Сузір’я Секстант

Related posts:

1. Одні з перших астрономічних приладів Хто винайшов підзорну трубу? Винахід підзорної труби, що наближує предмети за допомогою лінз, належить голландським майстрам. У 1609 році майстер Липерсгей хотів поділитися своїм винаходом. Але виявилося, що і набагато раніше проекти зорових труб, прообрази телескопів, були у великого італійського вченого Леонардо да Вінчі. Однак першим, хто подивився в трубу на зірки, був Галілео Галілей. […]...
2. Паломарська обсерваторія Паломарська обсерваторія розташована на висоті 1706 м на однойменній горі в штаті Каліфорнія (США). Гордістю обсерваторії є 5-метровий телескоп Хейла, також для досліджень використовується 48-дюймовий телескоп Осчина, 18-дюймовий телескоп Шмідта і 1,5-м рефлектор. Характеристики телескопа Хейла: – вага дзеркала 13 т – довжина труби 17 м – вага труби 140 т – вага купола 1000 […]...
3. Військово-морська обсерваторія США Військово-морська обсерваторія США розміщується у Вашингтоні. Основним її завданням є отримання астрономічних даних для Військово-морських сил та інших військових відомств країни. Збір даних здійснюється за допомогою декількох потужних телескопів, розташованих не тільки на території США, але і, наприклад, у Новій Зеландії. Обсерваторія була відкрита у 1830 р., а через 14 років отримала сучасну назву. Протягом […]...
4. Паризька обсерваторія Паризька обсерваторія є найстарішим у світі спорудою для астрономічних досліджень, що використовується до наших днів. Вона була заснована в 1671 році. Правда, зараз робота ведеться в основному в її філіях, розташованих в Медоне і Нансі. На даний момент в Паризькій обсерваторії встановлені лише застарілі інструменти, створені ще позаминулому столітті три інструменту, введені в дію ще […]...
5. Олександрійська бібліотека Олександрійська бібліотека, заснована в III столітті до н. е., була найбагатшим зборами книг античності, поки не загинула в величезному пожежі в 47 році до н. е. Вона вважалася одним з головних наукових центрів свого часу – в ній, зокрема, багато працювали Архімед і Евклід. В 1970-му році єгипетські вчені запропонували відродити її. І в 2002 […]...
6. Сузір’я Ящірка Ящірка – сузір’я, розташоване в північній півкулі неба. Його площа становить 201 квадратний градус, що відповідає 68 місцем. В Ящірці налічується 63 зірки, які можна побачити з Землі неозброєним оком. Ящірка – це молоде сузір’я. Виділив і назвав його польський астроном Ян Гевелій в 1690 році. Сузір’я Ящірка можна побачити з будь-якої точки України. Найкраще […]...
7. Сузір’я Райський Птах Сузір’я Райський Птах знаходиться в південній півкулі зоряного неба. З території України сузір’я не видно. Воно знаходиться неподалік від Південного полюса світу поруч із сузір’ям Трикутник. Видима площа сузір’я на небі становить приблизно 206 квадратних градусів. Сузір’я складається з 20 зірок, які можна побачити без оптичних приладів. Сузір’я відкрито Петером Планциусом в 1598 році, але […]...
8. Пекінська обсерваторія Пекінська обсерваторія є одним з небагатьох подібних споруд, що збереглися до наших днів. Вона була створена в XII столітті. У ті часи вона мала назву “Гуансинтай”, що означає майданчик для спостереження за зірками. Зараз на місці обсерваторії влаштований музей, на майданчику якого виставлені стародавні астрологічні прилади та інструменти: сфери, глобуси, гномоны та інші. В колекції […]...
9. Супутник Юпітера Каллісто Каллісто – другий за величиною супутник Юпітера. Він був відкритий Галілеєм у 1610 році. Каллісто складається на 40 % з льоду і на 60 % з каменю і заліза. Поверхня супутника покрита численними кратерами, що виникли в результаті зіткнень з астероїдами. На думку астрономів, вік супутника близько 4 мільярдів років. Тектонічної активності в даний час […]...
10. Сузір’я Малий Лев Сузір’я Малий Лев – невелике сузір’я між великим Левом і сузір’ям Великої Ведмедиці. Його площа становить 232 квадратних градуси, що ставить сузір’я на 64 місце. У цьому сузір’ї налічується 34 зірки, які можна розглянути з Землі неозброєним оком. Сузір’я Малий Лев досить молоде. Його виділив і ніс в атлас зоряного неба польський астроном Ян Гевелій […]...
