Автокритика
Автокритика (грецьк. autds – сам і kritike – здатність судження) – самокритика, висловлювання письменника про власну творчість чи про окремі твори на зустрічах з читачами, в пресі, в листах, у передмовах або післямовах до творів. Як правило, автори розповідають про задуми, особливості праці над твором, відповідають на критичні закиди, рідше оцінюють твір у цілому чи визначають його місце в літературі (див.: Епістолярна критика). А. – один із виявів самокритики, що широко практикувалася в 30-40-х роках у колишньому СРСР як визнання письменниками своїх “помилок”, “ідеологічних збочень” і прилюдне покаяння. А., хоч і не позбавлена суб’єктивізму, допомагає дослідникам і читачам осягнути своєрідність твору і літературної праці. До А. часто вдаються П. Загребельний, Р. Іваничук та ін. її елементи простежуються в мемуарах (У. Самчук, Ю. Смолич та ін.), літературно-критичних працях, написаних у період радикальних суспільних змін (С. Крижанівський, Л. Новиченко та ін.).
Related posts:
- ЛІТЕРАТУРНИЙ ПОРТРЕТ – СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ Літературний портрет – це опис зовнішності дійової особи в художньому творі. Читаючи, наприклад, оповідання Архипа Тесленка “Школяр”, ми звертаємо увагу на опис зовнішності хлопчика Миколки: “Миколка, Прокопів хлопчик, такий школярик гарнесенький був: сумирненький, соромливенький, млявенький, як дівчинка. Та ще такий чорнобривенький, білолиценький, носок невеличкий, щічки круглесенькі, ще й чубок кучерями”. Літературний портрет дає змогу читачам […]...
- ПЕРЕЛІК МОЖЛИВИХ ТЕМ – Ф. КАФКА, ДЖ. ДЖОЙС, М. БУЛГАКОВ – ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XX СТ. – 11 клас 1. Огляд літератури першої половини XX ст. 2. Світосприйняття героя творів Ф. Кафки. 3. Кожна людина безповоротно загублена в собі (твір-роздум за творчістю Ф. Кафки). 4. Фантастика і повсякденність у новелі Ф. Кафки “Перевтілення”. 5. Сповідальність творчості Ф. Кафки. 6. Автобіографічність психологічного есе Дж. Джойса “Джакомо Джойс”. 7. Своєрідність розкриття теми кохання у психологічному есе […]...
- Репліка в літературній критиці Репліка в літературній критиці – невелике за обсягом спростування або заперечення неприйнятних для автора положень, думок, суті публікацій. Р. можуть бути редакційними (висловленими від імені часопису) і авторськими. Р. – гострий спосіб обміну думками у критиці, широко використовується в літературних полеміках. Р., наприклад, часто послуговувалися львівські часописи 20-30-х XX ст., що стояли на різних ідеологічних […]...
- ПЕРЕЛІК МОЖЛИВИХ ТЕМ – О. ГЕНРІ, ДЖ. ОЛДРІДЖ – КРАСА ЧИСТИХ ЛЮДСЬКИХ ВЗАЄМИН – 7 клас 1. Особливості новели як жанру. 2. Взаєморозуміння та прагнення зробити добро іншому як засіб подолання життєвих негараздів. 3. Милосердя: норма чи поодинокий випадок? (За новелою О. Генрі “Останній листок”). 4. Уроки доброти, які я виніс (винесла) з новел О. Генрі. 5. “Їм обом потрібен час…” (Своєрідність вирішення проблеми батьків і дітей). 6. Формування характеру Деві […]...
- Кватерна Кватерна (лат. quattuor – чотири) – своєрідність римування, де два тривірші мають по четвертому рядку, які також об’єднані римою. Кватернарне римування має такі різновиди схем – прямий (ааабвввб), обернений (абббаввв), кільцевий (абббввва)- Про неї, про колискову, а Про материнську мову, а Я думаю знову й знову… а Без неї в душі зима, б Без неї […]...
- Конкретизація літературного твору Конкретизація літературного твору (фр. concretisation, від лат. concretus – ущільнений, згущений, затверділий) – читацьке сприймання літературного твору. У цьому процесі пізнавальні чинники поєднуються з естетичними, створюючи естетичне переживання. Термін К. запровадив Р. Інгарден (1893-1970), враховуючи схематичність літературного твору, що містить неокреслені місця, і потенційні моменти, які у процесі читання вимагають смислового наповнення. Так, якщо в […]...
