Поєднання типового та індивідуального в образах повісті “Кайдашева сім’я” – 10 клас – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ
Одне з найпочесніших місць в українській літературі належить Іванові Семеновичу Нечую-Левицькому. Зі сторінок його творів ми дізнаємося про життя тогочасного села, про звичаї народу; створене письменником сплетіння різноманітних людських характерів породжує живу тканину його романів і повістей.
У повісті “Кайдашева сім’я” розповідається про родину Омелька Кайдаша, про звичаї і порядки пореформеного українського села.
Сім’я Кайдашів – типові сільські мешканці. Усі вони працьовиті: чоловіки працюють у полі, роблять вози, жінки – готують страви, дбають про хату: замітають підлогу, білять стіни, прядуть і ткуть полотно. Вони – родина, але кожний зі своїм характером, звичаями.
Омелько Кайдаш працьовита людина, яка постуво спивається, втрачаючи всі свої найкращі риси, сам інтерес до життя. Рутинність повсякденного життя, безвихідність становища небагатого селянина, відсутність духовного розвитку роблять для нього життя зовсім нецікавим, викликають бажання втопити все горілці.
Образи Карпа і Лавріна переконують, що жорстокість та егоїзм здатні зробити здорову та енергійну людину дріб’язковою, обмеженою у своїх прагненнях. Починають поступово перероджуватися й жінки. Колись слухняна та покірлива Мотря починає сварити Кайдашиху, називає її відьмою, яка може порізати та покидати у борщ навіть дітей. Адже молода жінка не хоче терпіти над собою ще чиєїсь необмеженої волі. Вона і так змушена постійно підкорятися обставинам життя, жити не так, як хоче. Лаврін, який дивує нас на початку повісті своєю добротою, веселістю, поетичною душею, перетворився в іншу людину, яка через кожну дрібницю ворогує зі своїм братом. Трохи виривається із загального кола Мелашка. Вона, красива зовні і багата душею, виросла у бідній сім”ї, вміє шанувати і старших за себе, і працю. Мова Мелаашки близька до народної пісні, вона розкриває глибокі душевні переживання. Автор милується своєю героїнею. Природна стриманість, лагідність натури не дають жінці змінитися так кардинально, як змінилися інші. Вона намагається триматися осторонь усіх хатніх сварок, часто плаче, втікає навіть до Києва. Коли ж все-таки доводиться брати участь у якихось конфліктах, Мелашка не активний діяч, а скоріше спостерігач.
У Марусі Кайдашихи довге, сповнене важкої праці життя викликає тепер бажання відпочити за рахунок праці інших. Тому вона намагається перекинути всю хатню роботу на невісток, не переймаючись справедливістю такого вчинку. Зустрівши опір з боку Мотрі, вона починає сваритися, відчуває ненависть до старшої невістки. Покірливість Мелашки викликає у свекрухи бажання ще більше її пригноблювати.
“Кайдашева сім’я” належить до жанру соціально-побутової повісті. На прикладі життя однієї сім’ї письменник стверджує, що в умовах дрібновласницького, наповненого вузькими повсякденними інтересами існування, спотворюються людські характери, розвиваються егоїзм, жадібність, заздрість. Люди стають жорстокими, дріб’язковими, жалюгідними. Панує повна бездуховність.
Related posts:
- Відтворення побуту і традицій у повісті “Кайдашева сім’я” – 10 клас – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Всеобіймаючим оком України” назвав Іван Франко Івана Нечуя-Левицького, який у своїх творах різнопланово відображав життя України і її народу. Прекрасні незабутні пейзажі постають з його творів; в найтонших деталях змалював письменник самобутність рідного народу, показав всі сторони його життя. В його високохудожніх творах зустрічаємо представників майже всіх прошарків тогочасного суспільства, дізнаємося про життя українців з […]...
- Значення картин побуту для розуміння характерів героїв повісті “Кайдашева сім’я” – І варіант – 10 клас – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ 1879 року вийшов з друку один з найкращих творів І. Нечуя-Левицького – повість “Кайдашева сім’я”, в якій талановито змальоване життя селян. Письменник добре бачив негативні риси селянського побуту й психології. Індивідуалізм, забобонність, заздрість, в основі яких лежить приватна власність наземлю, стали предметом аналізу й висміювання в цій повісті. Перед нами проходить низка колоритних селянських персонажів: […]...
