Коливалося флейтами
Там, де сонце зайшло.
1 Пастель – тут: картина, виконана м’якими кольоровими олівцями без оправи.
2 Флейта – духовий музичний інструмент у вигляді дерев’яної трубки.
Щось шепоче вітер,
Спить в ставку вода,
І в вікно розкрите
Місяць загляда.
– Назви слова, за допомогою яких поет олюднює вечір, ниви, вітер, воду і місяць. Це прийом уособлення.
– Доведи, що описана в поезії картина наповнена спокоєм, тишею.
– Порівняйте прочитані вірші про вечір. Простежте, якими словами його описують різні автори. Доповніть подані речення.
За Павлом Тичиною За Володимиром Сосюрою
… підійшов вечір, Вечір,
… зорі. місяць… у… .
Вечоріло. Блакитне небо наче оперезалося широким рожевим поясом. В останньому промінні сонця грала дрібненька мушва і, мов сітка, мигтіла перед очима.
Михайло Коцюбинський
– Знайди в тексті порівняння. Чому автор порівнює мошок із сіткою?
Related posts:
- ПЕЙЗАЖ. ПАВЛО ТИНИНА ПАСТЕЛІ – Поетична майстерня – СВІТ ПОЕЗІЇ – З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ Мета: розкрити красу і своєрідність поезії П. Тичини; навчати розуміти поетичну мову, уявляти описані картини; розвивати спостережливість, творчу уяву, чуття поетичного слова, асоціативне мислення; виховувати любов до художнього слова. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 1. Робота над скоромовкою Гучний голос глухар має, Голосисто він співає. Голосний свій спів не слуха, Бо глухий […]...
- ВЕЧІР ІДЕ – Марійка Підгірянка – Пейзаж – ПОЕТИЧНА МАЙСТЕРНЯ Сонце спить давно вже За білою горою, А вечір зорі ниже Ниткою золотою. Мороз ходить по дворі, На льоду іскри креше, На снігу світить зорі, На вікнах квіти пише. А місяць сіє світло По стінах, по помості1 – Так тихо, так привітно Йде вечір до нас в гості. – Вдумайся у зміст заголовка. Розкажи, як […]...
- Дивні малюнки словом (Пастелі) – Павло ТИЧИНА (1891-1967) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст Використання виражальних можливостей різних видів мистецтва – одна з ознак індивідуального стилю П. Тичини. Не лише музика, а й живопис стають йому в пригоді. Це переконливо засвідчує цикл із чотирьох віршів “Пастелі”. Певно, кожному з нас доводилося чути вислів “пастельні тони”. Так говорять про кольори м’яких і ніжних відтінків. А власне пастелями називають твори в […]...
- ПІСЛЯ ГРОЗИ – Вадим Скомаровський – Пейзаж – ПОЕТИЧНА МАЙСТЕРНЯ Гроза ущухла. Мокре листя хлипа. Сунична грядка мліє у теплі. Парує стежка, пахне медом липа, 1 бджоли тьмяно світяться в гіллі. Звелась веселка над пшеничним полем, Явивши в барвах неповторний світ, І мирний грім за синім видноколом. Муркоче тихо, наче сонний кіт. – Яка картина виникла у твоїй уяві під час читання вірша? Якими звуками […]...
- ЗІРКА – Ігор Калинець – Пейзаж – ПОЕТИЧНА МАЙСТЕРНЯ Заслухалась зірка цвіркуна, Вихилилась через віконце – Хотіла ружечку1 кинути Та й сама впала. Підібрав її лопух, Думав, що світлячок. Сидить зірка на листкові, До неба високо, До землі чужинно. Ще й очі – Як ти називаєшся? А вона: – А я цвіркуна слухала. – Чим описана в поезії картина нагадує казку? – Чи сподобалася […]...
