Твір “Як я навчився кататися на велосипеді”

Багато – багато років тому, коли я був ще зовсім маленький і не ходив в школу, мені подарували велосипед. Вперше побачивши двоколісний диво, емоції просто переповнили мене. Мені дуже хотілося покататися на ньому і я з нетерпінням чекав того моменту, коли батьки мене пустять гуляти.

І ось, нарешті, настав той час, коли вся моя сім’я зібралася в парку, який знаходився неподалік від будинку. Папа наполягав на своїй допомоги, але я стійко відмовлявся. Мені здавалося, що керувати велосипедом дуже просто, тим більше, що їзда на триколісному давалася мені легко, я ніколи на ньому не падав. На свій подив, сяк-так зібравшись на сидіння і дотягнувшись до педалей, я впав. Мені стало прикро до сліз. Побачивши це, до мене підійшла мама і заспокоїла, сказавши, що теж не раз падала, коли вчилася кататися на велосипеді. Заспокоївшись і осідлавши свого залізного коня в черговий раз, я вже не відмовлявся від допомоги дорослих. Через кілька хвилин, під керівництвом тата, я проїхав свої перші незабутні метри на велосипеді.

Незабаром, після щоденних тренувань я літав верхом на двоколісному другові вже нарівні з дворовими хлопцями. З тих пір, жоден літній день не проходить без велосипеда. Він – незамінний помічник для далеких поїздок, або просто для прогулянок по парку з друзями.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 3.67 out of 5)

Твір “Як я навчився кататися на велосипеді”