Москва
У світі знайдеться не так вже багато столиць, які можуть похвалитися статусом “живих легенд”. Москва – з їх числа. Трінадцатімілліонний мегаполіс (з передмістями), що виріс з невеликого поселення, із століття в століття сприймається як відображення російської душі, “сіль землі російської”. Москва неодноразово перебудовувалася, прикрашалася все новими і новими архітектурними шедеврами. І москвичі цілком заслужено вважають її найпрекраснішим місцем на землі. Першопрестольна багатолика і багатогранна, але завжди пізнавана.
Москва не відразу будувалася, але дивлячись на неї сьогодні, мимоволі забуваєш про те, що колись на цих землях ніякого міста не було. А були невеликі поселення в’ятичів і кривичів, оцінили красу і зручність берегів Москви-ріки. Легенда про заснування міста на семи пагорбах з’явилася порівняно пізно, в кінці XV – початку XVI ст., Для того, щоб обгрунтувати теорію Третього Риму. Насправді окремих пагорбів не було, просто земля на місці майбутнього міста була порізана руслами численних річок і ярами. У давнину тут було понад 800 озер, боліт, ставків і стариць і не менш 150 річок і річечок. Деякі з них доставляли москвичам чимало клопоту і були “заховані” під землю, в труби. У межах сучасної Москви протікає 62 такі підземні річки.
Щодо назви російської столиці існує величезна безліч версій: одні лінгвісти вважають, що вона отримала ім’я від Москви-ріки, інші вважають, що слово “Москва” сходить до сарматського мови і означає “викривлена” або “крутиться”, треті будують цілий ланцюжок від слів похованого тут Іллі Муромця: “Треба міць кувати”. Найоригінальніша версія виникнення назви така: засновником Москви був зовсім не Юрій Долгорукий, а онук біблійного Ноя Мосох (князь Мос) і княгиня його Ква…
Спочатку Москва вважалася однією з околичних земель, але її вигідне географічне положення створило умови для швидкого розвитку міста. Тут перетиналося безліч сухопутних і водних торговельних шляхів: в Новгород, Рязань, Ростов, Суздаль, Ярославль. Археологічні розкопки свідчать про те, що московські купці добиралися до Прибалтики та Візантії.
Темпи зростання Москви вражають уяву: до XV в. за територією та чисельністю населення вона випереджала найбільші міста Європи, включаючи Лондон і Прагу. В результаті монгольської навали Москва була розорена, але залишилися в живих москвичі відбудували її на колишньому місці. Культурний, політичний і архітектурний образ столиці створювали знамениті російські державні діячі: князі Іван Калита, Симеон Гордий, Дмитро Донський, Іван Грозний, митрополит Алексій, Сергій Радонезький.
Білокам’яній Москва стала в 1368 р., після побудови першого Кремля з білого каменю. У XVI в. по лінії сучасного Бульварного кільця видатним архітектором XVI століття Федором на прізвисько Кінь були зведені стіни Білого міста. Це найбільше на ті часи споруда налічувало 27 веж і простяглося на 9,5 кілометра. Однак кам’яні споруди довго залишалися винятком, місто майже цілком був дерев’яним. Це призводило до частих пожеж. Найсильніша стався в 1493 р., коли вогонь знищив майже все місто. За переказами, причиною загоряння стала залишена в одній з арбатских церков свічка. Випадок породив відоме прислів’я: “від копійчаної свічки Москва згоріла”. Проте саме завдяки йому з’явилося одне з найпрекрасніших місць Москви – Червона площа. Після пожежі Іван III видав указ, що забороняє зводити якісь споруди поблизу від кремлівських стін. Виник вільний простір спочатку називалося Пожежею, потім було перейменовано в Троїцьку площу. Сучасна назва з’явилася в XV столітті. Червона площа незабаром стала торговельним і політичним центром Москви. Тут розташовувалося Лобне місце, звідки проголошувалися царські укази. Всупереч сформованій думці, страти на ньому не проводилися, хоча на самій площі пролилося чимало крові: летіли на землю голови опальних бояр і стрільців, тут був прилюдно четвертований Степан Разін, тут грілися біля вогнищ війська Наполеона перед остаточним розгромом. За площею мріяв пройти з переможним парадом Гітлер – але був зупинений і відкинутий назад. Горе і радість, перемоги і поразки, тиранія і демократія – все це прокотилося по головній площі Росії.
