Твір “За що я люблю осінь”
“Похмура пора, очей зачарування…”. Так, з цих слів видно, що Пушкін любив осінь. Питається, за що? Адже самі слова “сумна пора” вже навівають смуток. Також ще є друга частина цього рядку: “очей зачарування”. А ось у цьому вже щось є. Насправді, осінь робить природу такою красивою і барвистою, що просто диву даєшся!
Я дуже люблю ці осінні пейзажі. Природа в нашій місцевості настільки різноманітна, що просто дивно. А восени її врода навіть не піддається опису. Рослинність покривається самими різноманітними квітами з палітри фарб. І зелений ще в силі, а також з’являються кольори від ніжно-золотистого до яскраво-червоного. Через це всі сопки постають у вельми цікавому і вражаючому вигляді.
Це влітку вони просто зелені. А восени просто дух захоплює від їх дивного забарвлення. І не висловиш!
Я люблю восени ходити в ліс. Звичайно, коли погода не дощова, а тихо і сонячно. У ці осінні деньки ще по-літньому тепло. І немає таких проблем, як лісові комарі або мошка. У літній період це може бути чимось жахливим. Лізуть і в рот, і в очі, не кажучи вже про те, як кусають і жалять! А ці прекрасні деньки восени не лякають такими пристрастями. Крім того, можна побачити багато цікавого. Листя вже в більшості опало, і в лісі чудовий огляд. Ось бурундук старанно набиває горіхами свої тайнички. А ось ящірка гріється в останніх теплих променях сонця. Влітку через буйну рослинність таке навряд чи побачиш!
А ще, скільки дарів лісу восени доступно! Грибів зазвичай видимо-невидимо. Я люблю їх збирати, особливо білі. Вони ростуть у сосновому борі. Та й не гриби мені цікаві, а сам процес. Ідеш по землі, а ноги прямо потопають в килимі з хвої. І раптом бачиш на цій хвої невеликий горбок. Розгрібаєш його, а там видніється капелюшок гриба. Не пробився ще з-під цього настилу, а я його вже знайшов! Дуже захоплююче заняття!
А ще, що представляє для мене осінь, так це новий навчальний рік. Звичайно, більшість хлопців скаже, що після літніх канікул вчитися не дуже-то хочеться. Швидше за все, це так і для мене. Але ось зустрітися знову зі своїми однокласниками – це справжня радість. Поспілкуватися, поділитися враженнями після літніх канікул. Це насправді цікаво. Розповісти, де побував цього літа. Дізнатися, куди навідувалися інші. Та й просто поспілкуватися і подуріти після уроків. Це насправді нам усім дуже потрібно.
Звичайно, у всякій порі року є свої переваги. І осінь не може залишитися без уваги. Безсумнівно, цей час року буде для мене завжди по-своєму прекрасний.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)