НЕ ДОСПИ, ИЕ ДОЇЖ, А ДИТИНУ ПОСТРИЖ (пострижини) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ
Пострижини – відзначення річниці від дня народження дитини. На цей ювілей обов’язково запрошують хрещених батьків. Посеред хати на долівці простилають вовною догори кожух (як обереговий знак, символ добробуту), садять на нього хлопчика, батько на кожуха кидає трохи грошей, щоб дитина багата й щаслива була. Названий батько вистригає своєму похресникові трохи волосся навхрест. У гуцулів такий обряд називався обтинанням і проводився двічі: через місяць після народження (як знак прилучення дитини до роду) і в рік повноліття, символізуючи перехід підлітка до нового соціального стану.
У більш давні часи обтинання виконували сокирою, тепер для цього використовують ножиці.
Дівочий різновид пострижин – це обряд заплітання, урочисте плетення навхрест перших кісок. Для цього ритуалу батьки запрошують хрещену мати, яку після виконання обряду обдаровують.
Сьогодні здебільшого такі специфічні деталі мають місце зрідка. В основному дитині символічно зістригають пасмочко волосся або вистригають хрестик, часто вистригається трохи волосся з чотирьох боків; спереду, ззаду та з обох боків над вушками, що має оберегти дитину від злих сил з усіх боків. І відбувається це не обов’язково на річницю, а й у 3, 5 чи 7 років.
В особливо відданих старовинним віруванням і обрядам родинах пізніше, коли юнак обростає вусами чи борідкою, чиниться обряд першого гоління.
До сьогодні зберігся такий звичай: на день народження дитини її мати пече пироги. Вибравши найбільший з них і поставивши його сторч на маківку голови, тягне символічно дитину за вуха вгору, приказуючи, щоб наступного року вона виросла не менше, як на висоту пирога.
Related posts:
- ДОГЛЯНЬ, КУМЕ, МОЮ ДИТИНУ, ЯК СВОЮ (хрестини) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Чи не найбільш недоторканними залишилися хрестини – комплекс обрядових дій, спрямованих на прилучення дитини до сім’ї, общини та християнського світу. Розрізняють декілька варіантів хрестин – переважно народні, суто релігійні та змішані. Найбільш поширений на Україні останній варіант: спочатку дитину хрестять у церкві, а потім у родині влаштовують гостину. Колись було заведено, йдучи до церкви, стелити […]...
- ШАНУЙ ОДЕЖИНУ. А ЛЮДИ – ТЕБЕ (одяг) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ В усі часи оберегом для людини був одяг. Він прикривав не лише від холоду, а й від недоброго ока. Раніше вишивалися комір сорочки, низ і манжети рукавів. Таким чином, вишивка ніби обрамляла тіло людини й захищала її від зла. Це ж стосується головного убору: для дівчат вінок, жінок – хустка, очіпок, намітка. За давніх часів […]...
- ЯК ПЕЧУТЬ КОРОВАЙ, ВЕСІЛЬНУ СУКНЮ ВДЯГАЙ (бгання короваю) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Бгання короваю – один із найпоширеніших весільних обрядів. Українці печуть багато видів весільного хліба: коровай, дивень, теремок, гільце, лежень, полюбовники, шишки, гуски, калачики, кожен з яких виконує специфічну обрядову функцію. Головним є коровай, що виготовляється з дотриманням певного сценарію. Печуть його у п’ятницю або суботу в домі молодої або ж у родичів. Часто в цьому […]...
- РОЗТУЛЯЙ ВОРОТА – ШЛЯХ ВІДКРИТИЙ ДЛЯ ДИТЯ (родини) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Родини (пологи, злоги, народини, родиво) відкривають цикл родильних обрядів. Зважаючи на драматичність події, пологи з давніх-давен найбільшою мірою пов’язані з обереговими та магічними обрядами. Під час пологів наші пращури обов’язково відкривали скрині, двері та вікна, відчиняли всі замки, розв’язували всі вузли, розстьобували коміри сорочок, щоб дитина легше вийшла на світ; породіллю ж обкурювали зіллям. Справа […]...