Перша будівля, на яке падає погляд на Красній площі, – собор Василя Блаженного (Покровський собор), своєю конструкцією нагадує російський терем. Він був споруджений в пам’ять приєднання Казані до Московської держави в середині XVI століття. Композиція з восьми церков поставлена на одне загальне підставу. Всі вони групуються навколо дев’ятого столпообразного церкви з маленькою головком. Існує легенда: коли храм був закінчений, Іван Грозний закликав зодчих і запитав, чи можуть вони побудувати більш прекрасна будівля. Почувши, що будівельники готові зробити це, якщо на те буде царська воля, Іван Грозний наказав засліпити їх, щоб ні в одному місті не було побудовано нічого подібного Покровському собору. Наприкінці XVI століття до храму прибудували боковий вівтар Василя Блаженного (по імені московського юродивого), який дав храму нове ім’я.
Поруч із собором знаходиться найдавніший з московських пам’ятників – пам’ятник Мініну і Пожарському, під проводом яких у 1612 р. народне ополчення звільнило Москву від польсько-литовських інтервентів. Він був побудований на зібрані за передплатою кошти в 1818 році.
На місці, де зараз знаходиться Історичний музей, змінилося безліч будівель: дерев’яний Земський наказ, триповерхова Головна аптека, в приміщенні якої в 1755 р. відкрився перший російський університет. У XVIII столітті це була будівля московського магістрату, з вежі якого щодня рівно о 12 годині дня лунали звуки музики. Колекція Державного історичного музею включає в себе 3 млн 850 тис. предметів і більше 10 млн документів. Про радянських часи нагадує Мавзолей В. І. Леніна, створений академіком архітектури А. В. Щусєва. Він більше не служить предметом поклоніння, і величезні черги бажаючих побачити вождя революції стали частиною минулого.
Московський Кремль – одне з найкрасивіших архітектурних ансамблів світу. Його центром є Соборна площа (найдавніша в Москві). Свою назву вона отримала від розташованих на ній кремлівських соборів: Архангельського, Благовіщенського й Успенського, в якому проходило вінчання на царство і коронування імператорів. На площі знаходиться знаменита дзвіниця Івана Великого з дзвіницею, яка була побудована в 1508 р. і надбудована в 1600 році. У XVII в. вона була найвищою спорудою Москви (81 м) і використовувалася не тільки за прямим призначенням, але і як дозорна вишка (радіус огляду становив близько 25 км).
Поруч з дзвіницею знаходиться Цар-дзвін, відлитий з бронзи в 1733-1735 рр.. батьком і сином Моторин. Дзвін важить близько 200 тонн. Його голосу так ніхто й не почув, так як під час пожежі від нього відколовся шматок вагою 11,5 тонни. Трохи далі знаходиться ще один пам’ятник ливарного мистецтва – Цар-гармата. Її відлив в 1586 р. майстер Андрій Чохов. Як і Цар-дзвін, вона жодного разу не використовувалася за призначенням.
На Соборній площі знаходиться ще одна визначна будівля – Грановитая палата, з якою пов’язано безліч історичних подій: тут відзначалася перемога російських військ над Казанським ханством (1552 р.), засідав Земський собор, який затвердив рішення про возз’єднання України з Росією (1654), святкувалася перемога над шведами у Полтавській битві (1709 р.). Великий Кремлівський палац ще пам’ятає голоси імператорської сім’ї, а парадні кімнати і знаменитий Георгіївський зал по своєму інтер’єру входять до числа кращих царських апартаментів.
Державна Збройова палата – зібрання унікальних творів мистецтва. Тут зберігаються багато реліквій Росії: золота шапка Мономаха, царські трони, кольчуга підкорювача Сибіру Єрмака. Цінителі ювелірного мистецтва приїжджають сюди помилуватися Алмазним фондом і колекцією робіт Фаберже.
XX в. додав до кремлівського ансамблю Палац з’їздів, величезний зал якого вміщує понад 6 тис. глядачів. Завдяки прекрасній акустиці тут проходять престижні спектаклі, концерти та різноманітні урочисті заходи. Адже московський Кремль – не тільки пам’ятник архітектури, але і резиденція російського уряду.
Зубчасті стіни Кремля, що простягнулися на 2235 м, об’єднують всі будівлі в єдине ціле. Ділянки стін перемежовуються 20-ю вежами. Найстарша з них – Тайницкая вежа, що виходить на Кремлівську набережну. Вона була побудована в 1485 р. і з’єднувалася підземним ходом з берегом Москви-ріки. Водовзводная вежа за допомогою підйомного механізму колись постачала Кремль водою, а з Царської вежі (наймолодшою) царська сім’я милувалася на урочисті церемонії та кулачні бої на Червоній площі. Найвідоміша вежа – Спаська – вважалася парадним в’їздом до Кремля. Відразу по завершенні будівництва на ній було встановлено перші години. Бій курантів, який асоціюється у нас з новорічним святом, з’явився не відразу: нинішні годинник – четверті за рахунком. Їх механізм важить 25 тонн і займає три поверхи вежі. Над самими високими вежами Кремля (Спаській, Троїцької, Микільської, Боровицької і Водовзводной) вдень і вночі горять рубінові зірки, що замінили в 1982 р. зірки з уральських самоцвітів. Вони укріплені на підшипниках і повертаються під дією вітру. Раз на п’ять років спеціальні бригади верхолазів перевіряють їх механізм і промивають скла від пилу.
