Леся Українка. “Давня казка”. Проблеми й мотиви: роль митця в суспільстві, служіння музі й народові, суть людського щастя, вдячності
Тема. Леся Українка. “Давня казка”. Проблеми й мотиви: роль митця в суспільстві, служіння музі й народові, суть людського щастя, вдячності
Мета: розширити знання учнів про поетесу; допомогти усвідомити красу та силу її поезій; розвивати образне й критичне мислення, навички виразного читання ліричних творів, уміння виділяти основні проблеми та мотиви у віршах, основні думки, коментувати та висловлювати власні думки та враження; виховувати розуміння того, що сила духу – конструктивне начало в житті, усвідомлення важливості формування й розвитку індивідуальності, неповторності творчої особистості.
Теорія літератури: лірика, її різновиди, художні образи, художні засоби.
Обладнання: портрети Лесі Українки різних років, видання “Давньої казки”, ілюстрації до твору.
Тип уроку: вивчення нового навчального матеріалу (з елементами нетрадиційності).
Хід уроку
I. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ
ü Перевірка домашнього завдання.
Бесіда.
– Яким проблемам присвячений твір Лесі Українки “Давня казка”?
– Чому письменниця назвала свій твір казкою?
II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ
ü Вступне слово вчителя.
Проблема поета й поезії, ролі митця в житті людей завжди була актуальною в письменників. Адже кожен із них мав бути впевнений, що його слово – значиме, вагоме, естетично привабливе, а найголовніше – може впливати на душі людей й навіть на їхню долю, допомагати й підтримувати. У Лесі Українки багато творів, присвячених цій темі, але найяскравіший – це поема “Давня казка” з легким, крилатим віршем, рядки якого вже давно стали афоризмами. Із цим твором ми й ознайомимося на уроці.
III. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
ü Виразне читання поеми Лесі Українки “Давня казка” (II умовна частина).
ü Словникова робота, обмін враженнями про прочитане.
ü Евристична бесіда.
– Які рядки поеми Лесі Українки “Давня казка” визначають позицію героя щодо мистецтва, його ролі та призначення?
– Які вчинки, дії героя поеми підтверджують ці рядки?
– У чому полягає умовність описаних ситуацій?
ü Практикум.
1. Колективне складання плану порівняльної характеристики.
Орієнтовний зразок.
1. Хто такі Поет і Бертольдо.
2. Спільне в характерах цих героїв.
3. У чому поет і граф різняться:
А) дії, вчинки;
Б) ставлення до людей;
В) характери.
4. Як розв’язується протистояння між героями?
2. Робота з таблицею.
ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПОЕТА І ГРАФА
Поет | Бертольдо |
Спільне | |
Молоді люди, розуміють силу слова, дотепні, гострі на язик, визнають красу кохання, розумні | |
Відмінне | |
Складає для людей пісні, які допомагають у праці, боротьбі за людські права, у коханні, підтримують воїнів. Проста людина, талановитий, чесний, уболіває за народ, добрий, щедрий, вільнолюбивий, гордий, виступає проти несправедливості | Воює, розкошує, бореться з порушниками свого спокою. Граф, непослідовний, лихий та підступний, не дотримує слова, зневажає простий народ, без сорому й міри користується плодами його праці, що приводить людей до зубожіння і |
3. Заповніть таблицю (див. с. 96). Зробіть висновки про кількість ужитих художніх засобів, їх різноманітність і роль у творі.
ХУДОЖНІ ОСОБЛИВОСТІ ПОЕМИ
Тропи | Епітети, метафори, порівняння, гіпербола | Сумна діброва, рими-соколята, думи-чарівниці; “сонечко червоне заховалось за діброву”, “час летів”, “розливався людський стогін всюди хвилею сумною”, “пісні ідуть по людях”; розходилась по світу стоголосою луною |
Поетичний Синтаксис | Антитеза, інверсія, фразеологізми | “час летів, немов на крилах”, “у мужички руки чорні, в пані рученька тендітна”, “золотих не хочу лаврів”, “спіймати вітра в полі; краще смерть, ніж вічний сором; задам тобі я гарту; залунала гучна сурма; розливався людський стогін; попереду їхав лицар; їде лицар в самотині |
Лексика | Історична, західноєвропейська | Граф, графство, герольди, лицарі, мури замку, лютні, придворний стрілець |
Комічне | Іронія, сатира | В іронічному плані вживаються слова “лицар” і “лицарство” щодо Бертольдо та його воїнів. В Україні “лицар” – мужня, саможертовна, благородна людина, захисник волі. Таким лицарем Леся Українка вважала поета: |
Нас таки чимале військо, Маєм свого отамана, Він у нас одважний лицар. | ||
3 іронією написані окремі рядки “поетових пісень”. У сатиричному плані показано взаємини між графом Бертольдо й народом | ||
Система віршування | Чотиристопний хорей, яким написано “Давню казку”, з одного боку, сприяє стрімкому розгортанню сюжету, із другого – наближає вірш до розмовної мови казки, передає ритм часу, протягом якого зростає конфлікт між групами людей | |
Казкові елементи | Умовність ситуації, зачин, повтори, три зустрічі, боротьба добра зі злом |
IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК
ü Проблемне запитання.
– Чи можна назвати Лесю Українку тим “чорноморцем”, що пробуджував народ до волі та про якого вона писала І. Франкові?
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Знати зміст поеми Лесі Українки “Давня казка”, уміти його коментувати, характеризувати героїв, порівнювати їх, висловлювати власні судження про свободу творчості, про вільнолюбство людини.
2. Скласти на основі своїх висновків про моральні уроки з життя Лесі Українки та її творчості програму самовдосконалення (або пункти до неї).
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
ü Інтерактивна вправа “Мікрофон”.
– Леся Українка відкрила для мене…
(1 votes, average: 5.00 out of 5)