- ОЙ, СНОПЕ ВЕЛИКИЙ, ЗОЛОТОМ-ЗЕРНОМ КОЛОС НАЛИТИЙ (трудова обрядовість) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Свято першої борозни – стародавній народний обряд, пов’язаний із початком оранки, сівби. Від успіху цих робіт завжди залежав добробут селянина та його статки. Цей звичай включає: освячення плуга, першої борозни, покладання свяченого хліба, яєць і срібних монет на перший клаптик зораної землі, що має на меті сприяти тому, аби нива щедро родила. Перед тим як […]...
- УРЯДИЛИ МОЛОДОГО – ВИВЕЛИ ДО ПОРОГА (урядження молодого) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Мати молодого напинає на нього вивернутого вовною наверх кожуха й обсипає зерном і дрібними грішми – виряджає сина. Молодий у супроводі весільного почту їде по наречену. Мати молодої зустрічає почет, благословляє заручених на вінчання, а потім зустрічає їх після нього. Біля домівки нареченої молоді тричі вклоняються батькам, а ті підносять їм хліб-сіль. Часто мати зустрічає […]...
- ОДНА БУЛА ХУСТКА, ТА Й ТУ В ВОДУ ВПУСТИЛА (прикрашання зачіски, головні убори) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Ніщо так не змінює, точніше, не прикрашає жінку, як головний убір. Сьогоднішня техніка нарощування волосся, по суті, бере початок з тих часів, коли ще зберігався старовинний звичай подовжувати природне волосся штучними косами з червоної бавовняної волічки. Подекуди дівчата вплітали в косу нитку (шварку), на яку нанизували гудзики. Для закріплення коси на голові її густо оплітали […]...
- ДЕ ВЕРБА ТАМ І ВОДА (рослини) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Протягом тисячоліть чимало рослин використовуються в найрізноманітніших сферах господарської діяльності, є незамінними продуктами харчування, цілющими оздоровчими засобами тощо. Але поряд із цим з ними пов’язано чимало вірувань, звичаїв і забобонів. Обряди, що так чи інакше стосуються рослинності, покликані вберегти від нечистої сили, забезпечити здоров’я та злагоду в родині, зміцнити добробут, посилити плодючість землі й худоби. […]...
- МОЛОДИЙ МОЖЕ ВМЕРТИ, А СТАРИЙ МУСИТЬ (похорон неодружених) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Певною своєрідністю в Україні визначається похорон неодружених. На знак того, що померла молода людина, на селі біля її тіла встановлюють деревце (весільне гільце). Вбирають неодружених померлих у весільний одяг. Молоду дівчину ховають у фаті (або ж у весільному вінку), на середній палець правої руки одягають перстень із воску, до руки прив’язують весільного рушника, а волосся […]...
- НЕ ПОТРІБЕН І КЛАД, ЯКЩО В ХЛОПЦЯ З ДІВЧИНОЮ ЛАД (заручини) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Заручини (полюбини, хустки, рушники, світанки) – закріплення згоди на шлюб. На заручини до молодої приходить молодий разом зі своїми батьками. Старший староста накриває рушником хліб, кладе на нього руку дівчини, зверху – руку хлопця та перев’язує їх рушником. Після цього ритуалу молода перев’язує старостів рушниками, а іноді й обдаровує всіх присутніх хустками. Часто до столу […]...
- ЩОБ ДИТИНА БУЛА ГОЖА, ЯК ТАЯ РОЖА (одвідки) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ За давніх часів коли процедури завершувалися, давали певний знак: або вивішували на високій жердині сорочку породіллі, або ж розпалювали багаття. Для Сусідів та родичів це слугувало сигналом, що можна відвідати породіллю, – такі відвідування називалися одвідками (провідування, родини). Провідування має на меті підтримати породіллю та віддати їй шану. Цю місію виконують тільки жінки. Участь чоловіків […]...
