Обіцянки-цяцянки, що це значить?
Не знаю, як у вас, але у мене панове Обіцялкіни викликають стійке роздратування. На словах вони здаються надійними партнерами і вірними друзями, але це тільки на словах. Як тільки настає момент виконувати обіцяне, балакун Обещалкін або надовго зникає, або виливає на вашу голову нову порцію обіцянок, майстерно змішаних з дуже “переконливими” виправданнями.
Що ми робимо, в черговий раз наступивши на граблі з назвою “Привіт від Обіцялкіна”?
Спочатку дивуємося: “Не може бути, цей Обещалкін такий порядний, він не міг мене підвести (підставити, обдурити і т. Д.)” Потім подив змінюється роздратуванням, йому на зміну приходить злість. Всі спроби якось вплинути на Обещалкіна в пух і прах розбиваються об його обтічність, яка непомітно перетворюється в агресію. Причому, агресія направлена проти вас: “Ти що не тямиш?! У мене… “Далі піде повний перелік його проблем, і всі спроби вставити в монолог хоча б одну вашу проблему, не будуть почуті. Деякий час утішаєш себе приказкою “Обіцяного три роки чекають” і намагаєшся не втратити надію і віру в його порядність.
Що в підсумку?
У підсумку розумієш, що надійшов, як повний лох (дурень, простак, кінчений ідіот – потрібне слово вибирайте самі), і починаєш… виправдовуватися. Несподівано, чи не так? Але вбите колись батьками почуття порядності не дозволяє зірватися, нахамити у відповідь і, грізно насупивши брови, рішуче вимагати обіцяне. Даєш собі слово більше не зв’язуватися ні з одним Обещалкіним. І місце довіри до людей в душі міцно займають настороженість і побоювання. Ясна річ: кому ж хочеться нарватися ще на одного пана Обещалкіна.
А що таке обіцянка?
Всі словники і довідники стверджують, що обіцянка – це зобов’язання, причому тільки добровільне (!), Виконати що-небудь. Неважливо, що саме потрібно зробити. Важливо, що обіцяне має бути виконано. Є додаткове зауваження: має бути виконано і буде виконано, але тільки в тому випадку, якщо обіцянку дає порядна людина.
Звідки до нас прийшла приказка “Обіцяного три роки чекають”?
Ця приказка відбрунькувалися від прислів’я. Повний варіант звучить так: “Обіцяного три роки чекають, а на четвертий відмовляють”. На думку дослідників, це прислів’я з’явилася за часів кріпосного права. Тоді існував закон, згідно з яким селянська сім’я в повному складі мала можливість перейти від одного поміщика до іншого. Не довічно, звичайно. Всього-то на три роки. Робилося це просто: сімейство чекало Юр’єва дня і повідомляло свого пана, що йде від нього до пана N. А що потім? Потім можна було і не повернутися, якщо новий поміщик знущався з кріпаків краще старого.
Взагалі-то закон дозволяв такі зміни здійснювати щорічно. Але міграція робочої сили дуже заважала поміщикам, тому вони звернулися до царя з чолобитною. Той послухав прохання і височайшим повелінням дозволив переходити тільки один раз в три роки. Поміщики знову звернулися з проханням, і цей пункт в Указі про кріпаків був прибраний взагалі. Осілими стали кріпаки, і права на зміни у них більше не було. Напевно, тому приказка перетворилася в прислів’я, забувши своє закінчення за непотрібністю.
Дослідники відзначають, що є ймовірність того, що прислів’я “Обіцяного три роки чекають” має ще більш давнє коріння. Якщо звернутися до Біблії, то в книзі пророка Даниїла можна прочитати наступну фразу: “Блажен, хто очікує”. Розуміємо це так: щасливий той, в кого є терпіння. А якщо його немає. то потрібно виробити в собі цю якість. Для цього, згідно з цією ж книзі, потрібно провести в терплячому очікуванні тисячу тридцять п’ять днів. Неважко підрахувати, що термін тренування триватиме майже чотири роки. Точніше, три роки плюс 240 днів. Довго, нестерпно довго будуть тягнутися ці дні. А якщо терпіння лопне, то можна дати собі відступне: “Обіцяне три роки чекають, а на четвертий відмовляють”.
(2 votes, average: 5.00 out of 5)