Сузір’я Центавр
Сузір’я Центавр – сузір’я південної півкулі. У сузір’ї Центавр налічується 389 зірок, видимих неозброєним оком. Площа сузір’я дуже велика – 1060 квадратних градусів – 9 місце.
Грецька легенда пов’язувала сузір’я Центавр найчастіше з міфом про Хироне, сина Хроноса і Філіри, наставника Геракла, “винахідника” сузір’їв (точніше, небесного глобуса), самому мудрому і доброзичливому серед усіх центавров (кентаврів). Центавр зображений на старих картах небесних тримає Вовка (сусіднє сузір’я) в одній руці і тирс або ж лікувальна рослина в іншій руці. Сузір’я Стрілець зображується також у вигляді кентавра, і тому легенди пов’язувала його то з одним то з іншим міфом, але безсумнівно, що зодіакальне сузір’я Стрільця аккадийского походження, йому згодом були додані атрибути (лук і стріла), а Центавр ймовірно компонован грецькими астрономами, і до нього повинна бути віднесена легенда про Хироне.
Найяскравіша зірка (0,7 величини), α Центавра – подвійна. Її подвійність відкрита Ришо в Пондішері (в 1689 році). Ця зірка чудова тим, що, наскільки в даний час відомо, вона наиближайшая до сонця з усіх інших зірок. Її паралакс був визначений Гендерсоном з абсолютних вимірювань прямого сходження і схилення. Спостереження Гендерсона вироблені на обсерваторії Мису Доброї Надії в 1832 – 1833 роках, і тому, по суті, робота Гендерсона повинна вважатися першим вдалим визначенням зоряного паралакса, але опублікований результат був лише після того, як Бессель визначив паралакс зірки 61 Лебедя, а Струве – α Ліри. За новітніми визначень Элкина, паралакс α Центавра дорівнює 0,75″. Відстань від Сонця до неї в 275000 разів більше відстані між Землею і Сонцем. Світло зірки досягає до нас в 4 з половиною роки. Період обертання супутника – 81 рік. Спектр головної зірки представляє перехід від I до II спектрального типу. Друга до яскравості зірка (β Центавра) трохи слабше (1,2 величини).
З цими двома зірками пов’язані численні легенди диких народів південної півкулі. Цікаві кілька змінних зірок з періодом від 5 до 375 днів. Зірка, позначена Байєром літерою “ω”, виявилася з розгляду її допомогою телескопів зоряної купою, найбільшою і найбагатшою серед відомих досі. Вона складається з багатьох тисяч майже однакових по яскравості (13 – 15 величини) зірок. Знайома також в сузір’ї Центавр планетарна туманність блакитного кольору, відкрита Д. Гершелем. В цьому ж сузір’ї спалахнула влітку 1895 року “нова” зірочка, яка потім, подібно іншим “новим”, переродилася в туманність зі спектром розпеченого газу.
На території України сузір’я Центавр невидно. Оточене сузір’ями Корабля, Гідри, Вовка, Південного Хреста, Мухи. Належить до древніх сузір’їв. Зірки Південного Хреста вважалися насамперед належать до Центавра і виділені в особливу сузір’я лише в XVII столітті.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)