БЛАКИТЬ МОЮ ДУШУ ОБВІЯЛА… – ПАВЛО ТИЧИНА (1891-1967) – РІДНА УКРАЇНА. СВІТ ПРИРОДИ
Блакить мою душу обвіяла,
Душа моя сонця намріяла,
Душа причастилася кротості трав –
Добридень я світу сказав!
Струмок серед гаю, як стрічечка.
На квітці метелик, мов свічечка.
Хвилюють, маюють, квітують поля –
Добридень тобі, Україно моя!
Поміркуй над прочитаним
1. Чи сподобався тобі вірш? Який настрій викликає він у тебе?
2. Яку пору року описано у вірші? Підтвердь свою думку прикладами.
3. Який настрій ліричного героя? Чому ти так думаєш? Допиши цей настрій до словничка настроїв.
4. Яким у твоїй уяві постає ліричний герой твору? Що його хвилює? Чим він захоплюється?
5. Про що важливе хоче сказати світові ліричний герой?
6. У вірші тільки одне слово блакить позначає назву кольору. Але весь вірш ніби пронизують різні барви. Які слова допомагають тобі побачити яскравий світ ліричного героя?
7. Що надає віршеві музичності? Наведи приклади.
8. Назви приклади художніх засобів, використаних у вірші. Яка їхня роль?
9. Порівняй настрій ліричного героя у віршах “Блакить мою душу обвіяла…” та “Гаї шумлять…”. Що між ними спільного?
Збагачуй своє мовлення
Автор для позначення блакитного кольору вживає слово блакить. А ще можна сказати голубизна, лазур (переважно так кажуть про небо та море), а для насиченішого кольору – синява, синь, просинь.
Будь уважним до слова
Причаститися – тут: ставати причетним до чого-небудь; прилучатися.
Кротость – покірність, смиренність.
Маювати – злегка ворушитися під дією вітру, маяти.
Домашнє завдання
Вивчи напам’ять один із віршів П. Тичини (на вибір).
Ти – творча особистість
1. Напиши вірш про природу рідного краю.
2. Створи фотоальбом ілюстрацій до віршів П. Тичини.
3. Намалюй ілюстрацію до вірша П. Тичини, який тобі сподобався найбільш.
Світ поезії П. Тичини
Мої літературні проекти
Добери зі збірок П. Тичини вірші про природу. Створи з них невеличку збірочку. Дай їй заголовок, який передаватиме зміст поезій. До збірочки напиши передмову, у якій опиши враження, що викликали в тебе поезії П. Тичини.
Related posts:
- ЕПІТЕТ, МЕТАФОРА – ПАВЛО ТИЧИНА (1891 – 1967) – РІДНА УКРАЇНА. СВІТ ПРИРОДИ Образності літературним творам надають такі художні засоби, як епітет і метафора. Епітет – це художнє означення: палке Слово, золоте жито, васильковий погляд. Найчастіше означення виражено прикметником. Але не всі прикметники є епітетами. Наприклад, у словосполученнях високе дерево, біла скатертина прикметники не є епітетами, але вони будуть епітетами в словосполученнях: високі мрії, біла печаль. Як відрізнити […]...
- ГАЇ ШУМЛЯТЬ… – ПАВЛО ТИЧИНА (1891-1967) – РІДНА УКРАЇНА. СВІТ ПРИРОДИ Гаї шумлять – Я слухаю. Хмарки біжать – Милуюся. Милуюся-дивуюся, Чого душі моїй Так весело. Гей, дзвін гуде – Іздалеку. Думки пряде – Над нивами. Над нивами-приливами, Купаючи мене, Мов ластівку. Я йду, іду – Зворушений. Когось все жду – Співаючи. Співаючи-кохаючи Під тихий шепіт трав Голублячий. Щось мріє гай – Над річкою. Ген неба […]...
