Засудження лицемірства, крутійства сільської верхівки в образах виборного і возного – ІІ варіант – ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ – 9 клас
Вже майже два століття минуло з того часу, як Іван Котляревський написав п’єсу “Наталка Полтавка”. Але і сьогодні вона “продовжує лунати на сцені дивно милими піснями”, і сьогодні є актуальними ті проблемі, що знайшли відображення в цьому творі.
Конфлікт п’єси має побутовий характер, але основа його – соціальна. Наталка не може одружитися з Петром через його бідність, проте й відмовляє возному, бо не хоче потрапити в матеріальну залежність від нього. Втіленням соціальної несправедливості у творі є возний Тетерваковський та виборний Макогоненко: які змальовані автором у комічному, але одночасно й викривальному плані.
Тетерваковський за походженням дворянин, але займає низьку посаду – він возний, тобто типовий чиновник повітового суду, що розвозить різні папери, виставляє на продаж майно тих, хто заборгував. Будучи людиною “освіченою”, він складає людям позови, скарги, не забуваючи за це брати “винуждениї
Подарочки” – хабарі. До хабарів він ставиться як до чогось звичайного, і щиро обурюється, що уряд забороняє брати “взяточки”. Возний за визначенням Миколи, – “юриста завзятий і хапун такий, що із рідного батька злупить”. Не проминає він нагоди збагатитися і за рахунок державної казни. Для того, щоб підкреслити своє становище та “освіченість”, він вживає у своїй мові заплутані конструкції, що насичені канцеляризмами і старослов’янізмами. Навіть залицяючись до Наталки, він не може їх позбутися. Його почуття до дівчини не щире, скоріше це бажання домогтися володіння нею, як”движимим і недвижимим іменієм для душі”. Як життєве кредо, що відображає моральні принципи і низький духовний рівень возного, звучить перероблена ним пісня Сковороди:
Всяк, хто не маже, то дуже скрипить,
Хто не лукавить, то ззаду сидить.
Лицеміром, хапугою і казнокрадом зображено возного у творі. Навіть добродушність і схильність до жарту не піднімають його в очах односельців. Споріднену душу возний знаходить в особі виборного Макогоненка, типового заможного селянина, що правдами і неправдами здобув посаду дрібного урядовця. Відповідно до свого становища він стоїть на боці панів, з цих позицій він ставиться до бідняків, стосовно яких вживає вульгарну і лайливу лексику, чим демонструє свою зневагу і ворожість до них, влучно схарактеризував виборного Микола: “міг би бути добрим чоловічком”, “так біда – хитрий, як лисиця, “де не посій, там і уродиться, і уже де і чорт не зможе, то пошли Макогоненка, зараз докаже”.
Типових представників сільської верхівки змалював Іван Котляревський в образах виборного і возного. Типових через їх хабарництво і крутійство, лицемірство і бажання нажитися за чужий кошт.
Related posts:
- Засудження лицемірства, крутійства сільської верхівки в образах виборного і возного – І варіант – ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ – 9 клас В українському сільському середовищі вже наприкінці XVIII – на початку XIX століття стали з’являтися люди, що відривалися від своїх коренів, від праці батьків, а займали якісь посади і таким чином намагалися вознестися над простими людьми. Це призводило до падіння моралі, забуття рідної мови, деградації. Такими є возний і виборний у п’єсі “Наталка-Полтавка” І. Котляревського. Возний […]...
- Роль пісні в п’єсі “Наталка Полтавка” – ІІ варіант – ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ – 9 клас “Наталку Полтавку” І. Котляревського називають “праматір’ю українського театру”. Справді, саме з цього твору починається наша драматургія, саме ця полтавська дівчина відкрила галерею образів прекрасних українок, якими так захоплювався цілий світ. Важко знайти твір, який мав би таке довге і щасливе життя. Мабуть, немає в Україні театру, де б не зверталися до цієї п’єси. Усе в […]...
