Форми імунної відповіді

Імунна відповідь – це ланцюг послідовних складних кооперативних процесів, які йдуть в імунній системі у відповідь на дію антигену в організмі.

Розрізняють:

    Первинну імунну відповідь (виникає при першій зустрічі з антигеном); Вторинний імунну відповідь (виникає при повторній зустрічі з антигеном).

Будь-яка імунна відповідь складається з двох фаз:

    Індуктивної – представлення та розпізнавання антигену. Виникає складна кооперація клітин з наступною проліферацією і диференціюванням; Продуктивної – виявляються продукти імунної відповіді.

При первинній імунній відповіді індуктивна фаза може тривати тиждень, при вторинній – до 3 днів за рахунок клітин пам’яті.

У імунній відповіді антигени, які потрапили в організм, взаємодіють з антиген-представниками клітинами (макрофагами), які експресують антигенні детермінанти на поверхні клітини і доставляють інформацію про антиген в периферичні органи імунної системи, де відбувається стимуляція т-хелперів.

Далі імунна відповідь можлива у вигляді одного з трьох варіантів:

    Клітинна імунну відповідь; Гуморальна імунну відповідь; Імунологічна толерантність.

Клітинна імунну відповідь – це функція T-лімфоцитів.

Відбувається утворення ефекторних клітин – T-кілерів, здатних знищувати клітини, які мають антигенну структуру шляхом прямої цитотоксичності і шляхом синтезу лімфокінів, які беруть участь у процесах взаємодії клітин (макрофагів, T-клітин, B-клітин) при імунній відповіді.

У регуляції імунної відповіді беруть участь два підтипи T-клітин:

    T-хелпери підсилюють імунну відповідь; T-супресори мають протилежний вплив.

Гуморальний імунітет – це функція B-клітин.

Т-хелпери, які отримали антигенну інформацію, передають її В-лімфоцитам. В-лімфоцити формують клон антитіловиробляючих клітин. При цьому відбувається перетворення B-клітин у плазматичні клітини, які секретують імуноглобуліни (антитіла), які мають специфічну активність проти антигену.

Утворені антитіла вступають у взаємодію з антигеном з утворенням комплексу АГ-АТ, який запускає в дію неспецифічні механізми захисної реакції.

Ці комплекси активують систему комплементу. Взаємодія комплексу АГ-АТ з огрядними клітинами призводить до дегрануляції і виділення медіаторів запалення – гістаміну та серотоніну.

При низькій дозі антигену розвивається імунологічна толерантність.

При цьому антиген розпізнається, але в результаті цього не відбувається ні продукції клітин, ні розвитку гуморального імунної відповіді.

Імунна відповідь характеризується:

    Специфічністю – реактивність спрямована тільки на певний агент, який називається антигеном); Потенцирування – здатністю виробляти посилену відповідь при постійному надходженні в організм одного і того ж антигену); Імунологічною пам’яттю – здатністю розпізнавати і виробляти посилену відповідь проти того ж самого антигену при повторному його попаданні в організм, навіть якщо перше і наступні попадання відбуваються через великі проміжки Часу).

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)

Форми імунної відповіді