Інвектива
Інвектива (від лат. invehi – нападати, invectiva oraiio – лайлива промова) – творчий прийом, що полягає в гостро сатиричному викритті певних осіб чи соціальних явищ, відомий з античної доби (ямби Архілоха, промови Демосфена, сатиричні діалоги Лукіана, епіграми Катулла та Марціала тощо). Стильові форми І. спостерігаються й у Святому Письмі, в посланнях Апостолів. В Україні І. набула розвитку в період полемічної літератури (Герасим Смотрицький, Іван Вишенський та ін.), досить актуальною вона виявилась і в XIX ст. (Т. Шевченко, М. Старицький та ін.), і у XX ст. (І. Франко, В. Самійленко, П. Тичина, М. Рильський, Є. Маланюк, В. Симоненко та ін.). Прикладом І. є вірш Є. Маланюка, в якому він дає відповідь на “Посланіє…” Я. Савченка, де поета-емігранта було обізвано “Квазімодо”, та М. Долензі, обуреному суворим словом правди в ліриці Є. Маланюка:
Не сперечатимусь: я син свого народу –
Сліпця відвічного, каліки і раба,
І, мабуть, таки-так, що образ Квазімодо
Із образів усіх мені б припав.
Тож хай отак: страшний, великий, незугарний
Я – лихом виплекай і викохан у тьмі.
Щоб в рухах дзвонаря нестримано і марно
Казився лютий гнів непримиренний мій..
Щоб в чорний час зневаг, насильства, гвалту
Й муки,
Коли регоче, хам над неміччю краси, –
Враз вовком кинутись, наллять залізом руки
І кров’ю ворога жагу свою вросить!
Стою в височині, в стрільчастій
Амбразурі,
А там внизу – юрба, де наймити, старці,
І красний Шатопер, ще несвідомий бурі,
Яка пала в очах, яку держу в руці.
Related posts:
- ПЕРЕЛІК МОЖЛИВИХ ТЕМ – Е. МАЛАНЮК, І. БАГРЯНИЙ – ЕМІГРАЦІЙНА ЛІТЕРАТУРА – УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА – 11 КЛАС 1.”Ось: розуму уважний стилос. І серця вогневий стилет”. Тема ролі поезії та поета у творчості Є. Маланюка. 2. Мрія Євгена Маланюка – словом перевиховати малороса, щоб увесь світ побачив справжнього українця. 3. “Стилет і стилос” – життєва програма Євгена Маланюка. 4. Образ України у творах Є. Маланюка. 5. Художня майстерність віршів Є. Маланюка. 6. Є. […]...
- Короткий переказ – До французького шансоньє – ОЛЕКСАНДР ІРВАНЕЦЬ Це є поезія найвища, Це є найвища простота, Коли передаються вірші, Як поцілунки – з усі в уста. Твої пісні легкі і світлі (їх так сприймають слухачі), Та пам’ятай – у цьому світі Є свистуни і стукачі. А ти – гітара, гілка з дерева, І ти сьогодні на кону. Скажи, кому твоя заревана Душа потрібна, […]...
- Скорочено – ДО ФРАНЦУЗЬКОГО ШАНСОНЬЄ – ОЛЕКСАНДР ІРВАНЕЦЬ – 11 КЛАС Це є поезія найвища Це є найвища простота, Коли передаються вірші, Мов поцілунки – з уст в уста. Твої пісні легкі і світлі – Їх так сприймають слухачі. Та пам’ятай: у цьому світі Є свистуни і стукачі. А ти – гітара, гілка з дерева, І ти сьогодні на кону. Скажи, кому твоя заревана Душа потрібна, […]...
- Твір на тему: Добро і зло в романі Гюго “Собор паризької Богоматері” Віктор Гюго – великий французький письменник – прожив довге життя, протягом якого багато і плідно працював і залишив величезну творчу спадщину. За 70 років своєї літературної діяльності він створив чимало поем, віршів, драматичних творів, але для багатьох читачів Гюго, в першу чергу, автор відомих романів “Людина, яка сміється”, “Трудівники моря”, “Дев’яносто третій” тощо. “Собор Паризької […]...
- Тернарне римування Тернарне римування (лат. terni – по три) – розташування рим за схемою: аабввб (через два рядки на третій), одна з форм шестивірша (секстини). Яскравим прикладом Т. р, є вірш В. Герасим’юка “Ранкова пастораль”: Розвиднювалось. Ми пішли косити а За грунь. А нам навстріч несли трембіти а Чоловіки з присілка – хтось помер. б Була ще […]...
