Короткий переказ – До французького шансоньє – ОЛЕКСАНДР ІРВАНЕЦЬ
Це є поезія найвища,
Це є найвища простота,
Коли передаються вірші,
Як поцілунки – з усі в уста.
Твої пісні легкі і світлі
(їх так сприймають слухачі),
Та пам’ятай – у цьому світі
Є свистуни і стукачі.
А ти – гітара, гілка з дерева,
І ти сьогодні на кону.
Скажи, кому твоя заревана
Душа потрібна, ну, кому?..
Вдягайся модно, лайся модно,
Та час від часу пригадай,
Як слухав дзвона Квазімодо
В глухонімому Нотр-Дам.
Він припадав до дзвона тілом,
Він разом з ним літав, літав…
О, скільки тих, які хотіли
Тілами битися в тіла,
А язиками лізли в душі…
Я й сам колись таким грішив.
Пісні, мов кошенят задушених,
В зубах по вулицях носив.
Душа повільно прозоріла
Все по ночах.
А по очах
Боляче вдарило прозріння:
Про що кричав?
Кому кричав?..
Є вуха, що, немов корою,
Укриті суєтністю змін.
Хай серцем слухають і кров’ю,
Як Квазімодо слухав дзвін!..
Коментар
Ліричний герой поезії сперечається з тенденціями сучасного світу, коли класика стала немодною, люди бояться виявляти щирість почуттів, замість справжніх митців – “свистуни і стукачі”. А “душа заревана” нікому не потрібна. І все ж треба пробитися до вух, що вкриті, “мов корою”, суєтою життя, змусити їх слухати “серцем… і кров’ю”, “як Квазімодо слухав дзвін”.
Related posts:
- Скорочено – ДО ФРАНЦУЗЬКОГО ШАНСОНЬЄ – ОЛЕКСАНДР ІРВАНЕЦЬ – 11 КЛАС Це є поезія найвища Це є найвища простота, Коли передаються вірші, Мов поцілунки – з уст в уста. Твої пісні легкі і світлі – Їх так сприймають слухачі. Та пам’ятай: у цьому світі Є свистуни і стукачі. А ти – гітара, гілка з дерева, І ти сьогодні на кону. Скажи, кому твоя заревана Душа потрібна, […]...
- Тінь великого класика – ОЛЕКСАНДР ІРВАНЕЦЬ – скорочено На вулицю Уїльяма Шекспіра Я дівчину недавно проводжав Був дощ – не дощ, А просто мжичка сіра, І вулиця Уїльяма Шекспіра, Яка існує в будь-якій з держав. Я дівчину “під локоток” держав, І ми ішли з кінотеатру “Космос”, Який римується з диктатором Самосою, Якого нахиляли з Нікарагуа… Я захопився. Але ніч така була!.. І був […]...
- Скорочено – ТІНЬ ВЕЛИКОГО КЛАСИКА – ОЛЕКСАНДР ІРВАНЕЦЬ – 11 КЛАС “Вул. Уїльяма Шекспіра” Напис на табличці. На вулицю Уїльяма Шекспіра Я дівчину недавно проводжав. Був дощ – не дощ, а просто мжичка сіра І вулиця Уїльяма Шекспіра, Яка існує в будь-якій з держав. Я дівчину “під локоток” держав І ми ішли з кінотеатру “Космос”, Який римується з диктатором Сомосою, Якого нахиляли з Нікарагуа… Я захопився… […]...
- Короткий переказ – З журбою радість обнялась… – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 10-х РОКІВ XX СТ ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ Сміються, плачуть солов’ї І б’ють піснями в груди: “Цілуй, цілуй, цілуй її, – Знов молодість не буде! Ти не дивись, що буде там, Чи забуття, чи зрада: Весна іде назустріч вам. Весна в сей час вам рада. На мент єдиний залиши Свій сум, думки і горе – І струмінь власної душі Улий в […]...
