КАЗКА ПРО ОХА-ЧАРОДІЯ – ЛЕСЯ УКРАЇНКА
КАЗКА ПРО ОХА-ЧАРОДІЯ
В тридев’ятім славнім царстві,
Де колись був цар Горох,
Є тепер на господарстві
Мудрий пан, вельможний Ох.
Сам той Ох на корх заввишки,
А на сажень борода,
Знає край і вдовж, і вширшки,
І кому яка біда.
Чи хто правий, чи неправий,
Чи хто прийде сам, чи вдвох, –
Всіх приймає пан ласкавий,
Тільки треба мовить: “Ох!”
На зеленому горбочку
Спершу він людей приймав,
Потім сів у холодочку,
Звідти голос подавав.
А як з ранку та й до ранку
Стали люди обридать,
Ох зробив собі землянку,
Оха більше не видать.
Але хто те місце знає,
Де трухлявий пень і мох,
Той приходить і волає
Або й тихо каже: “Ох!”
Хоч би навіть ненароком
Теє “ох!” промовив ти,
Знай, що вилізе те боком, –
Воріття вже не знайти!
Бо затягне з головою
Трясовиця мохова
І з душею ще живою
Під землею похова.
Під землею ж там – палати,
Де вольможний Ох сидить,
Гарні, пишнії кімнати,
Срібло-злото скрізь ряхтить;
Дорогії самоцвіти,
Наче зорі, миготять,
Скрізь заморські дивні квіти,
По клітках пташки сидять;
Золотії грають рибки
В кришталевих скриньочках;
І ведмеді ходять дибки
В рукавичках, жупанках.
Враз тебе там обморочать
Блиск і пахощі міцні,
Попугаї заторочать
Приказки якісь дивні.
І безглузді очі втупить
В тебе рибка, мов чига…
Тут ведмедів гурт обступить,
Кожен лапу простяга, –
Той бере тебе за руку,
Той торкає за плече;
Боронь боже ворухнутись! –
Кров одразу потече.
Бо крізь білі рукавички
Враз проб’ються пазурі
Гачкуваті, мов гаплички, –
Так і вп’ються, мов щурі.
Тож, коли вже раз попався, –
Наче в пастку бідна миш, –
То сиди, мов прикувався,
Не рушай, мовчи та диші
Вийде Ох: “Вітай в гостині!
Чи волієш нам служить?
Чи волієш, може, нині
Головою наложить?”
Скажеш: “Я служить не згоден”, –
Зараз цок тебе в лобок,
Якщо ти носить не годен
Рукавички й жупанок.
Стань на службу – подарують
Рукавички й жупанець,
Привітають, пошанують, –
Тільки ж там тобі й кінець!
Вічно будеш пробувати
У підземному дворі,
Більш тобі вже не видати
Ані сонця, ні зорі.
Де торкнешся – всюди брами
Під замком та під ключем…
Десь далеко хтось часами
Озивається плачем.
Спів на плач відповідає,
Плач на спів, так без кінця…
Кажуть, бранка там ридає,
Жде юнака-молодця;
Коло неї там жар-птиця
Співом душу потіша,
Та сумна міцна темниця,
Смутна в дівчини душа.
Якби хтів їй волю дати
Хто з хоробрих юнаків,
Мусить перше розрубати
Сімдесят ще й сім замків…
Вже вам казка обридає?
Що ж! хто має кладенець,
Хай замки ті розрубає, –
Буде казочці кінець!
[7.ІІІ 1906]
Related posts:
- КАЗКА ПРО ОХА-ЧУДОДІЯ – ЛЕСЯ УКРАЇНКА – КАЗКИ УКРАЇНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ – З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ ЛЕСЯ УКРАЇНКА Лесю Українку знають у всьому світі. її поезію перекладено багатьма мовами. У дев’ять років Лариса Косач (так насправді звали поетесу) почала складати вірші, а в тринадцять – друкуватися. За порадою мами свої твори вона підписувала псевдонімом1 Леся Українка, що став її другим ім’ям. Дитинство Лесі минуло в селі Колодяжному на Волині. На все […]...