- ПРИЙДИ КУМО, КУМУ ОБСУДИМО (посиденьки) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ З давніх-давен жінка посідала найважливіше місце в системі родинних зв’язків. На неї покладалась питома вага обов’язків: народження дитини, її виховання, догляд за чоловіками, численні хатні справи (приготування їжі, прання, шиття, прибирання тощо), роботи на городі й у саду, заготівля їстівних запасів на зиму (консервування, соління, квашення тощо), годування й поїння худоби, свійської птиці та чимало […]...
- БІЛЯ ГРАНИЦІ НЕ ГОДИТЬСЯ БУДУВАТЬ СВІТЛИЦІ (місце для нового будинку) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Вибір такого місця є одним із найважливіших обрядів, пов’язаних із народним житлом, оскільки від цього кроку залежить усе майбутнє життя в хаті: чи буде воно сповнене тепла й комфорту чи стане притягувати різні нещастя й невдачі. При вирішенні цього питання беруть до уваги багато різноманітних чинників: віддаленість житла від певних важливих для людини місць, рельєф […]...
- ЧАС ВІДПОЧИВАТИ (ДОЗВІЛЛЯ) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Гірка праця – солодкий спочинок. Один із найпрацьовитіших народів у світі, український народ вміє й весело, із запалом розважитись. На жаль, міське населення здебільшого втратило смак до справжніх національних розваг, проте на селі ще вміють зі смаком і розмахом погуляти. Спілкування з природою, активний відпочинок, що постійно перемежовується з допомогою по господарству, прогулянками лісом чи […]...
- ХРЕСТА В ДУШІ НОСИТЬ НЕ ВАЖКО (хрест) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Та чи не найбільшого розповсюдження не тільки у слов’ян, але й у багатьох інших народів набув хрест, що його носили на шиї. Він був поширений задовго до виникнення християнства та вважався надійним оберегом від “чорних” сил. З усіх чотирьох сторін (магічність знаку вбачалась саме в його орієнтації на 4 сторони – знак Всесвіту; 4 виміри, […]...
- ЯКЩО ВЕСЕЛИЙ ПСТЬ, ТО Й ПИРОГИ НА РАДІСТЬ (обрядова їжа) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Їжа та обрядовість – це поняття, що у свідомості українця пов’язані нерозривно. Різного роду страви супроводжують людину повсякчас – у хвилини радощі та туги. Кожен етап її життя, кожна важлива подія, що пов’язана з різноманітними звичаями та обрядами, за традицією вимагає участі не лише певних предметів, але й цілком конкретних страв. Чимало усталених звичаїв щодо […]...
- ВЛАСНОГО ІМЕНІ НЕ ОБИРАЮТЬ, А У ДАРУНОК МАЮТЬ (ім’янаречення) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Чи не найбільш відповідальним після хрещення вважається звичай ім’я наречення. Це пов’язано з переконанням, що вдало обране ім’я має сприяти щастю та добробуту немовляти, саме воно визначатиме його долю. Інколи кажуть: забути рідну культуру – все одно що втратити своє ім’я. Це непоправна, жахлива втрата. Слов’яни “стали славними від славлення Богів” – так пояснюється етнонім […]...
- НАЙДОРОЖЧА ПІСНЯ – З ЯКОЮ МАТИ КОЛИСАЛА (роль колискової) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Надзвичайно цікавою групою ліричних народнопоетичних творів є дитячий фольклор, що складається із прозових, речитативних, пісенних та ігрових творів. До цієї групи ліричних побутових творів належать як зразки дитячої творчості (ігрові пісні, дражнилки, лічилки, небилиці, жартівливі пісні, приповідки, скоромовки тощо), так і твори, що виконуються для дітей дорослими. З-поміж останніх виокремлюються колискові пісні. Вони виконуються дорослими […]...
