РУСАЛКИ – ДЕМОНОЛОГІЯ СЛОВЯ’Н
Загальновідомо, що ця істота являє собою дівчину з риб’ячим хвостом, але це досить спрощена характеристика. В українській демонології це один із найколоритніших персонажів, уособлення небезпечної водяної стихії. Це молоді вродливі дівчата, котрі живуть на дні річок у чудових кришталевих палацах. Вони ходять голі, лише зрідка накидають на себе білу прозору накидку. Уночі, коли сходить місяць, русалки виходять на берег, чешуть своє довге зелене волосся й водять хороводи. Чудовим співом вони заманюють юнаків чи дівчат, затягують їх у воду чи жито та залоскочують.
За поширеними уявленнями, русалками стають молоді дівчата, котрі втопилися, або померлі до хрещення маленькі діти. Подекуди побутує думка, що русалками стають люди, які помирають на так званий Русалчин Великдень. Оберегом від них слугують хрест і полин.
Узагалі, за народною уявою існує декілька типів русалок: польові, лісові та водяні. Отже, русалки можуть жити у воді, у полях і лісах, де полюбляють гойдатися на гілках дерев. У різних місцевостях вони мають різні назви (нявки, лісні повітрулі тощо). Окрему “категорію” русалок складають мавки, про яких ітиметься нижче.
Зустріч з русалкою небезпечна завжди, але особливої активності вони набувають в так званий Русалчин Великдень, що припадає на Зелений четвер. Лише цього дня їх душі відпускають на волю й вони можуть набирати людської подоби та споживати людську їжу. Отож цього дня молоді треба сидіти вдома, не ходити житами й не купатися. Ці перестороги стосуються й дня Івана Купала.
Щоб уберегти себе від чарівного впливу русалок, треба на Зелені свята не працювати, необхідно також спекти хліб і поставити його на підвіконні, щоб русалки наситились, а зустрівши нечестивицю, треба перехреститись і силою молитви прогнати цю мару від своєї душі.
Кохання, романтика, синтез ліричних, романтичних і містичних почуттів – усе це переплітається в образі русалки. У народних розповідях, на основі яких створювали свої безсмертні твори Тарас Шевченко, Леся Українка й інші, русалки виступають як знедолені дівчата, яких лиха доля змусила попрощатися із життям, а потім їхня душа не знаходила спокою й на тому світі.
Related posts:
- Хто такі русалки? Русалок ніколи на світі не було, проте вони присутні в легендах і переказах майже всіх народів. Вони описуються як прекрасні створення, що живуть в море, – наполовину дівчата, наполовину риби. У давньогрецькій міфології цих духів називали не русалками, а сиренами. Вони чарували своїм співом моряків настільки, що ті гинули, кидаючись за борт назустріч вабить покликом. […]...
- РУСАЛКИ (МАВКИ, ЛОСКІТНИЦІ) РУСАЛКИ (МАВКИ, ЛОСКІТНИЦІ) – водяні божества. За народними уявленнями, Р. – жінки та діти, які померли неприродною смертю (серед них чимало самогубців). Живуть, згідно з повір’ям, здебільшого в річках, з весни виходять на берег, гойдаються на гіллях дерев, розчісують своє довге зелене волосся, співають, водять веселі танки, заманюють юнаків своєю вродою і чарами. Здатні творити […]...
- МАВКИ (НЯВКИ, БІСИЦІ) – ДЕМОНОЛОГІЯ СЛОВЯ’Н Істоти, які уособлюють душі дітей, котрі народилися мертвими або померли нехрещеними. їх ще називають потерчатами, страдчатами, повітрулями, лісними, лоскотнйцями. Мають вигляд гарних молодих дівчат, які співом та привабливим виглядом заманюють хлопців і залоскочують їх до смерті. На відміну від русалок, різновидом яких є мавки, останні мають довге лляне волосся. У народі вірять, ніби на Троїцькі […]...
