Встановлення ціни на продукцію споживчого попиту

Споживчі товари – призначені для кінцевого споживання.
Товари споживчого попиту бувають імпульсні і короткочасного користування. На даній класифікації будується асортиментна політика. При її розробці необхідно врахувати взаємовплив ціни і товарів.
За ступенем впливу товари поділяються на три групи:
1. Нейтральні – обсяг продажів одних не впливає на обсяг продажів інших.
2. Взаємозамінні – зростання обсягу продажів одних товарів викликає зниження обсягу продажів інших товарів.
3. Взаємодоповнюючі – зростання обсягів продажів одного товару призводить до зростання обсягів продажів інших.
Спільною особливістю всіх споживчих товарів є той факт, що формування попиту на них піддається впливу суб’єктивних факторів більше, ніж на ринку інших видів товарів.
При ціноутворенні застосовується розмежування товарів з точки зору мотивів придбання: потреба, необхідність, мрія. Будь-який товар в різний час може виявитися в будь-який з цих категорій.
При встановленні ціни на споживчі товари використовуються наступні методи:
1. Встановлення єдиних цін – використовують великі торгові мережі в магазинах самообслуговування.
2. Диференційоване ціноутворення – один і той же товар пропонують за різними цінами різним покупцям.
3. Формування цінових рядів – встановлення кількох цінових зон на один і той же товар в залежності від якості і параметрів, що характеризують товар, щоб знизити труднощі при виборі. Зазвичай класифікація зводиться: хороші, краще, найкращі. Продавці зазвичай пропонують 3-4 умовні зони, щоб забезпечити вибір покупця. Цінова зона зазвичай задається діапазонами цін від 200-300; 300-500 і так далі.
4. Призначення збиткового лідера продажів – з метою створення дешевизни торгової точки вибирається товар, найбільш купується, і призначається дуже низька ціна (краще, щоб товар входив до споживчого кошика), що привертає покупця прийти в цю торгову точку. Збитковий лідер може подаватись як “ціна дня”, “найкраща ціна”, “смішна ціна” або “супер ціна”.
5. Проведення розпродажів або уцінок. Вони проводяться з метою поліпшення асортименту і зростання продажів товарів сезонного попиту. При проведенні уцінок необхідно чітко визначити два показники: час уцінки і масштаб (відсоток від вихідної ціни) уцінки. Перед проведенням уцінки необхідно розрахувати точку беззбитковості, тобто: скільки додаткових продажів потрібно зробити після зниження ціни, щоб зберегти дохід підприємства.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

Встановлення ціни на продукцію споживчого попиту