- Життєва доля Квазімодо та Клода Фролло (за твором В. Гюго “Собор Паризької Богоматері”) – шкільний твір 9 клас ЛІТЕРАТУРА XIX СТОЛІТТЯ Кожна людина, яка приходить у світ, сподівається на щастя. Та що для неї конче необхідне? Може, краса, багатство, вченість? Може, певні якості характеру? Не так вже й легко відповісти на це питання. Але можна побачити це на прикладах героїв роману “Собор Паризької Богоматері”. Серед строкатого натовпу різного люду, що наповнює […]...
- Образ Собору (за романом В. Гюго “Собор Паризької Богоматері”) – ВІКТОР ГЮГО – 9 клас – ТВОРИ ІЗ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ – Найкращі учнівські твори – Твір Собор Паризької Богоматері, або Нотр-Дам де Парі, є, мабуть, однією з найвідоміших монументальних споруд середньовіччя. Такій значній популярності Собор не в останню чергу має завдячувати Вікторові Гюго. Сучасники письменника пригадують, як Гюго, вказуючи на Собор, неодноразово зауважував, що вигляд цієї споруди нагадує першу букву його прізвища, адже “Гюго” французькою починається саме з “Н”. Можна простити […]...
- ФРАГМЕНТИ КИЇВСЬКОГО СНІГОПАДУ – Iгор Римарук …раптовий Обвал зими – такий сліпучий, аж Собори вклякли, стали золотим Підмурком у високій і пливучій Архітектурі снігопаду, й те, Що звалося раніше часом, всує Шукало береги і напрям руху В цій білій тьмі. …в цій білій тьмі хотів Я бути добрим псом чи безпричинним Дитячим сміхом. …те, що звалось часом, Шукало всує береги, і […]...
- Скорочено – НЕБО – МИХАЙЛО ПЕТРЕНКО – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – 9 КЛАС Дивлюсь я на небо та й думку гадаю; Чому я не сокіл, чому не літаю, Чому мені, боже, ти криллів не дав? Я б землю покинув і в небо злітав! Далеко за хмари, подальше од світу, Шукать собі долі, на горе привіту, І ласки у зірок, у сонця просить, У світі їх яснім все горе […]...
- Короткий переказ – Стоїть в селі Суботові – ТАРАС ШЕВЧЕНКО – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – ПОЕТИ-РОМАНТИКИ ТАРАС ШЕВЧЕНКО На горі високій Домовина України, Широка, глибока. Ото церков Богданова. Там-то він молився. Щоб москаль добром і лихом З козаком ділився. Мир душі твоїй, Богдане! Не так воно стало; Москалики, що заздріли, То все очухрали. Могили вже розривають Та грошей шукають, Льохи твої розкопують Та тебе ж і лають, Що й за труди […]...
- НЕБО – МИХАЙЛО ПЕТРЕНКО – Література українського романтизму – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА В минуту жизни трудную, Теснится ль в сердце грусть. М. Ю. Лермонтов Дивлюся на небо та й думку гадаю, Чому я не сокіл, чому не літаю, Чому мені, Боже, ти крилець не дав? Я б землю покинув і в небо злітав! Далеко, за хмари, подальше од світу, Шукать собі долі, на горе привіту, І ласки […]...
- Скорочено – СТОЇТЬ В СЕЛІ СУБОТОВІ… – ТАРАС ШЕВЧЕНКО – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – 9 КЛАС Стоїть в селі Суботові На горі високій Домовина України, Широка, глибока. Ото церков Богданова. Там-то він молився. Щоб москаль добром і лихом З козаком ділився. Мир душі твоїй, Богдане! Не так воно стало; Москалики, що заздріли, То все очухрали. Могили вже розривають Та грошей шукають, Льохи твої розкопують Та тебе ж і лають, Що й […]...
- ЕКЗИСТЕНЦІЯ ІНТИМНОЇ ЛІРИКИ ЄВГЕНА МАЛАНЮКА Життєлюбство – одна з характерних рис Маланюкової інтимної лірики. Його ліричний герой повністю віддається насолоді єднання з природою, первісністю, відчуваючи повноту життя. Зливаючись з природою, герой вірша “Зустріч” усім єством своїм радіє приходу весни, серце його спрагло п’є цілунок, життєдайний і цілющий для душі. Цей процес є найвищим проявом свободи людського серця, модель щастя, модель […]...
