Сльози-перли – ЛЕСЯ УКРАЇНКА
Посвята Іванові Франкові
І
Сторононько рідна! коханий мій краю!
Чого все замовкло в тобі, заніміло?
Де-не-де озветься пташина несміло,
Немов перед бурею в темному гаю,
І знову замовкне… як глухо, як тихо…
Ой лихо!
Ой, де ж бо ти, воле, ти зоре таємна?
Чому ти не зійдеш на землю із неба?
Осяяти землю безщасную треба!
Ти бачиш, як все в нас покрила ніч темна?
Ти чуєш, як правду неправда скрізь боре?
Ой горе!
О люде мій бідний, моя ти родино,
Брати мої вбогі, закуті в кайдани!
Палають страшні, незагойнії рани
На лоні у тебе, моя Україно!
Кормигу тяжку хто розбить нам поможе?
Ой боже!
Коли ж се минеться! Чи згинем без долі?
Прокляття рукам, що спадають без сили!
Навіщо родитись і жити в могилі?
Як маємо жити в ганебній неволі,
Хай смертна темнота нам очі застеле!
Ой леле!
ІІ
Україно! плачу слізьми над тобою…
Недоле моя! що поможе ся туга?
Що вдію для тебе сією тяжкою журбою?
Гай-гай, невелика послуга!
Ох, сльози палкі – вони душу палили,
Сліди полишили огнисті навіки.
Ті жалі гіркії – вони мені серце зв’ялили!
Даремні для нього всі ліки.
Чи ж мало нас плаче такими сльозами?
Чи можем ми, діти, веселими бути,
Як ненька в недолі, в нужді побивається нами?
Де ж тута веселого слова здобути?
Говорять, що матері сльози гарячі
І тверде, міцнеє каміння проймають;
Невже найщиріші кривавії сльози дитячі
Ніякої сили не мають?
ІІІ
Всі наші сльози тугою палкою
Спадуть на серце, серце запалає…
Нехай палає, не дає спокою,
Поки душа терпіти силу має.
Коли ж не стане сили, коли туга
Вразить украй те серденько замліле,
Тоді душа повстане недолуга,
Ії розбудить серденько зболіле.
Як же повстане – їй не буде впину,
Заснути знов, як перш, вона не зможе,
Вона боротись буде до загину:
Або загине, або переможе.
Або погибель, або перемога –
Сі дві дороги перед нами стане…
Котра з сих двох нам судиться дорога?..
Дарма! повстанем, бо душа повстане.
Так, плачмо, браття! мало ще наруги,
Бо ще душа терпіти силу має;
Хай серце плаче, б’ється, рветься з туги,
Хай не дає спокою, хай палає!
Related posts:
- “Пролітав буйний вітер над морем” (Леся Українка) – Леся Українка (1871-1913) – Українська література 10-х років Гама пейзажних малюнків Лесі Українки виявляє як любов до рідної природи, захоплення її красою, так і спостережливість у сприйнятті образів чужини. Волинь і Полтавщина, Буковина і Крим, гуцульські Карпати і степова Україна, Чорне море і Поділля знайшли поетичний вираз у творчості Лесі Українки. А ще письменниця збагатила українську пейзажну лірику картинами Італії, Східних Альп і […]...
- “На шлях я вийшла ранньою весною” (Леся Українка) – Леся Українка (1871-1913) – Українська література 10-х років Промінням ясним, хвилями буйними, прудкими іскрами, летючими зірками, палкими блискавицями, мечами хотіла б я вас виховать, слова! (Леся Українка) “Лесю Українку – славетну и улюблену письменницю нашого народу, феноменальну жінку у світовій культурі – можна характеризувати її ж поетичним образом – “світло нагірне”. Нагірною проповіддю було її слово, що будило з летаргійного сну націю й […]...