- ЗУПИНЮСЯ НАД РІКОЮ – Ганна Чубач – Пейзаж – ПОЕТИЧНА МАЙСТЕРНЯ Зупинюся над рікою – Замилуюся красою, Де вербичка невеличка Плаче срібною росою. Де всі зорі розкотились, І ніхто їх не збирає. Лиш у травах, ледь прив’ялих, Коник жалібно співає. Не зітхну і не заплачу. Зупинюся і постою. Сльози зовсім мало значать В порівнянні із красою. – Чим милується ліричний герой? Опиши його душев – > […]...
- УОСОБЛЕННЯ. ВОЛОДИМИР СОСЮРА СПОКОЄМ ПОВИТІ – Поетична майстерня – СВІТ ПОЕЗІЇ – З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ Мета: розкрити учням красу і своєрідність поезії В. Сосюри; навчати розуміти поетичну мову, уявляти описані картини, порівнювати поетичні твори різних авторів; розвивати здатність бачити те коло життєвих явищ, які стали об’єктом зображень; виховувати любов до поезії. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 1. Робота над скоромовкою Цей концерт такий цікавий. Гра цесарка на […]...
- МИЛУЄМОСЬ ВЕЧОРОМ. МАРІЙКА ПІДГІРЯНКА ВЕЧІР ІДЕ – Поетична майстерня – СВІТ ПОЕЗІЇ – З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ Мета: розкрити учням красу і своєрідність поезії Марійки Підгірянки; вчити заглиблюватися в поетичні образи, аналізувати ліричні поезії; розвивати образне мислення, творчу уяву, вміння усвідомлювати особливу красу, виразність, емоційність поетичного слова; виховувати любов до природи. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 1. Робота над скоромовкою Мляво місяць мерехтить, Мрійник, наш Мартин, не спить. Марно […]...
- ЕПІТЕТ. НАТАЛЯ ЗАБІЛА ЗІРОЧКИ – Поетична майстерня – СВІТ ПОЕЗІЇ – З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ Мета: розкрити учням красу і своєрідність поезії Наталі Забіли; вдосконалювати навички свідомого виразного читання віршованих творів; навчати розуміти поетичну мову, знаходити епітети, порівнювати поезії; розвивати вміння заглиблюватися в поетичні образи; виховувати любов до поетичного слова. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 1. Читання слів, чітко вимовляючи звуки [з] і [с] Казка Кіска Вузька […]...
- Шипшина важко віддає плоди – Ліна Костенко – Пейзаж – ПОЕТИЧНА МАЙСТЕРНЯ * * * Шипшина важко віддає плоди. Вона людей хапає за рукава. 1 Перли – коштовна прикраса. 2 Разок намиста – тут: нанизані на нитку намистини. Вона кричить: – Людино, підожди! О, підожди, людино, будь ласкава, Не всі, не всі, хоч ягідку облиш! Одна пташина так мене просила! Я ж тут для всіх, а не […]...
- ПОЕТИЧНА МАЙСТЕРНЯ. АНАТОЛІЙ КОСТЕЦЬКИЙ. ДИВНА ЗВИЧКА – ПОЕТИЧНА МАЙСТЕРНЯ – З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ – І семестр Мета: удосконалювати навички свідомого читання віршованих творів; учити сприймати зміст поезії на слух, добирати риму; розвивати пам’ять, увагу, спостережливість; виховувати любов до художнього слова. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 1. Робота над чистомовкою Рі-рі-рі – що ти бачиш угорі? Рю-рю-рю – бачу ясную зорю. Рі-рі-рі – ще що бачиш угорі? Ря-ря-ря – […]...
- Поетична епітафія (Пам’яті тридцяти) – Павло ТИЧИНА (1891-1967) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст Поезію “Пам’яті тридцяти” визначають як вірш-реквієм або епітафію – текст на честь померлих героїв. Це зразок громадянської лірики, твір, у якому поєдналися різні емоції – жалоба за загиблими та уславлення їхнього патріотизму. Вірш присвячено молодим захисникам України, студентам і гімназистам, які загинули в січні 1918 року поблизу селища Крути на Чернігівщині. Вони стримали наступ російських […]...
