ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ. П’ЄСА НАТАЛКА ПОЛТАВКА – ЛІТЕРАТУРА кін. XVIII – 70-90-ті рр. XIX ст

√ Драматургійна творчість І. Котляревського відрізняється низкою рис:

– порівняно мала кількість дійових осіб;

– конфлікт дібраний вдало;

– ідея чітка;

– сюжет розвивається напружено і природно;

– композиція струнка;

– образи добре вгадуються;

– пісні органічно вмонтовані в текст;

– мова виразна, народна, індивідуалізована, насичена гумором.

! Перша театральна постановка п’єси “Наталка Полтавка” – 1819 р. Музичне оформлення – Микола Лисенко, а також Анатолій Барсицький, Алоїз Єдлічка, Опанас Маркович, Микола Васильєв, Володимир Йориш.

√ Тематика п’єси “Наталка Полтавка” – побутові суперечності українського села, соціальна нерівність між верствами, звичаї українського народу.

√ Конфлікт п’єси спричиняє станова та майнова нерівність у суспільстві.

√ Провідний мотив: розлука дівчини з коханим-бідняком та можливий шлюб з багатим нелюбом.

! На написання твору вплинула вертепна і шкільна драми, інтермедії XVIII ст., джерелом послужило життя українського суспільства, пісенна творчість народу: “Брала дівка льон…”, “Лимерівна”, “Розлилися води на чотири броди”, “Ой оддала мене мати за нелюба заміж”, “Чорна хмаронька наступає” тощо.

√ Основні дійові особи: Наталка, Петро, возний, виборний Макогоненко, бурлака Микола, Горпина Терпилиха.

√ Сюжет:

– зав’язка: возний пропонує Наталці вийти заміж; Наталка кохає наймита Петра, який вирушив на заробітки, аби домогтися шлюбу з Наталкою;

– розвиток дії: виборний Макогоненко допомагає возному, а Петрові – бурлака Микола. Наталці доводиться погодитися на шлюб з возним, щоб догодити матері. Микола влаштовує закоханим Петрові і Наталці побачення;

– кульмінація: Наталка категорично відмовляє возному; Петро радить їй підкоритися матері і пропонує коханій зароблені гроші;

– розв’язка: акт самопожертви Петра розчулює возного, і він її зрікається на користь коханого.

√ Образ Наталки:

– самохарактеристика: “Не багата я і проста, но чесного роду, не стиджуся прясти, шити і носити воду…”;

– думка односельців про Наталку: (виборний про дівчину) “золото – не дівка!”, “красива, розумна, моторна, і до всякого діла дотепна”, “у неї добре серце, як вона поважає матір свою; шанує всіх старших себе; яка трудяща, яка рукодільниця”;

– прагнення жити за велінням серця: “Лучче посивію дівкою, як піду за таких женихів. Нехай вони будуть розумні, багаті, письменниці од нашого возного, та коли серце не лежить до їх і коли вони мені осоружні!”; “Серце не вважає, кого раз полюбить, з тим і помирає”.

! Наталка Полтавка – перший у новій українській літературі позитивний, реалістично змальований образ жінки-селянки, класичний образ в українській літературі гарної і щиросердної української дівчини.




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ. П’ЄСА НАТАЛКА ПОЛТАВКА – ЛІТЕРАТУРА кін. XVIII – 70-90-ті рр. XIX ст