- РУСАЛІЇ – МІФОЛОГІЯ СЛОВЯ’Н Свято Русалій згадується у Велесовій книзі. Русалки – добрі божества врожаю, покровительки рослинної сили природи. Уявляються у вигляді гарних дівчат з довгими розпущеними косами, заквітчаними запашним зіллям, квітами, травами. В русалках наші пращури вбачали посередників між світом Яви й Нави. Русалки приходять на землю, щоб допомогти рослинам проростити їхні зелені паростки, наситити їх вологою, сприяти […]...
- ВОДЯНИК – ДЕМОНОЛОГІЯ СЛОВЯ’Н Різновид нечистої сили. Коріння вірувань у водяника сягає давнього язичницького поклоніння слов’ян божествам, пов’язаним із водною стихією. Водяник має вигляд старезного діда, покритого водоростями, з довгою бородою та хвостом. Може перевтілюватися в різні істоти – дитину, козла, собаку, качура, рибу тощо. Цей володар річок, ставків і водоймищ головує над русалками та опікується рибами. Живе здебільшого […]...
- СКАРБНИК – ДЕМОНОЛОГІЯ СЛОВЯ’Н Побутує кілька варіантів трактування цього образу. За одним, скарбник – це вірний охоронець скарбів свого господаря, а також помічник в усіх його справах. Проте після смерті господаря він з’являється зі зграєю круків і вириває запродану йому душу. Інший варіант пов’язаний із популярними повір’ями про закопані та закляті скарби, що наділялися надзвичайними властивостями. Ці скарби поділяються […]...
- ВОВКУЛАКИ – ДЕМОНОЛОГІЯ СЛОВЯ’Н Найбільшою містичною силою наділяються ті істоти, котрі причетні до культу померлих: вовкулаки, упирі, заложні мерці. Уявлення про кровожерливих упирів і вовкулаків проникли в Україну із Західної Європи та знайшли тут сприятливий грунт: адже в українців особливо розвинений культ заложних покійників, а упирі й вовкулаки пов’язані саме з ними. Вовкулаки – це перевертні, які можуть бути […]...
- ПРОВЕДУ Я РУСАЛОЧКИ ДО БОРУ – ПІСНІ ЛІТНЬОГО КАЛЕНДАРНОГО ЦИКЛУ – ЗАГАДКОВО ПРЕКРАСНА І СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ Проведу я русалочки до бору, Сама вернуся додому! Проводили русалочки, проводили, Щоб до нас вже русалочки не ходили. Да нашого житечка не ламали, Да наших дівочок не лоскотали, Бо наше житечко в колосочку, А наші дівочки у віночку. Чи знаєш ти, що… За народною уявою, русалки – це дівчата, які під час купання втопилися. Утоплениці-русалки […]...
- ПІП – У ДЗВІН, А ЧОРТ – У КЛЕПАЛО (чорти, відьми й інша нечисть) – ДЕМОНОЛОГІЯ СЛОВЯ’Н Кажуть, що під Новий рік відчиняються двері пекла, і на землю виходить нечиста сила гуляти, жартувати та хрещений народ лякати. Починаючи з цієї ночі, аж до Богоявлення, нечиста сила шкодить, як може, кожному, хто забув огородити свої справи хрестом, намальованим на вхідних дверях. Цілий рік чорти нудьгують у пеклі в очікуванні миті, коли Бог з […]...
- ДОМОВИК – ДЕМОНОЛОГІЯ СЛОВЯ’Н Одним із найдавніших демонічних образів у багатьох народів є домовик (похатник, господар, хованець, служка, по мічник). Але український домовик суттєво відрізняється від своїх “братів”, створених уявою інших народів. Це аж ніяк не злий дід, а справжній хатній бог, охоронець домашнього вогнища та родинних святинь. Іноді його вважають істотою невизначеного роду (воно). Проте найчастіше домовик змальовується […]...
- УПИРІ – ДЕМОНОЛОГІЯ СЛОВЯ’Н Упир – то страшний чоловік, який допомагає відьмам у їх нечистих справах. їх сила здебільшого набагато більша, ніж у відьом, і шкоди вони роблять значно більше. Це найдавніше уособлення зловорожих сил; покійник, що виходить з могили, аби поступово висмоктати з людини кров. Із ними можна зустрітися при повному місяці, особливо в день рівнодення. У деяких […]...
