Календарно-обрядові пісні весняного циклу
Мета: ознайомити учнів із народними обрядовими піснями весняного циклу; розвивати навички виразного читання, пояснення змісту й визначення художніх особливостей фольклорних творів.
Очікувані результати: учні знають про давні обряди зустрічі весни; пояснюють художні особливості веснянок; знаходять у текстах пісень відображення язичницьких вірувань давніх українців; виразно та вдумливо читають веснянки; уміють робити висновки щодо естетичної привабливості народних пісень.
Теорія літератури: народна пісня, веснянка, художні особливості народних пісень.
Обладнання: збірки календарно-обрядових пісень, ілюстрації до них; аудіозаписи веснянок; весняні пейзажі.
Тип уроку: вивчення нового навчального матеріалу.
І. Мотивація навчальної діяльності школярів. Оголошення теми й мети уроку
Вступне слово вчителя.
Зима наморозила, нахолодила, спустошила всі запаси в коморах. Тому люди з нетерпінням чекали весни, тепла, зелені й появи першого їстівного зілля. Зиму проганяли за допомогою спеціальних обрядів, а весну прикликали випеченими “жайворонками”, піснями-веснянками й танцями.
II. Актуалізація опорних знань учнів
Перевірка домашнього завдання.
(Коментування вивчених пісень, визначення художніх засобів.)
ІІІ. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу
1. Робота з підручником.
Опрацювання статей та рубрик підручника.
2. Робота з літературознавчим словником.
Веснянки – це пісні, які співали на честь приходу весни.
3. Виразне читання вірша “Ой весна, весна – днем красна”; прослуховування аудіозапису.
4. Словникова робота.
(Проводиться за питаннями учнів.)
5. Евристична бесіда.
– Що ви знаєте про те, як в Україні в дохристиянські часи відзначали прихід весни? (За народними віруваннями, на Стрітення (15 лютого) зима “зустрічалася” з весною. Вони сперечалися між собою, кому йти, а кому вертатись. Якщо до вечора ставало тепліше, то перемагала весна, але справжня весна наставала пізніше. Вважалося, що її на крилах приносили птахи. 30 березня, на день Теплого Олекси, наші предки зодягалися у святкове вбрання, вітали один одного з весною й теплом. Господині випікали обрядове печиво у вигляді птахів – жайворонків, голубів. Діти, співаючи, носили його по селу, провіщаючи й закликаючи весну.)
– Які обряди, на вашу думку, дійшли до наших днів?
– Що, на вашу думку, означало виконувати веснянки? (Веснянки прийшли до нас ще з дохристиянських часів, і в їхній основі лежать вірування пращурів у магію слова.)
6. Виразне читання віршів “Ой кувала зозуленька”, “А в кривого танцю”.
7. Словникова робота.
(Проводиться за питаннями учнів.)
8. Евристична бесіда.
– Символом чого в народній міфології є зозуля?
– Чому танець називали кривим? (Можливо, коли в давнину на нашу землю нападали чужинці, батьки привчали дітей остерігатися, заплутуючи сліди, аби за ними вороги не потрапили в село. Це й відтворював “кривий танець”.)
9. Завдання пошуково-дослідницького характеру.
IV. Закріплення знань, умінь і навичок
1. Клоуз-тести.
Що весна принесла?
Старим дідам… (по кийочку).
Старим бабам… (по серпочку).
Малим дітям… (по яблучку).
Дівчатам… (по віночку).
Хлопчатам… (по батожку).
Усім… (літечко, зіллячко, травицю, водицю, ягнятко, телятко).
2. Завдання пошуково-дослідницького характеру.
Визначте спільні й відмінні риси календарно-обрядових пісень.
3. Гра “Шифрувальник”.
V. Домашнє завдання
Уміти виразно читати, аналізувати пісні весняного циклу, вивчити напам’ять одну веснянку.
VI. Підсумок уроку
Інтерактивна вправа “Мікрофон”.
– Веснянки мені запам’яталися тим…
(1 votes, average: 5.00 out of 5)