- Скорочено – ХВИЛЯ – ЛЕСЯ УКРАЇНКА – 10 КЛАС Хвиля йде, вал гуде – Білий, смілий, срібний, дрібний, нападе На сухеє баговиння, На розсипане каміння, Білим пломенем метнеться, Стрепенеться, Скине з себе все, що ясне, Й гасне… Хвиля смутна, Каламутна, Вже не ясна, вже не біла, Відпливає посумніла, Мов до гробу. Із плачем до себе горне Баговиння тьмяне, чорне, Мов жалобу. І зітхає, І […]...
- В серці і сльози і біль – ПОЛЬ ВЕРЛЕН * * * В серці і сльози і біль,- Небо над городом плаче. Що це за туга? Відкіль Цей невгамований біль? Мжиці зажурені звуки І на землі, й по дахах! В серце, що в’яне від скуки, Ллються зажурені звуки. Сльози і біль без причин В серці, якому байдуже… Тут ані зрад, ні провин: Туга моя […]...
- Леся Українка і модернізм – Леся УКРАЇНКА (1871-1913) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст Дев’яності роки стали для Лесі Українки часом уточнення естетичних орієнтирів. З метою оновлення українського художнього слова вона зверталася до західноєвропейського мистецтва. З болем говорила вона про тих українських авторів, які не бажали рівнятися на досягнення світової літератури: “Біда наших українських писателів у тому, що вони більше пишуть, ніж читають, а як і читають, то все […]...
- ПЕРЕМОГА – ЛЕСЯ УКРАЇНКА Довго я не хотіла коритись весні, Не хотіла її вислухати, Тії речі лагідні, знадні, чарівні Я боялась до серця приймати. “Ні, не клич мене, весно, – казала я їй, – Не чаруй і не ваб надаремне. Що мені по красі тій веселій, ясній? В мене серце і смутне, і темне”. А весна гомоніла: “Послухай мене! […]...
- Короткий переказ – І все-таки до тебе думка лине – ЛЕСЯ УКРАЇНКА – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 10-х РОКІВ XX СТ ЛЕСЯ УКРАЇНКА І все-таки до тебе думка лине. Мій занапащений, нещасний краю. Як я тебе згадаю, У грудях серце з туги, з жалю гине. Сі очі бачили скрізь лихо і насилля, А тяжчого від твого не видали, Вони б над ним ридали, Та сором сліз, що ллються від безсилля. О, сліз таких вже вилито чимало, […]...
- СКРІЗЬ ПЛАЧ, І СТОГІН, І РИДАННЯ – ЛЕСЯ УКРАЇНКА * * * Скрізь плач, і стогін, і ридання, Несмілі поклики, слабі, На долю марні нарікання І чола, схилені в журбі. Над давнім лихом України Жалкуєм-тужим в кожний час, З плачем ждемо тії години, Коли спадуть кайдани з нас. Ті сльози розтроюдять рани, Загоїтись їм не дадуть. Заржавіють від сліз кайдани, Самі ж ніколи не […]...
- КОЛИСКОВА – ЛЕСЯ УКРАЇНКА КОЛИСКОВА Місяць яснесенький Промінь тихесенький Кинув до нас. Спи ж ти малесенький, Пізній бо час Любо ти спатимеш, Поки не знатимеш, Що то печаль; Хутко прийматимеш Лихо та жаль. Тяжка годинонько! Гірка хвилинонько! Лихо не спить… Леле, дитинонько! Жить – сльози лить. Сором хилитися, Долі коритися! Час твій прийде З долею битися,- Сон пропаде… Місяць […]...
- Звідки в морі маленькі красиві кульки – перли (за легендою “Чому в морі є перли і мушлі”) – Зразок твору – СВІТ ФАНТАЗІЇ, МУДРОСТІ, МІФИ І ЛЕГЕНДИ УКРАЇНЦІВ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА – 5 КЛАС З усіх коштовностей, які людина бере в моря, найдорожчими є перли. Легенди й перекази різних народів по-своєму тлумачать їх появу. В одних говориться, що перли – це затверділі сльози осіб божественного походження, інші стверджують, що це сльози морських богинь нереїд, а треті переконують, що це сльози ангелів. Українська легенда розповідає таку історію. Юнак і дівчина […]...