- Значення картин побуту для розуміння характерів героїв повісті “Кайдашева сім’я” – IV варіант – 10 клас – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ На початку повісті “Кайдашева сім’я” І. Нечуй – Левицький подає прекрасний пейзаж, який одразу переносить читача на Київщину, в зелений яр біля Росі в другу Половину XIX століття. В біленьких хатках села Семихатки живуть і вмирають, працюють відпочивають, сваряться і любляться селяни тих далеких вже часів. Про їхнє життя і побут ми можем почути зараз […]...
- Значення картин побуту для розуміння характерів героїв повісті “Кайдашева сім’я” – ІІ варіант – 10 клас – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Повість “Кайдашева сім’я” написана в 1878 році, один з найдовершеніших творів Нечуя-Левицького. Іван Франко високо оцінив “Кайдашеву сім’ю”. Повість, на його думку,” з погляду на артистичне змалювання селянського життя і добру композицію належить до найкращих оздоб українського письменства “. Її можна назвати цілою епопеєю життя українського села в перші десятиліття після реформи 1861 року – […]...
- Мої роздуми над повістю “Кайдашева сім’я” – 10 клас – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван Нечуй-Левицький – один із найвизначніших українських письменників, автор таких відомих творів з народного життя, як “Микола Джеря” і “Кайдашева сім’я”. Ці твори стали неначе чистими перлинами на Грунті української літератури, виділяються своїм високим художнім рівнем, письменницькою майстерністю. Уже з перших сторінок повісті “Кайдашева сім’я” читач потрапляє в село Семигори, що знаходиться в яру, який […]...
- ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ. КАЙДАШЕВА СІМ’Я – ЛІТЕРАТУРА кін. XVIII – 70-90-ті рр. XIX ст √ Іван Семенович Нечуй-Левицький (справжнє прізвище – Левицький, 25 листопада 1838 р. – 15 квітня 1918 р.) – прозаїк, поет, драматург, етнограф-фольклорист, лінгвіст, літературнийкритик. √ Творчий доробок: – проза: повісті “Микола Джеря”, “Кайдашева сім’я”, “Дві Московки”, романи “Хмари”, “Князь Єремія Вишневецький” та інші прозові жанри; – драматургія: комедія “На кожум’яках”, історичні драми “Маруся Богуславка”, “В […]...
- Гумор і сатира у творі “Кайдашева сім’я” – ІІІ варіант – 10 клас – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Український народ відзначається своїм оптимізмом і життєрадісністю. Він створив багато гуморесок, жартівливих пісень, приказок, у яких відбилося вміння сміятися навіть над власними вадами. І. Нечуй-Левицький, який добре знав життя народу, відтворюючи у повісті його побут, не міг не передати його гумору, а зображуючи вади не однієї людини, а цілої верстви, так би мовити, хвороби суспільства, […]...
- ТЕСТ 9. Іван Нечуй-Левицький (“Кайдашева сім’я”) Завдання з вибором однієї правильної відповіді 1. Укажіть хибне твердження про “Кайдашеву сім’ю” Івана Нечуя – Левицького А реалістична повість Б соціально-побутова повість В енциклопедія народознавства Г чиста криниця народної мови Д соціально-психологічна повість 2. “Яблуком розбрату” у сім’ї Кайдашів стала А яблуня Б тополя В груша Г слива Д вишня 3. Село, де жили […]...
- Змалювання людських характерів, їх несумісності в повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” – Зразок твору – І. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 70-90 PP. XIX СТ. – УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА – 10 КЛАС У плеяді творців української класичної прози І. Нечуй-Левицький посідає особливе місце. Його творчість – це справжня енциклопедія народного соціального побуту, що постає у виразних описах природи, у рельєфних людських характерах. Повість “Кайдашева сім’я” – один із найкращих творів письменника, в якому реалістично змальовано пореформене село з усіма його суперечностями. Серед поетичних пейзажів рідного Надросся І. […]...
- КАЙДАШЕВА СІМ’Я – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ – ЛІТЕРАТУРА НАПРИКІНЦІ XVIII – НА ПОЧАТКУ XIX ст. – 10 клас Повість (Скорочено) І (…) Одного літнього дня перед паликопою Омелько Кайдаш сидів в повітці на ослоні й майстрував. Широкі ворота з хворосту були одчинені навстіж. Густа тінь у воротах повітки, при ясному сонці, здавалась чорною. Ніби намальований на чорному полі картини, сидів Кайдаш в білій сорочці з широкими рукавами. Кайдаш стругав вісь. Широкі рукава закачались […]...