- ВІДЬМА (ЧАКЛУНКА, ЧАРОДІЙКА, ЧАРІВНИЦЯ, ОБАВНИЦЯ, ПОТВОРНИЦЯ) – ДЕМОНОЛОГІЯ СЛОВЯ’Н Один із найсуперечливіших персонажів. З одного боку, відьма виступає як лиха людина, яка, окрім шкоди та неприємностей, нічого не робить, з іншого, – існують “білі” відьми – знахарки, котрі лікують людей, знімають пристріт. Розпізнати відьму дуже важко, бо вона ховається під жіночою по добою, щоправда, існують і відьмаки, але вони ніякої шкоди не роблять, а […]...
- РУСАЛЬНІ ПІСНІ – ПІСНІ ЛІТНЬОГО ЦИКЛУ – КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВІ ПІСНІ – ЗАГАДКОВО ПРЕКРАСНА І СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ Попрацюй у парі. Пригадай, під час якого свята в Україні прикрашають оселі лепехою, гілками дерев, іншим зелом. Розкажи, як називають це свято в народі і які обряди виконують. Чи відзначають його твої рідні? Порівняй свою відповідь із відповіддю однокласника/ однокласниці. Ти цілком маєш рацію, коли згадуєш про християнське свято Трійці. Його в Україні вшановують у […]...
- ЛІСОВИК – ДЕМОНОЛОГІЯ СЛОВЯ’Н Це міфологічний образ, який уособлює небезпеку і що підстерігає людину в лісі. Найчастіше змальовується як старезний кошлатий дід. На відміну від людей лісовик не має тіні. Про його нечисту природу свідчить і прагнення заполучити душі мисливців, які відрікаються від Бога, щоб дістати у винагороду різну дичину. Лісовик зваблює жінок, збиває людей з дороги, заподіює чимало […]...
- ЧОРТ (БІС, ДИЯВОЛ, ДІДЬКО, ЛЮЦИПЕР, САТАНА, ОСИНАВЕЦЬ, ЩЕЗНИК, ЗЛИЙ) – ДЕМОНОЛОГІЯ СЛОВЯ’Н Він уважається уособленням усієї нечистої сили, хоча належить до її нижчого розряду. Створення узагальненого образу нечистої сили – чорта – сягає найдавніших часів. Протягом віків він значно трансформувався, як і його функції та назви. Спочатку він називався бісом, кудесником, пізніше – чарівником, демоном, за християнських часів – дияволом, сатаною, чортом тощо. Тих прізвиськ – зневажливих, […]...
- ПЕТРІВКА – НАРОДНІ СВЯТА ТА ОБРЯДИ КАЛЕНДАРНОГО ЦИКЛУ На Петрівку раніше врочисто відзначали поховання язичницького бога Ярила – уособлення сонця. Таким чином народ відтворив результат спостережень за природними явищами: від цього дня – першого дня Петрівки – сонячна енергія іде на спад. У перший день Петрівки не можна ходити до лісу – це небезпечно, оскільки дикі звірі цього дня надзвичайно активні. Сьогодні ж […]...
- ПЕРЕЛІК МОЖЛИВИХ ТЕМ – ЗАГАДКОВО ПРЕКРАСНА I СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА – 6 КЛАС 1.Пісня в житті українців (календарно-обрядові пісні). 2.Я не співаю, я – живу! 3.Проспівай мені, бабусю, пісню. 4.Що ми знаємо про русалок? (“Ой біжить, біжить мала дівчина”.) 5.Загадка русалки (“Ой біжить, біжить мала дівчина”). 6.Народні обряди для дівчат (“Ой вінку мій, вінку”). 7.Заплету тобі віночок та вплету той колосочок… (“Ой вінку мій, вінку”). 8.Кохання й ніжність […]...
- ЗАЛОЖНІ МЕРЦІ – ДЕМОНОЛОГІЯ СЛОВЯ’Н Творчі роботи наших відвідувачів Конкурс на кращу творчу роботу 2010 року Автор: Олена Акульшина Художня майстерність повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Більш як століття відділяє нас від часу написання І. Нечуєм-Левицьким повісті “Кайдашева сім’я”, але життя героїв, їхні вчинки й поведінка хвилюють нас і зараз. У чому ж секрет такого довголіття літературного твору? Мені здається, […]...