- ОЛЕКСАНДР ІРВАНЕЦЬ (9 травня 1961) ОЛЕКСАНДР ІРВАНЕЦЬ Поет, прозаїк, драматург, перекладач. Народився у січні 1961 року у Львові. У 1988 р. закінчив Московський літературний інститут ім. Горького. Автор збірок поезій “Вогнище на дощі” (1987), “”Тінь великого класика” та інші вірші” (1991), “Вірші останнього десятиліття” (2001), роману “Рівне/Ровно (Стіна)” (2002). Його поезії та драматургія були перекладені англійською, німецькою, […]...
- ПРЯМИЙ ЕФІР – Олександр Ірванець П’єса на одну дію з роллю для режисера Андрієві Крітенку з любов’ю присвячую Телевізійна студія. Все готово до передачі. За великим дугоподібним столом сидять семеро учасників передачі, включно з ведучими. Спалахують юпітери, наїздять-від’їздять телекамери, мигає табло “Готовність!”. ВЕДУЧИЙ. Отже, за хвилину розпочинаємо! Всі приготувалися, зосередилися. Пам’ятайте, що я вам казав про камери, не робіть різких […]...
- RECORDING – Олександр Ірванець П’єса на дві дії ДІЯ ПЕРША З глибини темного простору з’являється СТАРИЙ. Він дуже-дуже старий. Або не дуже. А може, й зовсім не старий. Він присвічує собі в темряві сірником. Або запальничкою. Або свічкою. Або ліхтариком. Зрештою, це несуттєво. Ось він нарешті наблизився, щось видивляється, шукає попід стіною. Натискає вимикача – і яскраво спалахують театральні […]...
- ЕЛЕКТРИЧКА НА ВЕЛИКДЕНЬ – Олександр Ірванець П’ЄСА НА ДВІ ДІЇ Ніч з суботи на неділю, весна 199* року. Платформа Шепетівського вокзалу. Нерясно світять привокзальні ліхтарі. Кілька постатей пасажирів з речами. Звідкись зверху, з темного неба лунає об’ява: “Увага-увага! Електропоїзд Здолбунів – Київ відходить з другої колії! Увага-увага! Електропоїзд Київ – Здолбунів прибуває на третю колію!” Ця фраза дублюється російською мовою. Між […]...
- ЗАКЛИЧНЕ – Олександр Ірванець Вирішивши зайвий раз підтвердити і довести свою глибоку продажність, кон ‘ юнктурність і політичну заан г ажованість, я створив цього вірша, в якому хочу насамперед закликати весь електорат рідної держави проявити активність при майбутньому волевиявленні. Не все так погано у нашому домі! Насправді, все набагато поганіше… Олександр ІРВАНЕЦЬ ЗАКЛИЧНЕ Іване й Абраме, Охріме і Сидоре! […]...
- Короткий переказ – Крила – ІВАН ДРАЧ ІВАН ДРАЧ (Новорічна казка) Через ліс-переліс, Через море навкіс Новий рік для людей подарунки ніс: Кому – шапку смушеву, Кому – люльку дешеву, Кому – модерні кастети, Кому – фотонні ракети, Кому – солі до бараболі, Кому – три снопи вітру в полі, Кому – пушок на рило, А дядькові Кирилові – крила. Був день […]...
- Короткий переказ – Росли укупочці, зросли – ТАРАС ШЕВЧЕНКО – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – ПОЕТИ-РОМАНТИКИ ТАРАС ШЕВЧЕНКО Росли укупочці, зросли; Сміятись, гратись перестали. Неначе й справді розійшлись!.. Зійшлись незабаром. Побрались; І тихо, весело прийшли, Душею-серцем неповинні. Аж до самої домовини. А меж людьми ж вони жили! Подай же й нам, всещедрий Боже! Отак цвісти, отак рости, Так одружитися і йти, Не сварячись в тяжкій дорозі, На той світ тихий перейти. […]...