- Поетичний образ дівчини з народу (за п’єсою “Наталка Полтавка”) – ІІ варіант – ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ – 9 клас “Наталка Полтавка” І. Котляревського – перша класична українська п’єса. Сотні людей переписували і вчили напам’ять пісні з неї, а їх – аж 22. Це був перший твір з народного життя, де показано ідеальний образ української дівчини. І. Котляревський не випадково ввів пісні у п’єсу, бо кожна з них допомагала глибше розкрити образ твору. З пісні, […]...
- Поетичний образ дівчини з народу (за п’єсою “Наталка Полтавка”) – І варіант – ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ – 9 клас І. Котляревський – не тільки перший письменник нової української літератури, але й власне перший український драматург. У своїй п’єсі він зобразив життя простих людей, показав і їх позитивні, і негативні риси. Головна героїня твору – Наталка – є уособленням ідеалу простої української дівчини. Хоч і народилася та виростала Наталка у заможній родині, але ніколи не […]...
- Сатиричне змалювання панів, чиновників в “Енеїді” – ІІ варіант – ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ – 9 клас Вже більше двохсот років користується успіхом у читачів поема “Енеїда” Івана Котляревського, що поклала початок періоду нової української літератури. На мою думку, ця поема ніколи не буде забута, бо в ній відбилися не тільки проблеми суспільства, що існували за часів письменника, а й вічні проблеми морального характеру. Запозичивши сюжет і героїв “Енеїди” у Вергілія, Іван […]...
- Душевна краса Наталки Полтавки за однойменною п’єсою І. П. Котляревського – ІІ варіант – ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ – 9 клас Українська земля. Чарівна, неосяжна, велична. І на цій землі живуть загадкові і напрочуд гарні жінки. З давніх-давен славляться вони працьовитістю, вмінням господарювати й виховувати дітей, виділяються красою зовнішньою й душевною, силою почуттів, вірністю у коханні й моральною чистотою. У п’єсі І. Котляревського “Наталка Полтавка” вперше з’являється реалістичний образ української жінки. Перед нами постає образ українки, […]...
- Образи Енея та троянців в “Енеїді” – І варіант – ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ – 9 клас “Енеїда” писалася І. Котляревським протягом усього творчого життя. Великою заслугою поета є те, що він перший серед українських письменників широко звернувся до невичерпних багатств мови народу. В “Енеїді” через образи античних богів, царів, героїв змальовується українське суспільство XVIII століття. В образах Енея і троянців І. Котляревський змалював українських козаків-запорожців з їх завзяттям, хоробрістю, веселими звичаями, […]...
- Наталка – типовий образ української дівчини-селянки – ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ – 9 клас П’єса “Наталка Полтавка” І. Котляревського – один із перших драматичних творів нової української літератури, який реалістично змалював життя українського села XIX століття. В основу сюжету автор поклав типові моменти дійсності: віддання дівчини заміж за багатого нелюба і розлучення з коханим парубком-бідняком. У народних піснях, думах того часу теж дуже часто зустрічається подібна життєва ситуація. Тому […]...
- Образи Енея та троянців в “Енеїді” – ІІІ варіант – ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ – 9 клас Славне місто Полтава, де народився І. П. Котляревський, завжди мало тісні зв’язки з Запорозькою Січчю. Хлопчиком майбутній письменник бачив запорожців, спостерігав їхню поведінку, слухав перекази про відомих січовиків. У своїй “Енеїді” він звернувся до теми козацтва, що в той час досить активно розроблялася українськими поетами-романтиками, але змалював козацтво не в героїчному, а в гумористичному плані. […]...
- Картини народного побуту в поемі “Енеїда” – ІV варіант – ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ – 9 клас Для написання поеми “Енеїда” І. Котляревський скористався досвідом своїх попередників. Він дотримується сюжету, запозиченого у Вергілія. Але І. Котляревський не пішов сліпо за ним. А лише взяв канву з твору, створивши на ній цілком оригінальну поему. Хоч би й не хотів, а мусиш сміятись, коли уявляєш бога, що п’є оковиту й заїдає оселедцем, богиню в […]...
