Око і зображення

Вивчивши на уроках біології очі і зображення, які вони формують, можна сказати, що з фізичної точки зору очі найбільше схожий на фотоапарат. Кришталик грає роль об’єктива, зіниця – діафрагми, а сітківка, яка утворює перевернуте зменшене зображення розглянутого предмета – це РК-матриця.

Наприклад, очам, як і фотоапарату, теж потрібно навести на різкість. Якщо дивитися крізь прозору фіранку, стоячи в 20-30 см від неї, на предмет, що знаходиться далеко за нею, легко помітити, що фіранку і предмет бачити різко одночасно не можна.

Кришталик в оці сам змінює фокусну відстань в залежності від відстані до предмета. При цьому на сітківці утворюється дуже чітке зображення. Якщо цього не відбувається, доводиться одягати окуляри. Далекозорість виправляється збирають лінзами, короткозорість – розсіюючими.

Як і в фотоапараті, людське око дає на сітківці перевернуте зображення, яке завжди можна “поставити на ноги”. У людини цю роботу проводить мозок.

Проведемо прості досліди. Закриємо ліве око, а до правого якомога ближче піднесемо аркуш паперу з виконаної цвяшком маленькою дірочкою. Тепер помістимо між отвором і оком капелюшок гвоздика, направивши його вістрям вниз. Але побачимо його ми перевернутим вістрям вгору… Це відбувається тому, що при малому видаленні дійсне зображення вже не може вийти на сітківці. Проходить через дірочку світло відкидає тінь від гвоздика на сітківку. Тінь орієнтована так само, як і гвоздик. У свідомості, однак, отримана на сітківці картина автоматично перевертається. І тоді ми бачимо тінь догори ногами.

Якщо до очей піднести журнал так близько, щоб текст почав розпливатися, а потім помістити нашу універсальну листівку між текстом і оком і поглянути через маленьку дірочку на шрифт, то букви будуть видні збільшеними в розмірі. Все тому, що дірочка виконує роль діафрагми. На кордоні отвори світло трохи заломлюється, промінь відхиляється до країв і пучок світла розширюється. Тому й відбувається невелике збільшення.

Чому спроба всунути нитку в голку, дивлячись тільки одним оком, виявляється абсолютно безрезультатною? Що дозволяє нам бачити об’ємно, розрізняти близькі й далекі предмети, оцінювати швидкість руху об’єктів щодо нас? Відповіді на ці питання можна дізнатися з наступного досвіду. Якщо, закриваючи, по черзі праве і ліве око, подивитися на який-небудь предмет над великим пальцем витягнутої руки, то великий палець при цьому почне стрибати вправо і вліво. А все тому, що кожне око бачить великий палець під різними кутами, і в нашій свідомості формуються два незалежних зображення, які можуть порівнюватися між собою.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

Око і зображення