- ПОЕТИЧНА МАЙСТЕРНЯ. МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ. ТЕПЛИЙ ДОЩИК-СРІБНОПАД… – ПОЕТИЧНА МАЙСТЕРНЯ – З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ – І семестр Мета: удосконалювати навички виразного читання віршованих творів; навчати аналізувати прочитані вірші; розвивати смислову, образну пам’ять, уміння узагальнювати, зіставляти; виховувати любов до художнього слова. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 1. Робота над скоромовкою Ген стрибають на морозі Три ворони на дорозі. – Кар-кар-карІ За скоринкою погнались, На все горло розкричались: – Кар-кар-кар! 2. […]...
- ПОЕТИЧНА МАЙСТЕРНЯ. ОКСАНА СЕНАТОВИЧ. ВЕСЕЛИЙ СМІХ – ПОЕТИЧНА МАЙСТЕРНЯ – З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ – І семестр Мета: активізувати читацькі інтереси учнів; удосконалювати навички виразного і свідомого читання віршованих творів; розвивати образну уяву, здатність розрізняти реальність і вигадку; виховувати любов до рідного слова. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 1. Звуконаслідувальна вправа. Гра “Що як звучить?” Жук літає угорі і дзижчить… (жу-жу). Вуж сховався у норі і шипить…(іиу-іиу). Шелестить трава… […]...
- Поетична творчість Павла Тичини – вершина української поезії XX cт. – ПАВЛО ТИЧИНА (1891-1967) – Українська література кінця XIX – початку XX ст “Обдарована Богом людина реалізує свій талант у різних сферах. Тичина був природжений музикант. І музика як генератор цілісного ставлення до світу мала великий вплив на нього як поета”, – слушно зауважує сучасна дослідниця творчості Павла Тичини Наталія Мех. Не секрет, що Тичина-семінарист багато читав і намагався бути в курсі всіх літературних новин. Особливе враження на […]...
- ДИВНА ЗВИЧКА – ПОЕТИЧНА МАЙСТЕРНЯ – З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ Слово малює картину. Спробуй її побачити: золоте листя. Слово передає звуки. Прислухайся: вітер листям шелестить. Чуєш шурхіт листя? Відчуй красу художнього слова, читаючи вірші українських поетів. ПОЕТИЧНА МАЙСТЕРНЯ Рима1 Анатолій Костецький ДИВНА ЗВИЧКА (Скорочено) Що б мені не говорили хто з батьків чи вчителів, – я на все шукаю рими, ніби хтось мене завів. 1 […]...
- ЗНО – Павло Тичина – Література XX ст Павло Григорович Тичин. – це “шукання й шукання, праця й вимогливість і, нарешті, вміння з безконечного плину образів відібрати найсвіжіший, наймісткіший, наймузикальніший…” (Олесь Гончар) М. Рильський, характеризуючи індивідуальну неповторність поезії П. Тичини, дуже вдало назвав її музичною рікою. Він мав на увазі насамперед те, що творчість одного з найкращих поетів минулого століття не просто напрочуд […]...
- УРОК ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ. ВІРШІ УКРАЇНСЬКИХ ПОЕТІВ – Поетична майстерня – СВІТ ПОЕЗІЇ – З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ Мета: розширювати знання учнів про творчість українських поетів; удосконалювати навички свідомого виразного читання; розвивати зв’язне мовлення, фонематичний слух, образне мислення, вміння аналізувати, співставляти; виховувати любов до художнього слова. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 1. Проспівайте голосні на мотив “подоляночки”! А, о, у, і, и, е. О, и, і, а, е, у. – […]...
- Тема 24. Павло Тичина – Література XX ст Павло Григорович Тичина – це “шукання й шукання, праця й вимогливість і, нарешті, вміння з безконечного плину образів відібрати найсвіжіший, наймісткіший, наймузикальніший…” (Олесь Гончар) М. Рильський, характеризуючи індивідуальну неповторність поезії П. Тичини, дуже вдало назвав її музичною рікою. Він мав на увазі насамперед те, що творчість одного з найкращих поетів минулого століття не просто напрочуд […]...
- ГЕЙ, ВДАРТЕ В СТРУНИ, КОБЗАРІ – ПАВЛО ТИЧИНА * * * Гей, вдарте в струни, кобзарі, Натхніть серця піснями! Вкраїнські прапори вгорі – Мов сонце над степами… Гей, рясно всипте цвітом шлях, У дзвони задзвоніте! Вкраїнське військо на полях Йде, славою повите. Дзвенять слова мов у сріблі Братерськії, веселі. А десь на морі кораблі Розбилися об скелі… Земля схотіла жити знов – Шумлять […]...
- Молодість і кохання (Ви знаєте, як липа шелестить…) – Павло ТИЧИНА (1891-1967) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст Мотиви весни, молодості й кохання складають основу вірша Олександра Олеся “Чари ночі”. У П. Тичини є чимало спільного із цим відомим символістом. Весна, ніч, місяць, зорі і, звичайно ж, солов’ї – що ще треба натхненному українському авторові, щоб розповісти про щастя закоханої людини?! Молодь не завжди стримує емоцій, бо сприймає все без тих обмежень, що […]...
- ГАЇ ШУМЛЯТЬ… – ПАВЛО ТИЧИНА (1891-1967) – РІДНА УКРАЇНА. СВІТ ПРИРОДИ Гаї шумлять – Я слухаю. Хмарки біжать – Милуюся. Милуюся-дивуюся, Чого душі моїй Так весело. Гей, дзвін гуде – Іздалеку. Думки пряде – Над нивами. Над нивами-приливами, Купаючи мене, Мов ластівку. Я йду, іду – Зворушений. Когось все жду – Співаючи. Співаючи-кохаючи Під тихий шепіт трав Голублячий. Щось мріє гай – Над річкою. Ген неба […]...
- ЗАХОПЛЕННЯ. ІГОР КАЛИНЕЦЬ ЗІРКА – Поетична майстерня – СВІТ ПОЕЗІЇ – З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; вчити аналізувати прочитане; формувати образне мислення; розвивати зв’язне мовлення, творчу уяву; виховувати любов до художнього слова. Хід уроку Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 1. Робота над загадкою. вправа для розвитку мовної догадки – Прочитайте загадку, подумки переставляючи букви. От пярма, от ірвна, от укрта, […]...
- ПЛУГ – ПАВЛО ТИЧИНА Вітер. Не вітер – буря! Трощить, ламає, з землі вириває… За чорними хмарами (з блисками! ударами!), За чорними хмарами мільйон мільйонів мускулястих рук… Котить. У землю врізає (чи то місто, дорога, чи луг), У землю плуг. А на землі люди, звірі й сади, А на землі боги і храми: О пройди, пройди над нами, Розсуди! […]...
- ПАМ’ЯТИ ТРИДЦЯТИ – ПАВЛО ТИЧИНА На Аскольдовій могилі Поховали їх – Тридцять мучнів українців, Славних, молодих… На Аскольдовій могилі Український цвіт! – По кривавій по дорозі Нам іти у світ. На кого посміла знятись Зрадника рука? – Квитне сонце, грає вітер І Дніпро-ріка… На кого завзявся Каїн? Боже, покарай! – Понад все вони любили Свій коханий край. Вмерли в Новім […]...
- РОНДЕЛІ – ПАВЛО ТИЧИНА РОНДЕЛІ І Іду з роботи я, з завода Маніфестацію стрічать. В квітках всі улиці кричать: Нехай, нехай живе свобода! Сміється сонце з небозвода, Кудись хмарки на конях мчать. Іду з роботи я, з завода Маніфестацію стрічать. Яка весна! Яка природа! У серці промені звучать… – Голоту й землю повінчать! Тоді лиш буде вічна згода. Іду […]...
- ЕПІТЕТ, МЕТАФОРА – ПАВЛО ТИЧИНА (1891 – 1967) – РІДНА УКРАЇНА. СВІТ ПРИРОДИ Образності літературним творам надають такі художні засоби, як епітет і метафора. Епітет – це художнє означення: палке Слово, золоте жито, васильковий погляд. Найчастіше означення виражено прикметником. Але не всі прикметники є епітетами. Наприклад, у словосполученнях високе дерево, біла скатертина прикметники не є епітетами, але вони будуть епітетами в словосполученнях: високі мрії, біла печаль. Як відрізнити […]...
- СКОРБНА МАТИ – ПАВЛО ТИЧИНА Пам’яті моєї матері І Проходила по полю Обніжками, межами. Біль серце опромінив Блискучими пожалій. Поглянула – скрізь тихо. Чийсь труп в житах чорнів… Спросоння колосочки: Ой радуйся, Маріє! Спросоння колосочки: Побудь, побудь із нами! Спинилась Божа Мати, Заплакала сльозами. Не місяць, і не зорі, І дніти мов не дніло. Як страшно!.. людське серце До краю […]...
- Скорочено – ПАМ’ЯТІ ТРИДЦЯТИ – ПАВЛО ТИЧИНА – 11 КЛАС На Аскольдовій могилі Поховали їх – Тридцять мучнів українців, Славних, молодих… На Аскольдовій могилі Український цвіт! – По кривавій по дорозі Нам іти у світ. На кого посміла знятись Зрадника рука? – Квитне сонце, грає вітер І Дніпро-ріка… На кого завзявся Каїн? Боже, покарай! – Понад все вони любили Свій коханий край. Вмерли в Новім […]...
- ВСТУП ДО РОЗДІЛУ. СВІТ ПОЕЗІЇ – Поетична майстерня – СВІТ ПОЕЗІЇ – З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ Мета: вчити учнів відчувати красу поетичного слова; розвивати здатність сприймати звукові словесні образи, емоційно реагувати на художнє слово, мовне чуття, інтуїцію; виховувати емоцію читача. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 1. Робота над скоромовкою Чорногузик через річку У червоних черевичках Чимчикує чимдуж в брід – Чапля кличе на обід! Чемно чапля відчинила, Частуванням […]...
- СВІТАЄ… – ПАВЛО ТИЧИНА Світає… Так тихо, так любо, так ніжно у полі. Мов свічі погаслі в клубках фіміаму, В туман нагорнувшись, далекі тополі В душі вигравають мінорную гаму. Світає поволі… Так тихо, так любо, так ніжно у полі. Світає… Все спить ще: і поле, і зорі безсилі, Лиш птах десь озвався спросоння ліниво, Та пень обгорілий, мов піп […]...
- ЧОМГА І ВЕСНА – Пейзаж змінюється і настрій персонажа змінюється – ПЕЙЗАЖ У ПРОЗОВИХ ТВОРАХ – КРАСА СВІТУ В ХУДОЖНЬОМУ ТВОРІ (Скорочено) На лісовому Синь-озері жила качка Чомга. Хіба є де краще місце від Синь-озера? Та восени качки – крякви, чирки, норці, що мешкали тут, – подалися на південь, у теплі краї. А Чомга лишилася, вона не могла розстатися з рідним Синь-озером. І ледве вижила. Іноді на сірому небозводі з’являлося сонце, тоді Чомга виходила на берег […]...
- БЛАКИТЬ МОЮ ДУШУ ОБВІЯЛА… – ПАВЛО ТИЧИНА (1891-1967) – РІДНА УКРАЇНА. СВІТ ПРИРОДИ Блакить мою душу обвіяла, Душа моя сонця намріяла, Душа причастилася кротості трав – Добридень я світу сказав! Струмок серед гаю, як стрічечка. На квітці метелик, мов свічечка. Хвилюють, маюють, квітують поля – Добридень тобі, Україно моя! Поміркуй над прочитаним 1. Чи сподобався тобі вірш? Який настрій викликає він у тебе? 2. Яку пору року описано […]...