- Картини народного побуту в поемі “Енеїда” – І варіант – ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ – 9 клас Чи задумувався хто з нас, прочитавши поему “Енеїда” Котляревського, який шедевр ми тримали в руках? Це епохальна поема, яка подає нам картину життя українського народу кінця XVIII – початку XIX століття. Понад два століття живе цей твір в історії нашої літератури і живить нас дотепністю, гумором, відвагою, завзятістю героїв. Котляревський був одним з перших, хто […]...
- Осуд лицемірства, підступництва, хижацтва в байці “Лисиця-жалібниця” – ІІІ варіант – ЛЕОНІД ГЛІБОВ – 6 клас Леонід Іванович Глібов почав писати байки ще коли навчався в гімназії. Він розумів, що в них можна висловити все те, що говорити одверто було заборонено. Байка “Лисиця-жалібниця” була написана у 1891 році. У ній осуджується лицемірство, підступництво, хижацтво Лисиці. Лисиця – узагальнений образ лукавої людини, що голубить словами, живе ніби для правди, а насправді хитрує, […]...
- Наталка-Полтавка (Скорочений переказ, дуже стисло) – Іван Котляревський Наталка-Полтавка (Скорочений переказ, дуже стисло) – Іван Котляревський Українська опера на дві дії Дійові особи: Наталка – українська дівчина. Горпина Терпилиха – її мати. Петро – коханий Наталки. Микола – далекий родич Терпилихи. Тетерваковський – возний, жених Наталчин. Макогоненко – сільський виборний. ДІЯ ПЕРША Наталка журиться, що вже давно немає її коханого Петра. Вона промовляє, […]...
- Образи Енея та троянців в “Енеїді” – ІІ варіант – ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ – 9 клас І. Котляревський по-своєму осмислив і передав образи троянців, запозичені з Вергілієвої “Енеїди”. Зобразивши українське життя, хоч і прикрившись давнім відомим сюжетом, автор зобразив своїх героїв козаками. На початку поеми є характеристика Енея: Еней був парубок моторний І хлопець хоч куди козак… Він мав неабиякі організаторські здібності, бо зміг зібрати переможених троянців і умовити їх відправитися […]...
- Картини народного побуту в поемі “Енеїда” – ІІІ варіант – ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ – 9 клас Поема І. Котляревського “Енеїда” написана у травестійному дусі, тобто поет використав відомий сюжет давньоримського автора Вергілія. Так, хоча дія відбувається в античні часи, а головними героями є троянці, але в усьому – у побуті, у характеристиці героїв, у авторських поясненнях – читач бачить Україну. Мені навіть здається, що за цією книжкою можна писати посібник з […]...
- Картини народного побуту в поемі “Енеїда” – ІІ варіант – ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ – 9 клас Український народ вправі пишатися своїми обрядами та звичаями, повір’ями та віруваннями, численністю прислів’їв і приказок, цікавою традицією народного гумору, неповторністю народних гулянь і розваг, оригінальною національною кухнею та одягом. Іван Котляревський в поемі “Енеїда”, яку називають “енциклопедією українознавства”, яскраво відобразив картини народного життя і побуту. За своїм національним колоритом цей твір займає перше місце в […]...
- Сатиричне змалювання панів, чиновників в “Енеїді” – І варіант – ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ – 9 клас “Енеїда” І. Котляревського подає широку картину українського життя з усіма його добрими і негативними сторонами. Так само за образами Енея і троянців, богів та царів впізнаються українці різних верств суспільства. Зокрема значне місце у поемі відведено зображенню панів та чиновників, їх лінощі і неробство, життя та збагачення за рахунок інших. Боги тільки те й роблять, […]...
- Викриття й засудження в образі Герасима Калитки хижацтва, жорстокості, ненаситної жадоби до наживи (за п’єсою “Сто тисяч”) – ІІ варіант – 8 клас – ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ І. Карпенка-Карого хвилювали проблеми українського селянства, його важка доля Письменник-демократ зневажав прагнення глитаїв до збагачення, що засліплює цих людей, вбиває в них почуття любові, дружби, вірності. У своїй комедії “Сто тисяч” він показав на прикладі головного героя Герасима Калитки, як низько може впасти людина, що в житті має лише один інтерес – гроші. Калитка втратив […]...
