Битва за Москву (1941-1942 рр.)
Наступ на Москву було зроблено в кінці вересня, після того, як сили вермахту змогли зломити опір частин Червоної Армії під Смоленськом. У цьому наступі було задіяно більше половини сил фашистів, які перебували на радянсько-німецькому кордоні.
Завданням групи “Центр” стало здійснення плану “Тайфун”. В результаті німці змогли глибоко вклинитися в тил радянських військ і оточити чотири армії під Вязьмою і дві – під Брянськом. Тоді у фашистський полон потрапили понад 660 тис. Радянських солдатів.
У Червоній Армії були відсутні резерви за лінією фронту. Тільки героїчний опір радянських військ дозволило скувати сили 28 німецьких дивізій. Вирватися з оточення вдалося дуже малої частини солдат. Але, це дало час на те, щоб організувати оборону Москви. В результаті німецьким військам вдалося підійти до столиці на відстань 20-30 км.
До початку грудня 1941 року фашисти зайняли Химки перейшовши канал Москва – Волга. На сході війська вермахту перейшли Нару і вийшли до Кашире. Рішення про евакуацію підприємств і урядових установ було прийнято ДКО ще 8 жовтня. Місто перейшло на стан облоги. У жовтні в Москву були перекинуті війська з глибини країни. Орієнтуючись на отриману від розвідки інформацію про те, що Японія не бажає вступати у війну з СРСР, керівництво вирішилося на перекидання військ з Далекого Сходу.
У цей складний момент головнокомандувачем західним фронтом призначений Жуков Г. К. До кінця листопада 1941 року німцям вдалося взяти Клин. І на цьому їх подальше просування, нарешті, було зупинено. Передові німецькі частини втратили пробивну здатність в силу того, що фронт розтягнувся. А почалися холоди стали причиною частих відмов техніки. До ведення бойових дій в таких складних погодних умовах особовий склад вермахту був не готовий. Величезною сили психологічний тиск чинився на німецьких солдатів і героїзмом людей, які захищають свою Батьківщину. Ці два фактори призвели до падіння бойового духу німецьких військ, що стало серйозним прорахунком німецького керівництва.
Положення Червоної Армії залишалося вкрай важким. Але, незважаючи на це, на Красній площі 7 листопада 1941 року відбувся військовий парад, на якому з патріотичної промовою виступив Сталін. Війська з Червоної Площі йшли прямо на передову. Парад справив величезне враження на громадян СРСР.
Фраза, вимовлена політруком В. Клочкова: “Велика Росія, а відступати нікуди – позаду – Москва” стала справжнім девізом оборони. Червоноармійці вимотували нападників оборонними боями.
За цей час вдалося сформувати три нових армії. Вони призначалися для нанесення удару по німецьким військам в той момент, коли вони будуть максимально виснажені. Після цього за пропозицією Жукова планувався перехід в контрнаступ. Основним завданням, поставленим перед радянськими військами, стало усунення загрози захоплення Москви. Для її виконання потрібно розбити ударні угруповання армії “Центр”. Ось короткий зміст запланованої радянським керівництвом операції.
Битва за Москву 1941-1942 рр. почалася в ніч з 5 грудня на 6-е. По всьому фронту зроблено потужний контрнаступ. Початок битви під Москвою і активного наступу радянських військ стало несподіванкою для фашистів. В результаті ворог був відкинутий на 120 – 150 км. від столиці. У грудні звільнені Твер і Калуга. Але, найважливіше значення битви під Москвою полягає в спростуванні міфу про непереможність військ вермахту. Війська фашистів вперше зазнали серйозних втрат.
Підсумки битви під Москвою надихнули радянських солдатів і весь народ СРСР. Варто відзначити, що ця битва мала величезне значення не тільки для ходу Великої Вітчизняної, але і Другої Світової війни. Імена героїв битви за Москву пам’ятають і сьогодні. Це Зоя Космодем’янська, Віктор Талалихин, Тимофій Лаврищев, Василь Клочков і багато інших.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)