АНДРІЄВСЬКИЙ МИТРОФАН
АНДРІЄВСЬКИЙ МИТРОФАН (1842, Канів, тепер Черкаської обл. – 26.05.1887, Катеринослав, тепер Дніпропетровськ) – філолог – медієвіст, педагог і культурно-освітній діяч. Брат О. Андрієвського. Після закінчення Київського університету (1862) викладав російську словесність у Рівному, Коростишеві, в 70-х роках – у Катеринославі. З 1885 р. – інспектор народних училищ у Мелітополі.
М. Андрієвський – автор праці, присвяченої “Слову о полку Ігоревім”, “Дослідження тексту пісні Ігорю Святославичу” (Катеринослав, 1879-1880). Як фольклорист він відомий грунтовним дослідженням думи “Втеча трьох братів з города Азова, із турецької неволі” (“Козацька дума про трьох азовських братів у переказі з поясненнями та розбором її”. Одеса, 1884), у якій докладно аналізує текст і подає науковий коментар. Досліджував також літописні топоніми у зіставленні їх з існуючими топографічними реаліями.
Літ.: Сумцов II. Современная малорусская зтнография // Киев. старина. 1892. № 12.
С. Мотовиловець
Related posts:
- АНДРІЄВСЬКИЙ ОЛЕКСІЙ АНДРІЄВСЬКИЙ ОЛЕКСІЙ (псевд. і крипт. Андыбер, Дон-Кихот Не-Ламанчский, Каневский А., Канівець Ол., Канівський та ін.; 28.03.1845, Канів, тепер Черкаської обл. – 22.07.1902, Київ) – історик, фольклорист, літератор, педагог, громадсько-культурний діяч. Брат М. О. Андрієвського. Народився в сім’ї вчителя Канівського повітового дворянського училища. Після закінчення Київської гімназії навчався на історико-філологічному факультеті Київського університету, де в той […]...
- ДОВГАЛЕВСЬКИЙ МИТРОФАН ДОВГАЛЕВСЬКИЙ МИТРОФАН (світське ім’я Михайло, рр. нар. і см. невід.) – культурно-освітній діяч, письменник, одна з найвизначніших постатей літератури українського бароко. Навчався, очевидно, в Київській академії, з 1735 р. викладав у ній синтаксиму, в 1736- 1737 рр. – поетику. Залишив після себе знаменитий курс поетики “Сад поетичний”, що вважається класичним зразком барокової поетики, де риси […]...
- Інтертекстуальність Інтертекстуальність (фр. intertextualite – міжтекстовість) – міжтекстові співвідношення літературних творів. Полягає у: 1) відтворенні в літературному творі конкретних літературних явищ інших творів, більш ранніх, через цитування, алюзії, ремінісценції, пародіювання та ін.; 2) явному наслідуванні чужих стильових властивостей і норм (окремих письменників, літературних шкіл І напрямів) – тут мають місце всі різновиди стилізації. Терміном “І.” користуються […]...
- Короткий переказ – Маруся Богуславка – УКРАЇНСЬКІ НАРОДНІ ДУМИ На Чорному морі, на білому камені стоїть кам’яна темниця, а в ній перебуває в неволі сімсот козаків. Світу Божого, сонця праведного вони не бачать, втратили лік дням. Аж ось прибуває до них дівка-бранка, Маруся, попівна Богуславка та й питає, чи знають вони, який день нині в їхній землі. Бідні невільники не знають, а Маруся їм […]...
- Драматична поема Драматична поема – невеликий за обсягом віршований твір, в якому поєднуються жанрові форми драми та ліро-епічної поеми. В основу Д. п. закладається внутрішній динамічний сюжет – власне, конфлікт світоглядних та моральних принципів при відсутності панорамного тла зовнішніх подій, перевазі ліричних чинників над епічними та драматичними. У світовій літературі Д. п. відома з творів Й.-В. Гете […]...
- Скорочено – ДУМА ПРО МАРУСЮ БОГУСЛАВКУ – НАРОДНІ ДУМИ “На Чорному морі, на камені біленькому”, стояла темниця кам’яна, де вже тридцять літу неволі пробувало сімсот козаків, “бідних невольників”. Прийшла до них дівка-бранка Маруся, попівна Богуславка І запропонувала відгадати, який тепер день у рідній землі християнській. Козаки-невольники відповіли, що давно вже забули, які там дні у рідній стороні. Маруся сказала, що завтра Святий Великдень. Зачувши […]...
