Види споживчого попиту
Загальна типологія споживчого попиту і його сутність
Споживчий попит є частиною загального платоспроможного попиту, що пред’являється суспільством на предмети споживання. Фактично він відображає поточний стан суспільних потреб.
Величина, характер і структура попиту на товари споживання визначаються безліччю факторів, найбільш важливу роль серед яких відіграють споживчі переваги з одного боку, і величина наявного доходу населення країни – з іншого. Так чи інакше, споживчий попит може приймати різні форми, які зумовлюють його видовий і типологічний склад.
Загальна типологізація споживчого попиту заснована на періодичності його розподілу. Зокрема, в науковій літературі прийнято виділяти близько чотирьох основних типів попиту на споживчі товари.
У тому випадку, якщо попит на будь-яку споживчу продукцію пред’являється щодня, він набуває повсякденний характер. Якщо споживчий попит пред’являється через певні проміжки часу, він називається періодичним.
Епізодичним споживчий попит вважається в тому випадку, якщо він пред’являється від випадку до випадку, тобто рідко.
Нарешті, попит на споживчі товари може бути пред’явлений спонтанно, в будь-який час і під впливом певних факторів. Такий попит прийнято називати імпульсивним.
За ступенем своєї задоволеності споживчий попит може бути дійсним, реалізованим або незадоволеним.
Залежно від споживчих намірів попит на споживчі товари може бути чітко сформульованим або альтернативним. У першому випадку справедливо говорити про твердий заяві на придбання конкретної продукції, а в другому – про надання попиту на широке коло однотипних економічних благ.
За своїм характером споживчий попит може бути первинним, додатковим і попитом на заміну. У першому случає \ мається на увазі попит на споживчий товар, вперше представлений на ринку, у другому випадку мова йде про попит на другі, треті і наступні екземпляри вже наявних товарів. Попит на заміну передбачає попит на споживчу продукцію куплену раніше, але втратила свої первинні властивості.
Класифікація споживчого попиту на мікрорівні
Споживчий попит є складну економічну категорію. З наукової точки зору прийнято виділяти кілька основних видів попиту на споживчі товари. В якості основного класифікаційної ознаки при цьому виступає характер споживчого попиту.
При негативному попиті на споживчі товари більшість споживачів недооцінює продукт конкретної фірми і вважає за краще купувати продукцію іншої марки. У цьому випадку мова часто йде про низьку якість продукції, що не викликає інтерес і потенційних покупців.
Відсутній попит на конкретні товари народного споживання визначається незацікавленістю покупців у виробленій продукції.
Потенційний (або прихований) споживчий попит має місце бути в тих випадках, коли у споживачів вже існує конкретна потреба, але вона не може бути задоволена продукцією, наявної на ринку.
Падаючий споживчий попит характеризується скороченням величини попиту на продукцію і зниженням зацікавленості в ній з боку покупців.
Споживчий попит може мати нерегулярний характер. У цьому випадку мова йде про тимчасові коливання попиту на споживчі товари.
Повноцінним споживчий попит вважається в тому випадку, якщо ринкова пропозиція задовольняє попит. Як правило, товарообіг підприємств в цьому випадку носить стабільний характер.
Нарешті, споживчий попит може бути нераціональним. Має місце він в тому випадку, коли споживачі купують товари, що завдають шкоди їх здоров’ю та (або) навколишнього середовища.
Крім цього, в маркетингу споживчий попит в залежності від ступеня охоплення продукту прийнято ділити на три категорії – мікро-попит, макро-попит і мега-попит. У першому випадку мова йде про попит на конкретний товар, величина якого може бути виміряна в натуральному вираженні. У другому випадку мається на увазі попит на абстрактний товар, наприклад, на освітній продукт. У третьому випадку мова йде про попит відразу на кілька абстрактних товарів.
Класифікація споживчого попиту на макрорівні
Споживчий попит в цілому (тобто на макрорівні) може бути класифікований на підставі мотивів, його викликають. Відповідно до даного критерію прийнято виділяти два види попиту на споживчі товари:
- Функціональний споживчий попит; Нефункціональний споживчий попит.
Споживчий попит функціонального типу передбачає, що частка попиту на споживчі товари визначається властивостями, притаманними цим самим товарам.
Споживчий попит нефункціонального типу має місце в тому випадку, якщо частка попиту на споживчі товари зумовлюється будь-якими іншими умовами і факторами, не властивими самій продукції.
Ще однією ознакою, що дозволяє класифікувати споживчий попит, може виступати стадія його формування. У цьому випадку правомірно говорити про двох виду попиту на споживчі товари:
- Первинний споживчий попит; Остаточний споживчий попит.
У першому випадку мова йде про потенційний попит, який визначається як бажання споживачів до придбання тих чи інших споживчих товарів. У другому випадку мається на увазі вже реалізований попит, що знаходить своє відображення у вигляді покупок або витрат населення. Інакше його також прийнято називати платоспроможним.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)