- П. ТИНИНА “ГАЇ ШУМЛЯТЬ”, “БЛАКИТЬ МОЮ ДУШУ ОБВІЯЛА”. ЛЮБОВ ДО РІДНОЇ ЗЕМЛІ. МЕЛОДІЙНІСТЬ ВІРШІВ ПАВЛА ТИЧИНИ – Рідна Україна. Світ природи Мета: – навчити учнів виразно і вдумливо читати та творчо сприймати поезії, усвідомлювати та висловлювати свої відчуття, розглядати кольорову палітру віршів, відтворювати в уяві аналогічні картини природи, спостережені в житті; висловлювати міркування про способи вираження любові до рідної землі, дискутувати про це; – розвивати навички аналізу поетичних творів, висловлення власної думки про прочитане, розвивати естетичний […]...
- Короткий переказ – Блакить мою душу обвіяла – ПАВЛО ТИЧИНА ПАВЛО ТИЧИНА Блакить мою душу обвіяла. Душа моя сонця намріяла, Душа причастилася кротості трав – Добридень я світу сказав! Струмок серед гаю як стрічечка. На квітці метелик мов свічечка. Хвилюють, маюють, квітують поля Добридень тобі, Україно моя! Коментар Скажи вранці світові “Добридень!” – і будуть добрими твій день, твоє життя. Поглянь навкруги, як гарно світить […]...
- КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 4 ЗА ТЕМОЮ “РІДНА УКРАЇНА. СВІТ ПРИРОДИ. ТВОРЧІСТЬ Т. ШЕВЧЕНКА, С. ВАСИЛЬЧЕНКА, П. ТИЧИНА, Є. ГУЦАЛА”.ПИСЬМОВИЙ ТВІР “МІЙ УЛЮБЛЕНИЙ ЛІТЕРАТУРНИЙ ГЕРОЙ” – Рідна Україна. Світ природи Мета: – повторити, узагальнити вивчене, перевірити знання учнів; – розвивати писемне мовлення учнів, уміння виділяти головне й деталі, висловлювати свої думки, аналізуючи художні твори, обгрунтовувати власні твердження; – виховувати найкращі людські якості. Тип уроку: урок контролю та корекції знань, умінь, навичок. ПЕРЕБІГ УРОКУ І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ Тестові завдання 1. Установіть відповідність […]...
- ЗА СОНЦЕМ ХМАРОНЬКА ПЛИВЕ… – ТАРАС ШЕВЧЕНКО (1814-1861) – РІДНА УКРАЇНА. СВІТ ПРИРОДИ За сонцем хмаронька пливе, Червоні поли розстилає І сонце спатоньки зове У синє море: покриває Рожевою пеленою, Мов мати дитину. Очам любо. Годиночку, Малую годину Ніби серце одпочине, З Богом заговорить… А туман, неначе ворог, Закриває море І хмароньку рожевую, І тьму за собою Розстилає туман сивий, І тьмою німою Оповиє тобі душу, Й не […]...
- У єдності з природою (Арфами, арфами…) – Павло ТИЧИНА (1891-1967) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст У “Сонячних кларнетах” мотив єдності з природою чи не основний. І природа тут не декоративний малюнок довкілля, а могутня жива стихія, до якої належить і сама людина. Відповідно весняне оновлення в поезії “Арфами, арфами…” поширюється й на людину, бо людське “я” ліричного героя цілком занурюється в загальний плин природних процесів. Не лише тематично, а й […]...
- Павло ТИЧИНА (1891-1967) – ВИДАТНІ УКРАЇНСЬКІ ПИСЬМЕННИКИ Павло Григорович Тичина народився 27 січня 1891 року в селі Пісках на Чернігівщині в родині сільського дяка, який був нащадком давнього козацького роду. У Пісках пройшли дитячі та юнацькі роки поета. Чудовий слух, уміння відчувати природу Павло успадкував від батька. Співаючи в монастирському хорі, Тичина мав змогу безкоштовно навчатися в бурсі – духовній школі. Хлопчик […]...