- ОДМІНОК (ОБМІННУК, ВІДМІНА) – ДЕМОНОЛОГІЯ СЛОВЯ’Н Дитина, підмінена нечистою силою. Українці вірять, що дика баба чи богиня може викрасти людське немовля, підкинувши натомість своє. Впізнати одмінка можна за мішкуватою будовою тіла (маленька голова, велике черево, тонкі ноги). Підмінені діти невгамовно кричать і погано розвиваються. Подекуди їм приписують здатність змінювати розміри свого тіла. Вони можуть вигодовуватися в людей до двадцяти років. Аби […]...
- ЗМІЙ – ДЕМОНОЛОГІЯ СЛОВЯ’Н Популярний персонаж української демонології, а також фольклору, в якому злилися язичницькі, християнські та середньовічні фантастичні мотиви. Змію притаманне зловороже ставлення до людей (він зваблює дівчат і жінок, вбиває чоловіків, спалює оселі тощо). Як представник нечистої сили, Змій може перевтілюватись: ударившись об землю, він набирає вигляду молодого привабливого парубка. Зазвичай він нагадує куль соломи, з якого […]...
- ПОЛЬОВИК – ДЕМОНОЛОГІЯ СЛОВЯ’Н Міфічний володар полів, степів і лук. Може набирати різного вигляду та вводити людей в оману. Змальовується польовик переважно в образі чоловіка з численними звіриними ознаками (шерсть, хвіст, великі кігті, маленькі ріжки, крила, телячі вуха та великі зуби). Польовику приписуються й позитивні риси: зокрема, на Бойківщині його вважають охоронцем польових меж. Щодо образу водяника, то він […]...
- БЛУД – ДЕМОНОЛОГІЯ СЛОВЯ’Н Різновид нечистої сили, який не має виразної персоніфікації. Згідно з легендою, це скинутий з неба злий дух, що не встиг приземлитися й завис у повітрі. Відтак блуд чіпляється до кожного, хто випадково торкнеться його. Може набирати вигляду птаха, чоловіка, кота, собаки, світла тощо. Найчастіше він чатує на роздоріжжі. Вчепившись у людину, блуд може змушувати її […]...
- ВИХОР – ДЕМОНОЛОГІЯ СЛОВЯ’Н Цей образ суттєво відрізняється від народних уявлень про вітер, що має подобу сердитого вусатого дідугана. Вихор – це різновид нечистого: вкритий шерстю чорний чоловік із крилами, великими нігтями та хвостом. Живота вихор не має, і нутрощі його відкриті. Живе він у полі або в скелі, постійно перелітаючи з місця на місце. Особливо рухливим вихор стає […]...
- ДОЛЯ (ТАЛАН) – ДЕМОНОЛОГІЯ СЛОВЯ’Н Фантастично-поетичний образ, який у повір’ях українців ототожнюється із щастям. Побутують і відповідні повір’я про недолю та нещастя. Найчастіше доля змальовується в образі жінки, панича, незнайомця тощо. Щаслива доля – приємна на вигляд, чепурна, а лиха – заспана, запухла й неохайна. За народною уявою, кожна людина має свою долю, яка фатально визначає її вік, добробут тощо. […]...
- Русальні пісні – КАЛЕНДАРНО ОБРЯДОВІ ПІСНІ – ЗАГАДКОВА, ПРЕКРАСНА І СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ Пригадай! Хто такі русалки? Які твори про них ти знаєш? Ключик розуміння Улітку давні українці відзначали чимало обрядових свят: Радуниця (Проводи), Вулиця, день Св. Юрія, Симонове зело, Зелені свята, свято Івана Купайла та ін. Зокрема, русальні пісні виконували під час Зелених свят (Трійці). Наші предки вірили в існування русалок або мавок, які жили в лісах, […]...