- Месневі Месневі (араб. – здвоєння) – у ліриці східних народів – велика за обсягом героїчна або філософсько-дидактична поема, написана двовіршем за схемою суміжного римування (аа бб вв…). Зверталися до цієї форми Рудакі, Нізамі, Сааді, Фізулі та ін. Про своєрідність версифікаційної структури свідчить уривок з поеми “Шахнаме” Фірдоусі, перекладеної В. Мисиком: Хай в тебе розум буде водієм, […]...
- БІБЛІОГРАФІЯ ЛІТЕРАТУРНА Бібліографія літературна (від грец. βΙβλία – книги і γράφω – пишу) – наукова галузь, що займається виявленням, обліком і систематизацією друкованих творів художньої літератури й літературознавства. Перелік творів та їх видань, покажчики монографій і статей про творчість окремих письменників чи з певних питань літературознавства, про літературу того чи іншого народу укладаються в певному порядку, який […]...
- БІБЛІОГРАФІЯ ЛІТЕРАТУРНА – ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО ЯК НАУКА Бібліографія літературна (від грец. Βιβλία – книги і Γράφω – пишу) – наукова галузь, що займається виявленням, обліком і систематизацією друкованих творів художньої літератури й літературознавства. Перелік творів та їх видань, покажчики монографій і статей про творчість окремих письменників чи з певних питань літературознавства, про літературу того чи іншого народу укладаються в певному порядку, який […]...
- Говірний вірш Говірний вірш – інтонаційний тип вірша, який, на відміну від наспівного чи ораторського, відтворює своєрідність живого мовлення, спираючись на відносну свободу та неврегульованість ритмомелодики, темпу, павзної системи інтонації мовлення. При цьому простежується широка варіативність поєднання довгих та коротких, повних та неповних речень, довільні лексичні сполуки, фразеологічні звороти, еліптичні форми експресивного характеру. Г. в. широко застосовував […]...
- Твори Спінози З філософських творів Спінози головними є його знаменита “Етика”, “Трактат про вдосконалення розуму” (бл. 1662) і “Богословсько-політичний трактат” (1670). У “Етиці” Спіноза задався метою представити таку систему положень про Бога, людському дусі і матеріальному світі, яка своєю непохитністю була б схожа на нерозривний ланцюг математичних умовиводів. Ось чому Спіноза і вжив у своїй праці геометричний […]...
- Манера Манера (фр. тапіеге – вправність рук ) — особлива прикмета творчості митця – письменника, маляра, музики, яка грунтується на його звичці, особливостях внутрішнього світу. Ряд вчених твердить, що М. збігається з індивідуальним стилем. Існує погляд, згідно з яким М. – поняття вужче від стилю і виражає чисто зовнішню своєрідність зображально-виражальних засобів митця. М. йде від […]...
- ПЛАН – О. ГЕНРІ, ДЖ. ОЛДРІДЖ – КРАСА ЧИСТИХ ЛЮДСЬКИХ ВЗАЄМИН – 7 клас Особливості новели як жанру I. Новела як жанр літератури. (Новела (італ. novella – новина) – невеликий за обсягом прозовий епічний твір про незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом.) II. Жанрова своєрідність новел. (Новелі властиві лаконізм, яскравість і влучність художніх засобів, напружений сюжет. Наявність чіткої композиції, зведення до мінімуму персонажів, несподівана розв’язка.) ІІІ. Письменники-новелісти світу. (Відомими […]...
- Романтичні герої Едгара По – Твір Зарубіжна література Едгар По – надзвичайно яскрава постать у світовій літературі. Його поезія мала значний вплив на творчість поетів різних народів, але на батьківщині, в Америці, його вірші довго не розуміли і не визнавали. Прозові твори Едгара По стали підгрунтям нових жанрів, детективного і науково-фантастичного, тому Ж. Берн і Г. Уеллс вважали його своїм учителем. Його психологічні […]...