- ДЕ КРАПЛЯ ВОДИ ВПАДЕ, ТАМ СТАДО ВОЛІВ СТАНЕ (вода) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ З найдавніших часів вода вважається джерелом усякого життя. Поклоняючись живій природі, давні українці з особливою пошаною ставилися до води. Тому здавна охороняли та прикрашали джерела і криниці, наділяючи їх цілющими й магічними властивостями. Вважали, що велику чудодійну силу має непочата вода з криниці. її дівчата використовували для чарів і різного роду святкових обрядів. У ній […]...
- ДОМОРГАЛИСЬ, ДОКИ НЕ ПОБРАЛИСЬ (післявесільні обряди) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Післявесільні обряди повинні зміцнити зв’язок між родинами молодих і полегшити адаптацію молодої в чужому домі. Через день-два молодий кличе гостей на “пропій”. Або ж у першу після весілля неділю справляють “великі пироги” (молода сама має пекти їх і разом з чоловіком везти до своїх батьків). На Поділлі такі відвідини називаються розхідним борщем, а в гуцулів […]...
- ЯКБИ НЕ ВМИРАЛИ, ТО ПІД НЕБО Б ПІДПИРАЛИ (смерть) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Нарешті розглянемо останній тип сімейних обрядів і звичаїв, пов’язаний тепер уже із сумними подіями в людському бутті. Хоча це доволі відносне поняття – сумна подія, адже пам’ятаємо про наших пращурів-язичників, які з нагоди смерті влаштовували ледь не святкову виставу з різноманітними ігрищами, співом і танком, щоб небіжчику веселіше жилося на тому світі (наприклад, обряд Тризни […]...
- ЯК ВАГІТНІЙ ВІДМОВИШ, ТО Й ДОЛЯ ПОЦУРАЄТЬСЯ (передродові обряди) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Передродові обряди покликані сприяти нормальному протіканню вагітності та доброму самопочуттю жінки. Вони стосуються дуже делікатних справ – чекання родів і появи нового члена сім’ї, а тому насичені обереговими діями та повір’ями. І що характерно, усіх можливих загальноприйнятих в народі “норм поведінки” намагаються дотримуватися навіть ті вагітні жінки та їх рідні, які до того не відрізнялися […]...
- СЛОВО СІМ ХВОРОБ ЛІКУЄ (замовляння) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Тож наші далекі пращури вірили у надзвичайну енергетичну силу та наснагу слова. Але ця віра міцна й сьогодні. Замовляння – це високе мистецтво образного слова, воно викристалізовувалось з покоління в покоління, як поетичне дійство. Той, кому довірено лікувати замовлянням, мусить мати особливий голос, чітку мову, чистоту помислів, сподівань і прагнень. Замовляння, власне, сюжети і майстерність […]...
- ДІТИ – ТО БОЖА РОСА (народження) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Поява кожного нового члена родини – це визначна й радісна подія для всіх. Колись згідно зі звичаєвим правом сім’я набувала чинності тільки тоді, коли в ній були діти. Родина без дітей вважалася неповноцінною, а бездітність – нещастям: “Хата з дітьми – базар, а без них – цвинтар”. Сьогодні мало що змінилося: рано чи пізно молоді […]...
- В ПОНЕДІЛОК НА РОБОТУ, А В НЕДЛЮ НА ВЕСІЛЛЯ (весільний поїзд і весільні чини) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Весільний поїзд (свати, почет, дружина) складають головні дійові особи весільної обрядовості – з боку молодого та з боку молодої. Головними фігурами, зрозуміло, є наречені, а вже навколо них здійснюються обрядові дії. Кожен з весільного поїзда виконує певну ритуальну функцію, тобто весільні гості мають свої весільні чини. Колись їх була сила-силенна: функцію розпорядника весілля виконував староста […]...
- ХЛІБ І НА НОГИ СТАВИТЬ (хліб) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Серед домашніх оберегів найпочесніше місце посідав хліб. Наша паляниця має круглу форму – символ життєдайного Сонця. У християнстві хліб символізує тіло Ісуса Христа. Під час останньої вечері з учнями він узяв хліб, розламавши його, дав кожному та сказав: “Це є тіло Моє, яке за вас віддається. Це чиніть на спомин про Мене”. Жодне свято, жоден […]...