- ДЕМОНОЛОГІЯ У ТВОРЧОСТІ МИКОЛИ ВАСИЛЬОВИЧА ГОГОЛЯ – Тези робіт Ющенко Ірина Ігорівна Учениця 11 класу гімназії № 11 м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області 1. У роботі досліджено демонічну лексику та демонологічні уявлення як засіб увиразнення прозового слова геніального російського письменника М. В. Гоголя. 2. Простежено використання демонічних конструкцій як стилістичного і стилетворчого засобу. 3. Встановлено авторську манеру використання подібних номенів, його позицію щодо введення їх […]...
- Короткий переказ – Проведу я русалочки до бору Проведу я русалочки до бору, Сама вернуся додому! Проводили русалочки, проводили. Щоб до нас вже русалочки не ходили, Да нашого житечка не ламали, Да наших дівочок не лоскотали, Бо наше житечко в колосочку, А наші дівочки у віночку. Коментар Із “нечистою силою” треба вміти поводитися, тоді вона не зашкодить. У народній русальній пісні до русалок […]...
- ВІНЕЦЬ – ДІВОЦТВУ КІНЕЦЬ (дівич-вечір) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Дівич-вечір (дівичник, вечоринки, дружини, пироги, заграваний, заводини) влаштовують напередодні весілля, він ніби символізує розставання та прощання з вільним життям. Такі вечори молоді влаштовують (окремо хлопці та дівчата) в оселях молодої та молодого або ж десь в іншому місці – у клубі чи кафе. Це обрядовий акт відокремлення наречених від нежонатої молоді. На жаль, сьогодні це, […]...
- Народні обряди для дівчат (“Ой вінку мій, вінку”) – Зразок твору – ЗАГАДКОВО ПРЕКРАСНА I СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА – 6 КЛАС Багато українських дівчат дотримувалися давніх традицій щодо сватання, пошуку нареченого та вірили у свою долю. Дівчата плели вінки, які пускали по річці, та той хлопець, якому пощастило виловити його, мав стати нареченим. Вважалося, якщо вінок потонув, незабаром дівчина помре. Велика кількість традицій перейшла з язичництва у християнські часи. Наприклад, свято Івана Купала. Це свято на […]...
- У РЖІ НА МЕЖІ – ПІСНІ ЛІТНЬОГО КАЛЕНДАРНОГО ЦИКЛУ – ЗАГАДКОВО ПРЕКРАСНА І СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ До обрядових пісень літнього циклу належать русальні, купальські та жниварські пісні. Дуже давніми за походженням є русальні пісні. Вони виконувалися під час “русального тижня” (кінець травня – початок червня), коли жито починало колоситися. Наші предки хотіли забезпечити високий урожай і вплинути на міфічних русалок (мавок), аби вони не шкодили посівам, умилостивити їх, щоб не ловили […]...
- Короткий переказ – Причинна – ТАРАС ШЕВЧЕНКО – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – ПОЕТИ-РОМАНТИКИ ТАРАС ШЕВЧЕНКО На Дніпрі – буря. Горами здіймаються хвилі, гнуться від вітру тополі. А на березі щось біле блукає. То не русалка, а дівчина, яку ворожка зробила причинною, щоб не сумувала за молодим козаком. Торік він пішов у похід, обіцяв повернутися, та все не їхав. Дівчина-сирота щиро полюбила козака, побивалася за ним, не знаючи, чи […]...
- ПРОВЕДУ Я РУСАЛОЧКИ ДО БОРУ – РУСАЛЬНІ ПІСНІ – ПІСНІ ЛІТНЬОГО ЦИКЛУ – КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВІ ПІСНІ – ЗАГАДКОВО ПРЕКРАСНА І СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ Проведу я русалочки до бору, Сама вернуся додому! Проводили русалочки, проводили, Щоб до нас вже русалочки не ходили, Да нашого житечка не ламали, Да наших дівочок не лоскотали, Бо наше житечко в колосочку, Анаші дівочки у віночку. ПОМІРКУЙ НАД ПРОЧИТАНИМ 1. Розкажи, які уявлення наших предків про русалок відображено в русальних піснях. 2. Опиши, якими […]...
