ВАРІАЦІЯ
Варіація (лат. variatio – зміна) – використання чужого тексту шляхом його переробки, при залишенні без змін окремих структурних рис оригіналу. Зокрема, Μ. Рильському належить вірш “Варіації”, що є переробкою раннього твору М. Коцюбинського “Наша хатка”. При цьому М. Рильський зберіг розмір і ритмічну структуру першоджерела.
У С Крижанівського є поезія “Звучить мій голос у темряві”, що є варіацією вірша вірменського поета Аветіка Ісаакяна:
Звучить мій голос у темряві, з безодні: “О істино свята, прийди, з’явись! Тебе шукаю здавна до сьогодні, Від мук мов скам’янів я, подивись!
Я йшов до тебе багатьма шляхами, Та навіть сліду відшукать не зміг. У тьмі, в блуканнях довгими літами, Тебе не відшукавши, – я знеміг.
І хоч я хворий, стомлений, без сили, Та вірю, що існуєш в світі ти. Які ж тебе путі-дороги скрили? О істино, молю, з’явись, прийди!
Знайду я сили, подолаю горе, З ціпком піду я по землі блукать, Щоб людству світло істини прозоре Із полум’я життя свого віддать”.
Багато варіацій мають фольклорні твори, оскільки вони побутують в усному виконанні, що дає змогу імпровізації, а значить – варіативного викладу змісту, при цьому можуть з’являтися нові художні образи, деталі, повороти сюжету тощо.
Related posts:
- Варіація – ВНУТРІШНІ ФАКТОРИ РОЗВИТКУ ЛІТЕРАТУРНОГО ПРОЦЕСУ – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС Варіація (лат. Variatio – зміна) – використання чужого тексту шляхом його переробки, при залишенні без змін окремих структурних рис оригіналу. Зокрема, М. Рильському належить вірш “Варіації”, що є переробкою раннього твору М. Коцюбинського “Наша хатка”. При цьому М. Рильський зберіг розмір і ритмічну структуру першоджерела. У С. Крижанівського є поезія “Звучить мій голос у темряві”, […]...
- Сонце низенько, вечір близенько – РОДИННО-ПОБУТОВІ ПІСНІ – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ Сонце низенько, Вечір близенько, Спішу до тебе, Моє серденько. Ти ж обіцяла Мене любити. Ні з ким не знатись, Для мене жити. Серденько моє. Як ми обоє Кохались вірно, Чесно, примірно. Ой як я прийду, Тебе не застану, Зломлю рученьки – Жить перестану. “Ой прийди, прийди. Не вчиню кривди. Як буде кривда, Я буду винна. […]...
- ВАРІАЦІЯ ЖИТТЯ – ЯНА ДУБИНЯНСЬКА ЧАCТИНА ПЕРША – Скажіть Келверсові, що він ідіот! – гриміло за дверима. – Що?! Та за таку суму я можу залучити кого завгодно! Так, озвучування завтра о третій – а що, по-вашому, могло змінитися? Виїжджаю, чорти б вас забрали, вже виїжджаю! Двері відчинилися й одразу ж більша частина неймовірного натовпу з беззв’язними запитаннями кинулася назустріч […]...
- Короткий переказ – Сонце низенько – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ – РОДИННО-ПОБУТОВІ ПІСНІ Сонце низенько, Вечір близенько, Спішу до тебе, Моє серденько. Ти ж обіцяла Мене любити. Ні з ким не знатись, Для мене жити. Серденько моє. Як ми обоє Кохались вірно. Чесно, примірно; Ой як я прийду. Тебе не застану, Зломлю рученьки – Жить перестану. “Ой прийди, прийди. Не вчиню кривди. Як буде кривда, Я буду винна. […]...
- Варіація товару Варіація товару (варіація продукту) – модифікація товару виробленого і товару, що продається, шляхом зміни його окремих властивостей або показників якості. При варіації товару можуть змінюватися фізичні (матеріал, якість), естетичні (дизайн, колір, форма), символічні (назва марки товару) властивості товару. Під варіацією в більшій мірі розуміється зміна стилю, упаковки і зовнішньої форми товару, зміна найбільш істотних техніко-експлуатаційних […]...