- ПЛЕТЕ ТОЙ ДИВНИЙ ВІЗЕРУНОК ДОЛЮ НАМ (вишиванка) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Про те, що вишивка була відома з незапам’ятних часів, свідчать навіть кам’яні “скіфські” баби, на яких добре видно схематичні зображення вишивки на уставках, подолі, манжетах рукавів. Зображені кружки, зубці, ромби, зигзаги давніх орнаментів нині сприймаються нами як абстрактні лінії. Проте наші праматері не тільки зображали їх, але й “читали”: це була складна абстрактно-знакова система, що […]...
- СМЕРТЬ ЗВІСТКИ НЕ ПОСИЛАЄ – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Раніше, коли вмирала людина, на вікна хати, де лежав небіжчик, вивішували білі хустки чи перемітки. Це мало бути знаком для всіх родичів та односельців. Серед українців Карпат було прийнято розкладати перед хатою покійного велике вогнище, гуцули ж у такому випадку сурмили у трембіти – далеко лунали їх сумні голоси над безмежними полонинами. .. Сьогодні навряд […]...
- ЛІС І СЕБЕ ЧИСТИТЬ, І ЛЮДИНУ НАСТАВЛЯЄ (рослини) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Оберегами від злих сил вважалися в народі й рослини, що мали чудодійні властивості. Це полин, часник, осика, верба, а також широколисті дерева, гілками яких замаювали оселі під час Зелених свят. Побутувало повір’я, що в той час, коли на полях квітує збіжжя, активізуються всілякі ворожі сили: русалки, відьми, утопленики. Особливо чудодійну силу мала осика. Вона вважалася […]...
- ВЛАСНОЇ ДОЛІ Й КОЛЕСОМ НЕ ОБ’ЇДЕШ (ворожіння) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Сьогодні різдвяні ворожіння – така сама невід’ємна частина святок, як і кіношедевр Ельдара Рязанова “Іронія долі, або з легкою парою!” у новорічній телепрограмі. Але, що цікаво, зазирають у майбутнє не лише цими днями. І це не дивно: ворожіння – одна з найулюбленіших розваг за всіх часів. Хто з дівчат не має або не мав особистого […]...
- ПОМЕРЛОГО ПЛАЧЕМ НЕ ВОСКРЕСИШ (ГОЛОСІННЯ) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Поховальні голосіння (тужіння, плачі, заведини, приказування, при чатування, йойкання) є чи не найхарактернішими з родинно-обрядових жанрів. Первісно голосіння мали характер магічного замовляння. Вони були невід’ємним атрибутом обряду “переходу” з цього світу до іншого, чужого, заселеного ворожими духами. Вірили, що душа покійного кружляє навколо тіла, чує й бачить усе, що відбувається навколо. Аби уберегти її від […]...
- ВЕСНА ЛЕДАЧОГО НЕ ЛЮБИТЬ (веснянки) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Веснянки (гаївки, ягівки, гагілки) співаються під час Великодніх свят. У веснянках та гаївках найбільше з-поміж обрядових піснях увиразнюється старовинний хороводний та ігровий характер. Головним мотивом цих творів (окрім кохання, звичайно) є закликання весни та пробудження природи. Тому вони сповнені бадьорого настрою й енергії, найсвітліших сподівань і надій. Співають їх від ранньої весни і аж до […]...
- ЛИХО МОЄ ЧУБАТЕЄ – НІХТО МЄНЕ НЕ СВАТАЄ (сватання) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Сватання (світанки, змовини, брання рушників, рушники, згодини, слово) – перша зустріч представників молодого з молодою та її батьками для досягнення згоди на шлюб. Коли пара визначилася, саме час для того, щоб посли від молодого йшли до батьків обранки укладати попередню угоду про шлюб. Колись свататися було прийнято у вільний від польових робіт час (на М’ясниці […]...