- ДАВНЯ КАЗКА – ЛЕСЯ УКРАЇНКА Може б, хто послухав казки? Ось послухайте, панове! Тільки вибачте ласкаво, Що не все в ній буде нове. Та чого там, люди добрі, За новинками впадати? Може, часом не завадить І давніше пригадати. Хто нам може розповісти Щось таке цілком новеє, Щоб ніхто з нас не відмовив: “Ет, вже ми чували сеє!” Тож, коли хто […]...
- Роль поета й поезії в суспільстві (за поемою “Давня казка”) – V варіант – 8 клас – ЛЕСЯ УКРАЇНКА Поему “Давня казка” Леся Українка написала у 1893 році. Цей твір Іван Франко оцінив як найкраще з усього, що створила Леся Українка до 1898 року. В поемі поетеса висвічує постійну для неї тему – місце поета в суспільному житті. Сюжет поеми розгортається в плані протиставлення двох соціально протилежних сил. З одного боку, виступають трудящі і […]...
- ДАВНЯ КАЗКА – Леся УКРАЇНКА (1871-1913) – СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ Поема (Скорочено) Може б, хто послухав казки? Ось послухайте, панове! Тільки вибачте ласкаво, Що не все в ній буде нове. Тож, коли хто з вас цікавий, Сядь і слухай давню казку, А мені коли не лаврів, То хоч бубликів дай в’язку. І Десь, колись, в якійсь країні Проживав поет нещасний, Тільки мав талан до віршів, […]...
- Скорочено – ДАВНЯ КАЗКА – ЛЕСЯ УКРАЇНКА – 8 КЛАС І Десь, колись, в якійсь країні, Де захочете, там буде, Бо у казці, та ще в віршах, Все можливо, добрі люде; Десь, колись, в якійсь країні Проживав поет нещасний, Тільки мав талан до віршів Не позичений, а власний. Поет не відрізнявся особливою вродою, але його душа була прекрасна. Він приходив кожного дня у діброву і […]...
- ДАВНЯ КАЗКА – ЛЕСЯ УКРАЇНКА (Лариса Косач) (1871-1913) – СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ (Скорочено) Може б, хто послухав казки? Ось послухайте, панове! Тільки вибачте ласкаво, Що не все в ній буде нове. (…). І …Десь, колись, в якійсь країні Проживав поет нещасний, Тільки мав талан до віршів Не позичений, а власний. На обличчі у поета Не цвіла урода гожа, Хоч не був він теж поганий, – От собі […]...
- Короткий переказ – Давня казка – ЛЕСЯ УКРАЇНКА – СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ ЛЕСЯ УКРАЇНКА В одній країні жив талановитий поет. Його пісні розходилися по сьому світу, були й порадою й розвагою. Якось поет лежав у гаю прямо на стежині. А тут їде лицар на полювання, кричить, щоб звільнили дорогу. Поет відповів, що так від нього втечуть рими-соколята, І якими він може вполювати кого завгодно й що завгодно, […]...
- “На шлях я вийшла ранньою весною” (Леся Українка) – Леся Українка (1871-1913) – Українська література 10-х років Промінням ясним, хвилями буйними, прудкими іскрами, летючими зірками, палкими блискавицями, мечами хотіла б я вас виховать, слова! (Леся Українка) “Лесю Українку – славетну и улюблену письменницю нашого народу, феноменальну жінку у світовій культурі – можна характеризувати її ж поетичним образом – “світло нагірне”. Нагірною проповіддю було її слово, що будило з летаргійного сну націю й […]...
- “Пролітав буйний вітер над морем” (Леся Українка) – Леся Українка (1871-1913) – Українська література 10-х років Гама пейзажних малюнків Лесі Українки виявляє як любов до рідної природи, захоплення її красою, так і спостережливість у сприйнятті образів чужини. Волинь і Полтавщина, Буковина і Крим, гуцульські Карпати і степова Україна, Чорне море і Поділля знайшли поетичний вираз у творчості Лесі Українки. А ще письменниця збагатила українську пейзажну лірику картинами Італії, Східних Альп і […]...