- ПЕРЕЛІК МОЖЛИВИХ ТЕМ – І. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 70-90 PP. XIX СТ. – УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА – 10 КЛАС 1.”І. Нечуй-Левицький – український Бальзак” (О. Біленький). 2.І. Нечуй-Левицький – “виключно український письменник” (І. Франко). 3.Новаторство І. Нечуя-Левицького у розкритті селянської теми. 4.”Це – Нечуй-Левицький…” (Мої враження від знайомства з особою письменника.) 5.Жанрові і композиційні особливості повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”. 6.Змалювання людських характерів, їх несумісності в повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”. 7.Що ж потрібно […]...
- ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ – КАЙДАШЕВА СІМ’Я В розмові синів Кайдаша про можливе одруження Карпа, в яку втручається і старий Омелько, намічається той конфлікт між батьком і синами, що далі набере більшого розвитку і стане складовою частиною основного конфлікту твору Тут частково подається зав’язка, яка завершується в другому розділі, а саме: одруження Карпа. Розвиток дії у повісті складається з послідовного, хронологічного викладу […]...
- Повість Кайдашева сім’я – Іван Нечуй-Левицький (1838-1918) – Реалістична українська проза ОСОБЛИВОСТІ ЖАНРУ “Кайдашева сім’я” має всі ознаки повісті – епічного твору, що за сюжетною складністю, кількістю персонажів і масштабом зображення дійсності посідає проміжне місце між романом та оповіданням. У розвитку цього жанру в українській літературі попередниками І. Нечуя-Левицького були Григорій Квітка-Основ’яненко і Марко Вовчок. Автора “Кайдашевої сім’ї” можна вважати одним із творців української реалістичної повісті. […]...
- Кайдашева сім’я (скорочено) – Іван Нечуй-Левицький Кайдашева сім’я (скорочено) – Іван Нечуй-Левицький Частина 1 – Карпо Село Семигори знаходиться недалеко від лісу. У ньому живе Кайдаш з двома синами. Зараз вони працюють – готуються перевозити урожай з поля додому. Замість роботи сини, попри погрози Кайдаша, говорять про дівчат. Лаврін перебрав усіх, але жодна з них, крім Мотрі Довбиш, Карпу не подобається. […]...
- Повість “КАЙДАШЕВА СІМ’Я – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ (1838-1918) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XIX ст Історія створення й видання, особливості жанру Роботу над “Кайдашевою сім’єю” І. Нечуй-Левицький закінчив у 1878 році. Наступного року твір вийшов у львівському журналі “Правда”, одразу ж у Львові здійснили окреме видання повісті. Однак у Російській імперії цензура дуже довго не дозволяла публікацію. Тоді письменник підготував нову редакцію. Одержавши нарешті російський цензурний дозвіл, він опублікував її […]...
- І. С. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ. ОГЛЯД ЖИТТЯ І ТВОРЧОСТІ. “КАЙДАШЕВА СІМ’Я” Варіант 1 1. Хто з письменників назвав І. С. Нечуя-Левицького “великим артистом зору”, “творцем живих типів”, “колосальним всеобіймаючим оком України”? А М. Коцюбинський. Б М. Рильський. В С. Васильченко. Г І. Франко. 2. І. С. Нечуй-Левицький – син… А Залізничника. Б Селянина. В Сільського священика. Г Чиновника-канцеляриста. 3. Після закінчення Київського духовної академії І. С. […]...
- КАЙДАШЕВА СІМ’Я – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ: ВСЕОБІЙМАЮЧЕ ОКО УКРАЇНИ – ШЛЯХАМИ РЕАЛІСТИЧНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРОЗИ Напевно, немає такої людини, яка б не знала історії Кайдашів. І не тому, що це хрестоматійний твір, котрий вивчали наші бабусі й дідусі, тата й мами, а тому, що І. Нечуй-Левицький змалював живі людські характери, які самі створюють смішні й сумні ситуації і потрапляють у них. У цьому – секрет популярності повісті на довгі роки. […]...