- Молодість і кохання (Ви знаєте, як липа шелестить…) – Павло ТИЧИНА (1891-1967) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст Мотиви весни, молодості й кохання складають основу вірша Олександра Олеся “Чари ночі”. У П. Тичини є чимало спільного із цим відомим символістом. Весна, ніч, місяць, зорі і, звичайно ж, солов’ї – що ще треба натхненному українському авторові, щоб розповісти про щастя закоханої людини?! Молодь не завжди стримує емоцій, бо сприймає все без тих обмежень, що […]...
- Павло ТИЧИНА (1891-1967) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст ■ Павло Тичина Павло Григорович Тичина народився 27 січня 1891 року в селі Пісках Козелецького повіту на Чернігівщині в сім’ї церковнослужителя. Освіту здобув у початковій школі та в духовній семінарії в Чернігові. Під час навчання співав у семінарському, а згодом у міському хорі. Музикальність – важлива риса особистості П. Тичини – набула яскравого вияву в […]...
- Поетична епітафія (Пам’яті тридцяти) – Павло ТИЧИНА (1891-1967) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст Поезію “Пам’яті тридцяти” визначають як вірш-реквієм або епітафію – текст на честь померлих героїв. Це зразок громадянської лірики, твір, у якому поєдналися різні емоції – жалоба за загиблими та уславлення їхнього патріотизму. Вірш присвячено молодим захисникам України, студентам і гімназистам, які загинули в січні 1918 року поблизу селища Крути на Чернігівщині. Вони стримали наступ російських […]...
- УРОК ЛІТЕРАТУРИ № 3. РІДНА УКРАЇНА І СВІТ ПРИРОДИ. ОБРАЗ РІДНОГО КРАЮ У ТВОРАХ ПИСЬМЕННИКІВ ДЛЯ ДІТЕЙ – Рідна Україна. Світ природи Мета: – показати велич і красу рідного краю, передані поетами засобами художнього мовлення; – розвивати естетичне сприйняття художніх текстів, уміння помічати прекрасне в поезії, в житті; – виховувати любов і повагу до краси слова, до рідного краю. Тип уроку: урок літератури рідного краю. Обладнання: портрети поетів, виставка творів, тексти на партах у дітей. Є з […]...
- Павло Тичина (1891 – 1967) – Українська література 1920-1930 років Павло Тичина (1891 – 1967) Павло Тичина. Фото. Початок 50-х років Поете, любити свій край не є злочин, Коли це для всіх! (Павло Тичина) Павло Тичина – найпомітніша постать в українській та світовій поезії XX століття. Він збагатив мистецтво слова новими художніми відкриттями, життєствердною концепцією буття як діяння. Спираючись на національну традицію, зокрема філософію Григорія […]...
- Геніальний співець українського відродження”(Василь Барка) – Павло Тичина (1891 – 1967) – Українська література 1920-1930 років Павло Тичина (1891 – 1967) Геніальний співець українського відродження”(Василь Барка) Павло Тичина оспівав духовне і національне відродження народу, його волелюбність і державотворчу роль. Поет брав участь у багатотисячному мітингу на Софійській площі під час проголошення незалежності України. Тоді у всіх церквах Києва одночасно забили у дзвони: Україною поширився золотий гомін свободи. Переживши глибоке потрясіння від […]...
- Дивні малюнки словом (Пастелі) – Павло ТИЧИНА (1891-1967) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст Використання виражальних можливостей різних видів мистецтва – одна з ознак індивідуального стилю П. Тичини. Не лише музика, а й живопис стають йому в пригоді. Це переконливо засвідчує цикл із чотирьох віршів “Пастелі”. Певно, кожному з нас доводилося чути вислів “пастельні тони”. Так говорять про кольори м’яких і ніжних відтінків. А власне пастелями називають твори в […]...
- Сонячний кларнетизм Павла Тичини – Павло Тичина (1891 – 1967) – Українська література 1920-1930 років Павло Тичина (1891 – 1967) Сонячний кларнетизм Павла Тичини Літературознавець Юрій Лавріненко назвав творчу манеру письма Тичини кларнетизмом, розуміючи його як “український варіант міжнародного символізму, а потім і як власного синтезу поетичного стилю”. Сучасників поета і майбутні покоління читачів бентежать оригінальна філософія митця, його незвичне світосприймання. У своїх естетичних шуканнях автор “Сонячних кларнетів” поєднав символізм […]...