- НЕ ХОЧЕТЬСЯ ТАНЦЮБАТИ, ТАК ЧЕРЕВИКИ ПРОСЯТЬСЯ (вечорниці, досвітки) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Серед молоді ж більш розповсюджені вечорниці, хоча й не такі популярні, як то було в наших прабатьків. Як же вони проводяться, ці українські вечорниці, що згадуються в багатьох художніх творах? Це щось на зразок сучасних клубів, дискотек, їх, можливо, “прототип”, що подекуди зберігся в дещо модифікованому вигляді. Там молодь знайомиться, зближується, а невдовзі й одружується. […]...
- Скорочено – ПРИЧИННА – ТАРАС ШЕВЧЕНКО ТАРАС ШЕВЧЕНКО (Балада) Буря на Дніпрі. Горами зіймаються величезні хвилі, гнуться під поривами шаленого вітру високі верби. А на березі, біля гаю, щось біле блукає, схоже на русалку. Ні, то не русалка, а дівчина, що її ворожка зробила причинною, аби менше сумувала за молодим козаком. Торік він пішов у похід, обіцяв повернутися, та чомусь не […]...
- ЯК ДІВУЮ, ТО Й КУРЕЙ НЕ ГОДУЮ (дошлюбне спілкування) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Дошлюбне молодіжне спілкування має вирішальне значення для вибору нареченого (нареченої) й подальшого сімейного життя. Недаремно ж кажуть: як склався у людини шлюб, так піде й усе її життя. Ця народна мудрість виходить з того величезного значення, що його надають шлюбу в сім’ї. Сьогодні, як і раніше, дівчина прагне зустріти обранця, котрий припав би їй до […]...
- Фольклорні образи у драмі-феєрії Лесі Українки “Лісова пісня” – твір з української літератури Предковічна краса волинських лісів таїла в собі безліч таємниць і казок. Десь тут мали мешкати ті загадкові істоти, про яких наслухалася маленька Леся від старших людей. їм належить критися від людського ока. Але дарма: настане ніч – і дівчинка піде крадькома до лісу, щоб побачити вимріяну лісову красуню – Мавку. Цей спогад дитинства з часом […]...
- Стефан Лієвич – образ нової людини (за повістю Ольги Кобилянської “Людина”) Образ Стефана Лієвича в повісті Ольги Кобилянської “Людина” – це образ нової людини, людини майбутнього. Стефан Лієвич жив і навчався за кордоном, перейнявся там передовими ідеями. Повернувшись на канікули додому, у колі знайомих розповідав про рівність жінок з чоловіками у Швейцарії та інших країнах Європи, про жіночу емансипацію, успішне навчання жінок в університетах і навіть […]...
- Фантастичне і реальне в баладі “Причинна” – І варіант – ТАРАС ШЕВЧЕНКО – 9 клас “Причинна” – це перший твір, написаний найвідомішим і найталановитішим українським поетом – Т. Г. Шевченком. Балада написана в романтичному дусі, що виразилося у змалюванні незвичайних обставин, в яких відбувалася дія, і у незвичайності самої дії. Темної, вітряної ночі з ріки виходять “нехрещені” погрітися під місячним промінням, потанцювати, пожартувати. За народними повір’ями, незаконні малі дітки, яких, […]...
- Петро Гулак-Артемовський (1790-1865)- Література українського романтизму – Нова українська література Петро Гулак-Артемовський Петро Петрович Гулак-Артемовський народився 16 (27) січня 1790 року в містечку Городище на Київщині. Походив із багатодітної сім’ї священика. Одержавши початкову освіту, навчався в Київській академії, потім учителював на Волині. У 1817 році П. Гулак-Артемовський переїхав до Харкова, вступив вільним слухачем на словесне відділення університету. Після закінчення вищої школи та захисту магістерської дисертації […]...
- ВЕСНЯНИЙ ВЕЧІР. МОЛОДІ ТУМАНИ – ВАСИЛЬ СТУС Весняний вечір. Молоді тумани. Неон проспектів. Туга ліхтарів. – Я так тебе любила, мій коханий. – Пробач мене – я так тебе любив. І срібляться озерами долини, Шовковий шепт пригашених калюж, Мені ти все життя, немов дружина, Мені ти все життя, неначе муж. – А пам’ятаєш? – Добре пам’ятаю. – А не забув? Чи не […]...