- ЗНО – Народні думи – Народний епос – Усна народна творчість 3.2. Народні думи “Дум. – безсмертні пам’ятки, створені генієм самого народу” (І. Франко). Думи – великі пісенно-розповідні твори переважно героїчного змісту про важливі історичні події (найчастіше про боротьбу українського народу проти іноземних загарбників). Близькі до історичних пісень і билин за тематикою, але пісня виконується співом, дума і билина – речитативом (проказуванням) під супровід кобзи, бандури […]...
- Южно-русский сборник “Южно-русский сборник” – український альманах, виданий 1848 А. Метлинським у Харкові. Після передмови і статті про український правопис подано твори А. Метлинського – “Бандура”, “Козачі поминки”, “Сирітка” та “Козацька смерть” (за Ф. Челаковським); М. Петренка – “Думи мої, думи мої, де ви подівались…”, “Дивлюсь я на небо…”, “Весна”, “Слов’янськ”, “Тебе не стане в сих містах…”, […]...
- ДУМА-ЦЯЦЯ – ВОЛОДИМИР САМІЙЛЕНКО Чи є в світі молодиця, Як та Дума чорнолиця? Бережіться, добрі люде, – Всім тепера лихо буде. Дума серце, Дума любка, Дума патрана голубка, Дума смирна, як ягничка, Дума цяця-молодичка. Гей, суспільності вершечки, Поживайте пиріжечки, І казенні, і приватні, Смачні, теплі, ще й безплатні. Попоївши, спіть у просі; Вам нема страху в запросі, Не насупить […]...
- Думи та історичні пісні – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ Важливу сторінку української народної словесності становлять думи та історичні пісні. Вони представляють масштабну епічну картину історичного життя українського народу. Думами називають епічні та ліро-епічні твори на історико-героїчну та соціально-побутову тематику, які виконуються речитативом під акомпанемент кобзи, бандури або ліри. Дума як жанр народної поезії сформувалась у XV ст. Найдавніші повні записи дум відомі ще з […]...
- Жінка-полонянка Маруся Богуславка (за народною думою) – твір з української літератури Дума про Марусю Богуславку відтворює ті часи, коли український народ боровся проти турецьких і татарських загарбників, які спустошували міста й села, гнали в неволю наш народ. Це була тяжка доба для України. Особливо хвилює своєю яскравістю образ турецької полонянки Марусі Богуславки, яка щиро переймається долею своїх єдинокровних братів-козаків і випускає їх на волю. Це один […]...
- Шкільний твір на тему – Наша пісня, наша дума Наша пісня, наша дума Не вмре, не загине… Т. Шевченко “Роздавав Бог скарби усім країнам, але забув Україну. Підійшла вона до нього та спитала: “А що ж мені даси, батьку?” Замислився Бог, адже роздав уже всі свої скарби, і сказав: “Нехай буде пісня…” І стала пісня частиною життя України…” Не менше значення мали для українського […]...
- РІДНА МОВА (Скорочено) – МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ Як гул століть, як шум віків, Як бурі подих,- рідна мова, Вишневих ніжність пелюстків, Сурма походу світанкова, Неволі стогін, волі спів, Життя духовного основа. Цареві блазні і кати, Раби на розум і на вдачу, В ярмо хотіли запрягти Її, як дух степів, гарячу, І осліпити, й повести На чорні торжища, незрячу, Хотіли вирвати язик, Хотіли […]...
- МАРКЕВИЧ ОЛЕКСІЙ МАРКЕВИЧ ОЛЕКСІЙ (17.03.1847, м. Смош, тепер с. Прилуцького р-ну Чернігівської обл. – 30.06.1903, Одеса) – фольклорист, літературознавець, історик-архівіст. За походженням із старовинного козацького роду Марковичів (Маркевичів), який залишив глибокий слід в українській історії та культурі. 1869 р. закінчив філологічний факультет Новоросійського університету (Одеса). У 1890 – 1895 рр. працював там викладачем, а пізніше – професором. […]...
- Зображення козацької звитяги (за поемою “Гамалія”) – ІІ варіант – 8 клас – ТАРАС ШЕВЧЕНКО Великий Кобзар був справжнім патріотом своєї землі, свого народу. Найвизначнішою рисою українського народу Тарас Шевченко вважав волелюбність. Кобзар не знаходив ідеалу національного існування в тодішньому суспільстві. Україна мусила втрачати свою культуру та мову, підкоряючись гніту царської Росії. Отже, поет дивився на минуле рідної землі як на повчальний приклад не тільки для сучасників, а й для […]...
