Делінквентна поведінка

Різновидом злочинного (кримінального) поведінки людини є делінквентна поведінка – поведінка, що відхиляється, в крайніх своїх проявах представляє кримінально каране діяння. Відмінності делінквентної від кримінальної поведінки кореняться в тяжкості правопорушень, вираженості антигромадського їх характеру. Правопорушення діляться на злочини і проступки. Суть проступку полягає не тільки в тому, що він не представляє істотної суспільної небезпеки, а й в тому, що відрізняється від злочину мотивами скоєння протиправної дії.
Різниця делінквентної і кримінальної поведінки корениться не у віці, з якого настає кримінальна відповідальність, а в ступені усвідомлення індивідом своїх протиправних вчинків і дій, їх соціальної значущості і шкідливих наслідків для оточуючих. Основою делінквентної поведінки людини є психічний інфантилізм з комплексом характерних ознак: невмінням розводити ідеальні і реальні цілі; що не відповідає віку наївністю і прямодушністю; дитячою захопленістю, егоцентризмом; формально-обов’язковим виконанням боргу та подчиняемостью; небажанням і невмінням прогнозувати можливі майбутні небажані події (антіціпаціонной неспроможністю); підвищеної уразливістю; потребою в комфорті та опіці; схильністю до різких коливань настрою і вираженим афектних реакцій (Менделевич В. Д., 2004).


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Делінквентна поведінка