Описувати московські пам’ятки – справа майже безнадійна. Навіть короткий опис найбільш відомих з них заповнило б цілу книгу, а їх огляд зайняв би не один місяць. А адже вигляд столиці створюють не тільки “велетні”, а й “карлики”. Скільки чарівності в старих московських вуличках, двориках, сквериках! Як чудово пройтися по вечірньому місту, освітленому мільярдами вогнів, або прокотитися по її кільцевих маршрутах рано вранці! А підмосковні садиби Кусково, Останкіно, Передєлкіно, Коломенське, Царицино – адже це теж частина столиці, хоча і абсолютно несхожа на метушливі центральні райони. З висоти пташиного польоту Москва нагадує кола на воді, залишені кинутим каменем. Її радіально-кільцева забудова – літопис історії міста. Всередині першого кільця знаходяться Кремль і Китай-город. Торговельне минуле Китай-міста збереглося в назвах провулків, що утворилися на місці колишніх торгових рядів: Кришталевий, Рибний, Ветошний… У XIX – початку XX століття це був діловий центр Москви. Тут знаходиться Англійська двір, де з XVI століття зупинялися посланці англійського короля, а зараз проходять цікаві виставки. Поруч з Англійським двором знаходиться невелика церква Варвари, з сферичним куполом і стрункою дзвіницею, далі – палати бояр Романових. На гребені пагорба неподалік від Кремля знаходиться будівля, що претендує на титул найкрасивішого в столиці, – “Будинок Пашкова”, побудований архітектором В. І. Баженова.
Наступне кільце – Бульварне. Московські бульвари – така ж характерна деталь, як Єлисейські Поля в Парижі чи Бродвей у Нью-Йорку. Висаджені на них старі дерева – мовчазні свідки доль багатьох поколінь москвичів. До речі, Москва – сама зелена столиця в Європі. На її території розташовані 11 лісових масивів, 84 парку, більше 700 скверів та 100 бульварів. Найвідоміші з них – ЦПКіВ ім. Горького, Ненудний сад, Воробйови гори, Ізмайлово, Сокільники. Зелене убрання столиці вінчає Головний ботанічний сад Академії наук, заснований в 1945 р. неподалік від ВДНГ (нині – Всеросійський виставковий центр). Тут розташована заповідна діброва, чудовий розарій з 20 тис. кущів троянд, 350 сортів бузку, 320 сортів тюльпанів, 350 сортів ірисів, 558 сортів півоній, 950 сортів гладіолусів – все це найцінніші колекції Ботанічного саду.
У районі Бульварного кільця колись закінчувалися міські квартали і стояли фортечні стіни з укріпленими воротами. Про це нагадують назви площ: Никитские ворота, Петровські, Покровські, Пречистенський, поряд з якими в 1960 р. був побудований найбільший в Європі відкритий плавальний басейн “Москва”, вміщав 24 тис. кубічних метрів води. Нещодавно він поступився місцем поновленому храму Христа Спасителя.
У районі Бульварного кільця виникає бажання перечитати класику – ці місця пов’язані з іменами І. С. Тургенєва, К. Ф. Рилєєва, Н. В. Гоголя… А Тверський бульвар – вотчина театралів. На ньому знаходиться і Московський драматичний театр, і театр ім. Пушкіна, і нова будівля МХАТу. На перетині Бульварного кільця і Тверській знаходиться найпопулярніша площа столиці – Пушкінська. А як не згадати Арбат – невелику пішохідну вулицю, давно стала символом Москви і оспівану Булатом Окуджавою… Багато хто з звичних московських назв раніше були зовсім іншими. Улюблене місце прогулянки москвичів – Чисті Пруди – в XVII в. називалися Погань. У них скидали відходи з боєнь, що розташовувалися на Мясницькій вулиці. В 1703 р. ставки були очищені і перейменовані в Чисті.
Садове кільце – це район, де знаходиться ЦПКіВ ім. Горького, Будинок художника і Центральний театр ляльок зі знаменитим годинником-теремком, Планетарій. Тут же знаходиться Театр драми і комедії на Таганці.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)