Головні герої “Маленького принца” Екзюпері
Кажучи про таку глибоку і по-справжньому непростому творі, як “Маленький принц” Антуана де Сент-Екзюпері, необхідно знати про саму особу його автора. Це б такий же непроста людина з абсолютно унікальним поглядом на життя.
Дивно, але, сам не маючи дітей, Антуан де Сент-Екзюпері зумів зберегти в собі дитину, і зовсім не так глибоко, як багато дорослих. Тому він бачив світ очима людини, що росте, він розумів і приймав дитячий світогляд. В цьому і полягає успіх його твори “Маленький принц”.
Ось ми і підійшли впритул до цього дивовижного, живому і такому чарівному творінню французького письменника, який за основним родом своєї діяльності був військовим льотчиком.
Читаючи “Маленького принца”, складно повірити, що він був написаний людиною такої суворої професії: настільки це глибоке, ніжне і неординарне твір. Але особливо цікаві й незвичайні його герої. Про них і піде мова.
Герої-люди: один пласт оповідання
“Маленький принц” – це казка, і такою вона стає почасти тому, що головні дійові особи в ній не тільки люди. Тут читач зустріне і мудрого прирученого лисиця, і підступну змію, і навіть примхливу троянду. Але все-таки людських персонажів більше.
Першим і, безумовно, головним є, звичайно ж, сам Маленький Принц. І тут нас чекає перша загадка: раз це син правителів, значить, в казці повинні бути і король, і королева. Адже без них ніякого принца бути не може. Однак ніде в історії немає жодної згадки про батьків Маленького Принца.
Ми бачимо його портрет: дійсно, є корона і плащ, але чому ж він тоді править? Або чому правлять його тато з мамою? На це питання немає, і не передбачається відповіді. Ми сприймає світ через призму світогляду маленької дитини, і в такому віці ні для кого не важливий статус батьків. Всі діти приймають один руга як даність. І навіть Маленький Принц для них – це просто дитина, і його походження нікого не цікавить. Така констатація факту.
Однак цей малюк вже відповідальний і мудрий навіть більше, ніж будь-яка доросла. Він доглядає за своєю планетою, кожен день, не забуваючи про це ні на мить, він піклується про примхливу троянді, рятуючи її від всіх можливих негараздів. Він любить своїх друзів і щиро прив’язується до них. Але, як будь-яка дитина, Маленький Принц цікавий і необачний. Посварившись з трояндою і занудьгувавши, він, не довго думаючи, йде з рідної планети і відправляється в далеку подорож – подивитися, а як же живуть інші? Це так по-дитячому! Ну кому ж не хотілося, хоча б раз, втекти з дому?
Правда, ця дитина – він і дорослий одночасно. У нього немає батьків, і він сам будує своє життя. Допомоги чекати нізвідки, так її і не передбачається. Тому Маленький Принц розумний не по роках, хоча і дозволяє собі прості дитячі пустощі.
Отже, відірвавшись від рідної крихітної планети, ця дитина відправляється в подорож по інших світах. Поки він не виявиться на нашій тлінній Землі, на шляху йому зустрінуться інші планети, і на них будуть не менш дивовижні персонажі. Кожен з них – це уособлення будь-яких пристрастей. Кожен зайнятий чимось одним, і не може відірватися від своєї справи, хоч воно, по суті, нікому не потрібно. Це вже є пристроєм нашого дорослого світу: багато людей займаються тим, що нікому не потрібно, витрачаючи своє життя на пусте.
Інші люди
Так і король, який одноосібно править на планеті, де немає інших людей. Вся його пристрасть – це влада, абсолютно порожня і непотрібна. Так і ліхтарник, який щодоби вмикає і вимикає єдиний ліхтар на планеті, де немає інших людей. З одного боку, це начебто відповідальність, а з іншого – марна трата власного життя. Так і п’яниця, який цілими днями п’є, і рахівник, який далі своїх цифр не бачить.