- Короткий переказ – Кайдашева сім’я – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ – ЛІТЕРАТУРА 70-90-х РОКІВ XIX СТ ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ І Недалеко від міста Богуслава, біля річки Росі, розкинулося село Семигори. Воно потонуло у вербах і садках. Під однією горою стояла чимала хата Омелька Кайдаша. Одного літнього дня старий Кайдаш сидів у повітці й майстрував. Його сини, Карпо і Лаврін, готували тік для нового врожаю і розмовляли про дівчат. Лаврін пропонував старшому брату […]...
- Кайдашева сім’я – історія боротьби людини за свій життєвий простір – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ – РЕАЛІСТИЧНА УКРАЇНСЬКА ПРОЗА Силою і правдивістю художнього відтворення побуту селянства – безправного… пригніченого темрявою і неуцтвом, цей твір займає почесне місце серед інших творів світової літератури на селянську тему (“Земля” Е. Золя, “Мужики” В. Реймонта). Н. Крутікова, літературознавець Шлях до читача. Повість “Кайдашева сім’я” вперше була надрукована 1878 року у львівському журналі “Правда”. Автор двічі звертався до царської […]...
- Кайдашева сім’я (переказ твору) – Іван Нечуй-Левицький Кайдашева сім’я (переказ твору) – Іван Нечуй-Левицький I розділ Дія відбувається в селі Семигори, недалеко від Богуслава. Лаврін і Карпо, сини Омелька Кайдаша і Марусі Кайдашихи, обговорюють дівчат і вирішують, кого Карпо буде сватати. Карпові подобалася Мотря Довбиш. Розмова братів дратує батька, він свариться на них. Мати кличе хлопців обідати. Омелько не пішов, бо дотримувався […]...
- Скорочено – КАЙДАШЕВА СІМ’Я – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ І Недалеко від містечка Богуслава, біля річки Росі, в довгому покрученому яру розкинулось село Семигори. Воно потонуло у вербах і садках. Під однією горою стояла чимала хата Омелька Кайдаша, вся в оточенні старих черешен, які створювали приємну прохолоду в жаркі дні. Одного літнього дня Омелько Кайдаш сидів у повітці [сарай, відкритий з однієї […]...
- Повість Кайдашева сім’я – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ (1838-1918) – Українська література другої половин ї XIX ст? Українське життя – то непочатий рудник, що лежить десь під землею; хоч за його бралися й такі високі таланти, як Шевченко, то безконечний матеріал… Іван Нечуй-Левицький Творчість письменника – справді “непочатий рудник”, своєрідна художня енциклопедія України, за якою можна вивчати її минуле і сучасне, багатющу культуру, мову, побут, етнопсихологію тощо. У своїй резонансній статті “Сьогочасне […]...
- Кайдашева сім’я – Іван Нечуй-Левицький (1838-1918) – Реалістична українська проза Читацький практикум Прочитайте уривки твору. Виконайте завдання. Повість (Уривки1) І Недалеко от Богуслава, коло Росі, в довгому покрученому яру розкинулось село Семигори. Яр в’ється гадюкою між крутими горами, між зеленими терасами; од яру на всі боки розбіглись, неначе гілки дерева, глибокі рукави й поховались десь далеко в густих лісах. На дні довгого яру блищать рядками […]...
- Протест проти кріпосницького гніту в повісті “Микола Джеря” – ІІ варіант – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ – 7 клас – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Завжди існувала нерівність: бідні – багаті. А до скасування кріпацтва жили кріпаки гірше за худобу. Люди не мали права вільно пересуватись, не могли одружитись без дозволу панів. Пан Нимидори не дозволяв їй одружитись, бо у нього тоді залишалося замало кріпаків. Молодят врятувала лише щаслива випадковість – хлопець і дівчина одружились і переїхали в село, де […]...
- Кайдашева сім’я – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ (1838-1918) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XIX ст Повість (Уривки) І Недалеко от Богуслава, коло Росі, в довгому покрученому яру розкинулось село Семигори. Яр в’ється гадюкою між крутими горами, між зеленими терасами; од яру на всі боки розбіглись, неначе гілки дерева, глибокі рукави й поховались десь далеко в густих лісах. На дні довгого яру блищать рядками ставочки в очеретах, в осоці, зеленіють левади. […]...
- Характеристика Петра Джері (твір-мініатюра за повістю “Микола Джеря”) – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ – 7 клас – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ У своїй повісті Іван Нечуй-Левицький змальовує також портрет батька головного героя – Петра Джерю. Петро Джеря – це кріпак, виснажений нелегкою працею. Він має обличчя, укрите зморшками, потріскані руки з покрученими пальцями. Ці ознаки свідчать про те, що хазяїн – пан Бжозовський – висмоктував своїх рабів, мов той павук муху. Старий Джеря був дуже бідний. […]...