- МАЛЕНЬКА П’ЄСА ПРО ЗРАДУ ДЛЯ ОДНІЄЇ АКТРИСИ – Олександр Ірванець ДІЯ ПЕРША Біла кімната, по діагоналі повернута до глядача, тобто замість т. зв. “невидимої стіни” невидимими виявляються 3 і 4 стіни. У двох реальних стінах – двері й вікно. Мінімум меблів: ліжко, стіл, стілець, шафка на одяг. Телефон на тумбочці. На столі – магнітофон. У цій кімнатці живе ОНА – з наголосом на першому складі, […]...
- Олександр Ірванець та Жан Кокто: спроба рецепції у III тисячолітті Література служить специфічним дзеркалом історичних та суспільно-політичних подій певної епохи [3, 8]. Драма дозволяла художникові відтворити ті глобальні суперечності суспільного процесу, які часто-густо зникали з естетичного видноколу тогочасних епосу та лірики, бо “ніби не встигали за ним”[3, 9]. Щодо української драматургії, то тут існує так звана проблема непережитості певного художнього досвіду. Проблема стосується як жанрового […]...
- Короткий переказ – Блакить мою душу обвіяла – ПАВЛО ТИЧИНА ПАВЛО ТИЧИНА Блакить мою душу обвіяла. Душа моя сонця намріяла, Душа причастилася кротості трав – Добридень я світу сказав! Струмок серед гаю як стрічечка. На квітці метелик мов свічечка. Хвилюють, маюють, квітують поля Добридень тобі, Україно моя! Коментар Скажи вранці світові “Добридень!” – і будуть добрими твій день, твоє життя. Поглянь навкруги, як гарно світить […]...
- Короткий переказ – Сад – ВОЛОДИМИР СОСЮРА – СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ ВОЛОДИМИР СОСЮРА (Уривок) В огні нестримної навали Рубали, різали наш сад… А ми дивилися назад І за минулим сумували… Руками власними тюрму Творили ми собі одвічну… О, будьте прокляті, Кому назад повернуто обличчя! Брати нас брали на штики За слово, правдою повите… Ви ж розумієте, – віки Не знали ми, чиї ми діти!.. Хтось застромив […]...
- Короткий переказ – Про княгиню Ольгу – ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ – ЛІТОПИСНІ ОПОВІДІ 955-го року попливла княгиня Ольга в грецьку землю, де царем був Костянтин. Побачив цар, що Ольга дуже красива й розумна, захотів узяти її ні дружину. Розгадала княгиня цей намір і сказала, що вона язичниця, треба її охрестити. Але хай цар зробить це сам, інакше вона не хреститиметься. І охрестили її цар із патріархом. Просвітившись, раділа […]...
- Короткий переказ – Пломінний день – ОЛЕНА ТЕЛІГА – ЕМІГРАЦІЙНА ЛІТЕРАТУРА Олена Теліга День прозорий мерехтить, мов пломінь, І душа моя горить сьогодні. Хочу жити, аж життя не зломить. Рватись вгору чи летіть в безодню. Хоч людей довкола так багато. Та ніхто з них кроку не зупинить. Якщо кинути в рухливий натовп Найгостріше слово – Україна. 1 тому росте, росте прокляття! Всі пориви запального квітня Неможливо […]...
- Короткий переказ – Зірка – ІГОР РИМАРУК ІГОР РИМАРУК Може, так би невидимо й жив – Та котроїсь липневої ночі Впала зірка з високих верхів У дитячі незамкнені очі, Пропекла борозну межи брів І засіяла пам’ять золою… Затулитись од неї хотів – Та долоня була замалою. Коментар Дитинство – пора мрій, фантазій, сподівань. І як добре, що дитяча душа відкрита, готова до […]...
