Єлагін острів і Єлагін палац
Санкт-Петербург недарма називають Північною Венецією – весь він розташований на островах. Єлагін острів – один з тих, які знаходяться в дельті Неви, займає особливе місце в історії садово-паркового мистецтва і російської архітектури. Освоєння острова почалося одночасно з будівництвом Петербурга. У ті часи місцевість була вкрита лісом і сильно заболочена. Наприкінці 1770-х років, коли острів став власністю обер-гофмейстера двору імператриці Катерини II І. П. Елагіна, він був названий Елагиним.
З початку XIX століття острів належить імператорського кабінету. За наказом государя Олександра I на ньому почали будувати палац для його матері, імператриці Марії Федорівни. Спорудження палацу було доручено знаменитому Карло Росії. В 1818-1822 року зодчий реконструював особняк, побудований ще при Елагине імовірно за проектом Джакомо Кваренгі. Поруч з цим основним особняком були розміщені ще кілька служб, які разом з палацом склали прекрасний архітектурний ансамбль.
Головною визначною пам’яткою ансамблю є Єлагін палац, розташований на узвишші і тому видатний здалеку. Він має два парадних фасаду. Головний фасад прикрашений шестиколонним центральним портиком і двома чотириколонними бічними. До нього ведуть парадні сходи, яка декорована чавунною решіткою і скульптурами левів. Другий фасад, повернутий у бік Середньої Невки, виконаний у вигляді округлого виступу з колонами.
Службові будівлі архітектурного комплексу – Кухонний і Стаєнний корпусу – складає з ним одне ціле. Ці будівлі господарського призначення Россі виконав в повному узгодженні з парадним характером палацу як ошатні паркові павільйони. В ансамбль увійшли також два невеликих павільйону – на східній стрілці острова і на березі Середньої Невки, Музичний, призначений для духового оркестру.
Чудові внутрішні приміщення палацу. На першому поверсі розташована анфілада парадних залів. Розкішний Центральний Овальний зал оформлений чудовими колонами і каріатидами, підтримують розписаний орнаментом купол. До нього примикають Блакитна і Малинова вітальня. Далі знаходяться Їдальня залу, кабінет Марії Федорівни, її опочивальня і туалетна. На другому поверсі розташовувалися житлові приміщення. На третьому – домова церква в ім’я святителя Миколая Чудотворця.
З часів побудови палацу Єлагін острів став літньою резиденцією царів, а з кінця XIX століття він був улюбленим місцем прогулянок петербурзьких буржуа. Після революції парк був переданий у відання Петроградського раднаркому. З 1932 року на його території був організований Центральний парк культури і відпочинку трудящих. Під час Великої вітчизняної війни парк сильно постраждав від бомбардувань. Від чудового палацу залишився тільки остов, але після війни завдяки багаторічному копіткій праці великого колективу талановитих реставраторів і майстрів-будівельників було повернуто до життя одне з прекрасних архітектурних споруд Петербурга.
На початку 60-х років парк знову був відкритий для відвідування, а в палаці була організована база для одноденного відпочинку жителів міста. У 1987 році Елагинских палац знову отримав статус музею, розпочалася робота з пошуку та поверненню втрачених предметів, комплектування палацової колекції.
Єлагіноостровському палац-музей російського декоративно-прикладного мистецтва та інтер’єру XVIII-XX ст. ст. ще зовсім молодий, але хочеться вірити, що у нього велике майбутнє. Уже зараз зібрання музею налічує близько 12 тисяч унікальних предметів декоративно-прикладного мистецтва, живопису, графіки, і скульптури. Нині в палаці систематично проходять різноманітні тимчасові виставки творів мистецтва, організовуються різноманітні заходи в стилі петровських, елизаветинских, катерининських часів.
(2 votes, average: 3.50 out of 5)