Твір “Золота осінь”

Золота осінь – сама барвиста і незвичайна пора року. Восени вся природа пофарбована в жовті, помаранчеві та червоні кольори, все навколо ніби посипано золотом. Мальовничий вид має березовий гай, де на кожному деревце пожовкле листя переливаються всіма відтінками жовтого, мов золоті монетки. Здається, що від найменшого подуву вітру пролунає їх мелодійний дзвін.

Золотий розсипом покриті парки і сквери. Прогулянки в цю пору року особливо приємні, вони дають можливість востаннє перед холодною зимою насолодитися теплими днями, набратися сил. У цей час стає ясно, чому для багатьох поетів осінь була улюбленою порою року. Дійсно, можна просто мовчки милуватися красою природи, вбираючи в себе всю енергію природи.

Особливо прекрасна природа рано вранці в сонячну погоду.
На тлі яскравого блакитного неба сяють золоті дерева. У потемнілих водах річок і озер відбивається сонце, і падають пожовкле листя.

Так не хочеться, щоб золота осінь йшла, хай би вона ще хоч трохи порадувала нас своєю красою. Однак, на жаль, це дуже коротка пора, дуже скоро листя почнуть облітати з дерев, і казкове оздоблення зникне. Шкода, що не можна продовжити цю казку ще хоч ненадовго.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

Твір “Золота осінь”