- ОСІНЬ-МАЛЯР ІЗ ПАЛІТРОЮ ПИШНОЮ… – МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ (1895-1964) – РІДНА УКРАЇНА. СВІТ ПРИРОДИ Осінь-маляр із палітрою пишною Тихо у небі кружляє, Все осипає красою розкішною. Там розсипа вона роси сріблисті, Там тумани розливає, Ліс одягає у шати барвисті. Ліс обливає кольорами дивними, Ніжно сміється до вітру, Грає цілунками з ним переливними. Фарби рожеві, злотисті, червоні, Срібно-блакитне повітря… Ніжні осінні пісні тиходзвонні! Осінній карнавал Поміркуй над прочитаним 1. Який […]...
- САДОК ВИШНЕВИЙ КОЛО ХАТИ… – ТАРАС ШЕВЧЕНКО (1814-1861) – РІДНА УКРАЇНА. СВІТ ПРИРОДИ Садок вишневий коло хати Хрущі над вишнями гудуть, Плугатарі з плугами йдуть, Співають ідучи дівчата, А матері вечерять ждуть. Сім’я вечеря коло хати, Вечірня зіронька встає. Дочка вечерять подає, А мати хоче научати, Так соловейко не дає. Поклала мати коло хати Маленьких діточок своїх; Сама заснула коло їх. Затихло все, Тільки дівчата Та соловейко не […]...
- Жанрово-стильове багатство поетичної спадщини Павла Тичини – ПАВЛО ТИЧИНА (1891-1967) – Українська література кінця XIX – початку XX ст Розкішне зелене дерево тичинівської поезії. Станіслав Тельнюк Світ розгледів талант П. Тичини завдяки його першим збіркам. Українська діаспора навіть двічі намагалася представити поета на здобуття Нобелівської премії, але поет категорично відмовився брати участь у цьому. “Світлий оптимізм, тверда впевненість у перемозі сонячного і людського над всіляким мороком і тліном створюють в книзі ту провідну мелодію, […]...
- КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 5 ЗА ТЕМОЮ “РІДНА УКРАЇНА. СВІТ ПРИРОДИ” (ТВОРЧІСТЬ МАКСИМА РИЛЬСЬКОГО, ГРИГОРА ТЮТЮНИКА, МИКОЛИ ВІНГРАНОВСЬКОГО ТВОРИ ПЧ № 4, ЛРК №№ 3, 4). ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ – Рідна Україна. Світ природи Мета: – перевірити рівень засвоєння знань учнів з теми, уміння застосовувати здобуті знання практично; виконувати тестові завдання різних видів; – розвивати увагу, пам’ять; збагачувати словниковий запас учнів; формувати кругозір, світогляд; – виховувати в учнів почуття відповідальності; прищеплювати пізнавальний інтерес до наслідків власної праці. Тип уроку: урок контролю та корекції знань, умінь, навичок. Обладнання: тестові завдання. […]...
- Поема-симфонія Сковорода: жанрові й проблемно-тематичні особливості – ПАВЛО ТИЧИНА (1891-1967) – Українська література кінця XIX – початку XX ст Василь Стус після прочитання поеми-симфонії “Сковорода” сказав, що якби раніше дізнався про цей твір, то не був би такий категоричний в оцінці автора й у “Феномені доби” показав би Павла Тичину зовсім іншим. У чому ж причина такої зміни Стусового ставлення до поета? Цей великий ліро-епічний твір літературно-філософського змісту наочно доводить, що талант не покинув […]...
- Поема-симфонія Сковорода – Павло ТИЧИНА (1891-1967) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст Симфонія – жанр оркестрової музики із чотирьох частин, кожна з яких має свою тональність. Поема П. Тичини теж складається з таких частин: Allegro giocoso (весело, грайливо), Grove(поважно, урочисто), Risoluto(твердо, рішучо), Finale. Це новаторська поетична форма, що поєднує виражальні можливості слова і звуку. Внутрішні монологи, діалоги й полілоги разом нагадують хор голосів – так у межах […]...