- Леся Українка і модернізм – Леся УКРАЇНКА (1871-1913) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст Дев’яності роки стали для Лесі Українки часом уточнення естетичних орієнтирів. З метою оновлення українського художнього слова вона зверталася до західноєвропейського мистецтва. З болем говорила вона про тих українських авторів, які не бажали рівнятися на досягнення світової літератури: “Біда наших українських писателів у тому, що вони більше пишуть, ніж читають, а як і читають, то все […]...
- Роль поета й поезії в суспільстві (за поемою “Давня казка”) – VІ варіант – 8 клас – ЛЕСЯ УКРАЇНКА Леся Українка боролася із соціальною несправедливістю своїм словом, бо, тяжко хвора, не могла долучитися до активної громадської діяльності. Багато її віршів присвячено ролі поета у житті суспільства. Про це йдеться і в поемі “Давня казка”. Головні герої – лицар Бертольд і бідний поет. Не називаючи імені співця, Леся Українка ніби підкреслює: ім’я його може і […]...
- Роль поета й поезії в суспільстві (за поемою “Давня казка”) – І варіант – 8 клас – ЛЕСЯ УКРАЇНКА Можна впевнено сказати, що життя Лесі Українки – це подвиг. Поетесі довелось рано зустрітися з нещастям, яке підкралося до неї у вигляді страшної хвороби і зробило з неї фізично слабку людину. Та мужня жінка не здавалася. Палка любов до Вітчизни, віра в народ – цілющі джерела, з яких брала вона життєві сили. Наймогутнішою зброєю поетеси […]...
- Роль поета й поезії в суспільстві (за поемою “Давня казка”) – ІІ варіант – 8 клас – ЛЕСЯ УКРАЇНКА Леся Українка – поетеса світового масштабу. Творча спадщина її глибока і багатогранна. У багатьох своїх творах письменниця прагне знайти відповідь на загальнолюдські питання. У ліро-епічній поемі “Давня казка” Л. Українка роздумує над тим, яке значення має для суспільства поезія і поет. Головний герой цього твору – поет, звичайна на вигляд людина, краса якої не в […]...
- Роль поета й поезії в суспільстві (за поемою “Давня казка”) – ІV варіант – 8 клас – ЛЕСЯ УКРАЇНКА Наприкінці XIX століття в місті Львові вийшла друга поетична книжка Лесі Українки (Лариси Косач – Квітки) під назвою “Думи і мрії”. Її відкривала поема “Давня казка”, у рядках якої щиро й пристрасно про Звучала тема покликання поета, тема його обов’язку перед народом. Леся Українка відмовилася від умовно-поетичних прийомів. Головний герой поеми – звичайнісінька людина, “людина […]...
- ДАВНЯ КАЗКА – ЛЕСЯ УКРАЇНКА Лариса Петрівна Косач 1871-1913 – Сила в любові – на віки – Світло української поезії Скорочено І Десь, колись, в якійсь країні, Де захочете, там буде, Бо у казці, та ще в віршах, Все можливо, добрі люде. Десь, колись, в якійсь країні Проживав поет нещасний, Тільки мав талант до віршів, Не позичений, а власний. На обличчі у поета Не цвіла урода гожа, Хоч не був він теж поганий, – От […]...
- ДАВНЯ КАЗКА – МИТЕЦЬ І СУСПІЛЬСТВО – ЛЕСЯ УКРАЇНКА (1871-1913) – СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ – Підручник – Українська література 8 клас – О. М. Авраменко – Грамота 2016 рік Поемі “Давня казка” понад 120 років, але порушені в ній проблеми актуальні й нині. Коли Леся Українка написала цей твір, у середовищі митців тривала гостра дискусія щодо ролі мистецтва. Одні заявляли, що мистецтво має бути лише для розваги, інші ж наполягали на тому, що історію пишуть царі й королі як володарі народів. Але поемою “Давня […]...