- Короткий переказ – Минають дні, минають ночі – ТАРАС ШЕВЧЕНКО – СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ ТАРАС ШЕВЧЕНКО Минають дні, минають ночі, Минає літо. Шелестить Пожовкле листя, гаснуть очі, Заснули думи, серце спить, І все заснуло, і не знаю, Чи я живу, чи доживаю, Чи так по світу волочусь, Бо вже не плачу й не сміюсь… Доле, де ти! Доле, де ти? Нема ніякої; Коли доброї жаль, боже, То дай злої, […]...
- Короткий переказ – Мрії – ЛЕСЯ УКРАЇНКА ЛЕСЯ УКРАЇНКА У дитячі любі роки. Коли так душа бажала Надзвичайного, дивного, Я любила вік лицарства. Тільки дивно, що не принци, Таємницею укриті. Не вродливі королівни Розум мій очарували. Я дивилась на малюнках Не на гордих переможців, Що, сперечника зваливши, Промовляли люто: “Здайся!” Погляд мій спускався нижче. На того, хто розпростертий. До землі прибитий списом, […]...
- Короткий переказ – Красний Іванко і закляте місто – НАРОДНІ КАЗКИ Якось одна бідна жінка пішла сама до міста. По дорозі зустрівся їй незнайомий чоловік, який сказав, що може виручити її з бідності, якщо вона продасть те, про що сама не знає. Жінка, не здогадуючись, про що йдеться, погодилась. А не знала вона про дитину, яку вже носила під серцем. Коли повернулася додому, в її хаті […]...
- Короткий переказ – Посоловів од співу сад – ВАСИЛЬ СТУС ВАСИЛЬ СТУС Посоловів од співу сад, Од солов’їв, і од надсад, І од самотньої свічі, І од жалких зірок вночі. У небі місяць горовий Скидається, як пульс живий. Ущухлим світлом сяють вишні Опонічні. Допіру лив Високий дощ і всі невтішні Мої передуми будив. Я двері прочинив з веранди, Де кострубатий вертоград, Собі не в силі […]...
- Короткий переказ – Сріблиться дощ в тоненькому тумані – ДМИТРО ПАВЛИЧКО ДМИТРО ПАВЛИЧКО * * * Сріблиться дощ в тоненькому тумані, Як ниточка в прозорім полотні. А сонце по його блискучій грані Тече і душу сповнює мені. Зустрінь мене. Я повен пожадання Блакитної, мов сон, далечини. Моїх очей неголосне страждання Ти поглядом ласкавим зупини. Моя печаль тебе не поневолить, А тільки радісний розбудить щем. Немов цього […]...
- Короткий переказ – Крізь сотні сумнівів я йду до тебе – ВАСИЛЬ СТУС ВАСИЛЬ СТУС * * * Крізь сотні сумнівів я йду до тебе, Добро і правдо віку. Через сто Зневір. Моя душа, запрагла неба, В буремнім леті держить путь на стовп Високого вогню, що осіянний Одним твоїм бажанням. Аж туди, Де не ступали ще людські сліди, З щовба на щовб, аж поза смертні хлані Людських дерзань, […]...
- Короткий переказ – Мені однаково, чи буду – ТАРАС ШЕВЧЕНКО – СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ ТАРАС ШЕВЧЕНКО Мені однаково, чи буду Я жить в Україні, чи ні. Чи хто згадає, чи забуде Мене в снігу на чужині – Однаковісінько мені. В неволі виріс меж чужими, І, неоплаканий своїми, В неволі, плачучи, умру, І все з собою заберу. Малого сліду не покину На нашій славній Україні, На нашій – не своїй […]...
- Короткий переказ – Каторжна – БОРИС ГРІНЧЕНКО – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 10-х РОКІВ XX СТ БОРИС ГРІНЧЕНКО Її тільки й звали – каторжна. Мачуха примушувала виконувати всю хатню роботу, кричав п’яний батько, знущалися мачушині діти й хлопці та дівчата на вулиці. Мала Докія тільки мовчала, дивилася спідлоба вовчим поглядом. Ніколи не плакала й не просилася, як не били, чим ще більше (гнівала мачуху. Одного разу підгледіла мачуха, як Докія гралася […]...
