Цікаві факти про Анну Ахматову
Поетеса Анна Ахматова по праву вважається однією з кращих у своєму ремеслі. Її написані за часів радянської влади твори, повні лірики, до сих пір вивчаються у багатьох країнах. Вони переведені на кілька десятків мов, і популярні далеко за межами України. При цьому сама поетеса прожила досить важку і часом дуже сумну життя…
Цікаві факти з життя Анни Ахматової
- Перший вірш Ахматова написала в 11 років. Результат її не надто вразив, але породив бажання вдосконалюватися і домогтися більшого. Батько майбутньої поетеси не вірив в її талант і заборонив ставити під віршами її справжнє прізвище – Горенок. Тому дівчина використовувала псевдонім дівоче прізвище своєї прабабусі – Ахматова. Ахматова і її перший чоловік, Микола Гумільов, познайомилися ще під час навчання дівчата в гімназії. У 1910 році вони одружилися, і від цього шлюбу на світ з’явився син Лев. Сім’я проіснувала 4 роки, потім Ахматова і Гумільов розійшлися, але розлучення було оформлене лише в 1918 році. Під час поїздки в Париж у Ахматової виник нетривалий роман з художником Амедео Модільяні. Результатом цих відносин стали кілька десятків картин, написаних великим італійським живописцем. Ахматова була надзвичайно худий, за що в молодості її дражнили “мумією, яка всім приносить нещастя”. Знаменитої поетесою Ахматову зробив збірник “Четки” – це була друга книга з її творами, що вийшла у світ. У роки першої зі світових воєн Ахматова захворіла на туберкульоз. Раніше від цієї хвороби померли дві її сестри, і поетеса боялася, що її чекає та ж доля, проте в результаті упоралася з цим небезпечним недугою. Всього у Ахматової було три чоловіка – після розлучення з Гумільовим вона кілька років прожила з сходознавцем Володимиром Шилейко, а потім перебувала в цивільному шлюбі зі знавцем мистецтва Миколою Пунін. Ахматова кілька років жила в одній квартирі зі своїм коханцем, мистецтвознавцем Миколою Пунін, його дружиною і дочкою. Всі учасники цього “трикутника” були нещасні, але не поспішали щось міняти. За ці роки Ахматова не написала жодного вірша. У період репресій під арештом опинилися і син Ахматової – Лев, і її цивільний чоловік Пунін, і колишній чоловік Гумільов. Цьому етапу життя поетеси присвячена її знаменита поема “Реквієм”. Твір було опубліковано тільки в кінці 1980-х років. Після арешту Пунина поетеса залишила його пальто висіти на вішалці як пам’ять про нього. Зараз в цій квартирі розташований музей Ахматової, і пальто з вішалки так ніхто і не прибрав. Колишній чоловік Ахматової, Гумільов, був розстріляний через кілька днів після арешту, Пунина відпустили на свободу, проте потім знову затримали, і в підсумку він помер в таборах, а син поетеси Лев в цілому провів за гратами більше 10 років. У 1920-х роках Ахматова працювала діловодом в бібліотеці сільгоспінституту в Петербурзі. Багато творів Ахматової не друкувалися не тільки за життя автора, але навіть протягом цілих 20 років після смерті поетеси. Ахматова все життя вела щоденник, але відомо про це стало тільки після її смерті. Після війни Ахматової зробив пропозицію вчений-медик Володимир Гаршин – про свої наміри і почуттях він повідомив в листі. Ще до того, як поетеса встигла йому відповісти, Гаршин передумав одружуватися на Ахматової, пославшись на те, що уві сні йому з’явився привид загиблої дружини і попросив цього не робити.