- Скорочено – КАЙДАШЕВА СІМ’Я – ІВАН НЕЧУИ-ЛЕВИЦЬКИЙ – 10 КЛАС І Село Семигори знаходиться недалеко коло Росі, ховається воно в зелених садах, навколо розстилаються левади. Хата Омелька Кайдаша притулилася біля однієї гори, в старому садку. Старий Кайдаш сидить коло повітки та майструє, одягнений у чисту білу сорочку. На току працюють два його сини – Карпо та Лаврін. Обидва вони високі і красиві, тільки менший, Лаврін, […]...
- Формування бунтарського характеру Миколи Джері під впливом кріпосницької дійсності – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ – 7 клас – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ У повісті І. С. Нечуя-Левицького “Микола Джеря” зображено важке життя молодого парубка, який не міг терпіти несправедливих утисків панів, сміливо виступав проти всіх, хто кривдив селян. Бунтарська вдача Миколи Джері складалася поступово. Його обурює те, що селяни мають весь час працювати на панському лані, не встигаючи свій врожай зібрати. Несправедливість осавули, який може вдарити жінку-селянку, […]...
- Нечуй-Левицький “Кайдашева сім’я” В розмові синів Кайдаша про можливе одруження Карпа, в яку втручається і старий Омелько, намічається той конфлікт між батьком і синами, що далі набере більшого розвитку і стане складовою частиною основного конфлікту твору Тут частково подається зав’язка, яка завершується в другому розділі, а саме: одруження Карпа. Розвиток дії у повісті складається з послідовного, хронологічного викладу […]...
- ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ. ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ ПИСЬМЕННИКА ЯК НОВИЙ ІМПУЛЬС УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ (КОЛОСАЛЬНЕ ВСЕОБІЙМАЮЧЕ ОКО УКРАЇНИ (І. ФРАНКО)). КАЙДАШЕВА СІМ’Я – СОЦІАЛЬНО-ПОБУТОВА ПОВІСТЬ-ХРОНІКА – ВСТУП. РЕАЛІСТИЧНА УКРАЇНСЬКА ПРОЗА. ТВОРЧІСТЬ І. НЕЧУЯ-ЛЕВИЦЬКОГО, ПАНАСА МИРНОГО Мета (формувати компетентності): Предметні: поглиблені знання про життя та творчість І. С. Нечуя-Левицького, основні чинники формування його світогляду; читацьку активність; культуру зв’язного усного мовлення; Ключові: уміння вчитися: навички пізнавальної діяльності; комунікативну: навички спілкування в колективі; інформаційну: уміння знаходити потрібну інформацію та презентувати її; навички роботи з книгою; громадянську: любов до рідної землі; загальнокультурну: естетичний смак […]...
- Іван Семенович Левицький – І. Нечуй-Левицький (1838 – 1918) ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Додаткова біографія Іван Семенович Левицький (літературні псевдоніми – І. Нечуй-Левицький, І. Нечуй тощо) народився 25 листопада 1838р. в м. Стеблеві Київської губ. Канівського повіту (нині – Черкаська обл., Корсунь-Шевченківський район). Змалку цікавився звичаями і побутом селян, пізнавав скарби українського фольклору та поезії Шевченка, що згодом яскраво відбилося в його творчості. […]...
- Не забувай своїх коренів (І. Нечуй-Левицький “Запорожці”) – Зразок твору – ЛІТОПИСНІ ОПОВІДІ. І. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ, ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ, А. ЛОТОЦЬКИЙ, О. СЕНАТОВИЧ – ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА – 5 КЛАС У стародавні часи на Україні жили люди, яких ми знаємо як козаків. Здавна жили вони на Запорізькій Січі. За силою та славою рівних козакам не було. Але зараз люди забувають свої корені, забувають, якими були їхні предки та взагалі, хто вони є. Мабуть, душі козаків стривожені, бо саме ці люди віддавали за Україну власні життя. […]...