- Адаптація тексту Адаптація тексту (лат. adapto – пристосовую) – спрощення^ тексту літературного твору, пристосування його для сприйняття дітьми або малопідготовленими читачами. А. т. широко застосовується при вивченні іноземних мов. А. т. творів художньої літератури вимагає збереження стилю письменника, оснащення елементів, що не піддаються адаптуванню, необхідними поясненнями. Прикладом А. т. є оповідання Марії Пригари за мотивами українських народних […]...
- Доповідь на тему “Місто Одеса” У міста-героя Одеси є безліч назв. Південна столиця, Перлина у моря, Одеса-мама, і всі ці поетичні назви належать Одесі. Це воістину унікальне місто. Тут відмінний морський клімат, степ межує з морем, в цьому місті живуть веселі і життєрадісні люди. Одеські пам’ятки культури здатні зачарувати будь-якої людини своєю красою та історичною цінністю. Історія цього міста багата […]...
- Показ мужності, відваги запорожців у поемі “Гамалія” – ІІ варіант – 8 клас – ТАРАС ШЕВЧЕНКО Т. Шевченко присвятив усе своє життя служінню Батьківщині. Він любив природу рідного краю, його історію, фольклор, але найбільше земляків – простих людей. Зростаючи серед селян, він з власного досвіду знав їх важке і принизливе становище. У багатьох своїх творах Кобзар закликав українців до національного відродження, нагадував про їхнє славне історичне минуле. Величні для нашого народу […]...
- Невичерпне джерело усної народної творчості. Дума “Втеча трьох братів з города Азова, з турецької неволі” Тема. ПЧ № 1. Невичерпне джерело усної народної творчості. Дума “Втеча трьох братів з города Азова, з турецької неволі”. Мета: опрацювати зміст думи; навчити виділяти в ній найнапруженіші епізоди, висловлювати власні міркування з приводу прочитаного; зацікавити минулим українського народу; виховувати в учнях найкращі моральні якості. Обладнання: різні варіанти текстів думи “Втеча трьох братів з города […]...
- Синтаксис – що це таке? Синтаксис (наголос на першому “b”) це розділ мовознавства, що вивчає побудову фраз і речень. У перекладі з грецької “синтаксис” означає “побудова, порядок”. Синтаксис займається розбором речень, порядком слів, їх роллю в реченнях, а також словосполученнями і фразеологізмами. Аналіз речення з точки зору його граматичної побудови (підмет і присудок і інше) називається “синтаксичним аналізом” і є […]...
- Дума – ЛІРО-ЕПОС ТА ІНШІ МІЖРОДОВІ Й СУМІЖНІ УТВОРЕННЯ – РОДИ І ЖАНРИ ЛІТЕРАТУРИ Дума – ліро-епічний, віршовий твір, особливий різновид фольклорних епічних пісень, в яких оспівується героїчне історичне минуле українського народу, переважно часів визвольної боротьби, очолюваної козацтвом, або його побут і моральні переконання. Генетично думи сходять до похоронних голосінь, історичних пісень та балад, від яких у процесі суспільного розвитку виокремлюються в самостійний жанр. В широкий обіг термін “дума” […]...
- ДУМА Дума – ліро-епічний, віршовий твір, особливий різновид фольклорних епічних пісень, в яких оспівується героїчне історичне минуле українського народу, переважно часів визвольної боротьби, очолюваної козацтвом, або його побут і моральні переконання. Генетично думи сходять до похоронних голосінь, історичних пісень та балад, від яких у процесі суспільного розвитку виокремлюються в самостійний жанр. В широкий обіг термін “дума” […]...
- Відображення в народних думах та піснях героїчної боротьби за волю запорозького козацтва – твір з української літератури Така вже доля української землі, що впродовж століть вона не знала спокою від численних ворогів, які шматували і нівечили її, руйнуючи міста і села, поневолюючи людей. Ці трагічні сторінки історії розгортаються перед нами у народних думах та піснях. Зокрема, значну частину фольклорних творів присвячено героїчній боротьбі славетних українських лицарів за волю, оборонців рідного краю – […]...
- МАКАРОВСЬКИЙ МИХАЙЛО МАКАРОВСЬКИЙ МИХАЙЛО (1773 – 20.09.1846, м. Гадяч, тепер Полтавської обл.) – поет. Походив з родини флотського священика. Закінчив Полтавську, духовну семінарію. Працював учителем Гадяцької повітової школи. У 40-х роках написав поеми “Наталя, або Дві долі разом” і “Гарасько, або Талан і в неволі”. Першу з них дослідники вважають своєрідним українським варіантом “Германа і Доротеї” Й. […]...