- ВІДПОВІДЬ – ЛЕСЯ УКРАЇНКА Не жаль мені, що я тебе кохаю, Та в нас дороги різно розійшлись, Ні, не кажи, що зійдуться колись! Не зійдуться, мій друже, я те знаю. Моє кохання – то для тебе згуба: Ти наче дуб високий та міцний, Я ж наче плющ похилий та смутний,- Плюща обійми гублять силу дуба. Та без притулку плющ […]...
- Леся Українка. “Давня казка”. Проблеми й мотиви: роль митця в суспільстві, служіння музі й народові, суть людського щастя, вдячності Тема. Леся Українка. “Давня казка”. Проблеми й мотиви: роль митця в суспільстві, служіння музі й народові, суть людського щастя, вдячності Мета: розширити знання учнів про поетесу; допомогти усвідомити красу та силу її поезій; розвивати образне й критичне мислення, навички виразного читання ліричних творів, уміння виділяти основні проблеми та мотиви у віршах, основні думки, коментувати та […]...
- Мріє, не зрадь! Я так довго до тебе тужила – ЛЕСЯ УКРАЇНКА Мріє, не зрадь! Я так довго до тебе тужила, Стільки безрадісних днів, стільки безсонних ночей, А тепера я в тебе остатню надію вложила. О, не згасни, ти, світло безсонних очей! Мріє, не зрадь! Ти ж так довго лила свої чари В серце жадібне моє, сповнилось серце ущерть, Вже ж тепера мене не одіб’ють від тебе […]...
- КРАСО УКРАЇНИ, ПОДОЛЛЯ! – ЛЕСЯ УКРАЇНКА Красо України, Подолля! Розкинулось мило, недбало! Здається, що зроду недоля, Що горе тебе не знавало! Онде балочка весела, В ній хороші, красні села, Там хати садками вкриті, Срібним маревом повиті, Коло сел стоять тополі, Розмовляють з вітром в полі. Хвилюють лани золотії, Здається, без краю, – аж знову Бори величезні, густії Провадять таємну розмову. Он […]...
- Співець – Леся Українка Пишно займались багрянії зорі Колись навесні, Любо лилися в пташиному хорі Лісні голосні; Грала промінням, ясним самоцвітом Порання роса, І усміхалась весняним привітом Натури краса. Гордо палала троянда розкішна, Найкраща з квіток,- Барвою й пахом вродливиця пишна Красила садок. А соловейко троянді вродливій Так любо співав, Голосом дивним співець чарівливий Садки розвивав; Слав до вечірньої […]...
- Твої листи завжди пахнуть – ЛЕСЯ УКРАЇНКА Твої листи завжди пахнуть зов’ялими трояндами, ти, мій бідний, зів’ялий квіте! Легкі, тонкі пахощі, мов спогад про якусь любу, минулу мрію. І ніщо так не вражає тепер мого серця, як сії пахощі, тонко, легко, але невідмінно, невідборонно нагадують вони мені про те, що моє серце віщує і чому я вірити не хочу, не можу. Мій […]...
- Леся Українка. “Давня казка”. Ідея вільної творчості, вільнолюбства людини. Проблеми і мотиви поеми: роль митця в суспільстві, служіння музі й народові, суть людського щастя, вдячності Тема. Леся Українка. “Давня казка”. Ідея вільної творчості, вільнолюбства людини. Проблеми і мотиви поеми: роль митця в суспільстві, служіння музі й народові, суть людського щастя, вдячності. Мета: показати учням розуміння Лесею Українкою ролі митця в суспільстві, служіння музі й народові; розкрити високі моральні риси народного співця; розвивати асоціативне мислення, вміння висловлювати свою думку, опираючись на […]...
- РОМАНС – ЛЕСЯ УКРАЇНКА Не дивися на місяць весною,- Ясний місяць наглядач цікавий, Ясний місяць підслухач лукавий, Бачив він тебе часто зі мною І слова твої слухав колись. Ти се радий забуть? Не дивись, Не дивися на місяць весною. Не дивись на березу плакучу,- На березі журливеє віття Нагадає тобі лихоліття, Нагада тобі тугу пекучу, Що збратала обох нас […]...
