До свята Матері – “Рідна мати моя…”
Л. Кутєнко,
Зав. кафедри філології;
Н. Клименко,
Асистент кафедри філології;
Г. Бондаренко,
Асистент кафедри філології Східноукраїнського національного університету
Імені Володимира Даля
Святково прикрашена зала. У коридорі – виставка дитячих малюнків для мам і про мам, найрізноманітніших саморобок-подарунків для мам і бабусь.
Звучить українська мелодія. На її тлі за сценою звучать рядки:
У нашім раї на землі
Нічого кращого немає,
Як тая мати молодая
З своїм дитяточком малим…
І перед нею помолюсь,
Мов перед образом святим!
Тієї матері святої,
Що в мир наш Бога принесла.
На сцену виходять ведучі.
Ведучий 1. “Нічого кращого немає…” – так сказав Великий Кобзар – Тарас Григорович Шевченко. Безсмертні, праведні, невмирущі слова.
Ведучий 2. Про матерів можна розповідати безупинно, їм ми даруємо нашу любов і ласку, найніжніші слова. І недаремно у травні, коли буяє природа, коли дзвенить у блакиті пташиний спів, ми святкуємо День Матері.
Ведучий 1. Свято прийшло до нас із далекої Філадельфії, дякуючи зусиллям молодої американки Анни Джервіс, яка втратила матір.
Ведучий 2. Вперше в Україні це свято відзначалося в 1929 році в Галичині. Діти готували подарунки для мам, а найголовніше – намагалися бути чемними і слухняними.
Ведучий 1. У національному одязі, з квітами в руках, під звуки музики тисячі дітей йшли вулицями міста чи села, де відбувалося свято.
Танок “Привітання”. На сцену виходять діти в українських костюмах.
Учень.
Ми малі, та всі ми друзі,
Ми – одна родина,
А найбільша наша мати –
Рідна Україна.
Учениця.
Скільки погляду стане –
Села, гаї і поля…
Ось вона перед нами –
Наша ненька – земля.
Учень.
Я свою Батьківщину
Усім серцем люблю.
Хто ж не любить єдину
Рідну матір свою?
Учениця.
Українка я маленька,
Українці батько й ненька,
Українці вся родина,
Всім нам мати – Україна!
Учень.
Ми дуже любим весь наш край
І любим Україну,
Її лани, зелений гай,
В саду – рясну калину.
Учениця.
Там соловейко навесні
Співає між гілками,
Та й ми співаємо пісні,
Змагається він з нами!
Конкурс на краще виконання пісні про матусю, бабусю чи Вітчизну.
Дівчинка співає пісню “А я просто українка, україночка…”
Ведучий 1. Мама – це перше слово, яке з радістю вимовляє дитина! Мама – це слово, яке найчастіше повторює людина в день радості чи горя.
Ведучий 2. І скільки б людині не було років – 6 чи 60, їй завжди потрібна мати, її ласка, ніжність, доброта.
Ведучий 1. Скільки спогадів, тепла таїть у собі це магічне слово “мати”, бо воно називає людину найближчу, найдобрішу, наймилішу.
Ведучий 2.
Як добре нам жити і знати,
І вірити, друзі, весь час,
Що кращого слова, як мати,
Немає у світі для нас.
Ведучий 2.
Воно – ніби сонця усмішка,
Неначе дитинства привіт,
Як перші санчата і книжка,
З якої побачили світ.
Діти виконують пісню “Наші мами”.
На сцену виходять учні початкових класів.
Учень 1.
В травні дружно відзначаєм
Славне свято всіх жінок.
І сьогодні вам даруєм
Наших віршиків вінок.
Діти виконують А. Малишка.
Учень 2.
Кожній мамі подарунки
Готували залюбки,
Малювали їм малюнки
І складали віршики.
Учень 3.
Мамо, люба, добра, мила…
Як іще назвать тебе?
Це ж для мене ти пошила
З шовку плаття голубе.
Учень 4.
Ти мені читаєш книжку,
Хочеш розуму навчить,
Ляжу спати – ходиш нишком,
Все боїшся розбудить.
Учень 5.
Захворію хоч злегенька –
Цілу ніч не будеш спать,
Тож дозволь тебе, рідненька,
За усе поцілувать.
Учень 6.
Всіх матусь поздоровляєм
З цим веселим, ясним святом.
Вчителям ми всім бажаєм,
Як весна, завжди сіяти.
Учень 7.
Ви ж матусі наші другі,
Ви хвилюєтесь за нас.
І завжди в важку годину
Ви підтримуєте нас.
Учень 8.