- Парафраза, або Парафразис Парафраза, або Парафразис (грецьк. paraphrasis – опис, переказ) – переказ своїми словами чужих думок, текстів. В одному випадку це може бути адаптований виклад міфологічного чи літературного тексту у скороченій формі, як-от роман Ф. Рабле “Гаргантюа і Пантагрюель” у стислому переказі Ірини Сидоренко. Другий випадок можна проілюструвати творами Т. Шевченка (“Ісайя. Глава 35”, “Осія. Глава XIV” […]...
- УСТИЯНОВИЧ КОРНИЛО УСТИЯНОВИЧ КОРНИЛО (1839, с. Вовків, тепер Пустомитівського р-ну Львівської обл. – 22.07.1903, с. Довге, тепер Стрнйського р-ну Львівської обл.) – письменник, художник, громадський діяч. Старший син М. Устияновича. Навчався у Віденській академії образотворчих мистецтв (1858-1863). Художник – монументаліст, який романтично опрацював історичні (“Василь Теребовельський”, “Козацька битва”) й біблійні (“Мойсей”, “Христос перед Пілатом”) теми, портретист (портрети […]...
- Характеристика Петра Мелехова в романі “Тихий Дон” Петро Мелехов – старший брат Григорія Мелехова, головного героя роману-епопеї Шолохова “Тихий Дон”. Він багато в чому нагадує матір, зовсім несхожий на свого брата турецької крові. Немає в ньому і тих рис характеру, які були притаманні роду Мелехова. Особистість Петро не викликає негативних почуттів, поки родина живе тихо і мирно. Він дуже любить свою сім’ю. […]...
- Парки та сквери Одеси Одеса – чорноморське місто, найбільший порт України. Одеса є також культурним, науковим, курортних, промисловим і транспортним центром. Курортна зона тягнеться на багато кілометрів уздовж узбережжя Чорного моря. Численні готелі та мотелі в Одесі приваблюють безліч туристів з усього світу. Одеса була заснована в 1794 році Катериною II. В давнину тут розташовувалася грецька колонія, греків змінили […]...
- Твір на тему – Петро Сагайдачний Славний гетьман України Петро Конашевич-Сагайдачний народився в Галичині, у Самбірському повіті. Його батько був заможним шляхтичем, тому хотів дати синові найкращу освіту в Острозькій школі. Вчився там Петро 8 років. І, мабуть, там дістав прізвище Сагайдачний за хорошу стрільбу з лука. У 1614 році Петро разом із кількома товаришами потрапив до Січі. А у 1616 […]...
- Зразок шкільного твору – ОБРАЗ МАРУСІ БОГУСЛАВКИ ЯК УТІЛЕННЯ ВІРНОСТІ РІДНІЙ ЗЕМЛІ – 8 КЛАС Варіант 1 1. Історія, виспівана кобзарями. 2. Образ Марусі Богуславки в однойменній думі. 3. Вірність рідній землі – найвища цінність. Варіант 2 1. Думи в історії розвитку української культури. 2. Бранка, що рятувала інших полонених. 3. “Уже я потурчилася, побусурменилася”. ЕПІГРАФИ ДО ТВОРУ Чого тужиш, калинонько, Головоньку нахиляєш? Чого плачеш, дівчинонько, Сльозами ся заливаєш? Ци […]...
- Короткий зміст Корнель “Горацій” Колись Рим і Альба були союзниками. Тепер же дружба розладналася. Альбанське військо підійшло до стін Рима і жадає бою. Дружина римлянина Горація, Сабіна, в сум’ятті: сьогодні вирішується доля її рідної Альби і трьох її братів Куріаціїв. Вони повинні будуть битися проти її чоловіка Горація. Камілли, сестри Горація, теж важко. Один з братів Куріацій, її наречений. […]...
- Зображення величі і краси козацької звитяги у творчості Т. Шевченка – І варіант – ТАРАС ШЕВЧЕНКО – 9 клас Сини мої, сини мої! На ту Україну Дивітеся: ви за неї Й я за неї гину. Т. Шевченко Як справжній патріот, Т. Г. Шевченко вважав визначною рисою свого народу його волелюбність. Тому, не знаходячи ідеалу національного існування в сучасному, коли Україна була змушена підкорюватися більшій силі, втрачала свою національну культуру, мову, поет дивився на минуле […]...