- Стоїть в селі Суботові – ТАРАС ГРИГОРОВИЧ ШЕВЧЕНКО Стоїть в селі Суботові На горі високій Домовина України, Широка, глибока. Ото церков Богданова. Там-то він молився, Щоб москаль добром і лихом З козаком ділився. Мир душі твоїй, Богдане! Не так воно стало; Москалики, що заздріли, То все очухрали. Могили вже розривають Та грошей шукають, Льохи твої розкопують Та тебе ж і лають, Що й […]...
- Скорочено – РОСЛИ УКУПОЧЦІ… – ТАРАС ШЕВЧЕНКО – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – 9 КЛАС Росли укупочці, зросли; Сміятись, гратись перестали, Неначе й справді розійшлись!.. Зійшлись незабаром. Побрались; І тихо, весело прийшли, Душею-серцем неповинні, Аж до самої домовини. А меж людьми ж вони жили! Подай же й нам, всещедрий Боже! Отак цвісти, отак рости, Так одружитися і йти, Не сварячись в тяжкій дорозі, На той світ тихий перейти. Не плач, […]...
- Щира краса людини (твір-роздум) – учнівський твір Думаю, що багато кому приємно дивитися на симпатичне дівоче обличчя з обкладинки глянсового журналу, на милу дитину, на елегантного чоловіка. Ми милуємося красивими людьми. А Антуан де Сент-Екзюпері у своїй знаменитій казці “Маленький принц” сказав: “Найголовніше – те, чого очима не побачиш”. Що це – “те”? Що є найголовнішим у нас, чого ми не бачимо? […]...
- “Собор Паризької Богоматері” короткий зміст В одній з веж цього відомого собору чиєюсь рукою по-грецьки було написано слово “рок”. Потім воно зникло. Так і з’явилася книга про горбуне, циганці і священика. На свято хрещення шостого січня 1482 року в палаці Правосуддя мала відбутися містерія “Праведний суд пречистої діви Марії”. Подивитися на це видовище збирається натовп людей. Але ось як тільки […]...
- Психофізіологічні методи До психофізіологічних методів належать методи вивчення вищої нервової діяльності дітей. Найбільш зарекомендували себе вважаються наступні: Методика вивчення умовних рефлексів, заснована на ковтальних рухах; Методика вивчення умовних рефлексів, заснована на хапальних рухах; Методика вивчення умовних рефлексів, заснована на орієнтовному підкріпленні (наприклад, появі картинки); Методика вивчення умовних рефлексів, заснована на словесному підкріпленні; Методика дослідження смоктальних харчових рефлексів; […]...
- Шкільний твір на тему – Добро і зло в романі Віктора Гюго “Собор Паризької Богоматері” Віктор Гюго – великий французький письменник – прожив довге життя, впродовж якого багато і плідно працював і залишив нащадкам величезну спадщину. За 70 років своєї літературної діяльності він написав безліч поем, віршів і драматичних творів. Крім того, Віктор Гюго – автор відомих романів “Людина, яка сміється”, “Дев’яносто третій”. Але найзнаменитішим його романом вважається “Собор Паризької […]...
- Росли укупочці, зросли – ТАРАС ГРИГОРОВИЧ ШЕВЧЕНКО Росли укупочці, зросли; Сміятись, гратись перестали. Неначе й справді розійшлись!.. Зійшлись незабаром. Побрались; І тихо, весело прийшли, Душею-серцем неповинні, Аж до самої домовини. А меж людьми ж вони жили! Подай же й нам, всещедрий боже! Отак цвісти, отак рости, Так одружитися і йти, Не сварячись в тяжкій дорозі, На той світ тихий перейти. Не плач, […]...
- Чоловікові – ОЛЕНА ТЕЛІГА Не цвітуть на вікні герані – Сонний символ спокійних буднів. Ми весь час стоїмо на грані Невідомих шляхів майбутніх. І тому, що в своїм полоні Не тримають нас речі й стіни, Ні на день в душі не холоне Молодече бажання чину. Що нам щастя солодких звичок У незмінних обіймах дому,- Може, завтра вже нас відкличе […]...
- МИСЛИТЕЛЬ-СПОСТЕРЕЖНИК (Євген Маланюк) Що за рік з часу виходу книжки есеїв Євгена Маланюка не появилося докладних відгуків на неї, не кажучи вже про жваве обговорення й дискусію, на яку ця книжка заслуговує, це свідчить не про слабість книжки, а про нинішню слабість нашого культурного процесу на чужині. Подібна мовчанка була б неможлива яких 15-16 років тому. Це ж […]...
