Коли день стає довшим за ніч і чому?
Коли день стає довшим ночі? Це трапляється після 20 березня – офіційної дати весняного рівнодення для північної півкулі (в південній цей же день є днем осіннього рівнодення, так як там починається астрономічна осінь).
Сенс весняного рівнодення на прикладному (побутовому) рівні
Сенс рівнодення на побутовому рівні зрозумілий вже з назви: це момент, коли день і ніч стають рівними за тривалістю – по 12 годин. У рівнодення Сонце піднімається над горизонтом точно на сході, а заходить – на заході (в інші дні завжди є відхилення на північ або південь).
Коли точка рівності пройдена, тривалість світлого часу доби (дня) росте, досягаючи максимуму в день літнього сонцестояння – 21 червня, після чого поступово зменшується, поки восени – 22 або 23 вересня – ніч і день знову не стануть рівними.
Весняне рівнодення як астрономічне явище
З астрономічної точки зору явище рівнодення – це перетин Сонцем під час його річного руху небесного екватора – великого кола небесної сфери, площина якого збігається з площиною екватора Землі.
На рівні споглядання момент перетину Сонцем небесного екватора найкраще помітний з космосу: в рівнодення термінатор (лінія світлорозділу, відокремлює світлу частину Землі від темної) проходить по Північному і Південному полюсах планети, перпендикулярно земній екватора.
Вся ця “небесна механіка” обумовлена траєкторією – індивідуальною і співвідносною – рухи небесних тіл – Сонця і Землі. Протягом року становище їх відносно один одного змінюється, що особливо помітно у видимому положенні Сонця на осі “північ – південь”: амплітуда його руху по осі становить 47°, що викликає збільшення/зменшення освітленості певних ділянок Землі і зміну пір року.
Коли Сонце відхиляється у бік Південного полюса, в південній півкулі починається весна, росте день – в північному відбуваються протилежні процеси, і навпаки.
Точки “переходу з зими в літо” (якщо вже говорити зовсім просто) і називаються днями осіннього та весняного рівнодення.
Значення весняного рівнодення в житті людини. Свята, пов’язані з початком збільшення світлового дня
Дні ці важливі і в біологічному, і в психологічному плані в житті всього населення планети, за винятком тих тільки, хто проживає в районі екватора, де принципової різниці в освітленості не буває, як і не буває зміни пір року. Збільшення світлового дня веде до активного пробудження природи, збільшення життєвої активності, з дня весняного рівнодення у багатьох народів починався відлік нового року.
У давніх слов’ян важливість перехідних станів позначалася вже в тому, що для зими і літа не було особливих найменувань, тоді як весна і осінь мали їх. Початок року у слов’ян спочатку збігався з днем весняного рівнодення, а з плином часу – з днем осіннього сонцестояння. З березня відлік місяців року вели в стародавньому Римі, з вересня – в Візантії. Сьогодні в березні святкують Новий рік в:
- Афганістані (Новруз); Таджикистані; Туркменістані; Узбекистані; Азербайджані і деяких інших державах.
У 1971 році ООН проголосила 20 березня Днем Землі, а в 2012 році ця ж організація приурочила до дня весняного сонцестояння ще одне чудове свято – Міжнародний день щастя (International Day of Happiness).
Вибір дати для свят з настільки глобальним і життєствердним, важливим для кожного без винятку людини сенсом абсолютно не випадковий: сонячна енергія – це життя, її розквіт і продовження, перспективи та надії, в кінцевому підсумку – сама можливість жити і бути щасливим.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)