Твір-міркування “Кого можна назвати жорстокою людиною?”
Протягом всього існування людства завжди мав місце бути такий фактор, як жорстокість. Ця тема була розкрита в багатьох творах як російської, так і зарубіжної літератури. Один з яскравих прикладів – твір О. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін”.
Головний герой – відмінний приклад жорстокості. Онєгін не любив Ольгу, але, незважаючи на це, викликав на дуель Ленського, при цьому ні краплі не шкодуючи про те, що зруйнував чужу долю. Так само в п’єсі Горького “На дні” жорстокі люди бажали смерті Анни, вона дратувала їх своїм кашлем.
Жорстокість – поняття, яке об’єднує в собі байдужість, холоднокровність і злобу. Жорстоким можна назвати людину, яка з байдужістю ставиться до інших людей. Для нього важливі насамперед свої особисті потреби і бажання, на інших він дивиться зверхньо. Він не боїться нікого образити ні словом, ні поглядом, ні вчинком. Він з легкістю може образити, принизити і навіть цього не помітить. Йому байдужа чужа біда, його не чіпають чужі сльози, чуже співчуття.
Тема жорстокості завжди була, є і буде актуальна, поки існує людина. Щодня ми стикаємося з жорстокими людьми. Часом це якість зароджується ще в дитинстві, якщо батьки не прищепили дитині милосердя і добросердечное ставлення до людей і до тих, хто слабший або потребує допомоги. А іноді жорстокість є придбаної рисою. Вона може з’явиться в результаті життєвих обставин, гіркого досвіду. Наприклад, якщо людину не один раз зраджували, обманювали або він залишався один на один з собою в важкий момент його життя, він і сам стає черствим і озлобленим на весь світ.
Жорстокість завжди є відображенням невпевненості в собі, незадоволеності своїм життям, з її допомогою людина приховує свої внутрішні психологічні проблеми і комплекси, намагаючись проявити силу, якої немає. Найчастіше прояв жорстокості замінює виплеск стресу, адреналіну. Сумно те, що в основному від жорстокості страждають ті, хто поруч – сім’я, близькі люди, на яких зривають зло. Близькі люди немов громовідводи, беруть удар на себе і терплять.
Існують різні прояви жорстокості, вона може бути прихованою і яскраво вираженою. Прихована жорстокість виглядає як просто колючі зауваження на адресу будь-кого, зневага. А активна жорстокість небезпечна для суспільства. Тут йдеться про фізичне насильство, про агресію по відношенню до тих, хто слабший (тварини, діти).
Найвищий прояв жорстокості – байдужість. До чужих сліз і до чужої біди. В такому випадку егоїзм не дає людині співчувати. Чи можливо це змінити? Найімовірніше, так. Адже потрібно розуміти, що рано чи пізно біда може торкнутися і вас. Чи допоможе хто-небудь вам, чи підтримає вас той, кому колись ви не протягнули руку допомоги?
Варіант 2
Жорстокість, це риса характеру, яка властива багатьом людям, вона включає в себе злість, холоднокровність і зверхнє ставлення до інших людей і всьому світу. Такі люди можуть ставитися абсолютно байдуже до горя і проблем інших людей.
При цьому цей стан, яке повністю виключає співчуття і співчуття до родичів, знайомих і стороннім людям, що страждають від будь-яких хвороб, неприємностей або проблем. Жорстокі люди не приховують свого байдужості, вони просто не відчувають ніяких почуттів по відношенню до інших людей, їх це просто не хвилює.
Вони цілком зайняті собою, своїми справами і проблемами, а почуття і бажання інших людей їх зовсім не цікавлять. Цю проблему часто розглядають багато авторів в своїх творах. Одним з підтверджень жорстокості виступає розповідь “Бідна Ліза”.
Дівчина Ліза була з бідної сім’ї, вона торгувала на вулиці конваліями. Зустрівши молодого хлопця, який був з дворянської сім’ї, Ліза закохалася в нього, вони зустрічалися. Дівчина сподівалася на те, що незабаром вийде заміж і все у неї буде добре.
Незабаром її наречений сказав, що йде служити на війну, Ліза дуже переживала. Але незабаром довідавшись всі подробиці про свого коханого, зовсім розгубилася, виявилося, що її наречений витратив весь свій спадок і одружився на жінці старше його на десятки років.
Мета цієї одруження була в тому, що дружина його багата, і він зміг погасити всі свої борги. Ліза ж залишилася при своїх інтересах, вона не змогла пережити зраду коханої людини і кинулася в ставок. Так закінчилося життя бідної Лізи. Виною всьому стала жорстокість її коханої людини.
Він думав тільки про себе, свій фінансовий стан, ніякі життєві проблеми і почуття дівчини його не цікавили. Багато творів в російській і зарубіжній літературі показують страждання людей, від жорстокого ставлення до них близьких родичів і членів сім’ї.
Так в оповіданні “Станційний доглядач”, батько виховував свою улюблену доньку, душі в ній не чув, всі свої сили і засоби витрачав на її виховання. Але коли дочка його виросла, її спокусив багатий дворянин, який забрав дівчину до себе в місто.
Єдиний плюс цих відносин, що багач одружився з дочкою наглядача, але після одруження заборонив їй спілкуватися зі своїм бідним батьком. Незабаром батько не витримавши розлуки, приїхав в гості до дочки, але зять його вигнав і сказав більше ніколи до них не приїжджати.
Старий дуже засмутився таким ставленням до себе, став пити, і весь залишок свого життя провів на самоті. Його дочка тільки після смерті батька приїхала до нього на цвинтар, ридала на могилі і просила вибачення. Ось ще один приклад людської жорстокості, адже якби чоловік дозволив їй спілкуватися з батьком, то може, був би зовсім інший фінал цієї історії.
Багато авторів пишуть твори, які закликають людей бути добрішими, тому більша частина творів показує наочні приклади байдужого і жорстокого поводження. Читаючи такі твори, багато переглядають своє ставлення до життя, намагаються виправитися для того щоб стати добрішими, нести світло і тепло всього навколишнього нас світу.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)