- Мріє, не зрадь!.. – Леся Українка (Лариса Косач) (1871-1913) – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКЕ, НАЦІОНАЛЬНЕ, ОСОБИСТЕ Мріє, не зрадь! Я так довго до тебе тужила, Стільки безрадісних днів, стільки безсонних ночей. А тепера я в тебе останню надію вложила. О, не згасни, ти, світло безсонних очей! Мріє, не зрадь! Ти ж так довго лила свої чари В серце жадібне моє, сповнилось серце ущерть, Вже ж тепера мене не одіб’югь від тебе […]...
- ПРО ВЕЛЕТА – ЛЕСЯ УКРАЇНКА (Казка) Давно, в дитячий любий вік, В далекім ріднім краю Я чула казку. Чула раз, А й досі пам’ятаю. Мені її розповідав Малий сільський хлопчина Без тенденційної мети, Бо він же був дитина. Ні, він розказував її З простотою святою (я, може, помилку роблю, Що казку в рими строю). Ми з ним сиділи у садку […]...
- ВЕСНЯНКА – ЛЕСЯ УКРАЇНКА ВЕСНЯНКА Сестрі Олесі Як яснеє сонце Закине свій промінь ясний До тебе в віконце, – Озвись на привіт весняний. Олесю, серденько, Співай веселенько! Весняного ранку Співай, моя люба, веснянку! Як бідну первістку, Дочасну, морози поб’ють. І кущик любистку Холоднії роси поллють, – Не плач, моя роже, Весна переможе! Весняного ранку Співай, моя люба, веснянку! Як […]...
- КОНВАЛІЯ – ЛЕСЯ УКРАЇНКА КОНВАЛІЯ Росла в гаю конвалія Під дубом високим, Захищалась від негоди Під віттям широким. Та недовго навтішалась Конвалія біла, – І їй рука чоловіча Віку вкоротила. Ой понесли конвалію У високу залу, Понесла її з собою Панночка до балу. Ой на балі веселая Музиченька грає, Конвалії та музика Бідне серце крав. То ж панночка в […]...
- На столітній ювілей української літератури – ЛЕСЯ УКРАЇНКА У кожного люду, у кожній країні Живе такий спогад, що в його в давнині Буди золотії віки, Як пісня і слово були у шанобі В міцних сього світу; не тільки на гробі Складались поетам вінки. За пишнії хрії, величнії оди Король слав поетам-спіщям нагороди, Він славу їх мав у руці; За ввічливі станси, гучні мадригали […]...
- ПЕРЕМОГА – ЛЕСЯ УКРАЇНКА Довго я не хотіла коритись весні, Не хотіла її вислухати, Тії речі лагідні, знадні, чарівні Я боялась до серця приймати. “Ні, не клич мене, весно, – казала я їй, – Не чаруй і не ваб надаремне. Що мені по красі тій веселій, ясній? В мене серце і смутне, і темне”. А весна гомоніла: “Послухай мене! […]...
- ЯК Я ЛЮБЛЮ ОЦІ ГОДИНИ ПРАЦІ – ЛЕСЯ УКРАЇНКА Як я люблю оці години праці, Коли усе навколо затиха Під владою чаруючої ночі, А тільки я одна, неподоланна, Врочистую одправу починаю Перед моїм незримим олтарем. Летять хвилини – я не прислухаюсь. Ось північ вдарила – найкращий праці час, – Так дзвінко вдарила, що стрепенулась тиша І швидше у руках забігало перо. Години йдуть – […]...
- Сім струн – ЛЕСЯ УКРАЇНКА Цикл (Посвята дядькові Михайлові) DO (Гімн. G r a v e*) * Урочисто (італ.). До тебе, Україно, наша бездольная мати, Струна моя перша озветься. І буде струна урочисто і тихо лунати, І пісня від серця поллється. По світі широкому буде та пісня літати, А з нею надія кохана Скрізь буде літати, по світі між людьми […]...