- Короткий переказ – Хвиля – ЛЕСЯ УКРАЇНКА – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 10-х РОКІВ XX СТ ЛЕСЯ УКРАЇНКА Хвиля йде, Вал гуде – білий, смілий, срібний, дрібний, Нападе На сухеє баговиння, На розсипане каміння, Білим пломенем метнеться, Стрепенеться, Скине з себе все, що ясне, Й гасне… Хвиля смутна, Каламутна, Вже не ясна, вже не біла, Відпливає посумніла, Мов до гробу. Із плачем до себе горне Баговиння тьмяне, чорне, Мов жалобу. І […]...
- Соntrа sреm sреrо! – Леся Українка (Лариса Косач) (1871-1913) – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКЕ, НАЦІОНАЛЬНЕ, ОСОБИСТЕ Гетьте, думи, ви хмари осінні! То ж тепера весна золота! Чи то так у жалю, в голосінні Проминуть молодії літа? Ні, я хочу крізь сльози сміятись, Серед лиха співати пісні” Без надії таки сподіватись, Жити хочу! Геть, думи сумні! Я на вбогім сумнім перелозі Буду сіять барвисті квітки, Буду сіять квітки на морозі, Буду лить […]...
- Короткий переказ – Як дитиною, бувало – ЛЕСЯ УКРАЇНКА ЛЕСЯ УКРАЇНКА Як дитиною, бувало, Упаду собі на лихо. То хоч в серце біль доходив, Я собі вставала тихо. “Що, болить?” – мене питали, Але я не признавалась – Я була малою горда, – Щоб не плакать, я сміялась. А тепер, коли для мене Жартом злим кінчиться драма І от-от зірватись має Гостра, злобна епіграма1, […]...
- ЛЕСЯ УКРАЇНКА – У ДИТЯЧІ ЛЮБІ РОКИ У дитячі любі роки, Коли так душа бажала Надзвичайного, дивного, Я любила вік лицарства. Тільки дивно, що не принци, Таємницею укриті, Не вродливі королівни Розум мій очарували. Я дивилась на малюнках Не на гордих переможців, Що, сперечника зваливши, Промовляють люто: “Здайся!” Погляд мій спускався нижче, На того, хто, розпростертий, До землі прибитий списом, Говорив: “Убий, […]...
- Мотиви лірики Л. Українки – 10 клас – ЛЕСЯ УКРАЇНКА Ні! Я жива! Я буду вічно жити Я в серці маю те, що не вмирає Л. Українка В моє життя Леся Українка ввійшла своєю ніжною, лагідною і пристрасною “Колисковою”. Так стоїть в уяві мати, що, захоплена красою місячної ночі, одночасно думає над тим, яке складне життя чекає на її дитину. Але в цьому житті не […]...
- ЗОРЯНЕ НЕБО – ЛЕСЯ УКРАЇНКА * * * Зорі, очі весняної ночі! Зорі, темряви погляди ясні! То лагідні, як очі дівочі, То палкії, мов світла прекрасні. Одна зірка палає, мов пломінь, Білі хмари круг неї, мов гори, Не до нас посила вона промінь, Вона дивиться в інші простори… Інша зіронька личко ховає В покривало прозореє срібне, Соромливо на діл поглядає, […]...
- Мріє, не зрадь! Я так довго до тебе тужила – ЛЕСЯ УКРАЇНКА Мріє, не зрадь! Я так довго до тебе тужила, Стільки безрадісних днів, стільки безсонних ночей, А тепера я в тебе остатню надію вложила. О, не згасни, ти, світло безсонних очей! Мріє, не зрадь! Ти ж так довго лила свої чари В серце жадібне моє, сповнилось серце ущерть, Вже ж тепера мене не одіб’ють від тебе […]...
