Вгорни небо твоє, Зевсе, Імлою хмар, Вчини як отой хлопчак, Що толочить будяки, Влучай в дуби й верхів’я гір, – Тільки мою землю Мені залиши, І мою хатину, будовану не тобою, І вогнище моє
Молода Лисиця побачила, що з виноградної лози звисають грона, і захотіла дістати їх, але не змогла. Відходячи, сказала сама до себе: “Вони кислі!” Так і в людей буває. Коли хто неспроможний досягти чогось, посилається
Не буду я чинити перешкоди Єднанню двох сердець. То не любов, Що розцвіта залежно від нагоди І на віддаленні згасає знов. Любов – над бурі зведений маяк, Що кораблям шле промені надії, Це –
Ду Фу народився у 712 р. у провінції Хенань. Поет походив зі старовинного роду, серед представників якого були видатні військові, вчені, письменники, державні діячі. Але з часом родина збідніла, і батько був лише провінційним
Руками по кишенях обмацуючи діри І ліктями світивши, я фертиком ішов1, Бо з неба сяла Муза! Її я ленник вірний, Ото собі розкішну вигадував любов! Штани нінащо стерті? Та по коліно море! Адже котигорошку
Иоганн Вольфганг Гете (1749-1832) Йоганн Вольфганг Гете народився у вільному купецькому місті Франк-фурті-на-Майні. Сім’я письменника належала до багатої верхівки міста. Батько його шанував науку, тому зробив усе можливе, щоб дати синові якнайкращу освіту. Завдяки
Людина здатна творити нові світи, відмінні від реальної дійсності, а мистецтво відкриває сенс усього сущого. М. Пруст Наприкінці XIX ст. розпочалась епоха глобальних змін у світовій літературі й культурі, пов’язаних передусім із принципово новим
Абу Нувас * * * О трояндовий усміх, легкий дзвінкострунний каскад!.. Вже під настрої флейти налився співзвуччями сад. Звеселяються друзі, серця прояснілі і рідні; А чи є що на світі славніш за братання привітне?!
Літературний багаж. Пригадайте міфи Давньої Греції, прочитані в попередніх класах. Як вони розкривають ставлення стародавніх греків до мистецтва й краси? Важко уявити, якою була б сучасна західна цивілізація, якби її витоки не сягали величного
Для свого розуміння всяка література вимагає знайомства з історією народу: через дуже специфічні умови збереження пам’яток давньоєврейської літератури ця вимога в даному разі є особливо необхідною. У давнину євреями (давньоєврейське “ібрім” – дослівно, очевидно: