ГЕЙ, ВДАРТЕ В СТРУНИ, КОБЗАРІ – ПАВЛО ТИЧИНА

Related posts:

1. БАЛЕТНА СТУДІЯ – ПАВЛО ТИЧИНА Танцюють цвітно цілунять тонно В туніках білих неначе бал Нагрудять вправо Одгрончить чар Схитнуться вліво Лелійні лі Плеснуть в долоні встремлять як лані І знов одхлинуть і стануть враз І знов потиху Заледве чуті І знов поволі Як той ручай На них із вікон веслує промінь І вітер майний і синій день Рояль обсипле Торкнеться […]...
2. ЗОЛОТИЙ ГОМІН – ПАВЛО ТИЧИНА Над Києвом – золотий гомін, І голуби, і сонце! Внизу – Дніпро торкає струни… Предки. Предки встали з могил; Пішли по місту. Дродки жертви сонцю приносять – І того золотий гомін. Ах той гомін!.. За ним по чути, що друг твій каже, Від нього грози, пролітаючи над містом, плачуть,- Бо їх не помічають. Гомін золотий! […]...
3. Зоставайся, ніч настала – ПАВЛО ТИЧИНА – Зоставайся, ніч настала, Все в тумані-молоці. – Спать мене поклала Тала На дівочій руці. Щось питає, обіймає Чисте, біле, молоде… І світає й не світає, Тільки ранок не йде. Ой ти ранку, любий сонку, Треті півні голосні! Взяв дівчину беззаконку На двадцятій весні. Встала Тала в білій льолі: – Ну, приходь же, жду вночі, […]...
4. ПАВЛО ТИЧИНА КНЯЗЬ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ 27 січня 1891 року в с Пісках на Чернігівщині народився Павло Тичина,- геніальний український письменник, лірика якого ввійшла до золотої скарбниці світової поезії. Його твори двічі висували на здобуття Нобелівської премії, до того ж не радянські, а зарубіжні цінителі поезії: асоціація англійських учителів та Гарвардський університет (США). Тичина почав друкувати свої вірші й оповідання ще […]...
5. ВЕСНА (З БАРАТИНСЬКОГО) – ПАВЛО ТИЧИНА Весна, весна! Яка блакить, Який кругом прозор! Садками ходить брунькоцвіт, А в небі – злотозор. Весна, весна! Який там гон На крилах вітерка? – То в вишині біжить, зника Хмар-хмарова ріка. Шумлять згори шум-пінярі; Ріка своїм хребтом Несе торжественно вперед Веселий, скреслий лом. Ще синій ліс не взеленів, Але квіток проріст Уже підняв і розрізнив […]...
6. НА ЗАХИСТ МИРУ – ПАВЛО ТИЧИНА НА ЗАХИСТ МИРУ (НА ВСЕСОЮЗНІЙ КОНФЕРЕНЦІЇ ПРИХИЛЬНИКІВ МИРУ В МОСКВІ У ВЕРЕСНІ 1949 p.) Браття! Друзі! Побратими! Дні які в нас ясні, чистії А в буржуазії – ніч… З почуттями із святими Ми в Москві зібрались вмісті, Щоб за мир піднести клич. Хоч з країн ми й різних світу – В нас одна мета, едина: […]...
7. СПРАВЖНІ ГЕРОЇ – ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ Не вам мій спів, уквітчані герої Кривавих справ, не вам мій голос,- ні! З-під барв рожевих вигадки пустої На чорнім тлі ви бачитесь мені. Хай досі сниться іншому піїті Шалений брязкіт кинутих шабель… Не кращ було б запособлять освіті, Підняти люд хоть на один щабель? Моя хвала трудівникам незнаним, Що двигли мисль по селах, хуторах, […]...
8. Скорочено – ГАЇ ШУМЛЯТЬ… – ПАВЛО ТИЧИНА – 5 КЛАС Гаї шумлять – Я слухаю. Хмарки біжать – Милуюся. Милуюся-дивуюся, Чого душі моїй так весело. Гей, дзвін гуде – Іздалеку. Думки пряде – Над нивами. Над нивами-приливами, Купаючи мене, мов ластівку. Я йду, іду – Зворушений. Когось все жду – Співаючи. Співаючи-кохаючи Під тихий шепіт трав голублячий. Щось мріє гай – Над річкою. Ген неба […]...
9. ТРИ СИНИ – ПАВЛО ТИЧИНА Приїхало до матері да три сини, Три сини вояки, да не ‘днакі. Що ‘дин за бідних, Другий за багатих. А третьому силу свою нігде діть, – Просто бандит. – Ой, мамо! – каже перший кароокий, – Який-то світ широкий! Не тільки в нас з нуждою бій, Не тільки ми тут з горем – Страждають люди […]...
10. ПОХОРОН ДРУГА – ПАВЛО ТИЧИНА Вже сумно вечір колір свій міняв З багряного на сизо-фіалковий. Я синій сніг од хати відкидав І зупинився… Синій, оркестровий Долинув плач до мене. Плакав він, Аж захлинався на сухім морозі: То припадав зеленим до ялин, Що зверху червоніли при дорозі, То глухо десь одлунював в саду. І від луни в повітрі оддавало, Немов, на […]...
11. Мотиви ранньої лірики П. Тичини – 10 клас – ПАВЛО ТИЧИНА – ТВОРИ З – УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ – Найкращі учнівські твори – Твір Говорячи про особливість поетичної творчості Тичини, Максим Рильський відзначав, що найкраща характеристика її у виразі – “музична ріка”, що “Тичина і пісня – брат і сестра”, що коли багатьох поетів називаємо за трафаретом “співцями”, то для Павла Григоровича слово “співець” – найприродніший епітет. Підтвердити цю думку можна хоча б прикладами з ранніх віршів поета, які […]...
12. У СОБОР – ПАВЛО ТИЧИНА І По один бік верби, По другий старці. Гнуться, гнуться, гнуться верби. Нагинаються старці. Шум юрби глухої. Блиск хмариних крил! …Сповиває аналої Синє брязканя кадил. Тут говорять з Богом. Тут Йому скажу – (Хтось заплакав за порогом) – З херувимами служу! Жду я, ждуть всі люде – І нема Його. Гнуться, гнуться, гнуться люде, Дожидаються […]...
13. Павло Тичина – ЛІТЕРАТУРА XX СТОЛІТТЯ Павло Григорович Тичина народився 27 січня 1891 р. в с Пісках Козелецького повіту на Чернігівщині в сім’ї дяка. Навчався в бурсі, згодом – Чернігівській семінарії. Будучи музично обдарованою людиною, П. Тичина співав спочатку у семінарському, а пізніше – міському хорі. 1913 року він переїхав до Києва і вступив до Київського комерційного інституту, підробляв у редакціях […]...
14. Ах не смійтеся ви наді мною – ПАВЛО ТИЧИНА Ах не смійтеся ви наді мною, – Не для вас я Вкраїну люблю! Не для вас виливаю ці сльози з журбою, Що ніхто їх не бачить нічною добою, Коли довго від думок не сплю. Не чіпайте моєї Вкраїни! Хай, по-вашому, вмерла вона. Скажіть: нащо ці ваші знущання та кпини? Не чіпайте – просю вас – […]...
15. Ой, що в Софійському – ПАВЛО ТИЧИНА Ой, що в Софійському Заграли дзвони, затремтіли, Не білі голуби-янголи в небі полетіли. Ой, там збиралися під прапори, Під соняшні ще й сині. Віднині Не буде більше пана у вільній Україні! Ідуть, ідуть з музикою Під тінню прапорів Прекрасною, великою Рікою стиглих нив. Ідуть, ідуть – вітаються І славлять щасні дні. Жахтять, переливаються Їх душі […]...
16. СПРАВЖНІ ГЕРОЇ – ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ (1864-1902) – УКРАЇНСЬКА ПОЕЗІЯ другої половини ХІХ ст. – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Не вам мій спів, уквітчані герої Кривавих справ, не вам мій голос, – ні! З-під барв рожевих вигадки пустої На чорнім тлі ви бачитесь мені. Хай досі сниться іншому піїті Шалений брязкіт кинутих шабель… Не кращ було б запособлять освіті, Підняти люд хоть на один щабель? Моя хвала трудівникам незнаним, Що двигли мисль по селах, […]...
17. ЯК ДУБ ІЗ ВІТРОВІЄМ БИВСЯ – ПАВЛО ТИЧИНА ЯК ДУБ ІЗ ВІТРОВІЄМ БИВСЯ Не одно уже століття Дуб стояв, простерши віття,- Весь в корі, як у броні, Трудні роки, ночі й дні… Знав одне лиш добре діло. Листя дихало й раділо, Дуб добрячим обростав – Доки й сам, як витязь, став. Батьком був він Клену й Глоду. Всім давав він прохолоду. Кожен знав: […]...
18. Я УТВЕРЖДАЮСЬ – ПАВЛО ТИЧИНА Я єсть народ, якого Правди сила Ніким звойована ще не була. Яка біда мене, яка чума косила! – А сила знову розцвіла. Щоб жить – ні в кого права не питаюсь. Щоб жить – я всі кайдани розірву. Я стверджуюсь, я утверждаюсь, Бо я живу. Тевтоніє! Мене ти пожирала, Як вішала моїх дочок, синів І […]...
19. Майстерне відображення широких просторів рідної землі в поетичних творах “Гаї шумлять”, “Де тополя росте” – ІІІ варіант – ПАВЛО ТИЧИНА – 6 клас Павло Григорович Тичина був щедро обдарованою людиною. Не тільки писав вірші, а й гарно малював, добре знався на музиці, вправно грав на багатьох інструментах, чудово співав. І це вплинуло на його поетичні твори: вони дуже музичні, несуть в собі багато світла, тепла, яскравих барв. Поет дуже любив природу, тонко відчував її красу. Шелест трав і […]...
20. БІЛЯ ОЗЕРА У ЛІСІ – ПАВЛО ТИЧИНА Темний ліс, стежина біла: Чудно так, немовби сниться… – Причаїлась то лисиця? – Ні, гілляка поруділа: Хтось її зламав і кинув. – За яку ж таку провину? Я мовчу – і ти мовчиш. День стає все гарячіш. Залишились батько й мати На узліссі на траві,- Нам обід приготувати. …Що це в тебе на брові? Глиця? […]...
21. РІЧКА – ПАВЛО ТИЧИНА – Українська література – Література для дітей Хлюпоче синя річка – Ой річка, ой ріка! Юрба нас невеличка, Зате ж бо гомінка! І співи тут, і крики, І радість тут, і сміх. А вколо, як музики, — Гурти пташок дзвінких. І кожна ж то співає, І кожна поклика: “Ой небо, ой безкрає, Ой річка, ой ріка!” Он рибки затремтіли, Пливуть із глибини, […]...
22. Струни. Антологія української поезії. Частина І-II. Берлін, 1922 “Струни. Антологія української поезії. Частина І-II. Берлін, 1922” – літературно-художня ілюстрована антологія-хрестоматія “від найдавніших до нинішніх часів”, споряджена “для вжитку школи й хати” Б. Лепким, випущена “Українською народною бібліотекою” і “Українським словом” – берлінськими видавництвами. Перша частина обіймає фрагменти переспівів “Слова о полку Ігоревім” (Т. Шевченка, В. Щурата, Б. Лепкого), великий розділ народних пісень (календарного […]...
23. ГАЇ ШУМЛЯТЬ… – ПАВЛО ТИЧИНА (1891-1967) – РІДНА УКРАЇНА. СВІТ ПРИРОДИ Гаї шумлять – Я слухаю. Хмарки біжать – Милуюся. Милуюся-дивуюся, Чого душі моїй Так весело. Гей, дзвін гуде – Іздалеку. Думки пряде – Над нивами. Над нивами-приливами, Купаючи мене, Мов ластівку. Я йду, іду – Зворушений. Когось все жду – Співаючи. Співаючи-кохаючи Під тихий шепіт трав Голублячий. Щось мріє гай – Над річкою. Ген неба […]...
24. Павло Тичина – життя і творчість Тичина – це шукання й шукання, праця й вимогливість і, нарешті вміння з безконечного типу образів відібрати найсвіжіший, наймісткіший, наймузикальніший… Олесь Гончар Він був простий і незвичайний. Скромний і делікатний у поводженні з людьми. Дуже ввічливий і лагідний у розмові. Про нього можна сказати: найніжніший лірик. І це правда. Про нього можна сказати: поет з […]...
25. Як вибрати струни для гітари Талант музиканта – загадковий фактор, який може як розквітнути пишним цвітом, так і усохнути на корені. І доля таланту в чому залежить від того, якими критеріями керуватися при виборі музичного інструменту. Тим більше це стосується гітари – інструменту, звучання якого визначається безліччю обставин та елементів, серед яких не останню роль відіграють струни. Про те, як […]...
26. ПАМ’ЯТИ ТРИДЦЯТИ – ПАВЛО ТИЧИНА На Аскольдовій могилі Поховали їх – Тридцять мучнів українців, Славних, молодих… На Аскольдовій могилі Український цвіт! – По кривавій по дорозі Нам іти у світ. На кого посміла знятись Зрадника рука? – Квитне сонце, грає вітер І Дніпро-ріка… На кого завзявся Каїн? Боже, покарай! – Понад все вони любили Свій коханий край. Вмерли в Новім […]...
27. ПЛУГ – ПАВЛО ТИЧИНА Вітер. Не вітер – буря! Трощить, ламає, з землі вириває… За чорними хмарами (з блисками! ударами!), За чорними хмарами мільйон мільйонів мускулястих рук… Котить. У землю врізає (чи то місто, дорога, чи луг), У землю плуг. А на землі люди, звірі й сади, А на землі боги і храми: О пройди, пройди над нами, Розсуди! […]...
28. ЕПІТЕТ, МЕТАФОРА – ПАВЛО ТИЧИНА (1891 – 1967) – РІДНА УКРАЇНА. СВІТ ПРИРОДИ Образності літературним творам надають такі художні засоби, як епітет і метафора. Епітет – це художнє означення: палке Слово, золоте жито, васильковий погляд. Найчастіше означення виражено прикметником. Але не всі прикметники є епітетами. Наприклад, у словосполученнях високе дерево, біла скатертина прикметники не є епітетами, але вони будуть епітетами в словосполученнях: високі мрії, біла печаль. Як відрізнити […]...
29. РОНДЕЛІ – ПАВЛО ТИЧИНА РОНДЕЛІ І Іду з роботи я, з завода Маніфестацію стрічать. В квітках всі улиці кричать: Нехай, нехай живе свобода! Сміється сонце з небозвода, Кудись хмарки на конях мчать. Іду з роботи я, з завода Маніфестацію стрічать. Яка весна! Яка природа! У серці промені звучать… – Голоту й землю повінчать! Тоді лиш буде вічна згода. Іду […]...
30. ІНІЙ – ПАВЛО ТИЧИНА Ой цвілось життя зелене – Юнь моя – чорнобрів’я! Тисяча півтонів, тіней… А тепер же – Що зустрів я? Сивий впав на мене Іній… Сивий, сивий іній… Що ж. Нічого. Це нічого. Серце,- цить! Чого ти спориш? В мене ж вік – новий, зустрічний. То й зустрінем… Все суворіш Мислить розум строго – Вічний. Мислить […]...
31. Упав же він… – ПАВЛО ТИЧИНА Упав же він… Як упав же він з коня Та й на білий сніг. – Слава! Слава! – докотилось І лягло до ніг. Ще ж як руку притулив К серцю ік свому. Рад би ще він раз побачить Отаку зиму. Гей, рубали ворогів Та по всіх фронтах! З криком сів на груди ворон, Чорний ворон-птах. […]...
32. СВІТАЄ… – ПАВЛО ТИЧИНА Світає… Так тихо, так любо, так ніжно у полі. Мов свічі погаслі в клубках фіміаму, В туман нагорнувшись, далекі тополі В душі вигравають мінорную гаму. Світає поволі… Так тихо, так любо, так ніжно у полі. Світає… Все спить ще: і поле, і зорі безсилі, Лиш птах десь озвався спросоння ліниво, Та пень обгорілий, мов піп […]...
33. Майстерне відображення широких просторів рідної землі в поетичних творах “Гаї шумлять”, “Де тополя росте” – І варіант – ПАВЛО ТИЧИНА – 6 клас Передусім, треба сказати, що Павло Тичина – це геніальний український поет. Багато своїх поетичних творів він присвятив природі рідного краю, який він надзвичайно любив. Його поезії описують красу та велич української землі. Поет зміг в декількох рядках передати той необ’ємний, величний простір, який розгортається перед його очима. В поезії “Де тополя росте” автор майстерно змальовує […]...
34. ВЕСНА – ПАВЛО ТИЧИНА Пам’яті сестри Наталки Чом мертві по плачуть, не стогнуть – Може б, скаргу почув я від тебе хоч раз! Під білим сіюм твоя могила І в ній ти з осені лежиш. Устану – думала – води внесу, Піду на буряки – по нолю – І заспіваю, братики, Й наплачуся уволю… Брунчать бруньки над водою, водою, […]...
35. Не дивися так привітно – ПАВЛО ТИЧИНА Не дивися так привітно, Яблуневоцвітно. Стигнуть зорі, як пшениця: Буду я журиться. Не милуй мене шовкове, Ясно-соколово. На схід сонця квітнуть рожі: Будуть дні погожі. На схід сонця грають грози – Будуть знову сльози! Встали мати, встали й татко: Де ластовенятко? А я тут, в саду, на лавці, Де квітки-ласкавці… Що скажу їм? – Все […]...
36. ДО КОГО ГОВОРИТЬ? – ПАВЛО ТИЧИНА * * * До кого говорить? Блок у могилі. Горький мовчить. Рабіндранате-голубе! З далекої Бенгалії Прилинь до мене на Вкраїну, Я задихаюся, я гину. Я покажу такії речі В однокласовій ворожнечі, Я покажу всю фальш, всю цвіль Партійно-борчих породіль. А братні зуби? Дружній зиск? Гнучка політика, як віск. Коли б були це генерали, Ми б […]...
37. СЛОВО (Скорочено) – ПАВЛО ТИЧИНА Слово наше рідне! Ти – сьогодні зазвучало Як початок, як начало, Як озброєння всім видне, Слово наше рідне! То ж цвілась калина, Червоніла, достигала, Всьому світу заявляла: Я – країна Україна – На горі калина! А Вкраїни ж мова – Мов те сонце дзвінкотюче, Мов те золото котюче, Вся і давність, і обнова – Українська […]...
38. Майстерне відображення широких просторів рідної землі в поетичних творах “Гаї шумлять”, “Де тополя росте” – ІV варіант – ПАВЛО ТИЧИНА – 6 клас У ранній поезії Павло Тичина не порушує важливих питань соціальної дійсності, а лише передає переживання і настрої, навіяні природою, коханням, роздумами. Основні мотиви ранньої лірики Тичини – бадьорість, життєрадісність, свіжість. Вчитуючись у поезії “Гаї шумлять…”, чуєш звуки замріяних гаїв, голублячий шепіт трав, ніжний голо, закоханого героя. Я йду, іду – Зворушений. Когось все жду – […]...
39. ЗА ВСІХ СКАЖУ… – ПАВЛО ТИЧИНА ЗА ВСІХ СКАЖУ… За всіх скажу, за всіх переболію, Я кожен час на звіт іду, на суд. Глибинами не втану, не змілію, Верхів’ями розкрилено росту. Ніколи так душа ще не мужала! Ніколи так ще дух не безумів! О дух ясний – без яду і без жала – Давно ти снив? – а вже сучасний дій […]...
40. І Бєлий, і Блок – ПАВЛО ТИЧИНА І Бєлий, і Блок, і Єсєнін, і Клюєв: Росіє, Росіє, Росіє моя! …Стоїть сторозтерзаний Київ, І двістірозтерзаний я. Там скрізь уже: сонце! – співають: Месія! – Тумани, долини, болотная путь… Воздвигне Вкраїна свойого Мойсея,- Не може ж так буть! Не може ж так буть, о, я чую, я знаю. Під регіт і бурю, під грім […]...