- Сльози-перли – ЛЕСЯ УКРАЇНКА Посвята Іванові Франкові І Сторононько рідна! коханий мій краю! Чого все замовкло в тобі, заніміло? Де-не-де озветься пташина несміло, Немов перед бурею в темному гаю, І знову замовкне… як глухо, як тихо… Ой лихо! Ой, де ж бо ти, воле, ти зоре таємна? Чому ти не зійдеш на землю із неба? Осяяти землю безщасную треба! […]...
- Так… в кожній країні є спогади раю! – ЛЕСЯ УКРАЇНКА Так… в кожній країні є спогади раю! Нема тільки в тебе їх, рідний мій краю! Були й за гетьманів співці; З них деякі вічнії співи зложили, А як їх наймення? і де їх могили, Щоб скласти хоч пізні вінці! Цурались вони кучерявої хрії І вабили очі їм іншії мрії, Не вів до палацу їх шлях: […]...
- ПОДОРОЖ ДО МОРЯ – Леся Українка (Посвята сім’ї Михайла Ф. Комарова)* І Прощай, Волинь! прощай, рідний куточок! Мене від тебе доленька жене, Немов од дерева одірваний листочок… І мчить залізний велетень мене. Передо мною килими чудові Натура стеле – темнії луги, Славути красної бори соснові І Случі рідної веселі береги. Снується краєвидів плетениця, Розтопленим сріблом блищать річки, – То ж матінка-натура […]...
- Слово, чому ти не твердая криця – ЛЕСЯ УКРАЇНКА Слово, чому ти не твердая криця, Що серед бою так гостро іскриться? Чом ти не гострий, безжалісний меч, Той, що здійма вражі голови з плеч? Ти, моя щира, гартована мова, Я тебе видобуть з піхви готова, Тільки ж ти кров з мого серця проллєш, Вражого ж серця клинком не проб’єш… Вигострю, виточу зброю іскристу, Скільки […]...
- ОДЕРЖИМА – ЛЕСЯ УКРАЇНКА Леся УКРАЇНКА ОДЕРЖИМА (Драматична поема) І Берег понад озером Гадаринським. Далеко на горизонті ледве мріють човни коло берега і чорніє люд, що хмарою заліг далекий берег. Міріам, “одержима духом”, в глибокій тузі блукає поміж камінням понад берегом, далі зіходить на шпиль скелі і дивиться не па берог, а в глибину пустелі, вона бачить там когось […]...
- До мого фортеп’яно – ЛЕСЯ УКРАЇНКА Мій давній друже! мушу я з тобою Розстатися надовго… Жаль мені! З тобою звикла я ділитися журбою, Вповідувать думки, веселі і сумні.// То ж при тобі, мій друже давній, вірний, Пройшло життя дитячеє моє. Як сяду при тобі я в час вечірній, Багато спогадів тоді встає!// Картина постає: зібравсь гурточок, Провадить речі, і співа, й […]...
- Мріє, не зрадь!.. – Леся Українка (1871-1913) – Образне слово поетичного модернізму * * * Мріє, не зрадь! Я так довго до тебе тужила, Стільки безрадісних днів, стільки безсонних ночей. А тепера я в тебе остатню надію вложила. О, не згасни ти, світло безсонних очей! Мріє, не зрадь! Ти ж так довго лила свої чари В серце жадібне моє, сповнилось серце ущерть, Вже ж тепера мене не […]...
- В КАТАКОМБАХ – ЛЕСЯ УКРАЇНКА В КАТАКОМБАХ (Посвята шановному побратимові А. Кримському) Катакомби коло Рима. В крипті*, слабо освітленій олійними каганчиками і тонкими восковими свічками, зібралась громадка християн. Єпископ кінчає проповідь слухачам і слухачкам, що стоять побожно, тихо і покірно. * Крипта – окреме невелике приміщення в катакомбах Єпископ Прославмо ж, браття, господа Христа, Що посадив на небі поруч себе […]...