Розчарувавшись в сусідах, маленький Принц летить далі і, нарешті, потрапляє на нашу планету, де зустрічається з автором-оповідачем. І дивно, але чомусь ці двоє людей, великий і маленький, знаходять спільну мову і розуміють один одного. Може, так відбувається, тому що образ Маленького Принца – це туга автора за який пішов дитинства, це той самий маленький дитина, що живе не надто глибоко в душі Анутана де Сент-Екзюпері.
Однак образ не автобіографічний. У ньому є відгомони маленького Тоніо, але вже одне те, що автор розповідає від свого імені, не дозволяє ототожнювати маленького принца з ним самим. Це різні люди. І дитина – це лише проекція, такий собі збірний образ, відгомони дитячих спогадів, але ніяк не сам Антуан де Сент-Екзюпері.
У книзі є й інші герої, тільки це не люди. Однак вони грають дуже важливу роль для розкриття і всього змісту твору, і його деталей.
Герої-тварини: дуже значущі для розповіді персонажі
ЛісМаленькій Принц – це дитина, і в першу чергу він їм і залишається. Тому для нього, як і для будь-якого малюка, величезне значення мають тварини. Всі знають, як люблять своїх котенят і цуценят маленькі діти, так і головний герой цієї дивовижної казки потребує чотириногого друга. І йому вдається приручити Лиса.
Лис – це дуже важливий персонаж, він допомагає розкрити саму суть філософії всієї казки, допомагає зазирнути в глибини оповідання. І направляє сюжет.
Отже, поступово Лис приручаються, і, врешті-решт, стає залежний від хлопчика. І саме йому належать безсмертні слова: 2ми в ответе за тех, кого приручили “. Це перший урок любові, відданості, довіри. І Маленький принц його вдячно приймає і засвоює всім своїм єством. І саме тоді з’являється туга по троянді: адже вона там одна, серед баобабів, які розривають планету, перелякана і така беззахисна. І приручена. А він, маленький Принц, у відповіді за тих, кого приручив. Значить, пора додому.
Змія ось тут з’являється Змія. Цей образ легко читає і пізнаваний ще за біблійними канонами. Змій-спокусник, який був там, продовжує виконувати ту ж саму функцію практично у всіх літературних творах. І тут, як тільки з’являється бажання у хлопчика повернутися додому, виникає і цей самий спокусник, що пропонує свою допомогу. В Біблії це було яблуко, а в творі французького письменника – укус.
Змія каже, що може відправити дитину додому, що у неї є чарівний засіб і, звичайно ж, це отрута. У біблійному сюжеті люди після спілкування зі змією потрапили на Землю, а ось в казці Екзюпері все відбувається навпаки – хлопчик зникає. Куди, про це в творі немає ні слова, але змія обіцяє повернути його на рідну планету. А якщо вже ніякого тіла не виявляється, то читачеві залишається сподіватися, що так воно і відбувається. Або все ж Маленький Принц вирушає туди, звідки прийшов Адам, – в рай?
Приручений лисиць і підступна змія – це важливі, сюжетообразующую герої даного твору. Їх значення в розвитку розповіді неможливо переоцінити.
Примхлива троянда: краса, у якої є шипи
Якщо Лис – це уособлення відданості і довіри, Змія – це підступність і спокуса, то Роза – це любов і суперечливість. Прообразом цього героя послужила дружина автора Консуело, особа вельми примхлива, запальна і, природно, примхлива. Однак любляча. І адже Маленький Принц так і говорить про неї, що його Роза – примхлива, часом нестерпна, але все це захист, так само, як і шипи. А насправді, у неї дуже м’яке і добре серце.
Сумуючи по квітці, хлопчик і погоджується на пропозицію змії. Заради любові люди здатні на багато що. І навіть померти, щоб потім знову відродитися десь за зірками, десь на зовсім інший планеті, крихітної, але зате в обнімку з прекрасною трояндою.
Змії завжди мали особливий дар відразу переносити людей в зовсім інший світ. І, хто його знає, може бути, все так і було, як пообіцяла Маленькому Принцу та змія, і він дійсно виявився на своїй планеті зі своїм квіткою.
Казка не дає відповіді. Але раз це казка, то все ми можемо сподіватися на щасливий кінець!
(1 votes, average: 5.00 out of 5)