- СВІТИ, СВІТИ, МІСЯЧЕНЬКУ – Родинно-побутові пісні – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ -Чому всі трави повсихали, Що так рано пріли? Що то, милий, за причина, Що ми ся розійшлися? Світи, світи, місяченьку, Та й на мій перелаз, Прийди, прийди, мій миленький, До мене ще хоч раз. Я до тебе більше не прийду, Нехай хтось інший йде, Єсть у мене друга дівчина, Вона на мене жде. – Ой […]...
- Короткий переказ – Світи, світи, місяченьку, та й на мій перелаз – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ – РОДИННО-ПОБУТОВІ ПІСНІ “Світи, світи, місяченьку, та й на мій перелаз, (2) Прийди, прийди, мій миленький, до мене ще хоть раз”. “Я до тебе більш не прийду, нехай хтось інший іде, (2) Єсть у мене друга дівчина, вона на мене жде”. “Ой коли б я крила мала ще й солов’я очі, (2) Я б до тебе прилетіла серед […]...
- Віють вітри, віють буйні – МАРУСЯ ЧУРАЙ Віють вітри, віють буйні, Аж дерева гнуться, Ой як болить моє серце, А сльзи не ллються. Трачу літа в лютім горі І кінця не бачу. Тільки тоді і полегша, Як нишком поплачу. Не поправлять сльози щастя, Серцю легше буде, Хто щасливим був часочок, По смерті не забуде… Єсть же люди, що і моїй Завидують долі, […]...
- Скорочено – ВІЮТЬ ВІТРИ, ВІЮТЬ БУЙНІ… – ПІСНІ МАРУСІ ЧУРАЙ – 8 КЛАС Віють вітри, віють буйні, Аж дерева гнуться… Ой як болить моє серце, А сльози не ллються. Трачу літа в лютім горі І кінця не бачу, Тільки тоді і полегша, Як нишком поплачу. Не поможуть сльози горю, Серцю легше буде; Хто щасливим був часочок, Повік не забуде. Єсть же люди, що і моїй Завидують долі: Чи […]...
- Сон Педро Енрікеса Уреньї – Хорхе Луїс Борхес Сон, що наснився Педро Енрікесу Уреньї одного раннього ранку 1946 року. як не дивно, складали не образи, а спроквола сказані слова. Голос, який вимовив їх, належав не йому, однак був схожий на його власний. Тон, хоча тема й дозволяла патетику, лишався незворушним і буденним. Сон був коротким. І він знав, що Спить у своїй кімнаті, […]...
- Володарям і суддям Повстав всевишній Бог, та судить Земних богів на сонмі їх; Доки, річок, аж поки вам буде Щадити неправедних і злих? Ваш борг є: зберегти закони, На обличчя сильних не дивитися, Без допомоги, без оборони Сиріт та вдів не залишати. Ваш обов’язок: рятувати від бід невинних, Нещасливим подати покрив; Від сильних захищати безсилих, Вивергнути бідних з […]...
- ШЕХРЕЗАДА – ДРАЙ-ХМАРА МИХАЙЛО І Я п’ю прив’ялу тишу саду, Як стигне пізній холодок, І слухаю Шехерезаду, Що знала тисячу казок. До мене простягла долоні: “Я жду давно тебе – прийди!” А на блакитній оболоні Зринає срібний молодик. За садом царина і поле. Гей, скільки йде туди стежок! Не переслухаю ніколи Шехерезадиних казок! ІІ Стогнала ніч. Вже гострі глиці […]...
- ОЙ МАТІНКО-ЗІРКО – НАРОДНА ЛІРИКА Ой матінко-зірко, Як у строку гірко: Куди хилять, то й хилюся, Бо я всіх боюся. Ой матінко-зоре, Яке в строку горе: Ні доїсти, ні допити, Ні сісти спочити! Ой матінко-вишня, Чи я у вас лишня, Що ви мене туди дали, Де я непривишна? Ой матінко-пава, Тепер я пропала, Що ви мене туди дали, Де я […]...
- Осіння ніч – ОКСАНА КУНЕЦЬ Осіння ніч Танцює полум’я у темряві півночі, Підморгує у хтивому танку; Вдивляюся в твої блакитні очі, І бачу сітку відблисків тонку. У полум’ї нам з’явиться майбутнє – Той незбагненний синявий туман, В якому і минуле незабутнє, Й омріяний в думках самообман. Окреслила нам свічка коло світла, І все навколишнє втонуло у пітьмі… Лише тепло, і […]...