- МРІЇ – Леся УКРАЇНКА (справжнє ім’я Лариса Петрівна Косач) (1871-1913) – Я І СВІТ У дитячі любі роки, Коли так душа бажала Надзвичайного, дивного, Я любила вік лицарства. Тільки дивно, що не принци, Таємницею укриті, Не вродливі королівни Розум мій очарували. Я дивилась на малюнках Не на гордих переможців, Що, сперечника зваливши, Промовляли люто: “Здайся!” Погляд мій спускався нижче, На того, хто розпростертий, До землі прибитий списом, Говорив: “Убий, […]...
- Давня весна – ЛЕСЯ УКРАЇНКА Промінням грала, сипала квітки, Вона летіла хутко, мов стокрила, За нею вслід співучії пташки! Все ожило, усе загомоніло – Зелений шум, веселая луна! Співало все, сміялось і бриніло, А я лежала хвора й самотна. Я думала: “весно для всіх настала, Дарунки, всім несе вона, ясна, Для мене тільки дару не придбала, Мене забула радісна весна”. […]...
- Сім струн – ЛЕСЯ УКРАЇНКА Цикл (Посвята дядькові Михайлові) DO (Гімн. G r a v e*) * Урочисто (італ.). До тебе, Україно, наша бездольная мати, Струна моя перша озветься. І буде струна урочисто і тихо лунати, І пісня від серця поллється. По світі широкому буде та пісня літати, А з нею надія кохана Скрізь буде літати, по світі між людьми […]...
- ДОСВІТНІ ОГНІ – ЛЕСЯ УКРАЇНКА Ніч темна людей всіх потомлених скрила Під чорні, широкії крила. Погасли вечірні огні; Усі спочивають у сні. Всіх владарка ніч покорила. Хто спить, хто не спить, – покорись темній силі. Щасливий, хто сни має милі! Від мене сон милий тіка… Навколо темнота тяжка, Навколо все спить, як в могилі. Привиддя лихі мені душу гнітили, Повстати […]...
- ЯК Я ЛЮБЛЮ ОЦІ ГОДИНИ ПРАЦІ – ЛЕСЯ УКРАЇНКА Як я люблю оці години праці, Коли усе навколо затиха Під владою чаруючої ночі, А тільки я одна, неподоланна, Врочистую одправу починаю Перед моїм незримим олтарем. Летять хвилини – я не прислухаюсь. Ось північ вдарила – найкращий праці час, – Так дзвінко вдарила, що стрепенулась тиша І швидше у руках забігало перо. Години йдуть – […]...
- В КАТАКОМБАХ – ЛЕСЯ УКРАЇНКА В КАТАКОМБАХ (Посвята шановному побратимові А. Кримському) Катакомби коло Рима. В крипті*, слабо освітленій олійними каганчиками і тонкими восковими свічками, зібралась громадка християн. Єпископ кінчає проповідь слухачам і слухачкам, що стоять побожно, тихо і покірно. * Крипта – окреме невелике приміщення в катакомбах Єпископ Прославмо ж, браття, господа Христа, Що посадив на небі поруч себе […]...
- Скорочено – МРІЇ – ЛЕСЯ УКРАЇНКА – 6 КЛАС У дитячі любі роки, Коли так душа бажала Надзвичайного, дивного, Я любила вік лицарства. Тільки дивно, що не принци, Таємницею укриті, Не вродливі королівни Розум мій очарували. Я дивилась на малюнках Не на гордих переможців, Що, сперечника зваливши, Промовляли люто: “Здайся!” Погляд мій спускався нижче, На того, хто розпростертий, До землі прибитий списом, Говорив: “Убий, […]...
- Мріє, не зрадь!.. – Леся Українка (Лариса Косач) (1871-1913) – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКЕ, НАЦІОНАЛЬНЕ, ОСОБИСТЕ Мріє, не зрадь! Я так довго до тебе тужила, Стільки безрадісних днів, стільки безсонних ночей. А тепера я в тебе останню надію вложила. О, не згасни, ти, світло безсонних очей! Мріє, не зрадь! Ти ж так довго лила свої чари В серце жадібне моє, сповнилось серце ущерть, Вже ж тепера мене не одіб’югь від тебе […]...