- Міркуємо про поему “Мороз, Червоний ніс” Що хоче сказати автор про російську жінку цими рядками? … З красивою силою в рухах, З ходою, з поглядом цариць… “Пройде – немов сонце освітить! Подивиться – рублем подарує! “ … У всякому одязі красива, До всякої роботи спритна. У грі її кінний не словом, В біді – НЕ сробеет, – врятує: Коня на скаку […]...
- Всесвіт “Всесвіт” – щомісячний літературно-мистецький та громадсько-політичний журнал, заснований 1925 у Харкові (як ілюстроване двотижневе видання), виходив до 1934. Відновлений 1954 у Києві як орган Спілки письменників України, Українського товариства дружби й культурних зв’язків із зарубіжними країнами (з 1976 – Українського комітету захисту миру). В. Еллан (Блакитний) – перший головний редактор “В.” У харківський період на […]...
- Встала хмарка пилу – А. А. ФЕТ * * * Облаком волнистым Пыль встает вдали; Конный или пеший – Не видать в пыли! Вижу: кто-то скачет На лихом копе. Друг мой, друг далекий, Вспомни обо мне! * * * Встала хмарка пилу Там, де небосхил… Кінний то чи піший – Закриває пил… Бачу, вершник лине На баскім коні… Друже мій далекий, Вість […]...
- Пам’ятаю, вишні доспівали – ВОЛОДИМИР СОСЮРА Пам’ятаю, вишні доспівали, Наливались сонцем у саду. На прощання ти мені сказала: “Де б не був, а я тебе знайду…” І у тьмі, од муки, од утоми, Де розстріли і любов до дна, Часто бачив профіль твій знайомий Я на фоні жовтого вікна. Тільки сниться огненне минуле… І не знаю, чому я живий… Чому злився […]...
- Рапсодія Рапсодія (грецьк. rhapsodia, від rhapto – шию та ode – пісня, або rhabdos – гілка та ode – пісня) – у давній Греції – уривок епічної поеми про богів та героїв (це ж стосується Гомерових “Іліади” та “Одіссеї”), що його виконував мандрівний професійний співець (рапсод), який замінив співця-імпровізатора (аеда). Замість ліри, як в аеда, він […]...
- Є. МАЛАНЮК. ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ. “СУЧАСНИКИ”, “ШЕВЧЕНКО”, “ОДНА ПІСНЯ”, “ПАМ’ЯТІ Т. ОСЬМАЧКИ” 1. Є. Маланюк – нащадок… А Кобзарів. Б Запорожців. В Куркулів. Г Заробітчан. 2. Особливе місце у формуванні інтелекту Є. Маланюка відіграло… А Його спілкування з простим людом. Б Систематичне відвідування міської бібліотеки. В Прагнення митця самоствердитися у літературному гуртку. Г Єлисаветградське реальне училище. 3. Під час навчання найповніше здібності Євгена Филимоновича розкрились в опануванні… […]...
- Розмір вірша Розмір вірша – визначальна умова структурування вірша. Для тонічної системи (дольник, верлібр тощо) Р. в. характерний кількістю наголосів та розташуванням цезури, для силабічної (восьмискладник, десятискладник і т. п.) – кількістю складів. та їх місцем у вірші, для силабо-тонічної – кількістю стоп певного метра та місцезнаходженням цезури. Один із прикладів силабо-тонічного віршування – поезія Є. Маланюка […]...
- Як тихо на землі! Як тихо! – ВАСИЛЬ СТУС Як тихо на землі! Як тихо! І як нестерпно – без небес! Пантрує нас за лихом лихо, Щоб і не вмер і не воскрес. Ця Богом послана Голгота Веде у паділ, не до гір. І тінь блукає потаймир, Щовбами сновигає потай. Пощо, недоле осоружна, Оця прострація покор? Ця дума, як стріла, натужна, Оцих волань охриплий […]...
- “Собор Паризької Богоматері” – аналіз “Собор Паризької Богоматері” В Гюго – один із шедеврів класичної світової літератури. Цей твір – не тільки прославило автора, а й всю Францію. Воістину, книга “Собор Паризької Богоматері” – один із кращих творів французької літератури епохи романтизму. Прекрасне і потворне, піднесене і нице, моральне і аморальне – все протиріччя так переплетені і виявляються пов’язаними в […]...