- Душевна краса Наталки Полтавки за однойменною п’єсою І. П. Котляревського – І варіант – ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ – 9 клас Образ жінки завжди відігравав величезну роль в житті та свідомості людства. Прадавні слов’яни поклонялися жінці, як богині. Упродовж багатьох століть зверталися вони з піснями і молитвами до своєї святої захисниці, берегині – до матері чи просто жінки, увічнюючи її благословенне ім’я. Іван Котляревський у своїй п ‘єсі “Наталка Полтавка”, узагальнивши усі найкращі риси українок, жінок, […]...
- Образи селян у п’єсі “Наталка Полтавка” – ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ – 9 клас П’єса “Наталка Полтавка” написана Котляревським дуже реалістично, її герої – звичайні селяни, хлопці та дівчата, бідні, прості. Але почуття їх і характери багаті й глибокі. Автор тепло, з любов’ю та глибоким знанням народних характерів малює образи Наталки, Петра, Миколи. Головна героїня п’єси – бідна селянська дівчина Наталка, дочка вдови Горпини Терпилихи. Поетична, світла, благородна постать […]...
- Викриття й засудження в образі Герасима Калитки хижацтва, жорстокості, ненаситної жадоби до наживи (за п’єсою “Сто тисяч”) – V варіант – 8 клас – ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ П’єса Карпенка-Карого “Сто тисяч” по праву належить до кращих сатиричних комедій в українській драматургії. В основу п’єси покладений життєвий матеріал, і нічого вигаданого в ній немає. У центрі комедії – образ жадібного Герасима Калитки. Можна впевнено сказати, що прагнення до збагачення – основний зміст життя Калитки. Він любить землю, але чому ми засуджуємо цю любов? […]...
- Викриття й засудження в образі Герасима Калитки хижацтва, жорстокості, ненаситної жадоби до наживи (за п’єсою “Сто тисяч”) – IV варіант – 8 клас – ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ “Сто тисяч” – це один з найкращих сатиричних творів І. Карпенка-Карого. Автор викриває експлуататора, його нестримний потяг до багатства. Г. Калитка, головний герой комедії, володіє степами, має декілька економій, велику кількість різних управителів, які по натурі такі ж жадібні, як і їх хазяїн. У гонитві за грішми багатій раз у раз потрапляє у смішні обставини, […]...
- Викриття й засудження в образі Герасима Калитки хижацтва, жорстокості, ненаситної жадоби до наживи (за п’єсою “Сто тисяч”) – ІІІ варіант – 8 клас – ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ Під час перебування І. Карпенка-Карого з дружиною у вигнанні в станиці Костянтинівський, він багато спілкувався з селянами. Одного разу, обідаючи в трактирі, драматург почув історію про те, як багатого мужика обдурили шахраї, продавши замість фальшивих грошей прості папірці. Цей випадок був використаний автором, що вже давно хотів прилюдно осудити сільських багатіїв нового типу, у комедії […]...
- Наталка Полтавка (стислий переказ твору) – Іван Котляревський Наталка Полтавка (стислий переказ твору) – Іван Котляревський Дія 1 Село над річкою Ворсклою (дія відбувається біля Полтави). На сцені вулиця, що йде до річки. Між великою кількістю хат стоїть і хата Терпилихи. Ява 1 Наталка Полтавка виходить з хати з відрами на коромислі. Вона йде до ріки, ставить відра на березі, ходить задумавшись, потім […]...
- Викриття й засудження в образі Герасима Калитки хижацтва, жорстокості, ненаситної жадоби до наживи (за п’єсою “Сто тисяч”) – І варіант – 8 клас – ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ І. Карпенко-Карий цікавився проблемами українського села. Він завжди хотів усвідомити причину виникнення селянина нового типу – п’явки-глитая, який збагачувався за рахунок народу. Обурюючись хижаками нового часу, письменник висміяв їх у своїй комедії “Сто тисяч”. Головний герой п’єси – багатий мужик Герасим Калитка, всі помисли якого спрямовані на придбання землі. Заради цього він накопичує гроші. Калитка […]...
