КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВІ ПІСНІ – НАРОДНА ПІСНЯ – ОБЕРІГ ДУШІ НАРОДУ
У дохристиянський період люди вірили в існування багатьох божеств: Перуна – бога блискавки і грому, Стрибога – бога вітру. Коляди – бога зимового сонця, Ярила – бога весняного сонця, Даж – бога – бога жнив, який посилав людям щастя, добро і достаток. Щоб задобрити богів, люди вдавалися до різних дій – обрядів, які супроводжувалися піснями, іграми, танцями, замовляннями.
Пісні, що використовуються під час обрядів, називаються обрядовими.
Цикл календарно-обрядових пісень пов’язаний з віруваннями стародавніх слов’ян, з природою, з порами року, а також з основою життя українців – працею, особливо з працею на землі. На початку весняних робіт, коли земля пробуджувалася, селяни відзначали свято весни і співали пісні-веснянки. Свято весни влаштовували на честь великої Лади, матері Сонця. Воно мало чотири значення: релігійне, родинне, поминальне і землеробське. На честь бога Сонця і богині Лади співали пісень, якими “весну закликали”. Землеробські настрої виражені в хороводах та іграх, що імітували процеси оранки та вирощування льону, ячменю, пшениці.
Селяни співали, коли засівали землю, і коли обробляли її, і коли збирали урожай. Давнє походження має і свято Купала (Купайла). Купальські та русальні пісні належать до літнього циклу календарних пісень. Осінній цикл календарно-обрядових пісень пов’язаний з обрядом обжинків (жниварський цикл). Взимку зустрічали свято Коляди – рік Новий. Звичай колядувати, щедрувати, віншувати є дуже давнім.
Після хрещення Русі-України (прийняття християнської віри) ці язичницькі обряди поєдналися з християнськими святами.
Різновидами календарно-обрядових пісень є колядки, щедрівки, веснянки, гаївки, купальські пісні, русальні пісні, жниварські пісні. Вони об’єднуються відповідно у цикли: зимовий, весняний, літній та осінній. Часто у святах брали участь діти. Вони зверталися з особливими віршиками до дощу, сонця, вітру, квітів, дерев, трав, співали веснянок, гаївок, щедрівок, колядок та інших пісень, пов’язаних з народними традиціями та обрядами.
Івахненко О. Благослови, земле! 1996.
Що? Коли? Чому? Як?
1.Коли виникли календарно-обрядові пісні? 2. Яким божествам поклонялися давні слов’яни? 3. Які різновиди календарно-обрядових пісень ви знаєте? 4. У які цикли об’єднані календарно-обрядові пісні і з чим це пов’язано? 5. Які пісні належать до весняного циклу? 6. Які пісні належать до осіннього циклу? 7. Які календарно – обрядові пісні належать до літнього циклу? 8. До якого циклу належать колядки
І щедрівки? 9. Які ви знаєте найбільші християнські свята? 10. Як ви розумієте назву картини художника О. Івахненка “Благослови, земле!”? Опишіть свої враження від неї.
Вправи і завдання
1. Продовжіть речення:
Свято весни відзначали на честь… Взимку зустрічали свято… Діти зверталися з проханням до…, …, …, …, …, … у віршованій формі і співали… Русальні пісні співали на честь божества…
2. Проаналізуйте загадки, пов’язані з різними порами року:
Сонце пече, липа цвіте,
Жито доспіває. Коли це буває?
(Влітку)
Голі поля, мокра земля,
Дощ поливає. Коли це буває?
(Восени)
Впаде з неба – не розіб’ється,
Впаде в воду – розпливеться.
(Сніг)
Б’ють мене ціпами,
Ріжуть мене ножами,
За те мене отак гублять,
Що всі мене дуже люблять.
(Хліб)
3. Проаналізуйте народні прислів’я та приказки, пов’язані з різними норами року:
¦ Взимку літа не доженеш.
¦ Зима без снігу – літо без хліба.
¦ Сонце блищить, а мороз тріщить.
¦ Взимку сонце крізь плач сміється.
¦ Держись, Хома, іде зима!
¦ До завірюхи треба кожуха.
¦ Місяць лютий спитає, хто босий, а хто взутий.
¦ Весна багата на квіти, а осінь – на сніпки.
¦ Весна днем красна.
¦ Проспиш весною – заплачеш зимою.
¦ Теплий квітень, мокрий май – буде добрий урожай.
¦ Весна ледачого не любить.
¦ Коли квітень з водою, то травень з травою.
¦ Як у травні дощ надворі, восени – хліб у коморі.
¦ Майська роса краща вівса.
¦ Прийде май – про землю дбай.
¦ Влітку день – як рік.
¦ Хто літом спеки боїться, той зимою не має чим грітися.
¦ Від колосу до колосу – не чути і голосу.
” Прийде літо – кругом розмаїто, прийде зима – нічого нема.
¦ Одне літо ліпше, як сто зим.
¦ Готуй літом сани, а взимку – воза.
¦ Хочеш їсти калачі – не сиди на печі.
¦ Красна осінь снопами.
¦ Осінь одного заморозить, а зима – двох.
ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ЧИТАННЯ
(2 votes, average: 2.50 out of 5)