Кіберадикція
Зараз цей тип поведінки має різні назви: інтернет-адикція, нетаголізм, віртуальна адикція. Всі вони відображають залежність від комп’ютера, що виражається в заміні інтересів реального світу на ілюзорний, віртуальний (рис. 19.12).
Термін інтернет-залежність запропонував доктор Айван Голдберг (Goldberg, 1996-1999) для опису непереборної потреби перебування в мережі інтернет. Він підкреслив, що цей тип поведінки повністю відповідає вимогам до нехімічним аддикциям, описаним в американському керівництві з психічних захворювань DSM-IV, оскільки робота на комп’ютері викликає стрес і завдає шкоди фізичному, психологічному, міжособистісному, сімейному, економічному чи соціальному статусу людини. Передбачається, що це захворювання – Internet Addiction Disorder – увійде в нову версію – DSM-V в розділ нехімічні адикції.
Комп’ютери стали реальністю нашого життя. Вони забирають все більше і більше функцій у людини, розширюючи його кругозір і створюючи умови для формування залежності. З одного боку, комп’ютер допомагає збирати та аналізувати інформацію, маніпулювати нею, з іншого – надає небачені можливості, дозволяючи здійснити у віртуальному просторі те, що ніколи не вдасться випробувати в реальності. У комп’ютерних іграх людина відчуває себе впевненим і сильним, він може спілкуватися з будь-якою людиною світу в тому вигляді, який вигадує сам (Шапкін, 1999). І тоді виникає спокуса змінити повсякденну дійсність, що вимагає щоденної боротьби, на віртуальне існування і віртуальне спілкування, яке не має жодних обмежень ні в часі, ні в просторі, ні у віці, ні в полі, ні в якому-небудь іншому параметрі, що описує людську життя. Чим слабкіше особистість, ніж безвольне її бажання, чим менше в ній завзяття та працьовитості, необхідних для досягнення поставлених цілей, тим з більшою ймовірністю вона віддасть перевагу ерзац всемогутності рідкісного відчуття перемоги над собою. Справжні фанати інтернету готові грати по 30-50 годин на тиждень, щодня витрачаючи на гру до 14-18 годин. Безумовно, настільки тривале перебування у віртуальній реальності змінює стан людини. Доктор М. Х. Орзак (Orzack, 1996-1999) виділила психологічні та фізіологічні симптоми, що характеризують кибераддикции. До психологічних симптомів відносяться хороше самопочуття або ейфорія за комп’ютером, неможливість перервати кіберобщеніе, збільшення кількості часу, проведеного за комп’ютером, нехтування родиною і друзями, відчуття порожнечі і роздратування поза комп’ютера, брехня роботодавцям або членам родини про свою діяльність, проблеми з роботою чи навчанням. Серед фізичних симптомів вона виділила різь в очах, головні болі по типу мігрені, болі в спині, нерегулярне харчування, пропуск прийомів їжі, нехтування особистою гігієною, розлади сну, зміна режиму сну – неспання. Важливо відзначити, що, як і в інших видах адикції, тут спостерігається і толерантність, і абстинентний синдром. На піку розвитку кибераддикции у свідомості людини переважають явища віртуального світу, що призводить до відриву від реальності. Часто в цей час припиняється духовний зріст людини.
Провісниками залежності, що відрізняють її від необхідності роботи на комп’ютері, є нав’язливе прагнення постійно перевіряти електронну пошту, передчуття чергового сеансу спілкування в інтернеті, збільшення часу, проведеного в ньому. Близько 1-5% працюючих в інтернеті мають цей тип розлади. Серед них 67% становлять чоловіки (Young, 1998).
Таким чином, поряд з хімічними типами залежної поведінки існує цілий ряд нехімічних способів зміни свідомості з метою піти від щоденних проблем, вирішення яких вимагає душевних зусиль. Ми перерахували тільки ряд з них. Можна вважати, що типи адикції можуть збільшуватися, оскільки фіксація поведінки відбувається за механізмом оперантного обумовлення завдяки системі підкріплення, що дозволяє повторювати будь-яка поведінка, одного разу призвело до її збудженню. Оскільки з розвитком цивілізації виникає все більше можливостей змінити свій стан, не докладаючи зусиль, то і ймовірність формування адикції зростає.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)