- Невмирущий образ кріпака-бунтаря (за повістю “Микола Джеря”) – ІІ варіант – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ – 7 клас – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Повість “Микола Джеря” ввібрала у собі найвищі письменницькі досягнення І. Нечуя-Левицького. Змалювання жорстокої дійсності кріпацтва, жахливі картини життя промислових найманців, темне, бідне, тваринне повсякденне життя – і на цьому фоні постають яскраві, світлі особистості, з незламним духом, здоровою душею, яку можна вбити, але неможливо зігнути й примусити мекати, як вівцю. Микола Джеря – син того […]...
- Скорочено – ЗАПОРОЖЦІ – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ – 5 КЛАС (Фрагмент) Над Дніпром, коло славних порогів, у селі Старому Кодаку жив молодий лоцман Карпо Летючий, потомок славних запорожців. Він мав увесь хист і вдачу запорозьку. Високий був, чорнявий та кучерявий, гарний з лиця і зі стану, ще й до того сміливий! Батько змалечку брав його на байдаки та плоти, переводячи їх через пороги. Тому Карпо […]...
- Іван Нечуй-Левицький – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – 90-Х РР. XIX СТ. – ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – ПОЧАТКУ XX СТ Іван Семенович Левицький (літ. псевдоніми – І. Нечуй-Левицький, І. Нечуй) народився 13 листопада 1838 р. в м. Стеблеві на Київщині у сім’ї священика. Навчався в духовному училищі та в семінарії. Закінчив Київську духовну академію. Учителював у Полтавській семінарії, у гімназіях Каліша, Седлеця, Кишинева. Вийшовши у відставку, оселився в Києві, де й провів решту життя. Помер […]...
- ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ – ЛІТЕРАТУРА наприкінці XVIII – на початку XX століття Справжнє ім’я – Іван Семенович Левицький. Письменник. Повість “Кайдашева сім’я” (1879) Ключові слова: – епос; – соціально-побутова повість; – реалізм; – життя українського села в пореформену добу на прикладі однієї родини; – засудження індивідуалізму егоїстичних натур і норм народної моралі, що є головними причинами духовної роз’єднаності в родині. Цитатник Про І. Нечуя-Левицького і повість “Кайдашева […]...
- ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ЗА ТВОРЧІСТЮ І. НЕЧУЯ ЛЕВИЦЬКОГО – Іван Нечуй-Левицький – РЕАЛІСТИЧНА УКРАЇНСЬКА ПРОЗА “Кайдашева сім’я” за жанром – це А історичний роман Б історична повість В пригодницька повість Г соціально-побутова повість 2. “Найкращою оздобою українського письменства” назвав повість “Кайдашева сім’я” А Євген Гуцало Б Максим Рильський В Іван Франко Г Володимир Панченко 3. Ознакою соціально-побутової повісті є А розкриття багатогранних характерів героїв з усім розмаїттям їхнього психологічного функціонування […]...
- Творчість – Іван Семенович Нечуй-Левицький – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС 70-90-х років XIX століття Тематика творчості Нечуя-Левицького дуже різнобарвна. Він є автором антикріпосницької повісті “Микола Джеря” (1878 p.), повістей: “Бурлачка” (1880 р.) – про життя заробітчан, “Хмари” (1874 p.), “Над Чорним морем” (1893 р.) – про діяльність української буржуазної інтелігенції. Нечую-Левицькому належать гумористично-сатиричні твори “Кайдашева сім’я” (1879 p.), “Старосвітські батюшки та матушки” (1881 p.), “Афонський пройдисвіт” (1890 p.). Нечуй-Левицький […]...
- Іван Нечуй-Левицький (1838-1918) – Реалістична українська проза Іван Нечуй-Левицький (Іван Труш, 1909) Іван Семенович Левицький (літературні псевдоніми – І. Нечуй-Левицький, І. Нечуй) народився 25 листопада 1838 року в місті Стеблів на Київщині в сім’ї священика. Його батько мав добру освіту, захоплювався історією козацтва, любив творчість Т. Шевченка. Згадуючи матір, письменник писав: “…була висока на зріст, весела, проворна, говорюча та співуча. <…> любила […]...
- НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ ІВАН (спр. прізв. – Левицький; 25.11.1838, м. Стеблів, тепер смт. Корсунь-Шевченківського району Черкаської обл. – 15.04.1918, Київ) – письменник, публіцист, етнограф, педагог. Народився в сім’ї священика. Навчався в Богуславському духовному училищі (1847 -1853), Київській духовній семінарії (1853 – 1859) та Київській духовній академії (1861-1865). Формування світогляду відбувалося під впливом усної народної творчості, історіософських праць […]...