Що таке Шенгенська зона?
Шенгенська зона – це територія Європи, всередині якої немає кордонів, паспортного, митного контороля між державами, в зону входять. Тобто, Шенгенська зона – своєрідна держава, з чітко позначеними і охоронюваними зовнішніми кордонами і відсутністю таких всередині. І треба сказати, відчуття дивовижне. Ось Швейцарія, раптом непомітно Італія…
Країни, що входять до Шенгенської зони
- Австрія Андорра Бельгія Угорщина Німеччина Греція Данія Ісландія Іспанія Італія Латвія Литва Ліхтенштейн Люксембург Мальта Монако Нідерланди Норвегія Польща Португалія Сан-Марино Словаччина Словенія Фінляндія Франція Чехія Швейцарія Швеція Естонія
До Шенгенської зони входять 26 держав, в Європейський союз – 28, але не всі країни ЄС мають членство в Шенгені
Розмова в міланському метро
“Російські? – Ага – Звідки? – З Криму. Подорожуємо – Ого! – А ти як тут? – Живу вже п’ять років. Навчався в Генуї, зараз тут працюю – Скоро громадянство зможеш оформити? – Мені воно не потрібно. Я з Латвії”
Дійсно у європейців, що живуть в країнах Шенгенської зони, проблем з громадянством немає. Всередині Шенгенської зони люди, товари, капітали пересуваються вільно. В’їзна віза в одну з держав, що входять до Шенгенської зони, дійсна для всіх інших держав Зони.
Шенгенська зона спочатку включала в себе територію лише Бельгії, Нідерландів, Люксембургу, Франції та Німеччини. Саме ці п’ять країн 14 червня 1985 поблизу містечка Шенген у Люксембурзі підписали так зване Шенгенську угоду, в якому скасовувався паспортний і митний контроль між ними. Поступово в Угоді приєднувалися інші європейські країни. Останніми за повідомленням Вікіпедії стали Швейцарія (дата набрання 12 грудня 2008) і Ліхтенштейн – 19.12.2011.
Шенгенська зона і Європейський союз
Шенгенську зону не слід плутати з Європейським союзом. Європейський союз виник в 1951 році з об’єднання Західної Німеччини, Франції, Італії, Бельгії, Голландії, Люксембургу в Європейське об’єднання вугілля і сталі. У 1957 році ті ж шість держав для більш широкої кооперації створили Європейське економічне співтовариство, або Спільний ринок. Поступово до аборигенам Спільного ринку приєднувалися все нові держави Європи, які в 1992 році підписали угоду про заснування Європейського союзу, так званий Маастрихтський договір. Союз продовжував розширюватися, і сьогодні в нього входять 28 європейських держав:
Австрія,
Бельгія,
Болгарія,
Великобританія,
Угорщина,
Німеччина,
Греція,
Данія,
Ірландія,
Іспанія,
Італія,
Кіпр,
Латвія,
Литва,
Люксембург,
Мальта,
Нідерланди,
Польща,
Португалія,
Румунія,
Словаччина,
Словенія,
Фінляндія,
Франція,
Хорватія,
Чехія,
Швеція
Естонія
Тобто, неважко помітити, що в ЄС входить більше країн Європи, ніж залишилися за бортом. Їх всього дванадцять.
- Молдавія Сербія Чорногорія Македонія Україна Росія Швейцарія Норвегія Ліхтенштейн Сан-Марино Монако Ісландія
Перші шість в цьому списку і хотіли б у “Європу”, та не беруть, другим, мабуть, і так добре.
(2 votes, average: 5.00 out of 5)