- Короткий переказ – Тореадори з Васюківки – ВСЕВОЛОД НЕСТАЙКО ВСЕВОЛОД НЕСТАЙКО (фрагменти) Метро під свинарником. Тореадори з Васюківки. Собакевич Дід лає онука, який разом із другом вирішив прорити метро під свинарником, а туди провалилася п’ятипудова, плямиста, як геограма карта, свиня Манюня. Дідусь звелів хлопцям закидати яму. У Яви (від Вані – він у дитинстві так,.мабуть, вимовляв) Реня вся сім’я інтересна. Батько на скрипці грає, […]...
- Короткий переказ – Чудо в черевику – СТЕПАН ОЛІЙНИК СТЕПАН ОЛІЙНИК Як відомо, всі ледачі Ждуть легенької удачі (Без труда щоб їм везло!). Так і з Васею було. Вчиться Вася в п’ятім класі. Якось друг і каже Васі: – Знаю чудо я одне. Чудо справді чарівне. Будеш мати без мороки Ти п’ятірки за уроки. Лиш зроби, мій друже, так: Роздобудь собі п’ятак, Приліпи його, […]...
- Короткий переказ – Сім’я дикої качки – ЄВГЕН ГУЦАЛО – “ТИ ЗНАЄШ, ЩО ТИ-ЛЮДИНА?” ЄВГЕН ГУЦАЛО Юрко йшов старим дубовим лісом, вдихав свіже повітря й радів, що рано встав і сам іде на риболовлю. Тільки закинув вудку, як почув ззаду гупання. Він так і знав, що приплететься Тося, як збиралася. Настрій у нього одразу зіпсувався. Звинуватив дівчину, що саме через неї не ловиться. Поверталися з річки вдвох. Юрко почав […]...
- Короткий переказ – Три зозулі з поклоном – ГРИГІР ТЮТЮННИК ГРИГІР ТЮТЮННИК Любові Всевишній присвячується Герой-оповідач виходить з-поза клубу в новенькому дешевому костюмі (три вагони цегли розвантажив з хлопцями-однокурсника-ми, то й купив) і з чемоданчиком у руці. І перше, що бачить, – хату Карпа Яркового. Перед нею рівними рядочками на жовтому піску молоденькі сосни. На ганку стоїть Марфа Яркова і проводжає юнака очима. Вона без […]...
- Короткий переказ – Великий льох – ТАРАС ШЕВЧЕНКО – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – ПОЕТИ-РОМАНТИКИ ТАРАС ШЕВЧЕНКО Три душі. Через село Суботів летіли три білі пташки – три людські душі, що їх через гріхи святий Петро не пускає до раю, і сіли на хресті старої церкви. Перша душа, як була людиною, звалася Прісею. Вона народилася й виросла в селі Суботові, родовому гнізді Богдана Хмельницького. Всі любили гарну дівчинку. Пріся гралася […]...
- Короткий переказ – Давня весна – ЛЕСЯ УКРАЇНКА – СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ ЛЕСЯ УКРАЇНКА Була весна весела, щедра, мила. Промінням грала, сипала квітки. Вона летіла хутко, мов стокрила, За нею вслід співучії пташки! Все ожило, усе загомоніло – Зелений шум, веселая луна! Співало все, сміялось і бриніло, А я лежала хвора й самотна. Я думала: “Весна для всіх настала. Дарунки всім несе вона, ясна. Для мене тільки […]...
- Короткий переказ – За мить до щастя – ОЛЕСЬ ГОНЧАР ОЛЕСЬ ГОНЧАР Було перше повоєнне літо. Зеленіли виноградники й виблискували перші снопи. Шляхом з військового табору до містечка тюпають артилерійські коні, але везуть не гармату, як завжди, а бочку-водо-возку. Високо на ній сидить Сашко Діденко в пілотці набакиреній, у медалях на всі груди. Про демобілізацію думає, не інакше. Бо всі в ці дні живуть лише […]...