- Депонування Депонування (лат. depono – кладу) – у фінансовій сфері – передача на збереження кредитним установам грошових сум, цінних паперів тощо; у науково-індивідуальній практиці, зокрема літературознавстві, – передача на збереження і використання в режимі запиту наукових праць, оформлених як завершені дослідження з певної галузі знань. Депоновані праці прирівнюються до опублікованих, можуть бути опубліковані з посиланням на […]...
- Поетичне мовлення Поетичне мовлення – мовлення художньої літератури, позначене підвищеною емоційністю та образністю, насичене тропами, стилістичними фігурами, перейняте шляхетною фонікою. Найбільш притаманне П. м. ліриці з її яскравими естетико-виражальними можливостями, витонченою мелодійністю. П. м. живиться невичерпними джерелами національної мови, її активним та пасивним словником, щоразу набуваючи неповторного колориту у доробку автора, стаючи визначальною рисою його стилю. П. […]...
- Ідеологія Ідеологія (грецьк. idea – першообраз, logos – вчення) – система політичних, правових, морально-етичних, релігійних, естетичних і філософських поглядів, ідей, теоретичних засад, які кристалізуються на теоретичному рівні суспільної свідомості. Від І. відрізняють соціальну психологію як сукупність соціальних почуттів, настроїв, думок, уявлень, які виникають у сфері буденної свідомості під впливом довкілля і способу життя людей. І., як […]...
- Художні особливості роману “Євгеній Онєгін” Знаменита робота О. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін” відноситься вже не до романтичного, а реалістичного жанру. До цього роману, автор написав лише твір “Кавказький полонений”. Написання роману в реалістичному стилі було досить складним навіть для такого талановитого поета. А все тому, що про напрямок реалізму і про правила написання текстів в його стилі було мало відомо. […]...
- ЛЮБІТЬ УКРАЇНУ – ВОЛОДИМИР СОСЮРА (1898-1965) – СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ Любіть Україну, як сонце, любіть, Як вітер, і трави, і води, В годину щасливу і в радості мить, Любіть у годину негоди!.. Любіть Україну у сні й наяву, Вишневу свою Україну, Красу її, вічно живу і нову, І мову її солов’їну. Між братніх народів, Мов садом рясним, Сіяє вона над віками… Любіть Україну всім серцем […]...
- Другорядні персонажі п’єси А. П. Чехова “Вишневий сад” – шкільний твір 10 клас СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНА ПРОЗА XIX СТОЛІТТЯ Важко уявити п’єсу “Вишневий сад” без тих діючих осіб, яких називають другорядними. “Вишневий сад” прийнято вважати ліричною комедією. Назва підкреслює основну – комічну – спрямованість п’єси й одночасно ліричну, пов’язану найбільше з образом автора, присутність якого читач відчуває в усьому: в ремарках, в окресленні діючих осіб, в обстановці. Чехов […]...
- Імітація Імітація (лат. imitatio, від imitor – наслідую) – наслідування, підроблення. Часто вживається в імпресіоністичних творах, особливо в поезії, задля увиразнення безпосередності враження: Дзень-дзень-дзень-дзень: Дзеленькають останні колеса Коляски старосвітчини, Що колобродять у забуття (Емілія Лучак). І. закорінена у міметичні принципи художньої діяльності, однак вона втрачає своє значення за відсутності чуття естетичної міри. Та особливої шкоди І. […]...
- ПАЛЕОГРАФІЯ – ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО ЯК НАУКА Палеографія (від грец. Παλαιόζ – стародавній і Γράφω – пишу) – одна з допоміжних літературознавчих дисциплін. З огляду на те, що нею послуговуються в значній мірі історики, переважна більшість літературознавців не виділяє її як суто літературознавчу дисципліну. Палеографія вивчає писемні знаки, особливості написання літер у різні періоди розвитку мови того чи іншого народу, почерки, своєрідність […]...
- ПЕРЕЛІК МОЖЛИВИХ ТЕМ – Я. КАВАБАТА, Г. Г. МАРКЕС – ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX СТОЛІТТЯ – 11 клас 1. Символіка назви повісті Ясунарі Кавабати “Тисяча журавлів”. 2. Мрія про недосяжне щастя як провідна ідея повісті “Тисяча журавлів”. 3. Природа та її роль у повісті Ясунарі Кавабати “Тисяча журавлів”. 4.”Журавлі, яких людина шукає все життя” (за повістю Ясунарі Кавабати “Тисяча журавлів”), 5. Образи жінок у повісті Я. Кавабати “Тисяча журавлів”. 6. Повість Я. Кавабати […]...
