Контроль цілісності і індивідуальності організму

Живі організми мають здатність захищати себе від проникнення чужорідної інформації: різних паразитів (вірусів, бактерій, грибів, найпростіших), а також макромолекул, що відрізняються за своїм молекулярному складу від аналогічних молекул даного організму, які можуть порушувати узгоджену роботу клітин.

Захистом служать непроникні покриви і спеціальні виділення, наприклад, фітонциди (грец. Phyton – рослина і лат. Caedo – вбиваю) – у рослин і виділення сальних і потових залоз – у тварин. Крім того, у тварин існують клітини – фагоцити, які здатні захоплювати і руйнувати потрапили всередину мікроорганізми. Всі ці пристосування забезпечують неспецифічну стійкість організмів.
У хребетних тварин існують також імунна система, яка забезпечує специфічну реакцію організмів на чужорідні речовини – імунітет (лат. Immunitas – звільнення, позбавлення). У них існують клітинний і гуморальний (лат. Humor – рідина) імунітет. В його основі лежить здатність клітин імунної системи розпізнавати антигени – речовини чужорідного походження – і усувати несучі антигени речовини або клітини.

Імунна система – це комплекс клітин і синтезованих деякими з них білків, які входять до складу крові. Тому контролю імунної системи доступні ті ділянки організму, в які можуть проникнути клітини і плазма крові. Її завдання – дізнаватися і знищувати чужорідні для організму макромолекули. Ви знаєте, що кожен організм відрізняється від будь-якого іншого організму навіть того ж самого виду поєднанням макромолекул, властивих тільки йому. Таким чином, імунна система контролює індивідуальність організму.

Чужорідні речовини – антигени (грец. Anti – проти і genos – проісхожденіе) – це гетерополімери з молекулярною масою більше 10000: поліпептиди, глікопротеїди, гліколіпіди а також нуклеїнові кислоти, що відрізняються за своєю структурою від власних макромолекул організму. Іноді буває досить відмінності однієї амінокислоти в поліпептиді або одного цукру в полісахариди, щоб речовина було упізнано як “чуже”.
Антигени розпізнаються рецепторами, що знаходяться на поверхні лімфоцитів. Кожен лімфоцит несе на своїй поверхні рецептори одного сорту. Різноманітність рецепторів величезне і для кожного антигену завжди знаходяться рецептори, які взаємодіють з ним як ключ із замком.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Контроль цілісності і індивідуальності організму