- ЗАМИЛУВАННЯ КРАСОЮ ПРИРОДИ. МИКОЛА ВОРОНИЙ УЩУХЛА БУРЯ – Поетична майстерня – СВІТ ПОЕЗІЇ – З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання віршованих творів; розкрити красу і своєрідність поезій; поглиблювати та розширювати образні уявлення; розвивати мовлення, спостережливість, здатність бачити те коло життєвих явищ, які стали об’єктом зображень; виховувати любов до природи. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 1. Робота над скоромовкою – Промовте скоромовку: повільно (тихо); швидше (напівголосно); швидко […]...
- СПОКІЙ. ВАДИМ СКОМАРОВСЬКИЙ ПІСЛЯ ГРОЗИ – Поетична майстерня – СВІТ ПОЕЗІЇ – З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; сприяти розумінню учнями змісту твору; поглиблювати та розширювати образні уявлення, що виникають під час читання поезії; розвивати зв’язне мовлення, творчу уяву; виховувати любов до поетичного слова. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 1. Робота над скоромовкою В ему-страуса в пустелі На екваторі оселя. Ему біга, […]...
- Павло Тичина – КРАСА РІДНОГО КРАЮ Павло Тичина (1891-1967) Павло Тичина – один з найвидатніших поетів України. Народився 27 січня 1891 року в селі Піски на Чернігівщині в багатодітній сім’ї сільського дяка. Батьки мріяли бачити його священиком. Але серцем юнак тягнувся до музики, поезії. У нього прокидається талант співака, музиканта, художника. Тому і вірші його мелодійні, в них багато живописних барв. […]...
- ДРУГОГО ДНЯ – Пейзаж чудовий, а на душі персонажа смуток – ПЕЙЗАЖ У ПРОЗОВИХ ТВОРАХ – КРАСА СВІТУ В ХУДОЖНЬОМУ ТВОРІ Другого дня притомилась я дуже та й сіла спочити в холодку під вербою. Округи мене то жито половіє, а в житі купка льону голубо цвіте; то ячмінь колоситься; оддалеки гайок синіє, пісочаний шлях угору закручується, як золота нитка; день бог дав жаркий, і вітерець не дмухне – тихо; тільки якась пташка сама собі щебече, наче […]...
- ПІДСУМКОВИЙ УРОК. ЗАВДАННЯ ЗІ СКРИНЬКИ ПОЕЗІЇ – ПОЕТИЧНА МАЙСТЕРНЯ – З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ – І семестр Мета: узагальнити знання учнів за прочитаним розділом; удосконалювати навички свідомого виразного читання; розвивати творчі здібності учнів, уміння висловлювати оцінні судження; виховувати любов до рідного слова. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 1. Робота над скоромовкою Сидів горобець на сосні, Заснув – і упав уві сні. Якби не упав уві сні, Сидів би він […]...
- Короткий переказ – Ви знаєте, як липа шелестить – ПАВЛО ТИЧИНА – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 20-30-х РОКІВ XX СТ. – ПОЕЗІЯ ПАВЛО ТИЧИНА Ви знаєте, як липа шелестить У місячні травневі ночі? “Кохана спить, кохана спить, Піди збуди, цілуй їй очі, Кохана спить…” Ви ж чули ж бо: так липа шелестить. Ви знаєте, як сплять старі гаї? – Вони все бачать крізь тумани. Ось місяць, зорі, солов’ї… “Я твій”, – десь чують дідугани. А солов’ї!.. Та […]...
- Короткий переказ – Блакить мою душу обвіяла – ПАВЛО ТИЧИНА ПАВЛО ТИЧИНА Блакить мою душу обвіяла. Душа моя сонця намріяла, Душа причастилася кротості трав – Добридень я світу сказав! Струмок серед гаю як стрічечка. На квітці метелик мов свічечка. Хвилюють, маюють, квітують поля Добридень тобі, Україно моя! Коментар Скажи вранці світові “Добридень!” – і будуть добрими твій день, твоє життя. Поглянь навкруги, як гарно світить […]...