- Скорочено – ОЙ У СТЕПУ КРИНИЧЕНЬКА… – СУСПІЛЬНО-ПОБУТОВІ ПІСНІ – 7 КЛАС Ой у степу криниченька, З неї вода протікає. Ой там чумак молоденький Воли напуває. Ой ви, воли половії, Чом води не п’єте? Ой ви, літа молодії, Чого з світу марно йдете? Воли ревуть, води не п’ють – Доріженьку чують. Ой бог знає, бог відає, Де чумаченьки ночують. А ночують чумаченьки В степу, край долини, Прив’язали […]...
- Скорочено – ЗА СИБІРОМ СОНЦЕ СХОДИТЬ (ПІСНЯ ПРО УСТИМА КАРМАЛЮКА) – УКРАЇНСЬКІ ІСТОРИЧНІ ПІСНІ – 8 КЛАС За Сибіром сонце сходить, Хлопці, не зівайте, Ви на мене, Кармалюка, Всю надію майте! Повернувся я з Сибіру, Та не маю долі, Хоч, здається, не в кайданах, А все ж не на волі. Маю жінку, маю діти, Та я їх не бачу, Як згадаю про їх муку – Сам гірко заплачу. Зібрав собі славних хлопців, […]...
- ВАРЯЗЬКА БАЛАДА – ЄВГЕН МАЛАНЮК Необорима соняшна заглада – Віки, віки – одна блакитна мить! Куди ж поділа, степова Елладо, Варязьку сталь і візантійську мідь? Від синіх меж до сіверських україн Широчина нестримано росте, Мов на бандурі велетенській грає Співучим вітром припонтійський степ. Гарячий день розлив пекуче злото І сам втопивсь у соняшнім меду, Й крізь спокій цей єдина ллється […]...
- Євген Маланюк про творчість Кобзаря (вірш “Шевченко”) – твір з української літератури Євген Маланюк вважав за свого учителя Тараса Шевченка. З великою повагою і любов’ю схиляв він голову перед талантом великого Кобзаря. Своєму вчителю і натхненнику Маланюк присвятив поезію “Шевченко”, що увійшла до збірки “Земля і залізо”. У вірші автор роздумує над сутністю творчості Шевченка, увиразнює його як геніальну особистість, як національного пророка, поета національної ідеї. Не […]...
- Україна – центральний образ лірики Є. Маланюка – твір з української літератури I. З Україною в серці. (Є. Маланюк 48 років прожив в еміграції – це життя поза Україною, але з нею в серці. Тому центральним образом його лірики є образ України – її доля, її історія.) II. Україна в мріях і в творчості Євгена Маланюка. 1. Болісне почуття розлуки з рідним краєм – головний мотив творчості […]...
- Збірка Євгена Маланюка “Стилет і стилос” У одній із перших своїх статей “Ранній Шевченко” (1933) Є. Маланюк писав, що геній завжди прямує до найповнішого розкриття своєї особистості, до створення власного “космосу”. Тому і живе часто відразу в кількох добах і йде в кількох напрямках. Ці слова можна віднести й до самого Маланюка, який, хоча і був поетом глибоко автобіографічним, але його […]...
- СКРІЗЬ ПЛАЧ, І СТОГІН, І РИДАННЯ – ЛЕСЯ УКРАЇНКА * * * Скрізь плач, і стогін, і ридання, Несмілі поклики, слабі, На долю марні нарікання І чола, схилені в журбі. Над давнім лихом України Жалкуєм-тужим в кожний час, З плачем ждемо тії години, Коли спадуть кайдани з нас. Ті сльози розтроюдять рани, Загоїтись їм не дадуть. Заржавіють від сліз кайдани, Самі ж ніколи не […]...
- ВАРІАЦІЯ Варіація (лат. variatio – зміна) – використання чужого тексту шляхом його переробки, при залишенні без змін окремих структурних рис оригіналу. Зокрема, Μ. Рильському належить вірш “Варіації”, що є переробкою раннього твору М. Коцюбинського “Наша хатка”. При цьому М. Рильський зберіг розмір і ритмічну структуру першоджерела. У С Крижанівського є поезія “Звучить мій голос у темряві”, […]...
- “Росли укупочці, зросли…” – Ліричні роздуми поета – Тарас Шевченко (1814-1861) – Література українського романтизму – Нова українська література * * * Росли укупочці, зросли; Сміятись, гратись перестали. Неначе й справді розійшлись!.. Зійшлись незабаром. Побрались; І тихо, весело прийшли, Душею-серцем неповинні, Аж до самої домовини. А меж людьми ж вони жили! Подай же й нам, всещедрий Боже! Отак цвісти, отак рости, Так одружитися і йти, Не сварячись в тяжкій дорозі, На той світ тихий […]...