Споживчий попит населення
Сутність споживчого попиту
Споживчий попит – це провідний чинник економічного зростання економіки в індустріальних країнах. Найбільш значним його вплив виявляється в малих державах, де потенціал внутрішнього ринку товарів досить обмежений.
Активний попит споживачів сприяє збільшенню зайнятості, оскільки велика частина робочої сили як правило зосереджена на підприємства, де економічна діяльність стимулюється попитом з боку населення. Такі компанії часто мають більш високою трудомісткістю в силу їх технологічної та соціальної специфіки.
Розглянемо структуру особистого споживання. В основі споживчого попиту лежить особисте споживання, яке займає близько 63-64%. Придбання продукції – це невід’ємна частина повсякденного життя будь-якої людини. Досить тривалий історичний період основною часткою витрат населення були продукти харчування і предмети одягу.
Однак, за останні десятиліття структура вартості особистих потреб зазнала суттєвих змін. Первинні потреби щодо скоротилися, а розширилися потреби більш високого ряду. Це послужило підставою для посилення еластичності між попитом і величиною доходів.
Важливу роль в речовій структурі попиту грають споживчі товари тривалого користування, наприклад, побутова техніка, предмети інтер’єру, автомобілі, ювелірні вироби і т. д.
Структура і масштаб особистого споживання залежить від рівня багатства і доходів громадян. У короткостроковому періоді економічна ситуація грає важливу роль в розвитку споживчого ринку. А в довгостроковому періоді на споживчий ринок найбільший вплив роблять зміни в структурі населення і ринку праці. Динаміка заробітної плати також впливає на розподіл доходів. Однак зміни в особистому багатстві (акціях, облігаціях, житло) надають на споживчі витрати більший вплив, у порівнянні зі змінами в доходах. Також на формування попиту впливає споживчий кредит. Збут певної частки суспільного продукту неможливо було б здійснити без споживчого кредиту.
Бюджетне обмеження і споживчий кошик
Всі споживачі, діючи відповідно до принципу раціональності переваг, завжди прагнуть до покупки таких благ, які максимально відповідають їхнім потребам, здатні принести найбільшу корисність і відповідають їх платоспроможності, тобто конкретну величину доходів в певний часовий період. Тому покупці не можуть придбати все і відразу, оскільки вибір суб’єкта економіки не є довільним, а знаходиться під впливом безлічі чинників ринку. головний нецінової фактор – це рівень доходу, так як з його допомогою визначається платоспроможність суб’єктів економіки, тобто їх можливість здійснювати ті чи інші покупки. Рівень доходу грає найважливішу роль у формуванні попиту і суттєво впливає на встановлення рівноваги на ринку.
Бюджетне обмеження – це бар’єр на шляху до здійснення на ринку угод купівлі-продажу, він може виникнути через нестабільність доходів або цін. Іншими словами, суб’єкт економіки має вибором тільки в рамках наявних у нього коштів.
Однак, при розвитку системи кредитування стали широко розповсюджуватися покупки “в кредит” з зобов’язаннями повернення за певний період і відшкодуванням відсотків.
Споживчий кошик – це можлива комбінація продуктів і послуг, які можуть бути придбані за наявну грошову суму при даному рівні ціноутворення. Споживчий кошик в першу чергу складається з першорядних благ. Кожен окремий економічний суб’єкт має індивідуальний склад споживчого кошика, оскільки потреби кожної людини вкрай диференційовані в зв’язку з відмінностями в смаках, доходи і т. д.
Значиму роль при визначенні структури споживчого набору і здійсненні вибору грає закон оптимального споживання В. Парето. Дохід знаходиться в конкретних рамках і є абсолютною величиною, а потреби закликають до покупки не одного продукту. У зв’язку з цим економічні суб’єкти завжди знаходяться перед вибором: яка користь в даний момент часу є найбільш важливим і в яких кількостях його необхідно придбати.
Принцип Парето-ефективності: неможливо поліпшити власний добробут без зменшення добробуту іншого. Іншими словами, для того, щоб придбати будь-які блага в більшій кількості, слід відмовитися від споживання інших. Таким чином визначається оптимальна комбінація благ, яка дозволяє здійснювати раціональний вибір.
Споживчий попит як основа зростання економіки
Розвиток попиту з боку споживачів – це головне завдання держави, від виконання якої залежить економічне зростання України. Внесок споживчого попиту в ВВП становить близько половини. Однак, при падінні доходів населення в умовах кризи, споживчий ринок перебуває в стані рецесії.
Стимулювання споживчого попиту може здійснюватися наступними методами:
- Підтримка платоспроможності за допомогою надання кредитів; Підвищення конкурентоспроможності вітчизняних товарів, в результаті чого знизиться ціна на продукти харчування для кінцевих споживачів; Заходи щодо зниження інфляції та інфляційних очікувань, що дозволить забезпечити довгострокову позитивну динаміку зростання економіки; Стимулювання інвестицій, ведення активної ринкової політики; Розвиток в країні формату дискаунтерів; Оптимізація асортименту в роздрібних магазинах; Розробка власної торгової марки в продуктовий рітейл.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)