- Ідіолект Ідіолект (англ. idiolect, від грецьк. idios – свій та dialectos – розмова, говір, наріччя) – індивідуальне мовлення, що пояснюється місцем проживання, віком, фахом, соціальним станом, загальним рівнем культури певної людини. І. як мовна характеристика особистості не тільки окреслює особливе, а й розкриває розмаїті аспекти мови як загальнонаціонального феномена, її невичерпний потенціал. Літературний І. в сучасній […]...
- Трудова діяльність людини Трудова діяльність – одна з основних форм діяльності людини, спрямована на створення матеріальних благ. Учасниками трудової діяльності є роботодавець і працівник, що укладають між собою трудовий договір. Трудова діяльність включає в себе: – Мета, – Засоби та предмети праці, – Трудові операції і використовувані технології. Засоби праці, предмети праці, трудові операції та технології – основа […]...
- Критика роману “Мартін Іден” Аналізом роману Джека Лондона “Мартін Іден” займалися такі провідні фахівці, як А. А. Анікст ( “Нарис розвитку літератури в США”), І. І. Анісімов (“Середина століття”), М. Горький, А. П. Чехов ( “М. Горький про літературу”), В. Н. Богословський ( “Джек Лондон”), К. И. Чуковский ( “Особи і маски”), Ф. Юнг ( “Джек Лондон як поет […]...
- ПЕРЕЛІК МОЖЛИВИХ ТЕМ – МАРК ТВЕН, Е. ПОРТЕР, Р. БЕРНС – СВІТ ДИТИНСТВА – 5 клас 1. Знайомтеся: МаркТвен (коротка інформація про письменника). 2. Вплив світу дорослих на дитячі стосунки у повісті М. Твена “Пригоди Тома Сойєра”. 3. Справжня хлоп’яча дружба (образи Тома Сойєра та Гекльберрі Фінна). 4. Мій друг Том Сойєр. 5. Своєрідність гумору М. Твена у повісті “Пригоди Тома Сойєра”. 6. Чи щасливий Гекльберрі Фінн? 7. Мрії героїв повісті […]...
- Вітчизна “Вітчизна” – щомісячний літературно-художній та громадсько-політичний журнал, ораган СПУ. Заснований у Харкові 1933 під назвою “Радянська література”. З 1941 називався “Українська література”; Під назвою “В.” відомий з січня 1946. Протягом 1934-41 виходив у Києві; у 1941-43 видавався в Уфі, з листопада 1943 по березень 1944 – у Москві, з березня 1944 – у Києві. Головними […]...
- Образ князя Ігоря в “Слові о полку Ігоревім” Велике “Слово о полку Ігоревім” було створено понад вісім століть тому. Але, воно досить відоме і актуально і в нашому, сучасному світі. Чому ж ми до цих пір вивчаємо і читаємо “Слово…”? Що в ньому такого? Це величне творіння відкриває для нас історію не тільки правили князів, які постійно вели міжусобні війни. Воно відкриває читачам […]...
- Бібліологія Бібліологія (грецьк. biblion – книга і logos – слово, вчення) – комплексна наука про книгу. Термін рідковживаний, використовувався ще в XVI ст. у Франції, де Ж.-Ж. Рів (1730-95) застосовував його у значенні “мистецтва міркувати про книги і говорити про них з певністю чи то стосовно їхнього змісту, чи стосовно їхньої історії”. У 1931 О. Фомін […]...
- Що таке епітет в літературі? Епітет – це слово, що наділяє наступне слово виразністю, образністю. Воно являє собою як би визначення цього слова. Найчастіше епітет є прикметником, рідше – прислівником, але також він може бути дієсловом або навіть іменником. В якості яскравого прикладу можна розглянути фразу “крилаті гойдалки”, що містить у собі епітет “крилаті”. Даний епітет допомагає читачеві уявити перед […]...