- Поетична творчість Павла Тичини – вершина української поезії XX cт. – ПАВЛО ТИЧИНА (1891-1967) – Українська література кінця XIX – початку XX ст “Обдарована Богом людина реалізує свій талант у різних сферах. Тичина був природжений музикант. І музика як генератор цілісного ставлення до світу мала великий вплив на нього як поета”, – слушно зауважує сучасна дослідниця творчості Павла Тичини Наталія Мех. Не секрет, що Тичина-семінарист багато читав і намагався бути в курсі всіх літературних новин. Особливе враження на […]...
- ЛЮБИ ПРИРОДУ НЕ ЯК СИМВОЛ… – МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ (1895-1964) – РІДНА УКРАЇНА. СВІТ ПРИРОДИ Люби природу не як символ Душі своєї, Люби природу не для себе, Люби для неї. Вона – не тільки тема вірша Або картини, – В ній є висоти незміримі Й святі глибини. У неї є душа могуча, Порив є в неї, Що більший над усі пориви Душі твоєї. Вона – це мати. Будь же сином, […]...
- Т. ШЕВЧЕНКО “ЗА СОНЦЕМ ХМАРОНЬКА ПЛИВЕ…”. КРАСА НАВКОЛИШНЬОГО СВІТУ ПРИРОДИ В ПОЕЗІЯХ Т. ШЕВЧЕНКА – Рідна Україна. Світ природи Мета: – ознайомити учнів з картинами довколишнього світу, природи в поезіях Т. Шевченка, створених уявою за допомогою образної мови; – розвивати навички аналізу художніх творів, уміння висловлювати власні відчуття, емоції; – виховувати почуття прекрасного, усвідомлення естетичної насолоди від твору мистецтва, любов до природи України. Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу. Обладнання: портрет Т. Шевченка, репродукції […]...
- Дивовижний світ рідної природи в поезіях Е. Гуцала – Зразок твору – С. ВАСИЛЬЧЕНКО, Т. ШЕВЧЕНКО, К. МАЛИЦЬКА, Б.-І. АНТОНИЧ, Е. ГУЦАЛО, ОЛЕНА ПЧІЛКА, М. РИЛЬСЬКИЙ, М. ВІНГРАНОВСЬКИЙ – РІДНА УКРАЇНА. СВІТ ПРИРОДИ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА – 5 КЛАС Є. Гуцало більше відомий як автор оповідань та повістей. Але з-під його пера виходили й вірші. У них автор опоетизував рідну землю, природу рідного краю, людину – творця всього прекрасного на землі. Та найцікавішими й надзвичайно оригінальними є твори письменника про природу. Так, у поезії “Зірка”, змальовуючи це небесне тіло, Є. Гуцало пише, що зірка […]...
- МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ “ОСІНЬ-МАЛЯР ІЗ ПАЛІТРОЮ…”. ЄДНІСТЬ ЛЮДИНИ І ПРИРОДИ, ЗВ’ЯЗОК МІЖ СТАНОМ ЛЮДСЬКОЇ ДУШІ ТА ДОВКІЛЛЯМ – Рідна Україна. Світ природи Мета: – навчити розкривати глибинний зміст і красу віршів через виразне читання; показати єдність людини та природи; – розвивати навички виразного читання, спостереження над художнім текстом; – виховувати в учнів естетичні почуття, любов до природи і людей, життєвий оптимізм. Тип уроку: комбінований. Обладнання: портрет М. рильського, виставка книг письменника. Природа і її краса повсякчасно супроводять […]...
- УРОК ВИРАЗНОГО ЧИТАННЯ № 2. КОНКУРС-ЧИТАННЯ ПОЕЗІЙ ПАВЛА ТИЧИНИ, МАКСИМА РИЛЬСЬКОГО – Рідна Україна. Світ природи Мета: – поглибити знання учнів про виразне читання поетичних творів, удосконалювати вміння виразного читання; навчити створювати партитури віршових творів; – розвивати навички виразного читання віршів, пам’ять школярів, артистичні здібності; – прищеплювати етичні й естетичні смаки, виховувати любов до слова. Тип уроку: урок виразного читання. Обладнання: пам’ятки “Як навчитися виразно читати віршові твори”; “Пам’ятка декламатора”; таблиця […]...
