Home ⇒ 👍Твори на вільну тему ⇒ Южно-русский сборник
Южно-русский сборник
“Южно-русский сборник” – український альманах, виданий 1848 А. Метлинським у Харкові. Після передмови і статті про український правопис подано твори А. Метлинського – “Бандура”, “Козачі поминки”, “Сирітка” та “Козацька смерть” (за Ф. Челаковським); М. Петренка – “Думи мої, думи мої, де ви подівались…”, “Дивлюсь я на небо…”, “Весна”, “Слов’янськ”, “Тебе не стане в сих містах…”, “Чого ти, козаче, чого ти, бурлаче…”, “Іван Кучерявий” та ін.; С. Александрова – українське повір’я “Вовкулака”; М. Макаровського – поема “Наталя, або Дві долі разом” і віршована повість “Гарасько, або Талан і в неволі”; Г. Квітки-Основ’яненка – повість “Щира любов”. Подано і біографічні довідки про кожного письменника.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Related posts:
- Малорусский литературный сборник “Малорусский литературный сборник” – одне з перших літературних українських видань збірникового типу, з’явилося в Саратові (1859) в упорядкуванні Д. Мордовця, за участю М. Костомарова. Тут друкувалися: поема “Козаки і море” Д. Мордовця, його переклад “Вечора проти Івана Купала” М. Гоголя, а також поезії М. Костомарова (“Брат із сестрою”, “Зірка”, “Ластівка” та ін.), ряд казок (“Коза-дереза”, […]...
- Михайло Миколайович Петренко – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС (кінця XVIII – перших десятиліть XIX ст. (1798-1840 pp.) Творча спадщина Михайла Миколайовича Петренка, що дійшла до нашого часу, налічує лише 19 поетичних творів. Вони були надруковані в альманасі “Сніп” (1841 р.), у збірнику “Молодик” (1843 р.) та окремою добіркою “Думи та співи” в “Южном русском сборнике” (1848 p.). Творчість М. Петренка жанрово різноманітна: у його доробку є вірші про кохання (“Тебе не стане […]...
- Малороссийский сборник повестей, сцен, рассказов и водевилей известных малороссийских писателей “Малороссийский сборник повестей, сцен, рассказов и водевилей известных малороссийских писателей” (Москва, 1899). У збірнику були надруковані твори українських класиків XIX ст. – Т. Шевченка (“Перебендя”, “Катерина”), П. Куліша (“Сіра кобила”, “Орися”), Г. Квітки-Основ’яненка (“Через що люди бідніють та що їм треба робити?”), Марка Вовчка (“Ледащиця”, “Викуп”), О. Стороженка (“Як бог дасть, то й у вікно […]...
- Складка “Складка” – український літературно-художній альманах, виданий 4-ма випусками (1887, 1893, 1896 – у Харкові, 1897 – у С.-Петербурзі). Перші два редагував В. Александров, наступні – К. Білиловський. Перший випуск містив поезії В. Александрова, К. Білиленського, В. Самійленка, Я. Жарка та ін., оповідання Б. Грінченка (“Одна, зовсім одна!”), К. Білиловського (“Загублене життя”), Ганни Барвінок (“П’яниця”). Оригінальні […]...
- Русский анархізм Поряд з більшовизмом в Росії існувало і ще одне ліворадикальний течія – анархізм. Його прихильники, відмежовуючись від усіх інших політичних вчень, закликали до повалення не тільки існуючого російського самодержавного держави, а й до знищення держави взагалі, оскільки, на їхню думку, будь-яка держава обмежує свободу людини. Найбільш видні представники анархізму в Росії – Бакунін Михайло Олександрович […]...
- Сніп. Український новорічник “Сніп. Український новорічник” – альманах, виданий 1841 в Харкові стараннями О. Корсуна. Крім оригінальних віршів (“Писулька до кума”, “Блискавка”, “Коханка”, “Зрада”), поетичних обробок українських повір’їв та перекладів з чеської О. Корсуна, надруковано трагедію “Переяславська ніч”, оригінальні вірші та переспіви з Дж. Байрона і “Краледвірського рукопису” М. Костомарова, ліричні пісні М. Петренка (“Дивлюсь я на небо […]...