- Короткий переказ – Федько-халамидник – Володимир Винниченко Володимир Винниченко Не було й дня, щоб хтось не жалівся на Федька: там вікно розбив, там синяка набив другові, там перекинув діжку з водою. Наче біс який сидів у хлопцеві – йому аби битись, аби щось перевернути догори ногами. Ось граються діти в піску, ліплять хатки. Федько теж ліпить, а тоді візьме та й повалить […]...
- Короткий переказ – Гімн – ІВАН ФРАНКО – ЛІТЕРАТУРА 70-90-х РОКІВ XIX СТ ІВАН ФРАНКО Вічний революцьонер – Дух, що тіло рве до бою, Рве за поступ, щастя й волю. Він живе, він ще не вмер. Ні попівськії тортури, Ні тюремні царські мури, Ані війська муштровані. Ні гармати лаштовані. Ні шпіонське ремесло В гріб його ще не звело. Він не вмер, він ще живе! Хоч від тисяч літ […]...
- ТУГА ЗА МИЛОЮ – МАРКІЯН ШАШКЕВИЧ Із-за гори, із-за ліса Вітрець повіває; Скажи, скажи, тихий вітре, Як ся мила має?! Чи здорова, чи весела, Личко рум’яненьке, Чи сумує, чи горює, Чи личко блідненьке? Бо я тужу, бо я плачу, Сльозами вмиваюсь, Веселої годиноньки Вже не надіваюсь! Коби мені крильця мати, Соколом злетіти, Тяжку тугу із серденька При милій розбити! Ой літав […]...
- Короткий переказ – Пан та Іван в дорозі – СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ Побратались пан з Іваном, По світі мандрують. Разом їдять, розмовляють. Разом і ночують… На кожному через плечі Висить по торбині. Лиш пан таки у чемерці1, Іван у свитині2… Ідуть вони дорогою, Стали ночувати, Аж задумав пан поганий Хлопа3 ошукати4… Та й говорить до Івана: “Знаєш що, Іване? То нам варто б попоїсти!..” “То […]...
- Короткий переказ – Стоїть в селі Суботові – ТАРАС ШЕВЧЕНКО – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – ПОЕТИ-РОМАНТИКИ ТАРАС ШЕВЧЕНКО На горі високій Домовина України, Широка, глибока. Ото церков Богданова. Там-то він молився. Щоб москаль добром і лихом З козаком ділився. Мир душі твоїй, Богдане! Не так воно стало; Москалики, що заздріли, То все очухрали. Могили вже розривають Та грошей шукають, Льохи твої розкопують Та тебе ж і лають, Що й за труди […]...
- Короткий переказ – Ирій – Володимир Дрозд – З УКРАЇНСЬКОЇ ПРОЗИ Володимир Дрозд Дядько Денис, приїжджаючи до нас у село Пакуль, після щедрого частування обіцяв, що я вчитимуся в старших класах у місті. Матері не вірилося, що її рідна сестра Дора, з якою вони постійно були І стані “холодної війни”, візьме до себе жити її хлопця. Нарешті довгоочікуване стається. Приїжджає дядько на велосипеді, забирає мене, корову […]...
- Короткий переказ – За Сибіром сонце сходить – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ – УКРАЇНСЬКІ ІСТОРИЧНІ ПІСНІ (Пісня про Устима Кармалюка) За Сибіром сонце сходить. Хлопці, не зівайте. Ви на мене, Кармалюка, Всю надію майте! Повернувся я з Сибіру, Та не маю долі, Хоч, здається, не в кайданах, А все ж не на волі. Маю жінку, маю діти, Та я їх не бачу, Як згадаю про їх муку – Сам гірко заплачу. […]...