- П’єса Наталка Полтавка (скорочено) – Іван Котляревський П’єса Наталка Полтавка (скорочено) – Іван Котляревський Дійові особи: Возний Тетерваковський Борис Горпина Терпелиха – вдова Наталка – дочка її Петро – коханий Наталки Микола – далекий родич Терпелихи Макогоненко – виборний села. ДІЯ І Наталка сумує за Петром, говорить: “Ми тепер рівня з тобою: і я стала така бідна, як і ти”. Зустрічає возного, […]...
- Поєднання типового та індивідуального в образах повісті “Кайдашева сім’я” – 10 клас – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Одне з найпочесніших місць в українській літературі належить Іванові Семеновичу Нечую-Левицькому. Зі сторінок його творів ми дізнаємося про життя тогочасного села, про звичаї народу; створене письменником сплетіння різноманітних людських характерів породжує живу тканину його романів і повістей. У повісті “Кайдашева сім’я” розповідається про родину Омелька Кайдаша, про звичаї і порядки пореформеного українського села. Сім’я Кайдашів […]...
- Осуд лицемірства, підступництва, хижацтва в байці “Лисиця-жалібниця” – І варіант – ЛЕОНІД ГЛІБОВ – 6 клас У байці Л. Глібова “Лисиця-жалібниця” дуже яскраво показано, якими підступними і лицемірними можуть бути люди. Адже відомо, що через образи певних тварин байки висвітлюють вади людей. Спочатку йде опис життя Лисиці, яка живе в тихому гаю, де її ніхто не чіпає. Всім вона хоче здаватися доброю і справедливою: От де по правді можна жить І […]...
- Викриття суспільних пороків і вад кріпосницького ладу в поемі “Енеїда” – ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ – 9 клас Важливе місце в ідейно-художній системі “Енеїди” посідає викриття вад феодально-кріпосницького суспільства, засудження експлуататорської політики, хабарництва, крутійства, моральної розтлінності. У поемі відображено моральні принципи трудового народу, його гнів, спрямований проти панства, і пристрасне бажання справедливості. Найбільш яскраво викриття суспільних пороків і кріпосницького ладу простежується у змалюванні картин пекла і раю. У пеклі “мордують” панів, “що людям […]...
- ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ. П’ЄСА НАТАЛКА ПОЛТАВКА – ЛІТЕРАТУРА кін. XVIII – 70-90-ті рр. XIX ст √ Драматургійна творчість І. Котляревського відрізняється низкою рис: – порівняно мала кількість дійових осіб; – конфлікт дібраний вдало; – ідея чітка; – сюжет розвивається напружено і природно; – композиція струнка; – образи добре вгадуються; – пісні органічно вмонтовані в текст; – мова виразна, народна, індивідуалізована, насичена гумором. ! Перша театральна постановка п’єси “Наталка Полтавка” – […]...
- Утвердження народної моралі та внутрішньої краси людини в п’єсі “Наталка Полтавка” – ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ – 9 клас Велич і значення письменника вимірюються тим, наскільки глибоко коріння його творчості сягає народного життя і наскільки адекватно він відбиває передові ідеали свого часу. Ці вимоги народності і прогресивності мистецтва органічно втілені в художніх творах І. П. Котляревського. Виявляючи глибокий інтерес до російської і світової драматургії і театру, Котляревський і Щепкін усвідомлювали, що настав час для […]...
- Короткий переказ – Наталка Полтавка – ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Іван Котляревський І дія З хати виходить дівчина Наталка з відрами і, підійшовши до річки, співає пісню “Віють вітри, віють буйні”, яку закінчує словами: “Петре! Вернися до мого серця!” До неї підходить возний Тетерваковський і починає залицятися, освідчуючись їй канцелярською мовою. Наталка йому відмовляє, говорячи, що він пан, а вона сирота, він багатий, а вона […]...