- Тематика повісті “Золотий горнець” Тема кохання. Ансельм бачить в почутті лише піднесений поетичний сенс, надихаючий людину на життя і творчість. Звичайний і міщанський шлюб, в основі якого лежить взаємовигідне використання, не влаштував би його. У його розумінні любов окрилює людей, а не придавлює до землі умовностями і побутовими аспектами. З ним повністю солідарний автор. Конфлікт особистості і суспільства. Навколишні […]...
- Аналіз вірша Тютчева “Весняні води” Федір Тютчев володів дивовижним даром помічати будь-які зміни природи. Тому його пейзажна лірика настільки багата епітетами і метафорами, які дозволяють відтворити дивовижну в своїй красі і первозданності картину зміни пір року. Ця тема була особливо близька автору, який гостро відчував будь-які зміни погоди і вмів перекласти на слова музику вітру, шелест листя і шум дощу. […]...
- ВОЛОДИМИР СОСЮРА. ЛЮБІТЬ УКРАЇНУ – ЛІТЕРАТУРА кін. XIX ст. – 30-х рр. XX ст √ Володимир Миколайович Сосюра (6 січня 1898 р., Дебальцеве, нині Донецька обл.- 8 січня 1965 р., Київ) – автор більш ніж 40 збірок поезій, поем, роману “Третя рота”. ! Вірш “Любіть Україну” В. Сосюри (написаний ще 1944 р.) таврували в газеті “Правда” від 2 липня 1951 р. як зразок ідеологічних перекручень в літературі, поет знаходився […]...
- Літературний жанр і напрям роману “Анна Кареніна” Що стосується літературного жанру і напрямку роману, літературознавці і критики все частіше сперечаються про своєрідність цього твору, досліджуючи його Цитатне характеристику. Одні називають його філософським, інші сімейним, а треті – класичним соціальним романом. Відбувається це через великої спрямованості шедевра. Філософським його називають через численні роздумів героїв про життя, сенсі жити, любові, віри і істини. Цікаво, […]...
- Жанр, розмір, напрямок вірша “Стисла руки під темною вуаллю” “Стисла руки під темною вуаллю” – твір ліричного жанру, якому властива передача суб’єктивних вражень і переживань, відображення повноти почуттів, побудоване на емоційності та експресії. Вірш написаний анапестом – трискладових віршованим розміром з наголосом на останньому складі. Анапест створює особливу мелодику вірша, надаючи йому ритмічна своєрідність і динаміку. Тип римування – перехресний. Строфическое розподіл здійснюється за […]...
- Пісня – джерело народної мудрості З чого починається любов до отчого краю? Мабуть, у кожного українця вона починається з маминої колискової. Яка мати не співала цих легких, як сон, пісень над колискою своїх дітей? Українська пісня – це поетична біографія українського народу. Виринають із сивої давнини Байда Вишневецький, славний козак Морозенко, Іван Богун, Устим Кармалюк і кличуть до бою за […]...
- Офіційна ідеологія в Тайвані Відповідно до демократичним принципом плюралізму політичних поглядів Китайська Республіка не має офіційної ідеології. У конституції постулюється три народні принципи, сформульованих доктором Сунь Ятсена, на яких грунтується демократична республіка Тайваню, – націоналізм, народовладдя і народний добробут, однак авторитет Сунь Ятсена і його ідей, який очолював Гоміньдан, значно знизився після того, як ця партія була відсторонена від […]...
- Як розмежувати сюжет і фабулу? Якщо сюжет – це авторське розташування зображуваних подій, то фабула – їх хронологічна, природна послідовність. Саме порівняння сюжету й фабули допомагає визначити задум письменника, особливості його втілення, своєрідність змалювання образів. Фабула – це та ланка, яка пов’язує дійсність і сюжет, тобто вона сприймається як послідовність подій, що могли б відбуватися насправді. Проте фабула існує і […]...
- ІСТОРІОГРАФІЯ ЛІТЕРАТУРНА Історіографія літературна (від грец. Ιστορία – розповідь про минуле і γράφω – пишу) – допоміжна літературознавча дисципліна, яка займається дослідженням історії розвитку та нагромадження знань з основних літературознавчих дисциплін – теорії літератури, історії літератури й літературної критики. Матеріалом цієї науки є також літературні джерела, присвячені творчості письменників і літературознавців. Солідні літературознавчі праці починаються, як правило, […]...