- До мого фортеп’яно – ЛЕСЯ УКРАЇНКА Мій давній друже! мушу я з тобою Розстатися надовго… Жаль мені! З тобою звикла я ділитися журбою, Вповідувать думки, веселі і сумні.// То ж при тобі, мій друже давній, вірний, Пройшло життя дитячеє моє. Як сяду при тобі я в час вечірній, Багато спогадів тоді встає!// Картина постає: зібравсь гурточок, Провадить речі, і співа, й […]...
- Уславлення мужності й сили людського духу в поезії Лесі Українки – ІІІ варіант – 10 клас – ЛЕСЯ УКРАЇНКА Один з найвизначніших поетів світу Гете колись сказав: “Хто хоче зрозуміти поета, мусить піти в країну”. Країна ця – творчість. Ідемо в країну Лесі, де все дихає любов’ю до людей, високою духовною силою і ніжністю. В усьому, що писала Леся Українка, – від ніжної елегії до журнальної статті – клекоче сильний потік почуттів, лунає голос […]...
- Бояриня – ЛЕСЯ УКРАЇНКА Драматична поема І Садок перед будинком не дуже багатого, але значного козака з старшини О л е к с и П е р е б і й н о г о. Будинок виходить у садок великим рундуком, що тягнеться вздовж цілої стіни. На рундуку стіл, дзиглики, на столі прилагоджено до вечері. Стара П е р […]...
- Роберт Брюс, король Шотландський – ЛЕСЯ УКРАЇНКА (Посвята дядькові М. Драгоманову) ЗАСПІВ Спогадаймо давнюю давнину, Спогадаймо повість незабутню Про далеку вільную країну, Про стару Шотландію славутню. Давня повість! і на байку схожа, – Є в ній певні справи, єсть і мрії, Але ж правда, наче зірка гожа, Сипле скрізь проміння золотії. Правда нам світитиме крізь хмари, Ми ж далеко думкою полинем, Ми […]...
- Товаришці на спомин – ЛЕСЯ УКРАЇНКА Товаришко! хто зна, чи хутко доведеться Провадить знов розмови запальні, Нехай, поки від них ще серце б’ється, Я вам на незабудь спишу думки сумні. От, може, вам колись, – часами се буває, – Розглянути старі шпаргали прийде хіть, Ваш погляд сі щілки, блукаючи, спіткає І затримається при них на мить. І вам згадається садок, високий […]...
- Леся Українка – ІВАН ФРАНКО Роздивляючися літературну фізіономію Лесі Українки, ми бачимо, що вона тільки закінчила першу добу свого розвою, її талант тільки що отрясся з повивачів тієї несамостійності, що путає кожного поета при перших його кроках. Він тільки що уперше широко і сміло розмахнув крилами власного лету, тільки що показав себе в повній силі і показав нам, чого ми […]...
- Короткий переказ – Contra spem spero – ЛЕСЯ УКРАЇНКА – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 10-х РОКІВ XX СТ ЛЕСЯ УКРАЇНКА Гетьте, думи, ви, хмари осінні! То ж тепера весна золота! Чи то так у жалю, в голосінні Проминуть молодії літа? Ні, я хочу крізь сльози сміятись, Серед лиха співати пісні, Без надії таки сподіватись. Жити хочу! Геть думи сумні! Я на вбогім сумнім перелозі Буду сіять барвисті квітки. Буду сіять квітки на морозі, […]...
- Твої листи завжди пахнуть – ЛЕСЯ УКРАЇНКА Твої листи завжди пахнуть зов’ялими трояндами, ти, мій бідний, зів’ялий квіте! Легкі, тонкі пахощі, мов спогад про якусь любу, минулу мрію. І ніщо так не вражає тепер мого серця, як сії пахощі, тонко, легко, але невідмінно, невідборонно нагадують вони мені про те, що моє серце віщує і чому я вірити не хочу, не можу. Мій […]...