- Астазія-абазія Астазія-абазія – неможливість стояти і ходити; при цьому м’язова сила і елементарні рухи ногами, коли хворий лежить, збережені. При спробі ходити хворий намагається триматися за навколишні предмети, його тулуб розгойдується з боку в бік, проте хворий практично ніколи не падає. Ці рухові порушення зазвичай виникають в момент різкого емоційного напруження і часто логічно випливають із […]...
- Пам’ятаю, вишні доспівали – ВОЛОДИМИР СОСЮРА Пам’ятаю, вишні доспівали, Наливались сонцем у саду. На прощання ти мені сказала: “Де б не був, а я тебе знайду…” І у тьмі, од муки, од утоми, Де розстріли і любов до дна, Часто бачив профіль твій знайомий Я на фоні жовтого вікна. Тільки сниться огненне минуле… І не знаю, чому я живий… Чому злився […]...
- Старий відлюдник – Мацуо Басьо Зсохнеться ось-ось, Як узимку на шнурку Димлений лосось. * * * Окуні морські Зуби щирять із полиць: В лавці холодно… * * * Крук – немилий птах, Але як милує зір В ранішніх снігах! * * * Рушу, й раптом – хить! Ухоплюсь за колосок… Це розлуки мить. * * * Чистий водоспад… 3 ярих […]...
- ВОРОН И ЛИСИЦА – ЭЗОП (VII-VI вв. до н. э.) – БАСНИ Л. Пэйн. Иллюстрация к басне Эзопа “Ворон и Лисица”. 2005 г. Ворон добыл мяса кусок и сел на дерево. Захотелось Лисице мяса, она подошла и говорит: “Эх. Ворон, как посмотрю на тебя, – по твоему росту да красоте только бы тебе царем быть! И, верно, был бы царем, если бы у тебя голос был”. Ворон […]...
- Образи поезії Т. Шевченка “Заповіт” – твір з української літератури Тарас Шевченко в поезії “Заповіт” висловив палку любов до України, рідної землі, віру в краще майбутнє трудящих. Початкові рядки вірша побудовані за принципом поетичної градації. Шевченко веде читача від часткового до цілого, але це ціле становить в свою чергу частину наступної більшої цілості: Як умру, то поховайте Мене на могилі, Серед степу широкого, На Вкраїні […]...
- Громадський голос “Громадський голос” – газета, що з різною періодичністю та під різними назвами (“Новий громадський голос”, 1904-05) виходила у Львові (1895-1939). У 1910 обов’язки головного редактора “Г. г.” виконував М. Павлик. При газеті виходила “Бібліотека “Громадського голосу”” (1906-10), де з’явилися твори І. Франка, Леся Мартовича та ін. На сторінках “Г. г,” друкувалися І. Франко, М. Павлик, […]...
- Мнемонічні вірші Мнемонічні вірші (грецьк. mneme – пам’ять) – вірші навчально-дидактичного призначення, що створюються для розвитку пам’яті. Віддавен використовувалися в освітній практиці, коли заримовувалися певні граматичні або математичні правила, відомості з різних дисциплін: Є ще люди сонні, наче сови, А глухі до слова – це найгірш. Ти дорідної прислухайсь мови, Прокажи відмінки – це ж як вірш! […]...
- Я пригорнусь до тебе – ДМИТРО ПАВЛИЧКО * * * Я пригорнусь до тебе Серцем і небесами, Плечима пагорбів рідних І доріг поясами. Я пригорнусь до тебе Мислею і землею, Темнотами чорнозему І туманами глею. Я пригорнусь до тебе Піснею і яворами, Золотими крильми пшениці, Тінявими ярами. Я пригорнусь до тебе Подихом лісу і полем, Клекотом Дніпрельстану, Тарасовим ореолом. Я пригорнусь до […]...
- Скорочено – З ПРИПОВІСТЕЙ СОЛОМОНОВИХ Про повагу до батьків і старших. Зберігай у пам’яті, мій сину, науку батька свого й не забувай нагадувань матері своєї! Заховай їх у серці назавжди. Коли йтимеш, вони будуть тебе супроводжувати; як ляжеш, стоятимуть на варті біля тебе, а коли прокинешся, розмовлятимуть з тобою. Бо наказ є смолоскипом, а наука – світлом. Про допомогу вбогим. […]...
