Нафтовалюта
Нафтовалюта – популярний термін, який має кілька різних значень. Нафтовалюта – це:
– торговельний прибуток країн, які займаються видобутком нафти. Ще 15-20 років тому таку валюту назвали “петродолларамі”;
– національні грошові одиниці країн, які займаються експортом нафти. Як правило, офіційний курс таких валют істотно завищений;
– основні валюти, які застосовуються для торгівлі та оцінки “чорного золота” на міжнародному ринку;
– вільний фінансовий капітал держав-експортерів нафти, який обертається на світовому ринку капіталів.
На практиці термін “нафтовалюта” все частіше застосовується з позиції кредитних ресурсів, обслуговування та контроль яких виробляє ТНБ (транснаціональні банки).
Нафтовалюта: сутність
Довгий час країни ОПЕК в операціях з продажу нафти використовували тільки одну валюту – долари. Але вже в кінці 20-го і початку 21-го століття все змінилося. Наприклад, за норвезьку нафту оплата проводиться в європейській валюті (євро), за “чорне золото” з Північного моря нафтовидобувні компанії Великобританії отримують гроші в фунтах стерлінгів. Крім цього, за євро часто продається нафта РФ і ряду інших країн. Так що поряд з доларами в якості нафтовалюти виступають ще дві грошові одиниці – євро і фунти стерлінгів. На тлі зростання видобутку нафти на території Канади канадський долар все частіше відносять до нафтевалюти.
Ще десять років тому з’явилися розмови про зміцнення позицій російського рубля і його шансах зайняти своє місце серед світових нафтових валют. При цьому вже в 2008 році лідери РФ (Медведєв Д. і Путін В.) пішли по курсу встановлення рубля регіональної грошовою одиницею. За сім років, починаючи з 1999 по 2006 рік, доходи від продажу нафти в одинадцяти країнах ОПЕК (в тому числі в РФ і Норвегії) склали більше двох трильйонів доларів. При цьому велика частина цих коштів була направлена на зовнішні ринки інших країн.
Обсяг і специфіка переміщення нафтової валюти дозволяє визначити стан грошових і фінансових ринків. Ці рухи надають дію на країни-одержувачі коштів, впливають на механізми їх роботи. Наприклад, в 2006 року світовий попит на нафту становив близько 85 мільйонів барелів на добу. При цьому за деякими прогнозами вже до 2030 року даний показник виросте майже в півтора рази – до 115-120 мільйонів барелів.
На сучасному етапі тільки за одну нафтовалюту (євро) продається більше 16 мільйонів барелів нафти в добу, а в Росії – близько 7 мільйонів. В інших країнах показники продажів нижчі. Наприклад, в Норвегії, Ірані і Венесуелі – трохи більше 2 мільйонів барелів, в Алжирі – близько 1,6 мільйона барелів і так далі.
По-іншому ситуація складається з продажем нафти в іншій валюті – доларах США. Тут добовий обсяг продажів становить близько 12 мільйонів барелів, з яких лідерами є такі країни, як Саудівська Аравія (близько 9 мільйонів барелів), Кувейт (близько 2,5 мільйона барелів) і Ірак (близько 1,5 млн.). Якщо ж порівнювати дві валюти в цілому, то американський долар займає лідируючі позиції. На всі угоди з нафтодоларів припадає понад 50%.
НефтьЧто стосується Росії, то наша країна – не тільки продавець, але і активний покупець на ринку нафти. При цьому відрізняються і валюти угод. Так, продажу нафти, як правило, проводяться в євро, а купівля – в американських доларах США. Найбільший обсяг нафти надходить з Казахстану (близько трьох мільйонів барелів). При цьому головний обсяг виплат за нафту концентрується між вісьмома основними ТНБ.
Розглянуті обсяги “чорного золота” відносяться до первинного ринку сирої продукції. Але є і вторинний ринок, де відбувається перепродаж нафти – ринки опціонів, ф’ючерсів і деривативів. Крім цього, в останні роки все більшої популярності набирають ринки нафтопродуктів, які обслуговуються національними банками. На практиці оборот цих видів ринків перевищує аналогічні показники первинного нафтового ринку.
Як приклад можна привести 2006-2007 роки, коли вартість нафти ще не була настільки високою. На той період ціна досягала 77 доларів (максимальний рівень в 2006 році) і близько 52 доларів на початку 2007 року. З урахуванням цих показників в Росії оборот нафтовалюти становив близько 4 мільярдів доларів. У свою чергу, коливання в різниці цін становили близько 320 мільйонів доларів, що істотно позначалося на стані економіки країни та її потенційному розвитку.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)