Ячать хлипкі, Хрипкі скрипки Листопада… Їх тужний хлип У серця глиб Просто пада. Від їх плачу Я весь тремчу І ридаю, Як дні ясні, Немов у сні, Пригадаю. Кудись іду У даль бліду, З
Китайська література – одна із найдавніших літератур світу. Тісно пов’язана з історією народу, вона зароджувалася в часи, коли споріднені племена стародавніх китайців почали переходити до осідлого життя, поступово освоюючи родючі рівнини середньої течії великої
РОЗДІЛ 2 “КРИЛАТІ КРИЛОВСЬКІ СЛОВА” ІВАН КРИЛОВ ВОВК І ЯГНЯ У сильного безсилий винен завсігди: Цих прикладів в Історії ми досить знаєм. Та ми Історій не складаєм, А в байці можем це розповісти. У
Розділ перший Оповідь про царя індійського Абесалома Жив колись в Індії цар Абесалом, мудрий і великий. Жив безтурботно й щасливо, мав сто барсів і п’ять сотен білих соколів, вдатних у мисливстві. Ходили під його
“Самое ценное, что у нас есть, – это будущее…” Литературная разминка Вспомните фантастические произведения, которые вы читали в предыдущих классах. Назовите основные признаки фантастики. Быть писателем-фантастом – это значит творить новый мир, который живет
На дорогу йду я в самотині; Крем’яна в тумані путь блищить; Тихо. Бога слухає пустиня, І зоря з зорею гомонить. Небеса прекрасні та безкраї! Спить земля в промінні голубім… Чом же серце з боллю
Давным-давно, никто и не припомнит когда, человек научился выражать поучительную мысль в краткой форме, например в пословицах. Со временем возникла потребность проиллюстрировать назидание каким-нибудь примером из жизни. Чтобы рассказ был занимательным и чтобы поучение
(1458-1521) Себастьян Брант жив у швейцарському місті Базелі і писав німецькою мовою. В своїй віршованій сатирі “Корабель дурнів” (1494) він представляє світ на суд Розуму. Все несправедливе, похмуре, хворобливе він вважає проявом людської нерозумності.
(Уривок з поеми) Прощальна пісня Прощай, прощай! Вже берег зник, Лиш мріє далина. І свист вітрів, і мови крик Над відхланню луна. Сідає сонце. Ми в той край Мчимо серед стихій. До завтра, сонця
Вірш “Лорелея” (1904) входить до циклу “Рейнських віршів” зі збірки “Алкоголі”. Уважається, то прообразом ліричної героїні “Рейнських віршів” стала Анні Плейден по-справжньому велике й трагічне кохання Аполлінера, якій також присвячена “Пісня нелюбого”. Існує думка,