11. Сузір’я Октант Октант – невелике сузір’я, розташоване в південній півкулі неба. Його площа становить 290 квадратних градусів, що ставить сузір’я на 50 місце. У Октанте налічується 55 зірок, які можна розглянути з Землі неозброєним оком. Октант – одне з наймолодших сузір’їв. Його виділив і вніс на карту зоряного неба в 1754 році. У 1756 році той же […]...
12. Старий Сонч Старий Сонч – місто в Малопольському воєводстві, заснований в 13 столітті, є одним з найстаріших міст країни. Це місто-музей, який зберіг архітектуру 14 століття. Щорічно в місті проводиться музичний фестиваль старовинних пісень, який користується великою популярністю у туристів. Історія міста сходить до раннього середньовіччя, коли свята Кунігунда Угорська (дочка короля Угорщини Бели IV) та дружина […]...
13. Сузір’я Лисичка Лисичка – невелике сузір’я, розташоване в північній півкулі неба. Його площа становить 268,2 квадратного градуса, що ставить сузір’я на 55 місце. У Лисичці налічується 72 зірки, які можна розглянути з Землі неозброєним оком. Сузір’я Лисичка – порівняно молоде. Його виділив і вніс на карту зоряного неба польський астроном Ян Гевелій в 1690 році. Астроном назвав […]...
14. Сузір’я Гончі Пси Сузір’я Гончі Пси – сузір’я, розташоване в північній півкулі неба. Його площа становить 465 квадратних градусів, що ставить сузір’я на 38 місце. У Гончих Псах 57 зірок, які можна побачити з Землі неозброєним оком. Гончі Пси – одна з найбільш “молодих” сузір’їв. Вперше як самостійна сузір’я було згадано в 1690 році. Польський астроном Ян Гевелій […]...
15. Як вибрати телескоп для спостереження за планетами Через велику кількість оптичних приладів на ринку досить важко визначиться, яку ж саме техніку вибрати для спостереження планет. Щоб спростити цей процес, слід приділити увагу діаметру труби – саме апертура (діаметр) визначає всі оптичні можливості приладу. Чим вона більше, тим більша кількість світла пропускає об’єктив і, відповідно, тим більше і якісніше буде кінцеве зображення і […]...
16. Астрономія цивілізацій Америки Про стародавні цивілізації Америки відомо відносно небагато. Це пояснюється їх особливою культурою і значно пізнім контактом зі Старим світлом. Однак навіть те, що відомо, цілком вистачає, щоб визнати їх досить високий розвиток. Найбільш великими цивілізаціями Нового світу вважаються ацтеки, інки та майя. У культурі найбільш могутніх цивілізацій Америки, розвивалися практично в однакових умовах і наследовавших […]...
17. Астрономія: визначення Астрономія – наука, що вивчає небесні тіла (зірки, планети, астероїди і ін), їх скупчення (сузір’я, галактики) і процеси, що відбуваються в космічному просторі. Все, що стосується фізичної природи небесних тіл, також входить в сферу інтересів астрономів. Астрономія багато в чому близька до фізики та математики, так само як і вони вважається точною наукою, однак має […]...
18. Стародавні китайські обсерваторії Світло далеких зірок в усі часи вабив людей своєю загадковістю. І неймовірна закономірність тих чи інших подій на небі викликала побожний жах і деяку визначеність життя людини. Але для виявлення цих закономірностей потрібні були регулярні спостереження за зоряним небом. З цією метою ще в давні часи і були побудовані обсерваторії. Ми не будемо розглядати гіпотез […]...
19. Великий театр Великий театр – найбільший в Росії і один з найзначніших в світі театрів опери та балету. Історію театру прийнято вести з березня 1776, коли губернський прокурор князь Петро Васильович Урусов отримав високого дозволу імператриці Катерини II “утримувати… театральні всякого роду вистави, а також концерти, воксали і маскаради”. Князь почав будівництво театру, який – за місцем […]...
20. Сузір’я Індіанець Сузір’я Індіанець було запропоновано, на думку одних дослідників, Петером Планциусом в 1598 році, а на думку інших, – Іоганном Байєром в 1603 році. Воно знаходиться трохи південніше сузір’я Мікроскоп. Видима площа сузір’я на небі становить приблизно 294,0 квадратного градуса. До складу сузір’я входить 38 зірок. Сузір’я можна побачити без оптичних приладів. На жаль, сузір’я не […]...