- ДАВНЯ КАЗКА – ЛЕСЯ УКРАЇНКА Може б, хто послухав казки? Ось послухайте, панове! Тільки вибачте ласкаво, Що не все в ній буде нове. Та чого там, люди добрі, За новинками впадати? Може, часом не завадить І давніше пригадати. Хто нам може розповісти Щось таке цілком новеє, Щоб ніхто з нас не відмовив: “Ет, вже ми чували сеє!” Тож, коли хто […]...
- Короткий переказ – Мрії – ЛЕСЯ УКРАЇНКА ЛЕСЯ УКРАЇНКА У дитячі любі роки. Коли так душа бажала Надзвичайного, дивного, Я любила вік лицарства. Тільки дивно, що не принци, Таємницею укриті. Не вродливі королівни Розум мій очарували. Я дивилась на малюнках Не на гордих переможців, Що, сперечника зваливши, Промовляли люто: “Здайся!” Погляд мій спускався нижче. На того, хто розпростертий. До землі прибитий списом, […]...
- ОРГІЯ – ЛЕСЯ УКРАЇНКА Леся УКРАЇНКА ОРГІЯ Драматична поема ДІЯЧІ Антей – співець. Герміона – мати його. Евфрозіна – сестра його. Неріса – жінка його. Хілон – ученик його. Федон – скульптор. Меценат – багатий, значний римлянин, нащадок відомого Мецената. Префект. Прокуратор. Гості на оргії, раби, рабині, танцівниці, міми, хор панегіристів. Діється в Корінфі під римським пануванням. І Садок […]...
- ЛІСОВА ПІСНЯ – ЛЕСЯ УКРАЇНКА Леся УКРАЇНКА ЛІСОВА ПІСНЯ Драма-феєрія в 3-х діях СПИС ДІЯЧІВ “ЛІСОВОЇ ПІСНІ” ПРОЛОГ “Той, що греблі рве”. Русалка. Потерчата (двоє). Водяник. ДІЯ І Дядько Лев. Перелесник. Лукаш. Пропасниця (без мови). Русалка. Потерчата. Лісовик. Куць. Мавка. ДІЯ II Мати Лукашева. Килина. Лукаш. Русалка. Дядько Лев. “Той, що в скалі Мавка. сидить”. Русалка Польова. Перелесник. ДІЯ III […]...
- ДАВНЯ ВЕСНА – ЛЕСЯ УКРАЇНКА (ЛАРИСА КОСАЧ-КВІТКА) (1871-1913) – СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ Була весна весела, щедра, мила, Промінням грала, сипала квітки, Вона летіла хутко, мов стокрила, За нею вслід співучії пташки! Все ожило, усе загомоніло – Зелений шум, веселая луна! Співало все, сміялось і бриніло, А я лежала хвора й самотна. Я думала: “Весна для всіх настала, Дарунки всім несе вона, ясна, Для мене тільки дару не […]...
- Леся УКРАЇНКА (справжнє ім’я Лариса Петрівна Косач) (1871-1913) – Я І СВІТ Леся Українка народилася в м. Новограді-Волинському на Волині. Батьки поетеси були освіченими людьми: мама – відома письменниця Олена Пчілка. батько – юрист. У родині панувала атмосфера любові до української мови, культури, звичаїв і традицій. Лариса була допитливою дівчинкою, у чотири роки вже читала, а в п’ять написала змістовного листа своєму дядькові – професору Михайлові Драгоманову. […]...
- Мріє, не зрадь!.. – Леся Українка (1871-1913) – Образне слово поетичного модернізму * * * Мріє, не зрадь! Я так довго до тебе тужила, Стільки безрадісних днів, стільки безсонних ночей. А тепера я в тебе остатню надію вложила. О, не згасни ти, світло безсонних очей! Мріє, не зрадь! Ти ж так довго лила свої чари В серце жадібне моє, сповнилось серце ущерть, Вже ж тепера мене не […]...