- Поетичні картини рідної природи у творах за віршами Хор лісових дзвіночків Дощ Пробіг зайчик Де тополя росте – ІІІ варіант – ПАВЛО ТИЧИНА Поезія Павла Тичини – образна, лірична. Здається, що розмовляєш з автором один на один, що він промовляє тільки до тебе. Коли читаєш його вірш “Хор лісових дзвіночків”, так і чуєш ті дзвіночки, бо в кінці кожної строфи є слова, співзвучні дзвону маленьких дзвіночків: “День, день! Тінь, тінь!” В цьому вірші, такому коротенькому, ми встигаємо побачити […]...
- ДИВАК – ГРИГІР ТЮТЮННИК (1931-1980) – РІДНА УКРАЇНА. СВІТ ПРИРОДИ (Скорочено) На початку зими ходити Олесеві до школи можна двома стежками: одна бором, друга – річкою. Сюди зручніше, та в зазимки лід на річці тоненький, так і зяє чорною прірвою. Тому кожного разу, коли Олесь виходить з дому, мати наказує йому: – Гляди ж, сину, річкою не йди. Там ще лід молодий. Олесь смирно стоїть […]...
- ЗІРКА – ЄВГЕН ГУЦАЛО (1937-1995) – РІДНА УКРАЇНА СВІТ ПРИРОДИ ЄВГЕН ГУЦАЛО (1937-1995) Євген Пилипович Гуцало народився в селі Старому Животові на Вінниччині в учительській сім’ї: батько викладав українську мову й літературу, мама – хімію і біологію. Ось звідки в Євгена така любов і до мови, і до природи. Коли хлопчику було чотири роки, почалася війна, яка не могла не позначитися в майбутньому на творчості […]...
- ЛОСЬ – ЄВГЕН ГУЦАЛО (1937-1995) – РІДНА УКРАЇНА. СВІТ ПРИРОДИ Він прокинувся й нащулив вуха: у вогкому струмені вітру долинав сухий, різкуватий звук. Звук летів знизу, від річки. Лось звівся, тепер його постать чітко вималювалася в удосвітніх сутінках. Це був великий звір з широкими грудьми, які легко здималися од дихання. Його роги нагадували осінній низькорослий кущ, із якого обнесло листя. Лось знав, що то тріщить […]...
- ОПОВІДАННЯ – ЄВГЕН ГУЦАЛО (1937 – 1995) – РІДНА УКРАЇНА. СВІТ ПРИРОДИ “ВІДКРИВСЯ ЗВІРАМ, ПТАХАМ І ЛЮДИНІ” Інтерв’ю з Євгеном Гуцалом Розкажіть трішки про своє дитинство. – Про своє дитинство розповідав у багатьох оповіданнях. Взагалі, тепер здається, що дитинство – найцікавіша пора, та пора, коли майбутнє життя – ще попереду. І хай це вогненні воєнні роки, хай голодні післявоєнні – однак чарівливість дитинства не пропадає навіть за […]...
- ШИРОКИЙ ШЛЯХ – ТАРАС ШЕВЧЕНКО (1814-1861) – РІДНА УКРАЇНА СВІТ ПРИРОДИ Тарас Григорович Шевченко – видатний український письменник. Його поетична творчість уплинула на хід історії України. Він народився кріпаком (іншими словами – рабом), але знайшов у собі сили піднятися з колін і повести за собою весь народ. За це Україна йому вдячна. З творами, у яких поет своїм палким словом закликав український народ до волі, ви […]...
- МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ. ВІДОМОСТІ ПРО ПОЕТА. ЙОГО ВМІННЯ БАЧИТИ КРАСУ РІДНОЇ ПРИРОДИ І СТВОРЮВАТИ ЦЮ КРАСУ ЗАСОБАМИ ПОЕТИЧНОЇ МОВИ. АНАЛІЗ ПОЕЗІЇ “ДОЩ” – Рідна Україна. Світ природи Мета: – ознайомити учнів із цікавими фактами біографії М. Т. Рильського; проаналізувати вірш “Дощ”; – розвивати навички виразного читання та аналізу ліричних творів, спостереження над текстом, уміння висловлювати власну думку та враження від прочитаного, визначати художні засоби виразності; – через красу художнього слова прищеплювати школярам любов до рідної природи. Тип уроку: комбінований. Обладнання: портрет М. […]...
- Відображення краси природи в поезії М. Рильського “Осінь – маляр із палітрою пишною” – Зразок твору – С. ВАСИЛЬЧЕНКО, Т. ШЕВЧЕНКО, К. МАЛИЦЬКА, Б.-І. АНТОНИЧ, Е. ГУЦАЛО, ОЛЕНА ПЧІЛКА, М. РИЛЬСЬКИЙ, М. ВІНГРАНОВСЬКИЙ – РІДНА УКРАЇНА. СВІТ ПРИРОДИ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА – 5 КЛАС Головний герой поезії М. Рильського “Осінь – маляр із палітрою пишною” – осінь. Вона прийшла на землю, щоб все осипати “красою розкішною”. Де вона проходить зі своєю “палітрою пишною”, там відбувається чудо. Ніби за велінням чарівної палички одягається у барвисті шати ліс, радує око рожевими, золотистими, червоними кольорами. Це буяння фарб викликає світлий настрій. Відчувається […]...
- СІРОМАНЕЦЬ – МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ (1936-2004) – РІДНА УКРАЇНА. СВІТ ПРИРОДИ (Скорочено) Вночі прийшла осінь, і вовк хмукнув на сизий лист ожини, хмукнув і сказав: “Ого-го!” Тоді він підняв лапу і лапою вмився. Промив очі, пострушував з себе листя, послухав свист синиці і знову ліг. – Далеко, – сказав він собі. – А навіщо? Потім вовк заспівав. Він співав тихим старим голосом, і така дорога лежала […]...
- ГІМН ПРИРОДІ І КРАСІ – РІДНА УКРАЇНА. СВІТ ПРИРОДИ ГІМН ПРИРОДІ І КРАСІ Розділ, з яким ти ознайомишся далі, називається “Рідна Україна. Світ природи”. Уже із самої назви зрозуміло, що в ньому вміщено твори, у яких описано неповторність нашої землі, її красу й чарівливість. Ніхто на землі не може залишитися байдужим до природи. Нас захоплює краплина роси, у якій відбивається весь світ, ми радіємо […]...
- Контрольна робота № 5 (твір). Рідна Україна. Світ природи Мета: удосконалювати вміння школярів писати твори на запропоновану тематику, яка охоплює знання учнів змісту вже вивчених програмових творів художньої літератури; розвивати творчі здібності школярів, уміння узагальнювати, робити власні висновки; виховувати пошану до мистецтва літературного слова, культури рідного краю. Тип уроку: урок контролю навчальних досягнень. Перебіг уроку І. Забезпечення емоційної готовності учнів до уроку. Інтерактивна вправа […]...
- МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ. ПОВІСТЬ “СІРОМАНЕЦЬ” – ЗАХОПЛИВА І ДРАМАТИЧНА ІСТОРІЯ ПРО ХЛОПЧИКА І ВОВКА ЯК ПРИКЛАД ГАРМОНІЇ ЛЮДИНИ І ПРИРОДИ – Рідна Україна. Світ природи Мета: – ознайомити учнів із життям і творчістю М. Вінграновського, ознайомити учнів зі змістом повісті, з’ясувати її тематичну спрямованість, композицію; – розвивати вміння грамотно відповідати на запитання, робити висновки, коментувати епізоди твору, оцінювати поведінку його героїв; – виховувати духовні цінності особистості, почуття патріотизму, любові до батьків, природи. Тип уроку: комбінований. Обладнання: портрет М. Вінграновського, книжкова […]...