- БАГАТУ ДІВКУ СВАТАЮТЬ І В ПЕТРІВКУ (посаг) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Сьогодні мало хто навіть на селі надто серйозно ставиться до такого явища, як посаг (придане), адже за нових соціально-економічних і культурних умов старовинна весільна обрядовість зазнає суттєвих трансформацій, і деякі її елементи просто відмирають. Зрозуміло, що й сьогодні дівчині, як і колись, хочеться мати свою власну домівку, де б панували затишок і добробут, а це […]...
- ЖИТТЄВИЙ ШЛЯХ УКРАЇНЦЯ – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Тричі чоловік дивним буває: родиться, жениться та помирає. У сімейних обрядах переплелися дії, символи, словесні формули та атрибути, що за давніх часів були тісно пов’язані з магічними заходами, котрі мали на меті захистити родину від злих сил, забезпечити їй добробут, сімейне щастя, здатність мати дітей тощо. Але поступово вони почали набувати розважального характеру, втрачаючи свої […]...
- У СВОЇЙ ХАТІ Й ВУГЛИ ПОМАГАЮТЬ (червоний кут) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ По діагоналі від печі має бути влаштоване покуття (святий вугол, червоний кут). Про нього хочеться сказати окремо. Це найважливіша частина житла. Орієнтований кут завжди на схід або південь, тому освітлювався краще за інші. Тут знаходились речі, що несуть у собі вищу культурну цінність: стіл, Біблія, молитовні книги, хрест, свічі, фото померлих членів родини, образи, прикрашені […]...
- ПРИЙШОВ КУПАЛО. ТАК ТРЕБА, ЩОБ І ГРЕЧКА В ЗЕМЛЮ УПАЛА (купальські пісні) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Від сивої давнини збереглися у пісенній скарбниці українського народу купальські пісні, виконувані напередодні свята Івана Купала. Цей день приблизно збігається з датою літнього сонцестояння – найдовшого дня року й широко відомий багатьом землеробським народам Європи. Основні елементи свята – культ сонця, розкладання багаття, збирання трав і рослин, купання та обливання водою тощо. У купальських піснях […]...
- ПІСНЯ і БЕЗ ПЕРЦЮ ДІЙДЕ ДО СЕРЦЯ (весільні пісні) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Яке ж весілля без пісень?! Інша справа, що співають як веселих, так і сумних) адже хоч для дівчини весілля – це щаслива зміна в Житті, проте мусить вона йти від рідних батька-неньки, з якими стільки прожила. Позаду й дівування, веселощі з подругами та пустування. Проте палке кохання та сподіва:ння щасливого подружнього життя не дають надто […]...
- ХТО В ПЕТРІВКУ СІНА НЕ КОСИТЬ, ТОЙ УЗИМКУ В СОБАКИ ЇСТИ ПРОСИТЬ (петрівчані пісні) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Петрівчані пісні співаються впродовж Петрівки – посту перед святом верховних апостолів Петра і Павла, що триває залежно від дати Великодня від одного до п’яти тижнів. Цими днями відбувається “поховання Ярила”. В Україні Ярило уособлював родючу силу весняного сонця, він відповідав богові росту рослинності, сонячного тепла, молодечого кохання чи парування. Наші предки уявляли, що в цей […]...
- ХАТА – ЯК ВІНОЧОК, ГОСПОДИНЯ – ЯК КВІТОЧКА (декоративне оздоблення хати) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Декоративне оздоблення хати полягає, по-перше, в різьбленні (зазвичай зрубного житла), обмазуванні глиною та побілці, підведенні кольоровими глинами та декоративному поліхромному розписі. Сьогодні, коли вибір фарб надзвичайно широкий, наприклад, віконниці розмальовуються з особливою старанністю. Яскраві квіти (зазвичай мак або барвінок), зелене листя, птахи й навіть свійські тварини прикрашають чепурні селянські хатинки, паркан або інші споруди у […]...