КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВІ ПІСНІ – ЗАГАДКОВО ПРЕКРАСНА І СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ
Український народ по праву пишається своїми піснями. Дослідники налічують їх приблизно триста тисяч. Навряд чи ще якась нація може похвалитися такою кількістю народних мистецьких творів! Недарма нас, українців, називають співочим народом, а мову – солов’їною.
У цьому розділі ви дізнаєтеся про фольклорні пісні. Нагадаємо, що фольклор – це усна народна творчість, а саме: пісні, легенди, перекази, загадки, приказки, прислів’я, що їх створювали впродовж віків наші пращури1. Цей процес триває й донині.
Як же виникали народні пісні? Одна талановита людина склала якусь пісню, що сподобалась іншим, вони почали її співати, додаючи свої слова, а якісь змінюючи. Пісня вела мандрівний спосіб життя по всій Україні й дійшла до нас, дуже часто – у кількох варіантах. Учені налічують по двадцять і навіть по сорок варіантів однієї й тієї самої пісні. Тобто в різних регіонах вона має свої особливості: частково відрізняється словами, манерою виконання, кількістю куплетів. Отже, одна з яскравих ознак народних пісень – варіантність.
Першим народним пісням понад тисячу років! Звісно, їх автори невідомі, їхні імена залишились у віках. Тож друга риса фольклору – анонімність (від грецьк. анонім – твір без зазначення автора). Самі ж художні твори зазнали змін, напевно, до невпізнанності, порівняно з первинними варіантами. Адже впродовж століть народ щось додавав до них, змінював якісь слова, тому ще однією прикметною рисою фольклорних творів уважають їх колективність. Це означає, що автором народної пісні є колектив людей, народ, хоча бувають і винятки. Популярним у народі пісням “Засвіт встали козаченьки” й “Ой, не ходи, Грицю…” приписують авторство Марусі Чурай, яка жила в м. Полтаві в XVII ст.
Отже, народні пісні – це невеликі віршовані твори, що співаються, їм властива варіантність, анонімність і колективність.
Залежно від тематики народні пісні поділяють на календарно-обрядові, колискові, родинно-побутові, історичні, суспільно-побутові та ін. У 6 класі ви ознайомитеся з календарно-обрядовими й колисковими піснями, решту пісень вивчатимете в старших класах.
1 Пращур – далекий предок, родоначальник.
КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВІ ПІСНІ
Які ж пісні найдавніші? Звичайно ж. ті. що пов’язані зі стародавніми обрядами. У давні часи люди не могли пояснити різні явища природи, через це дощ. вітер і сонце вважали живими істотами, тобто богами, від яких залежало їхнє життя. Богів наділяли іменами: Перун – бог грому й блискавки, Сварог – неба й небесного вогню. Ярило – сонця й весни, Дажбог відповідав за жнива й достаток. Коляда – бог зими. Щоб задобрити богів, люди виконували різні дії – обряди, які супроводжувалися піснями, іграми й танцями. Залежно від етапу сільськогосподарської праці та явищ природи, люди виконували різні обряди й пісні, орієнтуючись на календар. Отже, пісні, що виконують під час обрядів, згідно з календарем, називають календарно-обрядовими.
Пісні розрізняють за циклами залежно від пори року, коли виконувались обряди та відповідні їм пісні.
Календарно-обрядові пісні | ||
Зимовий цикл | Весняний цикл | Літнім цикл |
Колядки | Веснянки | Русальні |
Щедрівки | Купальські | |
Жниварські |
Оскільки жнива (збирання врожаю) відбуваються в кінці літа й на початку осені, то одні вчені вважають, що жниварські пісні належать до літнього циклу, а інші – до осіннього.
Дивовижно! Минули сотні років, а календарно-обрядові пісні й донині багато людей виконують під час колядування чи в Щедрий вечір. Ми їх також вивчатимемо, щоб передати як скарб попередніх поколінь нашим нащадкам.
1. Календарно-обрядові пісні НЕ пов’язані з
А порами року
Б сільським господарством
В історичними подіями
Г явищами природи
2. До зимового циклу належать пісні
А русальні
Б купальські
В жниварські
Г щедрівки
3. Установіть відповідність.
Ім’я язичницького бога | Відповідність |
1 Перун 2 Ярило 3 Сварог 4 Дажбог | А бог неба й небесного вогню Б бог грому й небесної блискавки В бог жнив і достатку Г бог сонця й весни Д бог зими |
4. Які пісні називають народними?
5. Назвіть ознаки фольклорних творів.
6. Розкажіть, як створювалися народні пісні.
7. Які пісні називають календарно-обрядовими?
8. На які цикли поділяються календарно-обрядові пісні?
9. Скільки народних пісень налічують дослідники фольклору?
10. Чим відрізняється фольклорна пісня від авторської?
11. Поміркуйте, чому фольклорні твори, зокрема й народні пісні, потрібно передати наступним поколінням українців.
12. Випишіть у робочий зошит типові для народних пісень сполуки слів. Червона калина, рожеві троянди, асфальтована дорога, битий шлях, сірий горобчик, сизий орел, жайворонок із переливами, закувала зозуля, синє море, тепле море, широкий степ, широкий город, ясна погода, ясний сокіл.
1. Записати від батьків чи знайомих народну пісню в робочий зошит.
2. Намалювати ілюстрацію до неї(за бажанням).
(2 votes, average: 3.50 out of 5)