- Нестійка поведінка і агресія підлітка “Скажені діти” – часто кажуть про підлітків. На тему їх підвищеної емоційності існує безліч фактів і ще більше вигадок. З позиції здорового глузду дорослим все ясно і зрозуміло – всьому виною гормональний дисбаланс і перебудова. Тоді чому ж цілком дорослі мами і тата не завжди можуть впоратися з підлітками? І чому ж вони такі? А […]...
- Тім’яна частка При ураженні лівої тім’яної частки у правшів (домінантної півкулі) в області крайової звивини (gyrus supramarginalis) виникає моторна апраксія: хворий втрачає здатність виробляти складні цілеспрямовані рухи в відсутність паралічів і при схоронності елементарних рухів. Так, хворий не може самостійно застебнути гудзики, плутає послідовність дій, безпорадний у поводженні з різними предметами та інструментом. Можуть також втрачатися навички […]...
- ЛЕКСИКА НА ПОЗНАЧЕННЯ МОВЛЕННЯ В УКРАЇНСЬКИХ ЗАМОВЛЯННЯХ Як відомо, в народній ритуальній культурі функції голосу, мовлення і слова надзвичайно важливі і наповнені міфологічним смислом[4, c.585]. Одним із найдавніших жанрів української словесності, який виразно маніфестує міфо-семіотичні властивості мовлення, є замовляння. Властиво, уже сама українська назва цього жанру містить архаїчні міфологічні імплікації про магічні властивості слова і мовлення. Співвідношення поняття замовляння із лексикою на […]...
- Пісні Марусі Чурай – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ – 6-9 класи Віють вітри, віють буйні, Аж дерева гнуться; Ой, як болить моє серце, А сльози не ллються. Трачу літа в лютім горі І кінця не бачу, Тільки мені легше стане, Як трошки поплачу! Не поможуть сльози щастю, Серцю легше буде, Хто щаслив був хоч з часочок, Повік не забуде. Єсть же люди, що і моїй Завидують […]...
- МОЛОДИЙ Я, МОЛОДИЙ. – ПАВЛО ТИЧИНА МОЛОДИЙ Я, МОЛОДИЙ. Молодий я, молодий, Повний сили та одваги. Гей, життя, виходь на бій,- Пожартуєм для розваги! Гей життя, ставай, тремти! Дай я з тебе посміюся. Хто сміліший: я чи ти – Подивлюся, подивлюся. Горе?.. біль? – як жарт мине. Скільки сили молодої! Чи ж моя рука здригне, Що йде битись без озброї? Ой […]...
- ХЛІБ І СЛОВО – Дмитро Білоус – СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ У стінах храмів і колиб1 Сіяє нам святково, Як сонце, випечений хліб І виплекане слово2. І люблять люди з давнини, Як сонце незагасне, І свій духмяний хліб ясний, І рідне слово красне8. Бо як запахне людям хліб, Їм тихо дзвонить колос, І золотом сіяє сніп Під жайворона голос. І, мабуть, тому кожну мить Бешкетнику-харцизі Їх […]...
- ВІЮТЬ ВІТРИ, ВІЮТЬ БУЙНІ – ПІСНІ МАРУСІ ЧУРАЙ – УКРАЇНСЬКІ ІСТОРИЧНІ ПІСНІ – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ – Підручник – Українська література 8 клас – О. М. Авраменко – Грамота 2016 рік Віють вітри, віють буйні, Аж дерева гнуться; Ой як болить моє серце, А сльози не ллються. Трачу літа в лютім горі І кінця не бачу, Тільки мені легше стане, Як трошки поплачу! Не поможуть сльози щастю, Серцю легше буде, Хто щаслив був хоч з часочок, – Повік не забуде. Єсть же люди, що і моїй […]...
- Хокку або хайку? Тривірш, в глибині якого стисло і до болю сильно виражено мить або ціла вічність – хокку, або хайку. Цей жанр вірша можна називати по-різному, транскрипція і переклад, спотворені європейськими перекладачами, не в силах вплинути на виражене в декількох рядках сили складу. За часів далекого середньовіччя Японія була абсолютно закрита від зовнішнього світу. Труднощі життя привели […]...
- Сузір’я Рак Рак – одне з найменших зодіакальних сузір’їв. Його площа становить 506 квадратних градусів, що ставить сузір’я на 31 місце по площі серед інших сузір’їв. Сузір’я Рак лежить між сузір’ями Лева і Близнюків. Дане сузір’я відомо людству з найдавніших часів. Вважається, що назву сузір’ю дав рак, який вкусив за ногу Геракла, в той час, як той […]...
