Головні герої роману “Процес”
Йозеф К. – головний герой твору “Процес”, успішний, але самотній працівник банку (Прокурист). Йому 30 років. У нього є мати, з якою він не має духовної близькості, а батько його вже помер. Він листується з двоюрідною сестрою, ще у нього є дядько в селі, який і допомагає йому влаштувати свої судові справи. Також він проводить час з коханкою Ельзою, люб’язний з сусідами і господинею, а в іншому все його контакти обмежуються службовими комунікаціями. Він педантичний, пунктуальний, добре освічений, любить свою роботу і професійно з нею справляється. Не можна не відзначити його замкнутість, прагнення до відчуження від суспільства, недовірливість і боязкість. Проте, він мужньо протистоїть обрушилася на нього біді, до останнього намагається знайти сенс в тому, що відбувається і розсунути стулки замикаються світу, проте не знаходить щирої участі, заплутується остаточно і стає жертвою кари. Все життя він шукав любов і співчуття, але знаходив в людях лише корисливі та дріб’язкові мотиви підтримувати з ним знайомство. Ніхто не зміг зрозуміти його і підбадьорити, тому його бунт втрачає сенс: К. не вистачає волі триматися на плаву тільки заради себе.
Фройляйн Бюрстнер – нова сусідка героя, молода красива жінка з таємничим поведінкою. Її господиня будинку К. недолюблює, вважаючи аморальною, адже дівчина пізно повертається і живе замкнуто. У ніч після арешту герой намагається налагодити з нею знайомство, врятуватися від самотності, але вона грубо його відштовхує, зовсім не розділяючи з ним біди. Героїня лише проявляє інтерес до судової тяганини через те, що планує стати її частиною, зайнявши місце секретаря. Цей факт ніби розділяє їх, ставить по різні боки барикад. Цей образ є літературним відображенням коханої Кафки, яка розірвала з ним заручини прямо напередодні написання роману. Цю подію він і називав трибуналом, надихнув його на створення “Процесу”.
Дружина пристава – дама, яка намагалася спокусити К. Це типаж фатальної жінки, яка зводить з розуму багатьох судових чиновників. Вони засідають прямо в її будинку і користуються її любовними послугами, як казенними канцелярським приладдям. Вона симпатизує герою і занурює його в житло бюрократії, що розташувалося в затишних закутках багатоповерхівок.
Льоні – доглядальниця адвоката К., юна дівчина приємної зовнішності. Вона теж приваблює героя своєї жіночої привабливістю і повідомлять йому важливу інформацію про хитросплетіння судових інтриг. Легковажна, полігамна, товариська.
Адвокат Гульд – один дядька Йозефа К. Страшний демагог. Не покидає своєму ліжку через хворобу, тому всі клієнти хочуть до нього додому. Він дуже занудний, обмежений і слизький тип, автентичний представник свого середовища, тому герой бунтує і проти нього теж, відмовляючись від його захисту в суді.
Дядя Альберт К. – родич Йозефа, який клопочеться з приводу його арешту і знаходить адвоката. Виконує роль резонера, адже саме від нього ми дізнаємося, як серйозний процес, яких заходів він вимагає від К. Він усюди розносить хвилювання і сум’яття, весь час переконує племінника у всесильність суду і в марності спроб чинити опір.
Тітореллі – потомствений художник, портретує судових чиновників. Його протекцією хоче скористатися головний герой, але живописець переконує його в своїй здатності допомогти, так як суд керується ірраціональними мотивами, яких не зрозуміти звичайній людині.
Комерсант Блок – щуплий і жалюгідний чоловік під слідством, що опустився до фактичного рабства у адвоката. Він оселився в його будинку, закинув справи і жив лише новинами з суду. Він знаходиться у вічній тривозі, мляво перетікає в паніку. Його повністю підпорядкувала і розмазала по стінці бюрократична система, залишивши тільки тінь замість людини.
Тюремний священик – дотепний оповідач притчі “У врат закону”. Він спробував застерегти К. від боротьби, натякає, що той погано скінчить, але Йозеф не слухає казуїстичних пояснень служителя і хоче самостійно докопатися до сенсу притчі.
Заступник директора – конкурент К., який вічно вставляє йому палиці в колеса. Він наглядає за його роботою, робить це упереджено. Йозеф часто гіперболізує проблеми взаємин на роботі, недовірливі оцінюючи кожен погляд товариша по службі. Він упевнений, що той хоче змусити його звільнитися. Директор же, навпаки, доброзичливо ставиться до К.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)