Аналіз вірша Ахматової “Двадцять перше. Ніч. Понеділок”

Свій твір “Двадцять перше. Ніч. Понедельник” Ахматова написала в 1917 році, коли обстановка в Росії була досить напруженою. Особисте життя поетеси не мала успіху і виникали деякі сумніви щодо свого творчого майстерності.

Тематика вірші лаконічна і проста. Воно несе в собі повне розчарування в існуванні любові і переосмислення деяких цінностей. Ахматова говорить іронічно про це почуття, яке принесло їй біль і страждання.

Перше чотиривірш має свій початок з точною констатації числа, часу і дня тижня. Оформлено це все в рваному ритмі, створюється враження ніби читаєш телеграму. Але далі йде рядок повна умиротворення, яка відображає те, що бачить поетеса підійшовши до вікна. І з’являється відчуття, що стаєш мимовільним слухачем чужого письма.

Далі можна зрозуміти, що поетеса розмовляє сама з собою, вона нарікає, що тільки нероба міг вигадати любов. Ганні в той час було лише 28 років, а вона вже переживає душевну драму.

Другий катрен пронизаний досадою того, що всі повірили тому, хто придумав любов. Так і живуть з безглуздою вірою в цю безглузду казку.

Заключна частина вірша містить головну думку автора. Поетеса випадково дізнавшись про те, що кохання немає, змушена тепер страждати і це не дає їй спокійно жити.

Відчуття ліричного роздуми створюється шляхом написання тексту в розмірі тристопного анапеста, ритм якого здатний створити подібне відчуття.

Ахматова пише цей твір навмисно простим, використавши для нього лише пару виразних засобів. Епітет “любовні пісні” і пишномовну метафору “спочине на них тиша”. Така простота підкреслює душевний байдужість страждає героїні.

Пережита любовна драма змінює головну героїню. Відбувається її становлення як мудрої жінки, спокійно відноситься до почуттів. Ні, вона не втратила віру в щирість любові, їй просто вдалося переосмислити своє ставлення до неї, яке знайшло більш земне розуміння.

У вірші йде одна лінія міркування. Гармонія між формою і змістом з’являється зарахунок логічно вибудуваних пропозицій.

Всі введені в розповідь образи дуже прості по своїй суті. В цьому і полягає вся особливість поетичного стилю Ахматової, яка може наповнити будь-який образ змістом і емоційної складової.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Аналіз вірша Ахматової “Двадцять перше. Ніч. Понеділок”