- САПФО – ТІРТЕЙ. САПФО – ДАВНЬОГРЕЦЬКА ЛІРИКА – АНТИЧНІСТЬ – Хрестоматія *** Барвношатна владарка, Афродіто, Дочко Зевса, підступів тайних повна, Я молю тебе, не смути мені ти Серце, богине, Але знов прилинь, як колись бувало. – Здалеку мої ти благання чула, Батьківський чертог кидала й до мене На колісниці Золотій летіла ти. Міцнокрила Горобина зграя, її несучи, Над землею темною, наче вихор, Мчала в ефірі. Так […]...
- ЛІСОВИЙ ЦАР – ЙОГАНН ВОЛЬФГАНГ ГЕТЕ (1749 – 1832) – ПРОСВІТНИЦТВО – Хрестоматія Хто їде в негоду тим лісом густим? То батько, спізнившись, і хлопець із ним. Обнявши малого, в руках він держить, Його пригортає, його він пестить. – Чом личко сховав ти, мій синку малий? – Ой тату! Чи бачиш? – Он цар лісовий: У довгій кереї, в короні… дивись! – То, синку, тумани навкруг простяглись. “Мій […]...
- СВЯТІ ОБЕРЕГИ – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Наш оберіг ішов із землі. Коли нас скіфами ще звали. І талісман той берегли, І щастя в доленьці шукали. Або коли була війна, І ворог йшов на схил Дніпровий, Чи то котилася чума, Чи хтось був дуже тяжко хворий… О. Онищенко Жодне свято в наших предків не обходилося без речей, що не лише символізували певні […]...
- Твір на тему – Пісня моя – радість моя У напівтемній залі застигла напружена тиша. Погляди всіх глядачів спрямовані на яскраво освітлену сцену. І ось завіси розсунулась, відкривши глядачам співачку, одягнену в українське національне вбрання. Із насолодою слухаю чарівну українську мелодію. А вона дзвенить, переливається срібними тремтливими звуками цимбал, пробуджує у серці ніжним голосом сопілки солодкий смуток. Чомусь спало на думку, що без музики, […]...
- Мезостих Мезостих (грецьк. meson – посередині та strichos – віршовий рядок) – вірш, у якому серединні літери приховують певне ім’я або втаємничують певне значення, розглядається як різновид акровірша. Досить рідкісна форма у новітній українській поезії, спостережена, зокрема, у творчості В. Самійленка: […] Щоб зараз же тебе пізнав люд! Мила І гарна ти, що й кращої нема, […]...
- Символічність назви збірки В. Стуса “Палімпсести” Збірка “Палімпсести” – це четверта книга поезій Василя Стуса, яку, за іронією долі, уклав не автор, а слідчі Київського КДБ. Це вони заарештували поета і забрали твори, які були записані на різноманітних зшитках паперу. Назву “Палімпсести” Василь Стус дав збірці уже потім. Палімпсести – це тексти, які пишуться на не вибіленому від попередніх написів пергаменті […]...
- Скорочено – ЛУГОМ ІДУ, КОНЯ ВЕДУ – РОДИННО-ПОБУТОВІ ПІСНІ – 9 КЛАС “Лугом іду, коня веду, Розвивайся, луже! Сватай мене, козаченьку, Люблю тебе дуже! Ой хоч сватай, хоч не сватай, Хоч так присилайся, Щоб та слава не пропала, Що ти залицявся”. “Ой коли б ти, дівчинонько, Трошки багатенька, Взяв би тебе за рученьку, Повів до батенька!” “Ой коли б я, козаченьку, Була багатенька, Наплювала б я на […]...
- Скорочено – УСІ ГОВОРЯТЬ: “ВІН НАВІКИ ЗГИНУВ!”… – ЛЕСЯ УКРАЇНКА – 10 КЛАС Усі говорять: “він навіки згинув!” А серце каже: “ні, він не покинув!” Ти чуєш, як бринить струна якась тремтяча? Тремтить-бринить, немов сльоза гаряча, Тут, в глибині, і б’ється враз зі мною: “Я тут, я завжди тут, я все з тобою!” Так, завжди, чи в піснях забути хочу муку, Чи хто мені стискає дружньо руку, Чи […]...