Спасибі вам знов і знов,
За вашу ласку і любов.
За те, що й дома повсякчас
Ви так турбуєтесь про нас.
Учень 9.
Ми бажаємо вам, любі,
Щастя, миру та добра.
Недарма всі кажуть люди:
“Вами повниться земля”!
Учень 10.
Всіх вас ми любимо,
Всіх вас шануємо,
І в подарунок для вас
Ми затанцюємо.
Діти виконують танець “Гопак”.
Ведучий 1.
Мама в домі Берегиня. Берегиня – від слова “оберігати”. В Україні з давніх-давен маму, бабусю шанобливо називають рідною ненькою.
Ведучий 2. Мати не тільки дала нам життя. Вона поставила нас на ноги, зігріла своїм великим серцем.
Учень 1.
Мамині руки – щедрі, робочі –
Втоми не знають з ранку до ночі.
Вранці, коли ще усі спочивають,
Сонце, напевно, вони піднімають.
Учень 2.
Мамині руки – ніжні і милі –
Воду ранкову з криниці носили.
Діти купались, діти вмивались,
Сонцю і матері щиро всміхались.
Учень 3.
Їх теплотою щоранку зігріті,
Йдуть в дитсадочок усміхнені діти.
Мамині руки – добрі, ласкаві –
Всюди в пошані, всюди у славі.
Мамині руки все вміють робити.
Як же нам руки ці не любити?
Учень 4.
Сонце у вікно загляне –
Свято прилетить весняне,
В серці радості багато –
Завітало в хату свято.
Усі (разом):
Ми вітаєм наших мам!
Слава маминим рукам!
“Пісню про рушник” на слова
Ведучий 1. Кожній матері своя дитина найкраща, якою б вона не була. Кожна мати обігріває свою дитину. І найбільше щастя її – в дітях.
Ведучий 2. Загубляться у твоїй пам’яті чимало подій, людей, зустрічей. Але що б із тобою не трапилося в житті, ти завжди повертаєшся у далекий світ свого дитинства, до матері, а їй нічого більше й не треба, тільки б діти й завжди поверталися до рідного дому, завжди були поряд.
Сценка
Син. Чого Ви, мамо, стали сива, Як той осінній журавлиний перегук? Мати. Не від років, моя дитино – Старіє мати від розлук! Дочка. Які слова скажу Вам, рідна, Як прилечу до Вас з доріг? Мати. Вони самі прийдуть, моя дитино, Лише ступи на материн поріг… Син. Чого Ви, мамо, така щаслива? Чого квітуєте, як травень молодий? Мати. Бо вісточка прийшла твоя, дитино! Вона мені принесла голос твій! Дочка. І дума Ваша та й понад літами Несе мене у далі до нестями… І серця Вашого я чую крик… Мати. Не відкладай доріженьку до мами, Щоб не спізнитися навік!
Пісня “Росте черешня…”
Ведучий 1.
Ну, що ж. Ось і виросли діти.
І крила в них не малі.
І все їм доступне на світі –
І сонце, і лоно землі.
Ведучий 2.
Коли вирушав я в дорогу,
Із рідної хати пішов,
Для матері, сором, їй-богу,
Ласкавих я слів не знайшов!
Ведучий 1.
Тим дужче кричімо:
Любіть же своїх матерів!
У супроводі музики на сцену виходять діти середньої ланки.
Хлопчик. Я на ковзанку піду.
Мати. А коли до хати?
Ведучий. Тільки мама вміє так лагідно спитати!
Хлопчик. На ходу сніданок з’їм!
Мати. Так не слід робити!
Ведучий. Тільки мама вміє так лагідно сварити!
Хлопчик. В снах літаю до зірок…
Мати. Час вставати, сину.
Ведучий. Тільки мати збудить так лагідно дитину.
Хлопчик. Під опікою матусі весело гуляю,
Що то голод, що то холод, що біда – не знаю!
Дочка. Над усіх, над все на світі
Неньку я кохаю,
І в оце велике свято
Матусю вітаю!
Діти виконують пісню “Мамина вишня”.
Ведучий 1.
… Хто із нас не поспішав до матері!
У поїзді, на літаку, на катері
Чи пішки із вокзалу прямо?
І промовивши синівське: “Мамо!” –
Ставав низеньким, в плечах вужчим,
Але удесятеро дужчим!
Ведучий 2.
Хай в житті вам радість буде!
Процвітайте, як той цвіт,
Дай же боже нашим ненькам
Многих, добрих і щасливих літ!
Учні дарують квіти та подарунки своїм ненькам.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)