- Героїчний народний епос Героїчний народний епос – збірна назва фольклорних творів різних жанрів (колядки, думи, історичні (козацькі, гайдамацькі, опришківські, стрілецькі, повстанські та ін.) пісні, казки, легенди, перекази), в яких відображена воля, завзаття народу у боротьбі з ворогом, злом, кривдою, соціальним і національно-релігійним гнітом, прославляються розум, сила, мужність воїнів, богатирів, народних месників. У вужчому розумінні вислову український Г. н. […]...
- Чорнобильського катастрофа в українській літературі – ПРАКТИКУМ 1. Передчуття трагічної події в творах українських літераторів. Пророча стаття Л. Ковалевської про негаразди на станції, яка з’явилась в “Літературній Україні” за місяць до аварії. 2. Чорнобильська тема в поезії та прозі (І. Драч, Б. Олійник, B. Яворівський). 3. Документальні книги Ю. Щербака “Чорнобиль” та лауреата Нобелівської премії з літератури С. Алексієвич “Чорнобиль: хроніка майбутнього”. […]...
- ПЕТРЕНКО МИХАЙЛО ПЕТРЕНКО МИХАЙЛО (1817, м. Слов’янськ, тепер Донецької обл. – 25.12.1862, м. Лебедин, тепер Сумської обл.) – поет харківської школи романтиків. Походив із дворян. У 1836 – 1841 рр. навчався в Харківському університеті. На основі нових пошуків дослідники висунули гіпотезу про причину раптового припинення літературної діяльності М. Петренка і репресії царату у зв’язку з доносом про […]...
- АЛЕКСАНДРОВ СТЕПАН АЛЕКСАНДРОВ СТЕПАН (90-ті роки XVIII ст., с. Цареборисів, тепер Червоний Оскіл Ізюмського р-ну Харківської обл. – 1846, с. Гракове, тепер Чугуївського р-ну тієї ж обл.) – поет. Батько В. Александрова. Закінчив Харківський колегіум, був священиком спочатку у рідному селі, згодом у с. Бугаївці поблизу м. Ізюм. За рік до смерті переведений у військове поселення Гракове. […]...
- МАКАРОВСЬКИЙ МИХАЙЛО МАКАРОВСЬКИЙ МИХАЙЛО (1773 – 20.09.1846, м. Гадяч, тепер Полтавської обл.) – поет. Походив з родини флотського священика. Закінчив Полтавську, духовну семінарію. Працював учителем Гадяцької повітової школи. У 40-х роках написав поеми “Наталя, або Дві долі разом” і “Гарасько, або Талан і в неволі”. Першу з них дослідники вважають своєрідним українським варіантом “Германа і Доротеї” Й. […]...
- ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ. ПОЕМА ЕНЕЇДА – ЛІТЕРАТУРА кін. XVIII – 70-90-ті рр. XIX ст 45. Іван Котляревський. Поема “Енеїда”. 46. Іван Котляревський. П’єса “Наталка Полтавка”. 47. Григорій Квітка-Основ’яненко. Повість “Маруся”. 48. Тарас Шевченко – основоположник сучасної української літератури. 49. Тарас Шевченко. Вірш “До Основ’яненка”. 50. Тарас Шевченко. Образи у поемі “Катерина”. 51. Тарас Шевченко. Поема “Гайдамаки”. 52. Тарас Шевченко. Поема “Кавказ”. 53. Тарас Шевченко. Поема “Сон” (“У всякого своя […]...
- Скорочено – ДУМИ МОЇ, ДУМИ МОЇ… – ТАРАС ШЕВЧЕНКО – 8 КЛАС Думи мої, думи мої, Лихо мені з вами! Нащо стали на папері Сумними рядами?.. Чом вас вітер не розвіяв В степу, як пилину? Чом вас лихо не приспало, Як свою дитину?.. Бо вас лихо на світ на сміх породило, Поливали сльози… чом не затопили, Не винесли в море, не розмили в полі?.. Не питали б […]...
- Гайдамацькі пісні Гайдамацькі пісні – історичні пісні часів визвольної боротьби проти польського і московського гніту у XVIII – на початку XJX ст. в Центральній та Лівобережній Україні. Назву дістали від слова “гайдамака”, яке в турецькій мові означає бунтівливу людину. Історія визвольної боротьби відображена у численних Г. п. про втечу селян у степи, перехоплення і покарання втікачів, про […]...