- МАРУСЯ БОГУСЛАВКА – МАРУСЯ БОГУСЛАВКА – ЛЕГЕНДАРНА ГЕРОЇНЯ – УКРАЇНСЬКІ НАРОДНІ ДУМИ – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ – Підручник – Українська література 8 клас – О. М. Авраменко – Грамота 2016 рік Що на Чорному морі, На камені біленькому, Там стояла темниця кам’яная. Що у тій-то темниці пробувало сімсот козаків, Бідних невільників. То вони тридцять літ у неволі пробувають, Божого світу, сонця праведного у вічі собі не видають. То до їх дівка-бранка, Маруся, попівна Богуславка, Приходжає, Словами промовляє: “Гей, козаки, Ви, біднії невільники! Угадайте, що в нашій […]...
- ДУМИ – ГЕРОЇЧНИЙ ЕПОС МОДУЛЬ 3 ГЕРОЇЧНИЙ ЕПОС ДУМИ 3.1.1-3.1.2. Виникнення і розвиток дум. Особливості композиції. Тематика дум. Думи – це самобутні епічні та ліро-епічні твори про боротьбу українського народу проти поневолювачів, суспільно-політичне і побутове життя людей, які виконувались у супроводі кобзи, бандури чи ліри. Відомі фахівці М. Грицай і Г. Нудьга зауважували, що дума генетично пов’язана з похоронним […]...
- Перлина українського народного епосу – дума “Маруся Богуславка” – Зразок твору – ІСТОРИЧНІ ПІСНІ – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА – 8 КЛАС Дума про Марусю Богуславку заснована на реальних історичних подіях. Вона відтворює ті часи, коли український народ боровся проти турецьких і татарських загарбників, які спустошували міста й села, гнали в неволю наш народ. Це була тяжка доба для України. Маруся Богуславка – легендарна українська героїня XVI-XVII сторіч. Це об раз жінки, у якому втілені високі патріотичні […]...
- Доповідь про місто Одеса Знамените місто Одеса є одним з великих міст України, яке розташоване на узбережжі Чорного моря. Його територія населена людьми різних національностей: українцями, росіянами, болгарами, євреями і загальна чисельність населення становить понад 1 мільйон 200 тисяч жителів. Одеса велике портове міста, де розміщена військово-морська база військ України. Це і курортне місто з безліччю санаторіїв, пансіонатів, будинків […]...
- КАЗКИ БРАТІВ ГРІММ – ЯКОБ і ВІЛЬГЕЛЬМ ГРІММ – КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ Історія створення “…Як багато з того, що цвіло в давніші часи, уже немає нині, ба навіть самих спогадів про це вже майже не лишилося. Щоправда, живуть у народі пісні, легенди та перекази, нині видано кілька книжечок з цієї тематики, а тепер побачать світ і ці казки для дітей та родини… Що стосується способу збору казок […]...
- ПЕРЕЛІК МОЖЛИВИХ ТЕМ – КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ – 5 клас 1. Жанрова специфіка фольклорної і літературної казки. 2.Індійська народна казка “Фарбований шакал”. 3.Японська народна казка “Момотаро, або Хпопчик-Персик”. 4. Пригоди Хлопчика-Мізинчика (за японською народною казкою “Іссумбосі, або Хлопчик-Мізинчик”). 5. Дивовижний художник Малян (за китайською народною казкою “Пензлик Маляна”). 6. Сміливий Сіндбад-Мореплавець (за арабською народною казкою “Сіндбад-Мореплавець” (третя подорож)). 7. Дружба – найголовніша запорука порятунку (за […]...
- ШИШАЦЬКИЙ-ІЛЛІЧ ОЛЕКСАНДР ШИШАЦЬКИЙ-ІЛЛІЧ ОЛЕКСАНДР (1828, м. Олішевка, тепер с. Красилівка Козелецького р-ну Чернігівської обл. – 02.03.1859, Чернігів) – фольклорист, етнограф, поет. Народився в сім’ї священика. Закінчив Чернігівську духовну семінарію. Працював писарем у Чернігівському губернському правлінні. Під впливом знайомства з М. Білозерським, П. Кулішем та іншими українськими діячами записував народну творчість, збирав етнографічні матеріали, багато з яких надсилав […]...
- Редиф Редиф (араб. – букв.: “той, хто сидить за вершником”) – повторювання слова або кількох слів наприкінці кожного рядка в тюркомовній, арабській класичній та сучасній східній поезії, поширене, скажімо, в газелі. Застосований у першому бейті, Р. без будь-яких змін має перейти весь вірш, як в одному з творів Гафіза, перекладеному В. Мисиком: Днів, що з друзями […]...