- Скорочено – НАТАЛКА ПОЛТАВКА – ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ Іван Котляревський (П’єса) І дія З хати виходить Наталка з відрами на коромислі і, підійшовши до річки, співає пісню “Віють вітри, віють буйні”, яку закінчує словами: “Петре! Вернися до мого серця! Нехай глянуть очі мої на тебе іще раз…” До неї підходить возний Тетерваковський, гарно одягнений панок. Він починає освідчуватися Наталці: “Не в состоянії поставить […]...
- Гнівне засудження духовної спустошеності у романі “Собор” – ІІІ варіант – 11 клас – ОЛЕСЬ ГОНЧАР – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Зараз все частіше люди звертаються до своєї історії, духовної спадщини. Їм стають небайдужі історичні пам’ятки, їх хвилює минуле, їм хочеться відчути духовний зв’язок між багатьма поколіннями предків, стати подібними до них з їхньою жагою життя, любові до усього живого, красою душі. Тому ростуть на Землі собори, храми, будуються каплиці, відроджуються людські душі. І стоїть серед […]...
- Образи богів і царів як різні типи панівного прошарку українського суспільства в поемі “Енеїда” – ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ – 9 клас “Енеїда” славнозвісного поета Вергілія зазнала чимало переробок. Особливістю української “Енеїди” є те, що основним своїм завданням її автор – Іван Котляревський – ставив “перелицювання” дійових осіб під своїх сучасників-земляків. Таким чином, в образах олімпійських богів та земних царів письменник зобразив панівну верству українського суспіл ьства XVIII ст. Поважні Вергілієві Зевс, Нептун, Юнона, Венера, Дідона, Латин, […]...
- Засудження нечесності та хитрування в казці “Фарбований Лис” – І варіант – ІВАН ФРАНКО – Літературні казки – Народні казки – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ З давніх-давен народ складав казки, в яких героями були не тільки люди, а й тварини. Ми вже звикли, що лисичка в народних казках завжди хитра та нечесна. Таким же хитрющим є герой казки І. Франка “ФарБований Лис”. Автор так і говорить, що Лис Микита був хитрим-прехитрим: “Кілька разів бачили його стрільці, травили його псами, заставляли […]...
- Засудження нечесності та хитрування в казці “Фарбований Лис” – ІІІ варіант – ІВАН ФРАНКО – Літературні казки – Народні казки – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ У казці І. Франка “Фарбований Лис” розповідається про Лиса Микиту. Цей Лис був дуже хитрий, йому завжди вдавалося обминути небезпеку. І серед своїх він вважався найхитрішим. Одного разу Лис похвалився, що вкраде курку серед білого дня, коли навкруги буде багато людей. Спочатку Микиті пощастило, його не помічали. Але потім за ним погналися собаки. Лис ускочив […]...
- Засудження нечесності та хитрування в казці “Фарбований Лис” – ІІ варіант – ІВАН ФРАНКО – Літературні казки – Народні казки – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ Мабуть, усім відомо, що хитрування, брехня завжди засуджувалися. Саме про це йде мова у казці, де за нечесність та підступність був покараний Лис Микита. Випадково потрапивши в синю фарбу, Микита видає себе за небесну тварину і проголошує себе царем усіх звірів. Усі йому вірили, але під час концерту, влаштованого звірами на його честь, Микита не […]...
- “Енеїда” – енциклопедія українознавства – ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ – 9 клас Кінець вісімнадцятого століття… Важкі часи настали в Україні після скасування Січі. Часи неволі. І саме в цей час І. Котляревський написав “Енеїду”. Ні грецькі імена героїв поеми, ні те, що Січ названа Троєю, не ввело читачів в оману – усі розуміли, про що й про кого йдеться. І. Котляревський переніс події давньої історії на національне […]...
- Гнівне засудження духовної спустошеності у романі “Собор” – І варіант – 11 клас – ОЛЕСЬ ГОНЧАР – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Людина намагається жити так, як підказує їй совість, як навчили її батько та мати, як навчило її життя. Яким буде її внутрішній світ, чи зможе вона піднятися над буденністю, стати кращою за своїх близьких, відчути себе потрібною для суспільства? Важко відповісти на ці питання, але варто це зробити. Інакше для чого тоді жити: щоб задимлювати […]...