- Рідна стріха “Рідна стріха” – ілюстрований літературний збірник, упорядкований Василем Лукичем (псевдонім В. Левицького) і виданий 1894 у Львові коштом товариства “Просвіта”. До нього включені художні твори різних жанрів, що друкувалися в календарі товариства “Просвіта” на 1894. З поетичних творів подано історичну поему С. Руданського “Павло Апостол”, вірші П. Граба (псевдонім П. Грабовського). “Самотні пісні і думки” […]...
- Летопись Екатеринославской ученой архивной комиссии “Летопись Екатеринославской ученой архивной комиссии” – науковий, філологічно-археологічний збірник, видавався губернською вченою комісією у Катеринославі (нині – Дніпропетровськ) за редакцією А. Синявського. Всього з’явилося десять випусків (1904-15). Крім матеріалів, що стосуються історичної минувшини України, передовсім Запорозької Січі, тут публікувалися статті про І. Манжуру, М. Мізка та ін., дослідження І. Огієнка (“Научные знания в “Ключе разумения…” […]...
- ЗБУЛОСЯ… – ТАРАС ШЕВЧЕНКО (1814-1861) – СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ Уже протягом 1839 року Тарас Григорович почав ретельно укладати першу збірочку своїх поезій. “Людина, подиву гідна”, – ще і ще раз наголошував Євген Гребінка. А 1840 року сталася подія, що не лише близьким друзям, але й усьому світові засвідчила: народився Поет. Його голос змусив бодай на мить завмерти пихатий, зманіжений і розбещений Петербург. Ця мить […]...
- “Чого ти, козаче, чого ти, бурлаче…” – Михайло Петренко Чого ти, козаче, чого ти, бурлаче, Як вітер осінній в діброві заплаче, Головоньку схилиш, слізьми обіллєшся, Від думки, від горя у поле плетешся? Хіба ж ти, козаче, із вітром здружився, Що вітер заплакав, а ти й зажурився; Хіба тобі ні з ким ділитися горем, Як тільки що з вітром, як тільки що з полем? Чого […]...
- Образи народних героїв Богдана Хмельницького та Івана Богуна (“Дума про Івана Богуна”) Багатостраждальний український народ зазнав чимало знущань та наруги від татаро-турецьких загарбників, але не менше й від польсько-панської агресії. Частина України вже входила до польського королівства, але поляки не залишали надії заволодіти всією Україною, підкорити собі її волелюбний народ. Знемагала скривавлена, спустошена українська земля, але мужні її захисники – українські козаки – вели героїчну боротьбу проти […]...
- Твір на тему – Співзвучність поезії І. Я. Франка з народнопісенною творчістю Іван Якович Франко – геніальний поет, чиї вірші справляють на читачів велизне враження. Коли читаєш їх, здається, що слухаєш розповідь Титана про недолю нашого народу, чуєш його громові заклики “до бога нового”, бачиш його серці, сповнене безмежної любові до всіх скривджених, віри й надії на краще майбутнє. Окрім того, що І. Франко – визнаний майстер […]...
- Четьї-Мінеї “Четьї-Мінеї” (києво-руське “четій” – призначений для читання, грецьк. menaisos – місячний) – середньовічні церковно-літературні збірники, де подано сюжети житій святих, тексти “слів” та повчань; розташовані за днем і місяцем вшанування певного святого, призначені для відповідного читання. Запровадилися у Візантії (Симеон Метафраст, IX ст.), а відтак у Болгарії (“Супрасльський збірник”, X ст.), згодом – у Київській […]...
- ПЛАН – ЛЬЮЇС КЕРРОЛ, М. ЦВЕТАЕВА – СИЛА ТВОРЧОЇ УЯВИ – 5 клас Повість як літературний жанр 1. Поняття про повість. (Повість – епічний твір середньої форми. Посідає проміжне місце між романом і оповіданням.) 2. Особливості повісті. (Більший об’єм порівняно з оповіданням; розгорнутий сюжет; більша кількість другорядних персонажів, повніша та глибша їх характеристика; наявність описів.) 3. Письменники, що працюють у жанрі повісті. (Ч. Діккенс “Різдвяна пісня в прозі”, […]...
- Ораторська проза Ораторська проза – живе мовлення, що зазнало художньої обробки. Відома давнім літературам Близького Сходу (“Повість про Ахікару”), Китаю (“Промови царств”), але найповніше розвинулася в давній Греції (V-IV ст. до н. е.) та Римі (І ст. до н:е.) завдяки Сократу, Демосфену, Ціцерону, Апулею. О. п. пережила різні стильові віяння (азіанізм, аттикізм тощо). В добу середньовіччя вона […]...
- ХАРАКТЕРНІ РИСИ ТА ОЗНАКИ БАРОКО Й КЛАСИЦИЗМУ – Бароко – напрям у мистецтві та літературі, який охоплює в Україні період XVII-XVIII ст. √ Основні риси бароко: – посилення ролі церкви і держави, поєднання релігійних і світських мотивів, образів: – мінливість, поліфонічність, ускладнена форма; – тяжіння до різких контрастів, метафоричності, алегорій; – прагнення вразити читача пишнотою і барвистістю стилю, риторичним оздобленням твору; – […]...
- Дніпро “Дніпро” – щомісячний літературно-художній та громадсько-політичний ілюстрований журнал. Почав виходити в 1927 у Харкові під назвою “Молодняк”. Засновник – ЦК ЛКСМУ. З 1935 видається у Києві. У 1937 перейменований на “Молодий більшовик”, з 1944 – “Дніпро”. З 1992 “Д.” – літературно-художній та суспільно-політичний журнал, засновниками якого є Український фонд культури, AT “Компанія “Рось”, трудовий колектив […]...
- Чумацькі пісні Чумацькі пісні – тематична група української станової (суспіль-но-побутової) лірики, зміст якої відображає життя і побут чумацтва – популярного промислу українців ще з княжих часів. Основна його функція полягала у транспортуванні на великих просторах України і сусідніх землях найнеобхідніших продуктів – солі, риби, різного краму з інших країн, які, зі свого боку, потребували українського хліба, меду, […]...
- ДО ОСНОВ’ЯНЕНКА (1839) – ТАРАС ШЕВЧЕНКО (1814-1861) – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Послання (Скорочено) Б’ють пороги; місяць сходить, Як і перше сходив… Нема Січі, пропав і той, Хто всім верховодив! Нема Січі; очерети У Дніпра питають: “Де-то наші діти ділись, Де вони гуляють?” Чайка скиглить літаючи, Мов за дітьми плаче; Сонце гріє, вітер віє На степу козачім. На тім степу скрізь могили Стоять та сумують; Питаються у […]...
- УЖЕВИЧ ІВАН УЖЕВИЧ ІВАН (рр. нар. і см. невід.) – мовознавець XVII ст., поет. Походив із західних районів України (Волині або Наддністрянщини). Восени 1637 р. став студентом Краківського університету. 1641 р. надрукував у Кракові віршований панегірик польською мовою на честь молодоженців Пришленських. Після цього 2-3 роки навчався на богословському факультеті Паризької Сорбонни. Є припущення, що потім деякий […]...
- ПЕКАЛІД СИМОН ПЕКАЛІД СИМОН (Пенкаля, Пенкальський; бл. 1567, м. Олькуш, Польща – після 1601, там же) – поет. Навчався в Краківському університеті, де 1589 р. здобув ступінь бакалавра. Згодом прибув до Острога, працював при дворі князя Костянтина, за що був звинувачений у сприянні іновірцям і прозваний “русином”. Автор латиномовної поеми “De Bello Ostrogiano” (“Про Острозьку війну”, 1600), […]...
- Жанри літератури Жанри літератури – історично сформовані групи літературних творів, які виділяються за формальними або змістовним ознакам. Важливо, що літературні жанри виділяються чисто “літературної” сутності, одним із центральних елементів якої є риторика; література – це все-таки мистецтво. На відміну від неї, фольклорні жанри характеризувалися на основі культових ознак, а не словесних: фольклор спочатку був частиною релігійно-магічної сфери. […]...
- ЛУКАШЕВИЧ ПЛАТОН ЛУКАШЕВИЧ ПЛАТОН (1806, с. Березань, тепер смт. Баришівського р-ну Київської обл. – 1887, там само) – фольклорист і етнограф, видавець. Народився в родині поміщика, закінчив Ніжинську гімназію вищих наук (однокласник М. Гоголя), Одеський ліцей (1828). Замолоду побував за кордоном, де в Празі познайомився з В. Ганкою і Я. Колларом, під впливом яких розпочав студії з […]...
- Епос Епос (грецьк. epos – слово, розповідь) – багатозначний термін, який означає за літературною традицією оповідну поезію, зароджену в глибокій минувшині як форму зображення героїчних учинків певного персонажа, важливих подій тощо (“Іліада” та “Одіссея” Гомера, ісландські саги, українські думи тощо). Поступово виробляються прозові форми Е., посідаючи важливе місце у художній літературі, з’являються епічні жанри, постають їхні […]...
- Як створювалась повість “Тарас Бульба” Трохи про історію створення повісті. Микола Васильович Гоголь задумав написати історично правдиву повість про життя запорізьких козаків ще за чотири роки до офіційної дати написання повісті, в 1830 році. Відомо зі спогадів сучасників, що Гоголь був людиною організованим, вкрай дисциплінованим. Педантом в дрібницях і перфекціоністом в душі, яка прагне до творчого досконалості. Тому, написавши початковий […]...
- Кармелюк – Марко Вовчок – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС 40-60-х років ХІХ століття Серед творів Марка Вовчка на історичну тему виділяється повість “Кармелюк”. Протягом усього життя Марко Вовчок цікавилася історичним минулим України, зокрема боротьбою українського народу за соціальне і національне визволення. Письменниця багато вивчала історичні праці і документи, збирала перекази, легенди, думи і пісні, присвячені цій тематиці. Перебуваючи за кордоном, вона задумала написати історичну повість для дітей, присвячену […]...
- ЧУРАЙ МАРУСЯ ЧУРАЙ МАРУСЯ (Марія Гордіївна Чурай, Чураївна; ймовірно, народилася 1625 р. у Полтаві) – народна поетеса і співачка. Біографічні відомості про її життя і творчість не мають документальних підтверджень, а збереглися в усних переказах, зафіксованих у першій половині XIX ст. й інтерпретованих у ряді художніх творів різних жанрів. З тих переказів відомо, що Маруся була дочкою […]...
- ХАРАКТЕРНІ РИСИ ТА ОЗНАКИ РЕАЛІЗМУ – Реалізм – один із напрямів у літературі XX ст., який зосереджує увагу (на відміну від внутрішніх преживань романтизму) на взаємозв’язку людини і навколишнього середовища. ! Український реалізм з’явився в дуже важку для України добу. Він народився в оточенні російського реалізму та не без впливів споріднених течій Західної Європи (Д. Чижевський). √ Основні риси реалізму: […]...
- Харьковский демокрит “Харьковский демокрит” – перший в Україні журнал сатири та гумору, що виходив у Харкові 1816 за редакцією В. Масловича. У традиційних тодішніх журнальних відділах друкувалися твори місцевих авторів А. Нахімова, Д. Ярославського, А. Вербицького, Р. Гонорського, І. Срезневського та ін. Тут вперше з’явилось ім’я Г. Квітки-Основ’яненка як автора легких гумористичних віршів та акровіршів російською мовою. […]...
- Чехов “Палата № 6”, глава II – короткий зміст Батько Івана Дмітріча, заможний чиновник, був відданий під суд за підробки та розтрати і невдовзі помер у тюремній лікарні. Все його майно конфіскували. Іван Дмитрич з матір’ю залишилися без коштів. Хлопцеві довелося добувати їжу дешевими уроками. Більшу частину заробленого він віддавав матері, поки та не померла. За вдачею Іван Дмитрич був надзвичайно схильний до душевних […]...
- Величко Самійло – Зі скарбниці критичної думки Зі скарбниці критичної думки “Величко виступив не лише як історик, а насамперед як письменник. Його твір – це велика історична повість, що складається з низки оповідань, створених на багатому історичному матеріалі… Величко вперше в українській літературі та історії визначає поняття “Україна” і “український народ”, подаючи ці категорії як територіально і національно усталені. Він визначає народ […]...
- Твір на тему – Утвердження любові як джерела людської духовності в повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” “Тіні забутих предків” – один із найвидатніших творів української літератури. Повість відображає побут, звичаї гуцулів і змальовує жахливу картину: серед прекрасної природи Карпат ворогують родини гуцулів, і ворогують по-справжньому: з двадцяти дітей Палійчуків вижило тільки п’ятеро. Це жорстоке життя серед прекрасних ланів і стає основним сюжетом твору. Головні герої повісті – Іван і Марічка, їхнє […]...